Рішення № 34549488, 24.10.2013, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа №2/638/4708/13

638/12281/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2013 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - ЛОСЄВОЇ Д.А.

при секретарі - НАЗАРЕНКО І.С.

за участю представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщені Дзержинського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 пенсійного фонду України Орджонікідзевського району міста Харкова, третя особа: Орджонікідзевський відділ Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визнання договору купівлі-продажу автомобіля укладеним, про визнання права власності на автомобіль, виключення з акту опису та арешту майна, скасування арешту,

встановив:

12.08.2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з дійсним позовом, в якому просить суд визнати договір купівлі - продажу автомобіля марки OPEL Vektra, 1989 року випуску, синього кольору, шасі (кузов, рама) № WOL000087L5037481, тип ТЗ легковий, реєстраційний номер 00830ХК, зареєстрований Дергачівським МРЕВ при УДАІ ГУМВС України в Харківській області 25.12.2000 року укладеним, визнати за нею право на зазначений автомобіль, виключити його з акту опису й арешту майна від 08.07.2013 року та скасувати арешт на вказаний автомобіль.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 01.10.2007 року вона придбала у ОСОБА_3 автомобіль марки OPEL Vektra, 1989 року випуску, синього кольору, шасі (кузов, рама) № WOL000087L5037481, тип ТЗ легковий, реєстраційний номер 00830ХК, зареєстрований Дергачівським МРЕВ при УДАІ ГУМВС України в Харківській області 25.12.2000 року. У підтвердження цієї угоди відповідач надав їй розписку від 01.10.2007 року в якій він визнав, що отримав від неї кошти в розмірі 3000 у.е., за продаж автомобілю та ніяких претензій стосовно укладеної угоди до неї не має.

Оскільки всі істотні умови угоди ними було узгоджено та ніяких заперечень стосовно ціни та предмета угоди у них не виникало, ОСОБА_3 видав на її ім'я довіреність від 01.10.2007 року, надавши їй повноваження щодо повного розпорядження, користування та володіння транспортним засобом, як його власника.

Укласти договір купівлі-продажу транспортного засобу в нотаріальному порядку та належним чином зареєструвати автомобіль в органах ДАІ вона не мала матеріальної змоги.

03.07.2013 року мій автомобіль було затримано співробітниками УДАІ ГУМВС України в Харківській області та направлено на спеціалізований майданчик. При затриманні автомобіля співробітник ДАІ посилався на постанову державною виконавця Орджонекідзевського ВДВС Харківського МУЮ про розшук належного їй автомобіля.

Після цього вона звернулась до Орджонекідзевського ВДВС Харківського МУЮ з приводу накладання арешту на автомобіль, де отримала пояснення, що відповідач ОСОБА_3 має борг перед фізичними та юридичними особами розмірі 20000 грн. а у зв'язку з тим, що вона не встигла переоформити автомобіль на своє ім'я, на нього було накладено арешт з метою стягнення боргу з відповідача відповідно до виконавчого документу, тому вона вимушена звернутись до суду з метою захисту свого порушеного майнового права на автомобіль, що був придбаний нею у ОСОБА_3 01.10.2007 року.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не зявилась, про час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином.

Представник позивачки ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позов визнав та пояснив, що він дійсно продав автомобіль OPEL Vektra, 1989 року випуску позивачці, за що отримав від неї 3000 доларів США і цей автомобіль належить їй.

Представник відповідача ОСОБА_4 пенсійного фонду України Орджонікідзевського району міста Харкова у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомили.

Третя особа Орджонікідзевський відділ Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції у судове засідання не зявились, надали суду заяву, в якій просили розглядати справу за їх відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

У відповідності до ст.ст. 11,60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Перевіряючи обставини у справі судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є власником автомобіля марки OPEL Vektra, 1989 року випуску, синього кольору, шасі (кузов, рама) № WOL000087L5037481, тип ТЗ легковий, реєстраційний номер 00830ХК.

Як зазначено сторонами, 01.10.2007 року позивачка придбала у ОСОБА_3 автомобіль марки OPEL Vektra, 1989 року випуску, у підтвердження цієї угоди відповідач надав їй розписку від 01.10.2007 року в якій він визнав, що отримав від неї кошти в розмірі 3000 у.е., за продаж автомобілю та ніяких претензій стосовно укладеної угоди до неї не має. (а.с.7)

Оскільки всі істотні умови угоди ними було узгоджено та ніяких заперечень стосовно ціни та предмета угоди у них не виникало, ОСОБА_3 видав на її ім'я генеральну довіреність посвідчену 01.10.2007 року приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5, відповідно до якої видана ОСОБА_1 з правом продажу його за встановленим законом порядком, обміну, здачі в оренду, передачі в позичку, зміни номерних агрегатів та вузлів. Заставу, страхування, поїздок за кордон, догляду на митницях. Крім того їй надано право: керувати згаданим ТЗ під час здійснення визначених цією довіреністю повноважень, представляти інтереси в органах ДАЇ, на станціях технічного обслуговування та ремонту, а також в будь-яких установах, підприємствах, організаціях, незалежно від їх підпорядкування та форм власності, з усіх без винятку питань, пов'язаних з розпорядженням та управлінням цього ТЗ.

