Рішення № 34549449, 30.10.2013, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/16251/13-ц

Пр. 2-3087/13

Рядок статистичного звіту 26

днів в провадженні

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2013 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Мельник А.В.,

при секретарі: Мисік М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив стягнути солідарно з відповідача суму заборгованості за кредитним договором № РL-004/421/2007 від 28 листопада 2007 року в розмірі 103 694, 58 гривні 58 копійок та витрати на оплату судового збору в розмірі 1036 гривень 94 копійок.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 28 листопада 2007 року між ОСОБА_1 (далі - Відповідач/ Позичальник) та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого за всіма правами та обов'язками є ПАТ «ОТП Банк» (далі - Банк), правонаступником якого в свою чергу є ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (далі - Позивач/Факторингова компанія), був укладений Кредитний договір № РL-004/421/2007 ( далі - Кредитний договір). Кредитний договір складається із двох частин, які нероздільно пов'язані між собою, згідно з п. 1. частини № 1 Кредитного договору.

За умовами Кредитного договору Банк надав Позичальнику кредит в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень зі сплатою фіксованої процентної ставки у розмірі 3,00 % (три відсотків) за кожен календарний місяць користування кредитом.

Кредитні кошти надавались Банком шляхом перерахування кредитних коштів в повній сумі з кредитного рахунку на поточний рахунок Позичальника, відкритий у Банку.

В свою чергу Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути Банку зазначені кредитні кошти у строки, передбачені Кредитним договором (зокрема, в п. 2 частини № 1 Кредитного договору), а також сплатити відповідну плату за користування кредитними коштами і виконати всі інші зобов'язання, визначені Кредитним договором.

Погашення відповідної частини кредиту та нарахованих відсотків повинно здійснюватись Позичальником щомісяця.

В строки, передбачені Кредитним договором, Позичальник зобов'язаний здійснювати повернення суми кредиту та сплачувати відсотки - у валюті, що відповідає валюті кредиту, згідно з п. 1.11.1. частини № 2 Кредитного договору.

За умовами Кредитного договору Позичальник зобов'язався своєчасно та повністю сплатити кредит, проценти за користування кредитом, але порушує зобов'язання викладені в п.п. 1.1., 1.5.1., 1.5.1.1. частини № 2 Кредитного договору.

За порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов'язань за кожний день прострочки, що передбачено п. 3.1.1. частини № 2 Кредитного договору.

Таким чином, станом на 16 липня 2013 року у Позичальника за Кредитним договором № РL-004/421/2007 від 28 листопада 2007 року існує заборгованість перед Банком в сумі 103 694, 58 гривні 58 копійок, що складає: - залишку заборгованості за кредитом у сумі 8 740 гривень 15 копійок; - суми несплачених відсотків за користування кредитом - 13 559 гривень 76 копійок; - пені за прострочення виконання зобов'язань в розмірі 81 394 гривень 67 копійок.

Невиконання Позичальником умов Кредитного договору на підставі п. 1.9.1. Кредитного договору дає право Банку достроково вимагати виконання боргових зобов'язань за кредитом у Позичальника.

Враховуючи ту обставину, що Позичальник порушує вимоги умов Кредитного договору, а саме не виконують належним чином, в обумовлені строки зобов'язання щодо оплати кредиту і відсотків у сумі, передбаченій Кредитним договором, Банк вимушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.

Позовна заява подається ТОВ «ОТП Факторинг Україна», що є правонаступником за всіма правами та обов'язками ПАТ «ОТП Банк», що в свою чергу є правонаступником ЗАТ «ОТП Банк».

Згідно з умовами договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 25 червня 2011 року та у відповідності до ст. ст. 512, 514, 1077, 1078, 1079, 1082, 1084 ЦК України ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором № РL-004/421/2007 від 28 листопада 2007 року, укладеним між ПАТ «ОТП Банк» та Відповідачем.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Таким чином, до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшли всі права ПАТ «ОТП Банк» щодо права вимоги до Відповідача за кредитним договором № РL-004/421/2007 від 28 листопада 2007 року.

Відповідно до ст. 37 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.

Під час розгляду справи представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Відповідач та представник відповідача проти позову заперечували та просили відмовити в задоволенні позовних вимог

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28 листопада 2007 року між ОСОБА_1 (далі - Відповідач/ Позичальник) та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого за всіма правами та обов'язками є ПАТ «ОТП Банк» (далі - Банк), правонаступником якого в свою чергу є ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (далі - Позивач/Факторингова компанія), був укладений Кредитний договір № РL-004/421/2007 ( далі - Кредитний договір). Кредитний договір складається із двох частин, які нероздільно пов'язані між собою, згідно з п. 1. частини № 1 Кредитного договору.

За умовами Кредитного договору Банк надав Позичальнику кредит в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень зі сплатою фіксованої процентної ставки у розмірі 3,00 % (три відсотків) за кожен календарний місяць користування кредитом.

Кредитні кошти надавались Банком шляхом перерахування кредитних коштів в повній сумі з кредитного рахунку на поточний рахунок Позичальника, відкритий у Банку.

В свою чергу Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути Банку зазначені кредитні кошти у строки, передбачені Кредитним договором (зокрема, в п. 2 частини № 1 Кредитного договору), а також сплатити відповідну плату за користування кредитними коштами і виконати всі інші зобов'язання, визначені Кредитним договором.

На підставі статті 1054 ЦК України позичальник за кредитним договором зобов'язаний повернути кредит та сплатити відсотки в розмірі та на умовах встановлених договором.

Погашення відповідної частини кредиту та нарахованих відсотків повинно здійснюватись Позичальником щомісяця.

В строки, передбачені Кредитним договором, Позичальник зобов'язаний здійснювати повернення суми кредиту та сплачувати відсотки - у валюті, що відповідає валюті кредиту, згідно з п. 1.11.1. частини № 2 Кредитного договору.

За умовами Кредитного договору Позичальник зобов'язався своєчасно та повністю сплатити кредит, проценти за користування кредитом, але порушує зобов'язання викладені в п.п. 1.1., 1.5.1., 1.5.1.1. частини № 2 Кредитного договору.

За порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов'язань за кожний день прострочки, що передбачено п. 3.1.1. частини № 2 Кредитного договору.

Таким чином, станом на 16 липня 2013 року у Позичальника за Кредитним договором № РL-004/421/2007 від 28 листопада 2007 року існує заборгованість перед Банком в сумі 103 694, 58 гривні 58 копійок, що складає: - залишку заборгованості за кредитом у сумі 8 740 гривень 15 копійок; - суми несплачених відсотків за користування кредитом - 13 559 гривень 76 копійок; - пені за прострочення виконання зобов'язань в розмірі 81 394 гривень 67 копійок.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач взяті на себе зобов'язання за укладеним між сторонами договорами виконав належним чином.

Проте, відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконував, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість за кредитним договором № РL-004/421/2007 від 28 листопада 2007 року, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитними договорами.

В частині 2 ст. 1050 ЦК України зазначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Невиконання Позичальником умов Кредитного договору на підставі п. 1.9.1. Кредитного договору дає право Банку достроково вимагати виконання боргових зобов'язань за кредитом у Позичальника.

Оскільки мало місце прострочення боржником, відповідно до п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України відповідача повинні сплатити неустойку, передбачену умовами кредитного договору.

За своєю правовою природою пеня є видом неустойки, що застосовується шляхом здійснення періодичних нарахувань за кожен окремий період порушення зобов'язання. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає у кредитора щодня (щомісяця) на конкретну суму.

Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Частина 2 ст. 22 ЦК України відносить до збитків втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Проте, в судовому засіданні не надано доказів на підтвердження того, що в результаті невиконання зобов'язання позивачу заподіяні будь-які збитки, розмір яких дорівнював би сумі нарахованої позивачем пені, або перевищував би вказану суму.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зменшити розмір нарахованої позивачем пені до 10 000 гривень.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, за таких обставин, коли судом встановлено, що зобов'язання по кредитному договору відповідачем не виконуються, у зв'язку з чим виникла кредитна заборгованість, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, оскільки суд задовольняє позов з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню 4071 гривень у відшкодування судових витрат.

Оскільки суд частково задовольняє позов з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 322 гривні 99 копійок у відшкодування судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 525, 526, 530, 551, 610, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 88, 174, 214, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (код ЄДРПОУ 36789421) заборгованість за кредитом в розмірі 8 740 гривень 15 копійок, суму несплачених відсотків в розмірі 13 559 гривень 76 копійок, пеню в розмірі 10 000 гривень та 322 гривні 99 копійок у відшкодування судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя А. В. Мельник