Рішення № 34546931, 01.11.2013, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/74/13- ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2013 м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі :

Головуючого - судді: Цалин Б.М.

Секретаря : Грицанюк Н.П.

з участю позивача: ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2 - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Косів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про відшкодування збитків, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про відшкодування збитків.

Позивач, ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги позову підтримав в збільшеному вигляді суду пояснив, що 23 липня 2007 року Косівським районним судом по цивільній справі № 2-377 було прийнято рішення, яким визнано дії відповідачів незаконними та зобов'язано ОСОБА_2 та ОСОБА_4 демонтувати незаконно збудований торговий павільйон на самовільно зайнятій земельній ділянці площею 0,0053 га., що знаходиться в місті Косові по вул. Гвардійській, та яку він, як приватний підприємець орендує з 23 лютого 2006 року по даний час в Косівської міської ради для будівництва торгового павільйону. Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 28 вересня 2007 року по справі № 22-ц-1156/2007 р. дане рішення залишено без змін .

15 квітня 2009 року Ухвалою Верховного суду України по справі № 2-377/07 рішення Косівського районного суду від 23 липня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 28 вересня 2007 року залишено без змін.

Із рішень всіх судових інстанцій та матеріалів справи в цілому випливає, що гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_4 самовільно захопили земельну ділянку площею 0,0053 га, що знаходиться в м. Косів по вул. Гвардійській, та незаконно збудували металевий павільйон, який в свою чергу відповідно незаконно здавали в оплатну оренду підприємцям. Колегією суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, підтверджено, що він користувався земельною ділянкою площею 0,0053 га законно, а ОСОБА_2 та ОСОБА_4 чинили йому перешкоди у користуванні цією земельною ділянкою.

Відповідачі в справі не мали наміру виконати вказані рішення суду і добровільно не демонтували самовільно побудований торговий павільйон на належній йому земельній ділянці , а продовжували здавати в оплатну оренду підприємцям до 11 січня 2010 року.

Земельна ділянка площею 0,0053 га. йому була надана саме для будівництва торгового павільйону на підставі рішення Косівської міської ради від 21 лютого 2006 року та передана в користування згідно договору оренди від 23 лютого 2006 року, зареєстрованого в Івано-Франківській філії ДЗК № 13 - 22.03.2006 року

Через незаконні дії відповідачів в справі він не міг використовувати вказану земельну ділянку для здійснення підприємницької діяльності. Своїми діями відповідачі завдали йому значних матеріальних збитків у формі доходів (упущеної вигоди), яких він міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене.

На виконання рішення суду 11 січня 2010 року державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_5 було проведено примусове виконання рішення суду і примусово демонтовано незаконно збудований павільйон на самовільно зайнятій земельній ділянці що знаходиться в місті Косові по вул. Гвардійській .

В період з 22 березня 2006 року по 11 січня 2010 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 використовуючи належну йому земельну ділянку, отримували дохід від здачі в оренду самовільно збудованого торгового павільйону, оскільки торговий павільйон був поділений на 10 (десять) торгових кіосків, кожен з яких відповідачі здавали в оренду за 100 (сто) гривень в місяць, загальний дохід відповідачів від здачі в оренду торгового павільйону за період з 22 березня 2006 року по 11 січня 2010 року становив 45000 грн.

По закінченні будівництва торгових павільйонів, вказані приміщення він здає в оренду підприємцям і відповідно до долучених до матеріалів справи договорів оренди, сума його доходу від використання земельної ділянки площею 0.0053 га., переданої для будівництва та обслуговування торгового павільйону в загальному становить 8591,22 грн. за один місяць.

Для розрахунку та підтвердження суми завданих збитків (упущеної вигоди) він звернувся до аудиторської фірми „Альфа-аудит лтд", яка власне і провела розрахунок завданих йому збитків (упущеної вигоди) від незаконного використання земельної ділянки відповідачами. Просить позов задоволити та стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на його користь збитки в сумі 268561, 54 завданих в зв'язку з незаконним використанням належної йому земельної ділянки, понесених витрат по сплаті судового збору та витрат пов'язаних із залученням спеціалістів в розмірі 1250 грн .

