Ухвала суду № 34552365, 29.10.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2013 р. справа № 2а/0470/13848/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Лукманової О.М. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання: Соломки М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2013 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт - Ресурс» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про скасування податкових повідомлень - рішень № 0001072302 від 25.10.2012 р. № 0001082302 від 25.10.2012 р. № 0001062302 від 25.10.2012 р.

В С Т А Н О В И В:

14.11.2012 р. ТОВ «Стандарт Ресурс» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про скасування податкових повідомлень - рішень № 0001072302 від 25.10.2012 р. № 0001082302 від 25.10.2012 р. № 0001062302 від 25.10.2012 р., посилаючись на те, що відповідачем проведено виїзну планову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 р. по 30.06.2012 р. За результатами даної перевірки складено акт № 326122235985168 від 12.10.2012 р. і на підставі акту прийняті податкові повідомлення рішення № 0001072302 про визначення розміру грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 602200,00 грн та нарахування штрафних санкцій в розмірі 301100,00 грн; № 0001082302 про застосування суми штрафних санкцій в розмірі 510,00 грн; № 0001062302 про визначення розміру грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1 228 788,00 грн та нарахування штрафних санкцій в розмірі 83 581,00 грн.

Оскільки вважають, що висновки, наведені в акті перевірки є хибними та безпідставними, просили скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська № 0001072302 від 25.10.2012 р., № 0001082302 від 25.10.2012 р. та № 0001062302 від 25.10.2012 р.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2013 р. адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, де просили скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2013 р., ухвалити нове рішення, де відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні в апеляційній інстанції представник відповідача просила задовольнити апеляційну скаргу, представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що фактичною підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Стандарт - Ресурс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 р. по 30.06.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 р. по 30.06.2012 р.

В результаті перевірки встановлено порушення:

-п.138.2 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток 1 228 788,0 грн, в т.ч. за період 2-3 квартал 2011 р. в сумі 89 446 грн, за період 2-4 кв.2011 р. в сумі 805 017 грн, за 1 кв.2012 р. на 235 764 грн за 1 півріччя на 98 561 грн;

-п.198.1, 198.3 статті 198, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України - 602 200 грн в т.ч.: за серпень 2011 р. на суму 61 563,05 грн, за жовтень 2011 р. на суму 188 679 грн, за лютий 2012 р. на суму 7000 горн, за березень 2012 р. на суму 210 537 грн, квітень 2012 р. на суму 49 124 грн, травень 29012 р. на суму 9 340 грн, вервень 2012 р. на суму 75 957 грн;

- п.п. 168.1.1, п.168.1 ст. 168 ПКУ, саме податковим агентом - ТОВ Стандарт - Ресурс» , - не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб з сум грошових коштів, як додаткове благо та виданих під звіт та надміру витрачених, що призвело до заниження податку з доходу фізичних осіб в сумі 1135,07 грн;

-п.168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України, в результаті чого рахується заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 4000,31 грн;

-п.п. 168.1.2 та «а» п.п.176.2 ст. 176 ПК України в частині несвоєчасного перерахування податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб до бюджету;

-п.п. 3.1.3 п.3.1, п.3.4 п.3 Порядку № 1020 заповнення та податння податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, зареєстрованого наказом ДПА України № 1020 від 24.12.2010 р.;

-п.3.1 «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ № 637 від 15.12.2004 р . За виявлені порушення передбачена відповідальність п. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 р. № 436 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

За результатами перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення № 0001072302 про визначення розміру грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 602200,00 грн; та нарахування штрафних санкцій в розмірі 301100,00 грн; № 0001082302 про застосування суми штрафних санкцій в розмірі 510,00 грн; № 0001062302 про визначення розміру грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1 228 788,00 грн та нарахування штрафних санкцій в розмірі 83 581,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки на бухгалтерському рахунку позивача рахується кредиторська заборгованість за виданими векселями на суму в розмірі 2 637 763 грн, оскільки було видано векселі в рахунок оплати вартості поставленого товару, зокрема, ТОВ «Фоер» - простий вексель № 1590509 від 31.05.2010 р. на суму 81 080,77 грн, дата погашення - «за пред'явленням»; ТОВ «Укрторг - Метал» - простий вексель № 1590520 від 10.11.2010 р. на суму 2 556 683,77 грн, дата погашення - «за пред'явленням».

