Постанова № 34553098, 05.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 року Справа № 904/2748/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого Волковицької Н.О. Рогач Л.І.за участю представників сторін:позивачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином відповідачаСінюхіної І.В. дов. від 26.09.2013 року розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"на постановувід 12.08.2013 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№ 904/2748/13 господарського суду Дніпропетровської області за позовомДержавного підприємства "Придніпровська залізниця" до Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" простягнення 17464,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 17464,80 грн. плати за користування вагонами та судового збору в розмірі 1720,50 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2013 року (суддя Панна С.П.) залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.08.2013 року (головуючий суддя Широкобокова Л.П., судді Дармін М.О., Березкіна О.В.) позов задоволено повністю.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" 17464,80 грн. плати за користування вагонами, 1720,50 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Публічне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.08.2013 року і прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог Державного підприємства "Придніпровська залізниця" відмовив у повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме пунктів 3, 8, 9, 12, 13 Правил користування вагонами і контейнерами, статей 42, 104, 110 Господарського процесуального кодексу України.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю - доповідача та присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" - залізниця та Відкритим акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" - власник колії, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" було укладено договір № ПР/М-12-2/14-1438НЮдч про експлуатацію залізничної під`їзної колії Відповідача, яка примикає до станцій Терни і Рядова Придніпровської залізниці. Дана угода регулює взаємовідносини Позивача та Відповідача щодо подачі та забирання вагонів.

Відповідно статті 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Порожні власні або орендовані вагони, які перевозяться за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", що залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом №1.

Відповідно п. 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами, включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Згідно п. 3 Правил користування вагонами і контейнерами, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ- 46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів ф.ГУ- 45, Актів про затримку вагонів ф.ГУ - 23а, Актів загальної ф. ГУ- 23.

Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися начальником станції і вантажовласником щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями (п.4 Правил користування вагонами і контейнерами).

У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (п.8 Правил користування вагонами і контейнерами).

Згідно п. 9 Правил користування вагонами і контейнерами про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ.

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.

Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів.

Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником) (п.10 Правил користування вагонами і контейнерами).

За накладними №№ 52686912, 52706421, 52707643, 52707619 (а.с 46-50, т.1) порожні вагони власності ДП "Укрспецвагон" були прийняті Позивачем до перевезення на адресу одержувача (відповідача).

На шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999 року №113, на станції підходу Кудашівка дані вагони були затримані за наказом № 414 від 01.10.2012 року (а.с. 114, т.1) через зайнятість колій на станції призначення Рядова, у зв'язку з неприйняттям вантажу відповідачем на свою під'їзну колію.

Про затримку цих вагонів вантажоодержувачу було вручено повідомлення про затримку вагонів №4, яке представник Відповідача підписав із запереченням, що Відповідач готовий прийняти вагони на під`їзну колію. Повідомлення отримано 01.10.2012 року о 16 год 00 хв. У книзі повідомлень № 10, 12, 13 про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження на станції Рядова наявні належні повідомлення про час подавання вагонів, про що наявні відмітки із підписами представників відповідача (а.с. 57-113, т.1), що останнім не заперечується.

За цим фактом станцією затримки Кудашівка, у порядку передбаченому п. 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено акт про затримку вагонів форми ГУ-23а №6 від 01.10.2012 року та акт загальної форми ГУ-23 №6 від 01.10.2012 року (а.с. 116,117, т.1).

На підставі зазначених актів позивачем розраховано плату за користування вагонами за період затримки з 01.10.2012 року 13 год. 52 хв. по 08.10.2012 року 16 год. 52 хв., яка включена до відомості ф. ГУ- 46 № 10109496 (а.с. 120-121, т.1) у загальній сумі 17464,80 грн. Відомості плати за користування вагонами підписано представниками відповідача із запереченням "З нарахованою сумою не згодні. ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" могло прийняти вагони на під`їзну колію".

Відповідно п. 121 Статуту залізниць України вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача; в) у інших випадках, передбачених Правилами.

Згідно п. 16 Правил вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником; в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами). Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за користування вагонами (контейнерами).

Відповідно до п. 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач отримати їх від залізниці.

Порожні вагони, що прибули на адресу відповідача, мали статус вантажу, та відповідач повинен був прийняти їх на свої під'їзні колії в установлені Статутом та договором строки.

Натомість, з причини несвоєчасного забирання відповідачем вагонів, які надійшли на його адресу була знижена пропускна спроможність не тільки станції Рядова, а й на підходах до неї.

Позивачем на підтвердження зайнятості колій на станції Рядова з вини вантажоодержувача в період з 30.09.2012 року 10 год. 30 хв. до 11.10.2012 року 02 год. 20 хв. додано до матеріалів справи акти загальної форми станції Рядова про віднесення на відповідальність вантажовласника, які підписано представниками відповідача без заперечень, - №№ 2743/2720, 2749/2733, 2753, 2754, 2758, 2759, 2762, 2766, 2769, 2778, 2783, 2784, 2788, 2789, 2796, 2799, 2808, 2810, 2822, 2824, 2827, 2829, 2833, 2840, 2845, 2846, 2851, 2858, 2860, 2866, 2872, 2907 (а.с. 14-45, т.1).

Згідно Положення зайнятості колій по станції Рядова (а.с. 156, т.1), відзиву на апеляційну скаргу з доданим уточненим положенням на момент видачі наказу №414 від 01.10.2012р. про затримку вагонів на станції Рядова була вільною лише колія №3 для обгону локомотивів, інші колії №№ 4, І, ІІ, 5, 6, 7, 8, 9, 10 - зайняті, з них колії №№ 5, І, 6, 8, 9 з вини Відповідача через несвоєчасне забирання на під'їзну колію вагонів, що надійшли на його адресу, а колії № 4, 7, 10 - під технологічними операціями з вагонами, передбаченими ЕТП (роботи під`їзної колії на станції Рядова). Крім того, судами встановлено, що на час видачі наказу №414 о 13 год. 52 хв. колія № II станції Рядова готувалась до приймання поїзду № 3613, який прибув о 16 год. 23 хв. 01.10.2012 року, різниця часу складає 02 год. 31 хв., та за такий час залізниця не мала можливості довезти на станцію призначення затримані вагони. Таким чином, з причини несвоєчасного забирання відповідачем вагонів, які надійшли на його адресу була знижена пропускна спроможність не тільки станції Рядова, а й на підходах до неї. З огляду на це, посилання відповідача на наявність на станції примикання вільних колій, як на доказ відсутності своєї вини у затримці вагонів, суди вважають безпідставними.

З огляду на це, посилання відповідача на наявність на станції примикання вільних колій, як на доказ відсутності своєї вини у затримці вагонів, суди визнали безпідставними.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку щодо наявності підстав для задоволення позову, оскільки несвоєчасне забирання з колій станції відповідачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог п. 33 Правил видачі вантажів та ст. ст. 46, 47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням тощо), а підготовка залізницею на коліях станції порожніх власних вагонів під навантаження - звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, положеннями Тимчасової угоди та ЄТП.

Отже, матеріали справи свідчать, що господарські суди попередніх інстанцій в порядку статті 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили, встановили та надали юридичну оцінку наданим сторонами доказам та дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Твердження заявника про порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення та постанови у даній справі колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.08.2013 року у справі № 904/2748/13 господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

С у д д і Н. Волковицька

Л. Рогач