Представник відповідача, ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги позову заперечив, суду пояснив, що Косівським районним судом було винесено рішення 23.07.2007 року про зобов"язання його довірителя, відповідача в справі ОСОБА_2 та відповідачку ОСОБА_4 демонтувати збудований павільйон по вул. Гвардійській, що в м.Косів. Вказане рішення суду звернуто судом до виконання 10.10.2007 року. Звертає увагу суду, що відповідно до ухвали суду від 11.01.2010 року судом вирішено зупинити виконання за виконавчим листом № 2-377 від 10.10.2007 року про зобов"язання відповідачів в справі демонтувати незаконно збудований торгівельний павільйон. Така ухвала суду підлягала до негайного виконання та відповідно була направлена до відділу ДВС Головного управління юстиції в Івано-Франківській області та особисто вручена відповідачем ОСОБА_2 в руки ст. державному виконавцю підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС ОСОБА_5 безпосередньо перед початком виконання. Разом із тим останній незважаючи на ухвалу суду, 11.01.2010 року провів демонтаж торгівельного павільйону і склав "Акт державного виконавця". Підприємцями в тому числі і ОСОБА_2 та ОСОБА_4 такі незаконні дії, при проведенні примусового виконання рішення суду, було оскаржено в судовому порядку та відповідно до ухвали суду від 23.02.2011 року таку скаргу судом задоволено та визнано протиправними дії ст. державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_5 в частині незупинення виконання за виконавчим листом № 2-377 від 10.10.2007 року на підставі ухвали Косівського районного суду від 11.01.2010 року. Разом із тим 13.08.2010 року Косівським районним судом винесено окрему ухвалу по результатах розгляду справи за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Косівської міської ради, ОСОБА_1, відділу ДВС Головного управління юстиції в Івано-Франківській області про визнання нечинним рішення міської ради, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки. На даний час Косівською міською радою так і не приведено рішення сесії від 21.02.2006 року до норм чинного законодавства. Просить врахувати суд, що відповідачі в справі в законному порядку відстоювали своє право на орендовану земельну ділянку а тому не вправі сплачувати в користь позивача суму ніби-то втраченої ним вигоди, так як право позивача на вказану орендовану ним земельну ділянку і в даний час є спірним а саме виконання рішення суду від 23.07.2007 року поспішним та незаконним, що підтверджується долученими до матеріалів справи ухвалами суду. Просить в позові відмовити повністю.

Відповідачка в справі, ОСОБА_4 в судове засіданні не з"явилась будучи повідомленою належним чином про час та місце розгляду справи по суті. Причина неявки суду не відома .

Суд вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи вважає позовні вимоги ОСОБА_1 підставними, доведеними в судовому засіданні і такими, що підлягають до часткового задоволення за наступних підстав:

Як встановлено в судовому засіданні, 23 липня 2007 року Косівським районним судом по цивільній справі № 2-377 прийнято рішення (а.с.4-5), яким зобов"язано ОСОБА_2 та ОСОБА_4 демонтувати незаконно збудований павільйон на земельній ділянці площею 0,0053 га., що знаходиться в місті Косові по вул. Гвардійській. Цим же рішенням суду в позові ОСОБА_2 та ОСОБА_4 до ОСОБА_1, Косівської міської ради про визнання недійсними рішень Косівської міської ради № 3.60-30 від 16.08.2005 року № 3.32.-31 від 14.10.2005 року № 3.33-3 від 14.10.2005 року та договору оренди земельної ділянки площею 0,0053 га укладеного 09.11.2005 року між ОСОБА_1 та Косівською міською радою відмовлено. Вказане рішення суду залишено без змін ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області від 28 вересня 2007 року ( а.с.6) та Ухвалою від 15.04.2009 року ( а.с.7-8) колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України.

На підставі вказаних рішень судів всіх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 користується земельною ділянкою 0,0053 га законно, а ОСОБА_2, ОСОБА_4 чинять йому перешкоди в користуванні цією земельною ділянкою, що виділена позивачу в справі саме для будівництва торгового павільйону на підставі рішення Косівської міської ради від 21 лютого 2006 року та передана в користування згідно договору оренди від 23 лютого 2006 року, зареєстрованого в Івано-Франківській філії ДЗК № 13 - 22.03.2006 року

В силу вимог ч. 2 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За змістом вимог ч.2 ст. 223 ЦПК України, після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.

З врахуванням наведеного суд вважає, що відповідачі неправомірною бездіяльністю, яка виразилась в умисному невиконанні рішення суду від 23.07.2007 року, що набрало законної сили, чим і порушили законні права позивача і дані обставини, не підлягають доказуванню, і є доведеними.

Згідно ст.ст.15, 16 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст.22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди зазначено у ст.1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За вимогами ч.3 ст.386 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової шкоди.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.28 ЗУ "Про оренду землі" орендатор має право на відшкодування збитків, яких він зазнав унаслідок невиконання орендодавцем умов, визначених договором оренди землі. Збитками вважаються: фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права; доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору. Розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних.

Таким чином, суд, вважає доведеним той факт, що неправомірними діями відповідачів позивачу було завдані збитки, але оцінюючи розмір завданих збитків, суд доходить до висновку, що вимоги позивача є завищеними.

При визначенні розміру збитків суд враховує висновок аудиторської фірми „Альфа-аудит лтд", яка власне і провела розрахунок завданих ОСОБА_1 збитків (упущеної вигоди), разом із тим вважає за доцільне визначити період за який відповідачі повинні відшкодувати в користь позивача суму втраченої ним вигоди із 10.10.2007 року саме ( із дати звернення рішення суду від 23.07.2007 року до примусового виконання) і по 11.01.2010 року (часу закінчення виконання вказаного рішення суду відповідно до долученого до матеріалів справи акту державного виконавця (а.с.13) . Такий період - 10.10.2007 року по 11.01.2010 року = 27 місяців і 1 день .

При чому аудиторським висновком № 75 від 09.08.2013 року встановлено, що позивачем всього затрачено на будівництво торгового павільйону 14 місяців і 12 днів. Тобто тільки після виконання будівельних робіт позивач в справі мав би можливість отримувати реально дохід із використанням збудованого торговельного павільйону на орендованій земельній ділянці.

Отже для встановлення тривалості періоду протягом якого позивач в справі міг мати можливість отримувати дохід від використання у підприємницькій діяльності орендованої ним земельної ділянки , якби його право користування не було порушено, слід від загального періоду протягом якого ОСОБА_1 був обмежений у користуванні земельної ділянки відмінусувати тривалість періоду затраченого останнім на будівельні роботи - спорудження торговельного павільйону.

Загальна тривалість періоду протягом якого ОСОБА_1 був позбавлений можливості користування орендованою земельною ділянкою складає 27 місяців і 1 день а тривалість періоду для проведення підготовчих та будівельних робіт складає - 14 місяців і 12 днів. За таких підстав період протягом якого ОСОБА_1 міг мати можливість отримувати дохід внаслідок використання торгівельного павільйону на орендованій земельній ділянці складає 12 місяців 19 днів ( 27 місяців і 1 день мінус 14 місяців і 12 днів = 12 місяців і 19 днів) .

При визначенні суми втраченої вигоди суд враховує, що відповідачі в справі за час неправомірного використання ними належної позивачу на праві оренди земельної ділянки отримували відповідно до долучених до матеріалів справи договорів оренди ( а.с.9-12) відповідні кошти .

В підтвердження суми втраченої вигоди позивачем долучено до матеріалів справи договори оренди № 01 від 01.11.2012 року , № 03 від 01.12.2012 року та № 04 від 01.01.2013 року, за якими загальна сума місячної орендної плати трьох торгових залів у торговому павільйоні за адресою м.Косів вул. Гвардійська 9 г , власником якого є ОСОБА_1 на день укладення договорів складає 8591,22 грн ( 2887,97грн +2868,25 грн+ 2835,00 грн).

На підставі вищенаведеного за період позбавлення ОСОБА_1 можливості користуватись орендованою земельною ділянкою він міг отримати дохід в сумі 108535,75 грн ( 12 місяців 19 днів помножено на 8591,22 грн= 108535,75 грн)

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати пов"язані із проведенням оплати за аудиторський висновок в сумі 1250 грн та 450 грн оплаченого судового збору.

Крім того, суд звертає увагу, що саме із відповідачів в справі слід стягнути по 317,68 грн із кожного, недооплачену суму судового збору.

На підставі наведеного ст.ст. 22, 386 ЦК України, керуючись ст. ст. 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити частково. Стягнути в солідарному порядку із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІДН НОМЕР_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 рік народження невідомо, ІДН - НОМЕР_2, жительки вул. Гарасимівська 38, смт.Обертин Тлумацького району Івано-Франківської області в користь ОСОБА_1 108535,75 грн ( сто вісім тисяч п"ятсот тридцять п"ять гривень 75 копійок ) заподіяної матеріальної шкоди в рахунок відшкодування упущеної вигоди а також 1250 грн витрат оплачених за проведення аудиторського висновку та 450 грн сплаченого судового збору.

Стягнути із ОСОБА_2 та ОСОБА_4 із кожного по 317,68 грн. недооплаченого судового збору, отримувач коштів УДКСУ у Косівському районі Івано-Франківської області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38026046, Банк отримувача ГУДКСУ в Івано-Франківській області, Код банку отримувача (МФО) 836014, Рахунок отримувача 31210206700266, Код класифікації доходів бюджету 22030001, Код ЄДРПОУ суду 02891606, в справі за позовом ОСОБА_1 - Косівський районний суд Івано-Франківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського Апеляційного суду через Косівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення а для осіб, які брали участь у справі але не були присутні при проголошенні рішення суду в цей же термін з дня отримання копії рішення.

Суддя: Цалин Б.М