Крім того, державну реєстрацію ТОВ «Фоер» та ТОВ « Укрторг - Метал» скасовано відповідно 12.01.2011 р. та 17.06.2011 р.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Укрторг - Метал» передало простий вексель ПП «Технопром - СТ» та , в подальшому ПП «Технопромбуд», про що зазначається у векселі, якому позивач повністю сплатив суму 2556683,77 грн, про що мається відповідний запис, та що підтверджується актом пред'явлення векселя до сплати, актом приймання - передачі погашеного векселя, та актом взаємозаліку.

Відповідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 08.06.2007 р. «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів» «16. Простий або акцептований переказний вексель строком платежу "за пред'явленням" підлягає оплаті в день його належного пред'явлення до платежу.

Держатель такого векселя повинен пред'явити його до платежу протягом одного р. від дати складення, якщо векселедавець не скоротив або не встановив більш тривалий строк. Зазначені строки можуть бути скорочені індосантами.

Строк для пред'явлення відраховується з дати складання векселя. Якщо у векселі строком "за пред'явленням" вказано, що він не може бути пред'явлений до платежу раніше визначеної дати, строк для його пред'явлення до платежу відраховується з цієї дати.

У разі непред'явлення до платежу переказного векселя в установлені строки його держатель втрачає права за ним стосовно індосантів, векселедавця, а також інших зобов'язаних за векселем осіб, за винятком акцептанта, а при непред'явленні до платежу простого векселя - за винятком векселедавця (статті 53, 78 Уніфікованого Закону)»,

Згідно ст.. 70 Уніфікованого Закону, запровадженого Конвенцією 07.06.1930 «Позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.

Відповідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 08.06.2007 р. «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів» п.19 «позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються через три роки, які обчислюються від дати настання строку платежу. Такий строк застосовується як щодо позову векселедержателя, так і щодо позовних вимог, пред'явлених до акцептанта переказного векселя векселедавцем, індосантами, авалістами та іншими особами, до яких права за векселем перейшли внаслідок виконання ними вексельного зобов'язання.

Аналогічно суди повинні вирішувати спори за участю векселедавця простого векселя».

«Перебіг трирічного строку на пред'явлення позовних вимог до акцептанта переказного векселя або до векселедавця простого векселя починається з дати настання строку платежу, зазначеного у векселі». «строки для пред'явлення позовних вимог за векселем є присічними, вони не можуть бути змінені за угодою сторін і не підлягають зупиненню або відновленню. Суд застосовує ці строки незалежно від заяви сторони. Після їх закінчення припиняється дія матеріального права вимоги платежу від зобов'язаних за векселем осіб».

З матеріалів справи вбачається, що строк позовної давності на пред'явлення простого векселя № 1590509 від 31.05.2010 р. не пройшов, в зв'язку з чим дану заборгованість не можна визнавати як безнадійну.

Крім того, з матеріалів справи слідує, що в перевіряємому періоді ТОВ «Стандарт - Ресурс» укладено договори з:

- ПП «Техпром - СТ» (договір № ДГ-01/02-2 від 01.02.2011 р.), на виконання чого було придбано товар на суму 280 933,60 грн без ПДВ на підставі видаткової накладної від 12.07.2011 р. на загальну суму 337 120,30 грн, в т.ч. ПДВ 56 186,72 грн. п.4.4. Договору передбачено, що товар відпускається ТОВ «Стандарт - Ресурс» на складі Постачальника та вивозиться транспортом покупця;

- ТОВ «Магик» ( договір № 20-011 пост.від 20.07.2011 р.), на виконання чого за період з 01.07.2011 р. по 31.12.2011 р. було придбано товару на суму 462 631 грн без ПДВ. П.4.4. договору прередбачено, що товар відпускається ТОВ «Стандарт - Ресурс» на складі Постачальника та вивозиться транспортом покупця;

-ТОВ Галактика - М» (договір № 03.111 від 01.03.2012 р.), на підставі чого отримувався товар, та де п.5.2 договору передбачалося, що товар відпускався на складі постачальника і завозився транспортом покупця.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо підтвердження позивачем при таких обставинах факту поставки товарів належними первинними документами, а саме, видатковими накладними та актами приймання - передачі товарів.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України передбачено, що «витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.198.6 ст. 198ПК України «не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог.