Відповідно до ст. 203 ЦК України, правочин має вчинитися у формі, встановленій законом, та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків.

Підстави набуття права власності на майно чітко визначені цивільним законодавством.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст. 220 ЦК України в разі недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Отже, закон надає суду право визнавати дійсним договір, який через недодержання сторонами вимог закону про його нотаріальне посвідчення є нікчемним.

Судом встановлено, що Договір купівлі-продажу транспортного засобу від 01.10.2007 року між сторонами укладений в усній формі без нотаріального посвідчення.

Разом з тим, як зазначалося вище, ч. 2 ст. 220 ЦК України надає суду право визнавати дійсним нікчемний договір, а не договір, який не є укладеним. Саме на це звернув увагу Пленум Верховного Суду України у п. 13 Постанови «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 6 листопада 2009 року № 9 в якому зазначив, що вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма ч. 2 ст. 220 ЦК України не застосовується до правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації.

У зв'язку з цим, не будучи укладеним, договір не може бути визнаний судом дійсним на підставі ст. 220 ЦК України.

Також судом встановлено, що 30.04.2013 року державним виконавцем Орджонікідзевським відділом ДВС Харківського міського управління юстиції на підставі виконавчого листа № 2-а-8964, виданого 15.11.2012 року Харківським окружним адміністративним судом, було винесено постанову про арешт майна відповідача ОСОБА_3, в тому числі і щодо спірного автомобіля та оголошення заборони на його відчуження (а.с.11)

Так, згідно із ст.ст. 237, 244, 245 ЦК України, довіреність - це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами, ґрунтується на договорі та визначає правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчиняти правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

За своєю правовою природою відносини представництва належать до організаційних майнових правовідносин, головним змістом яких є сукупність прав і обов'язків їх сторін по створенню передумов виникнення безпосередньо у того, кого представляють, прав і обов'язків внаслідок вчинення правочинів від його імені представником.

Відповідно до ст. ст. 238, 244 ЦК України, довіреність не є правовим оформленням переходу права власності.

Отже, сама по собі довіреність на право користування та розпорядження майном не свідчить про укладення сторонами договору купівлі-продажу автомобіля.

Торгівля транспортними засобами, що були в експлуатації, здійснюється відповідно до «Правил роздрібної торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами», затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 31 липня 2002 року № 228.

Видача довіреності на транспортний засіб, що був в експлуатації та має особливості цивільного обороту, без укладення договору купівлі-продажу не можна вважати договором, що укладений відповідно до закону та передбачає перехід права власності до третіх осіб.

Відповідно до п. п. 2, 7, 8 «Порядку державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388, передбачено порядок набуття права власності на транспортний засіб з обов'язковою реєстрацією власником придбаного транспортного засобу на підставі документів, що підтверджують право власності.

Згідно з п. 7 «Порядку державної реєстрації та обліку автомобілів», власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи або їх представники - зобов'язані зареєструвати їх протягом 10 діб після придбання або митного оформлення, чи тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Відповідно до п. 8 «Порядку державної реєстрації та обліку автомобілів», реєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі заяви власника і документів, що посвідчують його особу, правомірність придбання транспортного засобу, відповідність конструкції транспортного засобу встановленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Для реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зареєстровані в підрозділах ДАІ, крім названих документів, додається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) з відміткою підрозділу ДАІ про зняття транспортного засобу з обліку. Перед відчуженням такий транспортний засіб повинен бути знятий з обліку в підрозділі ДАІ.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони не вжили заходів щодо переоформлення автомобіля у порядку, визначеному «Правилами державної реєстрації та обліку автомобілів».

Належний відповідачу автомобіль досі не знятий з обліку, дій щодо зняття його з обліку не проводилось, що унеможливлює укладення договору відчуження автомобілю.

Крім цього, договір купівлі-продажу автомобіля повинен укладатися в письмовій формі, оскільки тягне за собою перереєстрацію власника автомобіля. Недодержання простої письмової форми угоди, що вимагається законом, не дає право суду визнавати право власності та таку угоду дійсною у зв'язку з фактичним виконанням сторонами умов угоди.

Розписка відповідача про одержання коштів за спірний автомобіль і довіреність, видана ним на право керування й розпорядження автомобілем, не є договором купівлі-продажу.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах закону і не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 208, 209, 212-215, 223, 294 ЦПК України, ст.ст. 203, 220, 237, 238, 244, 245, 328, 660 ЦК України, Пленумом Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 6 листопада 2009 року № 9, Порядком державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388, суд -

ВИРІШИВ:

у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 пенсійного фонду України Орджонікідзевського району міста Харкова, третя особа: Орджонікідзевський відділ Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визнання договору купівлі-продажу автомобіля укладеним, про визнання права власності на автомобіль, виключення з акту опису та арешту майна, скасування арешту відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

СУДДЯ: