Рішення № 34547560, 31.10.2013, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 168/1045/13-ц

пр.№2/168/251/13

спр.№168/1048/13-ц

пр.№2/168/254/13

спр.№168/1049/13-ц

пр.№2/168/255/13

від 24.09.2013р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.10.2013 року Старовижівський районний суд Волинської області

в складі : головуючого судді - Ф. В. Самрука

при секретарі - Островерхій Т.С.,

за участю: представника позивачів-Бориса В. В.,

представника відповідача- Філюка С. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Стара Вижівка справу за позовами ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Фермерського господарства "Ікар ОСОБА_4" (надалі ФГ "Ікар ОСОБА_4") про стягнення заборгованості за договорами оренди землі,

в с т а н о в и в:

позивачі посилаються, що між ними та відповідачем ФГ "Ікар ОСОБА_4" 19.06.2008р. були укладені договори оренди на землю сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Седлищенської сільської ради Старовижівського району Волинської області, які зареєстровані В Старовижівському районному відділі Волинської регіональної філії Центру ДЗК 01.10.2008р. Ці договори укладені на п"ять років і на час пред"явлення позовів їх дія не припинена, що стверджується листом відділу Держземагенства від 15.08.2013р. за №605. Відповідно до цих договорів відповідач зобов"язувався до 19 червня щорічно виплачувати позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по 410 грн. і ОСОБА_2 по 260 грн. орендної плати за землю. За перший рік оренди позивачі орендну плату отримали повністю, а в жовтні 2010 р. позивачі отримали від відповідача повідомлення про припинення дії договорів, які на думку позивачів не відповідають умовам договору та суперечать вимогам ст.ст. 525 і 651 ЦК України. Згідно умов договорів боржник за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань сплачує пеню у розмірі 10% від несплаченої суми за кожен день прострочення, а згідно вимог ч.2 ст.625 ЦК України боржник, зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3 % річних від простроченої суми. Виходячи з вищенаведеного, позивачі нарахували суму боргу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по 2752.61 грн., а ОСОБА_2 1745.58 грн., яку просили стягнути з відповідача із стягненням з нього судових витрат по сплаті судового збору. Також виходячи з того, що позивачами частково пропущені строки позовної давності звернення до суду за два роки, а саме 2009, 2010 рр. з поважних причин через те, що відповідач на протязі даного періоду запевняв про сплату заборгованості, з чим позивачі погоджувалися, то вони просили суд поновити їм строк позовної давності для звернення до суду.

Ухвалою судді Старовижівського районного суду від 17.10.2013 р. під час відкриття провадження згідно вимог ч.1 ст. 126 ЦПК України цивільні справи за позовами ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Фг "Ікар ОСОБА_4" про стягнення заборгованості за договорами оренди землі об"єднані в одне провадження.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 позов підтримав повністю з підстав, зазначених в позовній заяві, уточнивши позовні вимоги в тому, що всі позивачі просять суд стягнути заборгованість за договорами оренди землі за період з 20.09.2009р. по 19.06.2013р. І хоча всі договори оренди землі були зареєстровані в ДЗК 01.10.2008 р. і згідно умов цих договорів

-2-

з цього часу вони набрали чинності, а отже в зв"язку з цим п"ятирічний строк, на який вони були укладені, закінчився 01.10.2013р.; однак, не зважаючи на це, представник позивача від стягнення боргу по орендній платі разом з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних та пені від прострочених сум за період з 20.06.2013р. по 01.10.2013 р. включно відмовився. Поновлення пропущеного строку позовної давності представник позивача мотивував також і тим, що всі позивачі похилого віку, стан їх здоров"я не задовільний і тому вони не мали можливості звернутися своєчасно з позовом про стягнення заборгованості по орендній платі за договром оренди землі.

Представник відповідача ОСОБА_6 позову не визнав і пояснив суду, що договори оренди землі з усіма позивачами слід вважати розірваними відповідкачем з 01.10.2010р., про що позивачів було повідомлено своєчасно і будь-яких заперечень з приводу цього позивачі не подавали. Крім того розірвання договору підтверджується також і повідомленням начальника Старовижівського районного відділу Волинської регіональної філії Центру ДЗК від 01.10.2010р. Також позивачі пропустили строк позовної давності для звернення до суду за період по 19.06.2010р. включно. Ці строки не переривалися і не зупинялися і будь-яких підстав для їх поновлення немає, а тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Свідок ОСОБА_7 показав, що ним, як начальником Старовижівського районного відділу Волинської регіональної філії Центру ДЗК, були припинені договори оренди сторін у справі. Але це припинення носило формальний характер, оскільки ним не перевірялися дійсні причини для припинення цих договорів і реєстрація їх припинення була також формальною і про принення цих договорів позивачі не повідомлялися. На даний час передачі земель орендодавцям зі сторони орендаря так і не відбулося і тому він переконаний в тому, що для припинення договорів в односторонньому порядку зі сторони орендаря не було підстав і припинення цих договорів як такого не відбулося, а отже і договори оренди землі являються чинними, а не припиненими.

Свідок ОСОБА_8 показав, що у відділі держземагенства у Старовижівському районі який він очолює, відсутні будь-які дані про дострокове розірвання договорів оренди і ці всі договори значаться зареєстрованими у встановленому порядку. Крім того на звернення відповідача, прокуратури чи будь-яких інших органів він надає повідомлення про те, що договори оренди землі являються чинними, що дає підстави податковим органам стягувати відповідні платежі від відповідача за оренду землі позивачів, що підтвердив відповідними письмовими доказами.

Заслухавши пояснення представників сторін, показання свідків та дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підставний і підлягає до часткового задоволення.

В судовому засідання встановлено, що всі позивачі згідно державних актів на право власності на земельні ділянки від 19.06.2008р., копії яких знаходяться в справі, являються власниками земельних ділянок площами відповідно 3,2130 га, 2,6115 га та 3,1620 га, які розташовані на території Седлищенської сільської ради Старовижівського району Волинської області та зареєстровані у встановленому порядку у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі. 19.06.2008р. між усіма позивачами, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та відповідачем ФГ "Ікар ОСОБА_4" були укладені договори оренди належних їм вищезгаданих земельних ділянок за №№31,31/1,31/2; 17,17/1; 16,16/1,16/2, що стверджується наявними у матеріалах справи копіями цих договорів. У п.8 договорів зазначено, що вони укладені на п"ять років, а п.4 прикінцевих положень передбачено, що ці договори набирають чинності після підписання сторонами та їх державної реєстрації. Відповідно до довідок відділу дерземагенства у Старовижівському району Волинської області від 15.08.2013р.вбачається, що ці договори оренди зареєстровані 01.10.2008р. в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за такими номерами: ОСОБА_1 договори за №№ 31,31/1,31/2 зареєстрованими за №№ 40809100115,040809100114, 04080910016; ОСОБА_2 договори за №№ 17 та 17/1 зареєстровані за №№040809100064 та 040809100065; ОСОБА_3 договори за №№16,16/1,16/2 зареєстровані за №№ 040809100061, 040809100062, 040809100063.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду землі" (надалі Закон №161-XIV) відносини, пов"язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним

-3-

кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами,

прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Після досягнення сторонами домовленості з питань орендної плати та інших істотних умов, передбачених ст. 15 Закону №161-XIV, підписання договорів оренди та їх реєстрації вони набули чинності та можуть бути змінені лише за взаємною згодою сторін. Статтею 31 Закону №161-XIV передбачено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. А в ст. 32 Закону №161-XIV передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов"язків, передбачених ст.ст.24, 25 цього закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об"єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним Кодексом України та іншими законами України. Аналогічне передбачено також і в ст.651 ЦК України. У п.38 договорів про оренду землі враховані вищенаведені вимоги закону щодо підстав та умов припинення договорів оренди землі шляхом їх розірвання. Будь-яких доказів, що давали б відповідачу право на припинення дії договорів в односторонньому порядку в судовому засіданні не встановлено. Тим більше, що з показань свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8 вбачається про відсутність передбачених законом умов та підстав для припинення договорів про оренду земельних ділянок позивачів, що також підтверджується вищезгаданими довідками відділу держземагенства у Старовижівському району від15.08.2013р. та 31.10.2013р., дослідженими в судовому засіданні. А з копії відношення відповідача начальнику відділу держземагенства у Старовижівському районі та повідомлення начальника відділу держземагенства у Старовижівському районі в.о прокурору Старовижівського району вбачається, що укладені договори оренди земельних ділянок в т. ч. між позивачами та відповідачем зареєстровані у Старовижівському райвіддлі Волинської регіональної філії Центру ДЗК по Седлищенській сільській раді і що вони являються чинними станом на 12.08.2013р. До того ж, згідно вимог ст.654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Тобто, виходячи з вищенаведеного, припинення договорів оренди землі шляхом їх розірвання повинно було б бути вчиненим у письмовій формі, у якій укладалися договори оренди земельних ділянок між позивачами та відповідачем. Однак на рівні з іншими вищезгаданими порушеннями, вищезгадані вимоги закону щодо підстав, умов та форми припинення договору оренди землі відповідачем не було дотримано, а тому суд приходить до висновку, що договори оренди землі на час виникнення спірних правовідносин являлися чинними і будь-яких підстав для їх припинення не встановлено.

З пояснень представника позивача в судовому засіданні встановлено, що позивачі своєчасно 19.06.2008р. отримали орендну плату за період з 19.06.2008р. по 19.06.2009р., а орендну плату за період з 20.06.2009р. по 19.06.2013р. з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних та пені від прострочених сум відповідач заборгував позивачам, що і стало предметом їх позовів, оскільки представник позивача відмовився від стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних та пені від простроченої суми за період з 20.06.2013р. по 01.10.2013р., тобто до часу закінчення договору оренди, виходячи з того, що відлік дії договорів оренди обчислюється не з часу його укладення та досягнення всіх істотних умов договору 19.06.2008р., а з моменту їх реєстрації у філії ДЗК 01.10.2008р., строк дії яких у такому випадку закінчується 01.10.2013р. При цьому суд виходить з того, що згідно вимог ст.257 ЦК України в даному випадку застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки, перебіг якої згідно вимог ст.261 ЦК України починається, від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. А відповідно до вимог ч.ч.2,3,5 ст.267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності, яка застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, а якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. Як встановлено в судовому засіданні з пояснень представника позивача, про порушення своїх прав про стягнення заборгованості згідно договорів про оренду землі за період з 20.06.2009 р. позивачі знали своєчасно починаючи з 20.06.2009р. і будь-яких дій, направлених на стягнення заборгованості з відповідача за поясненнями представника позивача вони не вчиняли, а надіялись на добровільне

-4-

погашення заборгованості відповідачем. Тому суд приходить до висновку, що заяву представника

відповідача про застосування позовної давності слід задоволити частково за період з 20.06.2009р., коли у позивачів виникло право на стягнення заборгованості за договорами оренди землі за період з 20.06.2009р. по 19.06.2010р. Що стосується пропущення позивачами строку позовної давності для звернення до суду про стягнення заборгованості по орендній платі за землю за період з 20.06.2010р. по 19.06.2011р., строк вимоги якої розпочинається 20.06.2010р. то враховуючи незначний час пропущення строку позовної давності, який закінчився 20.06.2013р., по час звернення до суду з цими позовами 24.09.2013р., похилий вік позивачів, їх стан здоров"я, суд приходить до висновку про поважність причин пропуску позовної давності, в зв"язку з чим порушене право позивачів про стягнення заборгованості по оренді землі за період з 20.06.2010р. по 19.06.2011р. підлягає захисту, а в задоволенні заяви представника відповідача про застосування позовної давності в цій частині позову відмовляє за її безпідставністю. Тому виходячи з вищенаведеного, суд вважає за можливе задоволити позов про стягнення орендної плати за землю за період з 20.06.2010р. по 19.06.2013р., виходячи з наступного розрахунку:

Згідно пунктів 9-14 цих договорів орендна плата вноситься орендарем у розмірі: ОСОБА_1 по 150 грн., 135 грн. та 125 грн. (а всього 410 грн.) щорічно за кожен рік оренди; ОСОБА_2 по 135 грн. і 125 грн. (а всього 260 грн.) щорічно за кожен рік оренди; ОСОБА_3 по 180 грн., 110 грн. і 120грн. (а всього 410 грн.) щорічно за кожен рік оренди; орендна плата вноситься щорічно до 19.06 за кожен наступний рік оренди, а у разі невнесення орендної плати у строки визначені цим договором, справляється пеня у розмірі дісяти відсотків несплаченої суми за кожен день прострочення. Згідно вимог ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. А згідно п.41 договору за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та договору. Виходячи з того, що згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання горошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, вимог ст.21 Закону №161-XIV, у відповідності до якої обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексу інфляції, якщо інше не передбачене договором оренди, а також і змісту п. 41 договорів, згідно якого за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цих договорів, то суд приходить до висновку, що зміст п.10 договорів про обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки без врахування індексації протирічить вищенаведеним вимогам закону і тому при стягненні боргу суд стягує із відповідача, крім боргу орендної плати за договорами оренди землі, суму інфляції, 3% річних від прострочених сум та пеню, розмір якої суд застосовує не 10 %, як передбачено в п.14 договорів оренди, а відповідно до Закону "Про відповідальність про несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" обмежує суму пені в розмірі двох облікових ставок НБУ. Як встановлено в судовому засіданні із пояснень представника позивачів, відповідач заборгував орендну плату за період з 20.06.2009 р. по 19.06.2013р. Але оскільки суд приходить до висновку, що позовна давність позивачами про стягнення заборгованості за договорами оренди землі за період з 20.06.2009р. по 19.06.2010р. позивачами пропущена то суд стягує заборгованість по орендній платі з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних та пені від простроченої суми за період згідно заяви представника позивачів з 20.06.2010р. по 19.06.2013р., виходячи з наступного:

станом на 20.06.2010р. заборгованість ОСОБА_1 та ОСОБА_3 кожному з них окремо по орендній платі за період з 20.06.2010р. по 19.06.2011 р становить-410 грн., а з врахування індексу інфляції, який становить 110,5%, розмір боргу буде становити-453,05 грн.; 3% річних від простроченої суми заборгованості буде становити-12,3 грн.; з врахуванням двох облікових ставок НБУ за весь час просточення загальна сума пені буде становити-64,85 грн. і тому розмір заборгованості буде становити 530,2 грн. (453,05+12,3+64,85=530,2);

станом на 20.06.2011р. заборгованість ОСОБА_1 та ОСОБА_3 кожному з них окремо по орендній платі за період з 20.06.2011р. по 19.06.2012р. становить-940,2 грн. (530,2+

-5-

410=940,2), а з врахування індексу інфляції, який становить 99,5%, розмір боргу буде становити-

935,5 грн.; 3% річних від простроченої суми заборгованості буде становити-28,2 грн.; з врахуванням двох облікових ставок НБУ за весь час просточення загальна сума пені буде становити-144,7 грн. і тому розмір заборгованості буде становити 1108,4 грн. (935,5+28,2+144,7=1108,4);

станом на 20.06.2012р. заборгованість ОСОБА_1 та ОСОБА_3 кожному з них окремо по орендній платі за період з 20.06.2012р. по 19.06.2013р. становить-1518,4 грн. (1108,4+410=1518,4), а з врахування індексу інфляції, який становить 99,6%, розмір боргу буде становити-1512,3 грн.; 3% річних від простроченої суми заборгованості буде становити-45,5 грн.; з врахуванням двох облікових ставок НБУ за весь час просточення загальна сума пені буде становити-227,4 грн. і тому виходячи з вищенаведеного розрахунку загальний розмір заборгованості за період з 20.06.2010р. по 19.06.2013р. буде становити 1785,2 грн. (1512,3+45,5+227,4=1785,2);

станом на 20.06.2010р. заборгованість ОСОБА_2 по орендній платі за період з 20.06.2010р. по 19.06.2011 р. становить-260 грн., а з врахування індексу інфляції, який становить 110,5%, розмір боргу буде становити-287,3 грн.; 3% річних від простроченої суми заборгованості буде становити-7,8 грн.; з врахуванням двох облікових ставок НБУ за весь час просточення загальна сума пені буде становити-41,2 грн. і тому розмір заборгованості буде становити 336,3 грн. (287,3+7,8+41,2=336,3);

станом на 20.06.2011р. заборгованість ОСОБА_2 по орендній платі за період з 20.06.2011р. по 19.06.2012 р. становить-596,3 (336,3+260=596,3) грн., а з врахування індексу інфляції, який становить 99,5%, розмір боргу буде становити-593,3 грн.; 3% річних від простроченої суми заборгованості буде становити-17,9 грн.; з врахуванням двох облікових ставок НБУ за весь час просточення загальна сума пені буде становити-91,7 грн. і тому розмір заборгованості буде становити 702,9 грн. (593,3+17,9+91,7=702,9);

станом на 20.06.2012р. заборгованість ОСОБА_2 по орендній платі за період з 20.06.2012р. по 19.06.2013 р. становить-962,9 (702,9+260=962,9) грн., а з врахування індексу інфляції, який становить 99,6%, розмір боргу буде становити-959 грн.; 3% річних від простроченої суми заборгованості буде становити-28,9 грн.; з врахуванням двох облікових ставок НБУ за весь час просточення загальна сума пені буде становити-144,2 грн. і тому виходячи з вищенаведеного розрахунку загальний розмір заборгованості за період з 20.06.2010р. по 19.06.2013р. буде становити 1132,1 грн. (959+28.9+144,2=1132,1).

Отже, виходячи з вишенаведеного, позови позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягають до часткового задоволення. При цьому з відповідача в користь кожного із позивачів необхідно стягнути по 229 грн. 40 коп. судових витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст.10,60,88,212-215 ЦПК України, ст.ст.93,96,124,125,158,160 ЗК України, ст.ст. 202,203,256,257,261,267,525,526,530,625,626,638,651,654 ЦК України, ст.ст.1-6,13-17,19,21,22,24,31,32,35,36 Закону України "Про оренду" суд,

В И Р І Ш И В :

Визнати поважними причини пропущення позивачами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 позовної давності для звернення до суду за захистом їх порушених прав згідно пред"явлених позовів у даній справі за період з 20 червня 2010 року та задоволити їх позови частково, а саме: стягнути з Фермерського господарства "Ікар ОСОБА_4" с.Прохід Ратнівського району Волинської області, розрахунковий рахунок: 26002140137001 в ВАТ КБ "Надра" ОСОБА_9 в користь ОСОБА_1 та ОСОБА_3 кожному з них по 1785 грн. (одна тисяча сімсот вісімдесят п"ять) грн. 20 коп. заборгованості по орендній платі за договорами оренди землі за період з 20 червня 2010 року по 19 червня 2013 року, обчислену з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від прострочених сум та пені та стягнути з Фермерського господарства "Ікар ОСОБА_4" с.Прохід Ратнівського району Волинської області, розрахунковий рахунок: 26002140137001 в ВАТ КБ "Надра" ОСОБА_9 в користь ОСОБА_2 1132 (одна тисяча сто тридцять дві) грн. 10 коп. заборгованості по орендній платі за договорами оренди землі за період з 20 червня 2010 року по 19 червня 2013 року, обчислену з

-6-

урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів

річних від прострочених сум та пені.

Стягнути із з Фермерського господарства "Ікар ОСОБА_4" с.Прохід Ратнівського району Волинської області, розрахунковий рахунок: 26002140137001 в ВАТ КБ "Надра" ОСОБА_9 користь ОСОБА_1 петровича, ОСОБА_2, ОСОБА_3 кожному з них по 229 (двісті двадцять дев"ять) грн. 40 коп. судових витрат по сплаті ними судового збору за пред"явлення позовів в суд.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Старовижівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя:

ОСОБА_10