Ухвала суду № 34552366, 23.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/2104/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В. Суддя-доповідач: Міщук М.С.

У Х В А Л А

Іменем України

23 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Коток А.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмач Агро» до Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про визнання протиправними податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

30 листопада 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «Бахмач Агро» (далі Товариство або позивач) звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду із позовом до Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби (далі МДПІ або позивач), у якому просило визнати протиправним податкове повідомлення-рішення №0000301520/0 від 22.10.2010 року.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.12.2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2011, у позові відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 травня 2013 року касаційну скаргу Товариства задоволено частково, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.12.2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2011 року - скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 25 червня 2013 року позов задовольнив.

В апеляційній скарзі про скасування постанови МДПІ посилається на те, що оспорювану суму ПДВ було визначено позивачеві податковим органом на виконання повноваження, передбаченого підпунктом «а» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21 грудня 2000 року (далі Закон № 2181-III), в силу вимог якого контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, МДПІ проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларації з податку на додану вартість позивача.

За результатами перевірки складено Акт № 1343/15-214-35173362 від 12.10.2010 року (далі Акт перевірки), яким встановлено, що позивачем порушено підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181-III у зв'язку з не подачею Товариством декларації у встановлені Законом строки та порушено підпункти 7.3.1, 7.7.1 статті 7 «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (чинний на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 168/97-ВР), оскільки податкові зобов'язання позивача за липень 2010 року складають 13 910 грн. 97 коп.

На підставі Акту перевірки МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000301520/0 від 22.10.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 18 084 грн., 13 911 грн. за основним платежем та 4 173 грн. штрафних санкцій).

Касаційний суд, скасовуючи судові рішення попередніх судових інстанцій вказав на необхідність перевірити усі фактичні дані щодо суми дійсного та об'єктивно існуючого обов'язку зі сплати Товариством ПДВ до бюджету за спірний звітний період (липень 2010 року), витребувавши за необхідності додаткові докази.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством 15.05.2010 року подало до МДПІ декларацію за липень 2010 року. За несвоєчасну здачу податкової декларації позивачем сплачено штраф у розмірі 170 грн. згідно податкового повідомлення-рішення №0000261520/0 від 30.09.2010 року.

Згідно поданої позивачем декларації за червень 2010 року в рядку 9 Розділу І декларації відображено суму податкових зобов'язань в розмірі 129 559 грн., в рядку 17 Розділу II декларації відображено суму податкового кредиту в розмірі 446 286 грн., в рядку 21 Розділу III відображено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту звітного періоду в розмір 316 727 грн. та рядком 22.2 Розділу III декларації зараховано від'ємне значення різниці поточного звітного періоду до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (липень 2010 р.), а значення цього рядка переноситься до рядка 23.1 Розділу III податкової декларації наступного податкового періоду (липень 2010 року) відповідно до пункту 5.11 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України №166 від 30.05.1997 року, що був чинний в 2010 році.

Згідно із підпунктом 1.6, 1.7 Закону № 168/97-ВР, податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, сума податкового зобов'язання позивача за липень 2010 року повинна визначатися з врахуванням суми податкового кредиту Товариства за попередні податкові періоди. Сума від'ємного значення в розмірі 316 727 грн., що виникла за результатами декларування в червні 2010 року, та переноситься до складу податкового кредиту податкової декларації за липень 2010 року.

Тобто, податкові зобов'язання за цей податковий період повинні бути визначені з врахуванням суми від'ємного значення податку на додану вартість за попередні податкові періоди.

В Акті перевірки позивача МДПІ визначено, що сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість позивача за липень 2010 року повинна складати 13 910 грн. 97 коп., однак зазначена цифра визначена відповідачем без врахування суми податкового кредиту позивача, що перекриває суму податкового зобов'язання, визначеного МДПІ в Акті перевірки та в податковому повідомленні-рішенні.

Пунктами 1.6, 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10 серпня 2005 року за результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Таким чином, незалежно від факту подання чи неподання платником податкової декларації за звітний період при визначенні платникові податкового зобов'язання за результатами проведення податкової перевірки контролюючий орган повинен врахувати усі обставини його діяльності та за наслідками цього об'єктивно встановити наявність або відсутність у платника обов'язку зі сплати податку до бюджету за результатами фінансово-господарської діяльності.

Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що оскаржуване податкове повідомлення рішення є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Повний текст судового рішення складено 28.10.2013 року

.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.