Згідно ст.. 201 Податкового кодексу України «201.10. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту».

Таким чином, норми податкового законодавства пов'язують виникнення права платника податку на податковий кредит з наявністю податкової накладної.

Крім того, як вбачається з акту перевірки, відповідачем не доведено, чому надані позивачем податкові накладні не можливо рахувати як первинні документи.

Також суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності у відповідача доказів для визнання укладених позивачем правочинів недійсними (нікчемними).

Проаналізувавши матеріали справи судом встановлено, що господарські операції за перевіряємий період здійснювалися між позивачем та його прямими контрагентами, що підтверджується належними первинними документами, та в результаті здійснення таких господарських операцій реально змінився майновий стан платника податків - позивача по справі. Крім того, суд встановив, що за перевіряємий період всі контрагенти позивача були зареєстровані як платники податків, та дані факти відповідачем не заперечуються.

Також з матеріалів справи вбачається, що в пееревіряємому періоді ТОВ «Стандарт - Ресурс» укладено договір на поставку товару ПП Ф «Промторгопт» (договір № 11/001 від 01.11.2011 р.)., де п.5.2. Договору передбачено, що товар відпускається покупцю ПП Ф «Промторгопт» на складі Постачальника ТОВ «Стандарт - Ресурс» та вивозиться транспортом покупця, але оскільки виявлені відповідачем порушення не стосуються зазначеного договору поставки, то і нараховане податкове зобов'язання в цій частині є необґрунтованим.

Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для нарахування податкового зобов'язання щодо взаємовідносин ТОВ «Стандарт - Ресурс» та ТОВ «Магик» по податковій накладній від 22.07.2011 р. на суму 32258 грн, оскільки дана податкова накладна складена за договором, де порушень відповідачем не встановлено.

З матеріалів справи вбачається, що за перевіряє мий період позивачем було укладено договори зберігання ТПЦ та договори оренди: з КП «Міжнародни й аеропорт «Київ» (Жуляни), ТОВ «Вікол - Нафта» (Івано - Франківськ); ДП «Локомотів» ТОВ ДППЖТ «Дніпропетровськ), СП Українсько - американське ТОВ «Промагроінвест» (Кіровоград), ТОВ Мастер - Авіа (Київ), ТОВ Дніпровська сталева компанія - термінал» (Запоряжжя), ТОВ Дніпровська металургійна компанія» (Запоріжжя), ТОВ Термогальванічний завод» м. Київ, ТОВ «АЗС» 36096373 м. Дніпропетровськ, Філія ПрАТ «ІДС Аква Сервіс» 25721611, ФОП Нагорняк І.О. м. Дніпропетровськ.

Доказами щодо підтвердження фактів виконання даних договорів є акти приймання - здачі робіт, банківські платіжні документи щодо оплати послуг, акти інвентаризацій нафтопродуктів позивача, що знаходилися на відповідальному зберіганні та висновки експертів Дніпропетровської ТПП.

Статтею 44 Податкового кодексу України передбачено, що «44.1. Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством».

Крім того, згідно статті 121 Податкового Кодексу України «121.1. Незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Однак, судом першої інстанції встановлено, що первинні бухгалтерські документи позивачем були надані, що підтверджується актом перевірки.

Крім того, податковим органом не зазначено яких, саме, первинних документів не надано податковому органу, а також не надано суду доказів звернень податкового органу до позивача щодо надання документів та документа, який би фіксував факт ненадання вказаних документів.

За таких обставин, суд повністю погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду - залишити без змін.

Керуючись статтями ст.ст. 198 ч.1 п. 1, 200 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2013 р. - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня викладення повного тексту ухвали.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: Т.С. Прокопчук