Вирок № 34545388, 01.11.2013, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

№1-кп/263/352/2013

№263/8091/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

01 листопада 2013 рокумісто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Ковтуненка В.О.,

при секретарі Русаковій Н.О.,

за участю прокурора Балабан О.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

представника потерпілої ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, раніше не судимого, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

03 квітня 2013 року приблизно об 11:30 годині ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем «ЗАЗ-ДЕО», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_4, рухався по проїжджій частині вулиці Університетської в Жовтневому районі міста Маріуполя, з боку проспекту Металургів у напрямку вулиці Казанцева.

Знаходячись на регульованому перехресті вулиці Університетської та вулиці Казанцева, при здійсненні повороту ліворуч на вулицю Казанцева, водій ОСОБА_1 виїхав на смугу зустрічного руху та проявив неуважність і необережність, чим порушив вимоги п.16.6 Правил дорожнього руху України, згідно з яким він був зобовязаний дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо, а саме автомобілю «Хюндай-Гетц», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керування ОСОБА_5, але цього не зробив, в результаті чого здійснив зіткнення з вказаним автомобілем.

В результаті зіткнення потерпілій ОСОБА_5 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: струсу головного мозку, розриву ключично-акроміального зчленування зліва, які за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоровя на термін понад 21-го дня.

В причинному звязку з настання події полягає порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.10.1 та п.16.6 Правил дорожнього руху України, якими визначено:

- перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху, водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

- повертаючи ліворуч або розвертаючись на зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобовязаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, висунутого проти нього в обвинувальному акті, визнав в повному обсязі та щиро розкаявся в скоєному. Суду пояснив, що з 2011 року має право на керування транспортними засобами. Він має право на управління автомобілем марки «ДЕО Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності його родичу ОСОБА_4

03.04.2013 року у денний час він керував вказаним автомобілем, в салоні якого находились пасажири та рухався по вулиці Університетській в місті Маріуполі. На перехресті з вулицею Казанцева на зелений сигнал світлофору він почав виконувати маневр повороту ліворуч і не побачив автомобіль «Хюндай Гетц», який рухався у зустрічному напрямі прямо. Сталося зіткнення автомобілів, які отримали механічні пошкодження, а водій автомобіля «Хюндай» ОСОБА_5 отримала травми. Йому відомо, що потерпіла проходила лікування наслідків ДТП. Оскільки його автомобіль було застраховано, то він повідомив страхову компанія про ДТП, то шкоду потерпілій має відшкодовувати саме страхова компанія. Приніс вибачення потерпілій.

Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не зявилася, але заявила цивільний позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої злочином.

Представник потерпілої ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_3 суду пояснив, що в наслідок ДТП потерпіла отримала тілесні ушкодження, з приводу яких проходила лікування, яке оплачувала самостійно, оскільки ОСОБА_1 грошової допомоги не надав. Також під час ДТП було пошкоджено автомобіль потерпілої, який потребує відновлювального ремонту. Заявив, що підтримує позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди у сумі 34083,06 гривень та моральної шкоди у сумі 50000 гривень.

Згідно з протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди 03 квітня 2013 року в період з 12:20 до 13:20 оглянута проїжджа частина перехрестя вулиці Університетської та вулиці Казанцева в Жовтневому районі міста Маріуполя. Зафіксовано зіткнення транспортних засобів автомобіля «ЗАЗ-ДЕО», реєстраційний номер НОМЕР_1, та автомобіля «Хюндай-Гетц», реєстраційний номер НОМЕР_2, які мають технічні пошкодження. (а.с.10-15)

Згідно висновку судово-медичної експертизи №273 від 16 травня 2013 року при вивченні медичних документів ОСОБА_5, встановлено, що при зверненні за медичною допомогою у неї виявлені тілесні ушкодження: струс головного мозку, розрив ключично-акроміального зчленування зліва, які за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоровя на термін понад 21-го дня. (а.с.29-30)

Згідно висновків судових автотехнічних експертиз №375 від 26 червня 2013 року та №435 від 29 липня 2013 року: з технічної точки зору, в даній дорожній ситуації, дії водія автомобіля «ЗАЗ-ДЕО», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.10.1 та п.16.1 Правил дорожнього руху України та перебували у причинному звязку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків, оскільки водій ОСОБА_1, виконуючи вимоги вищевказаних пунктів Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість запобігти даній дорожньо-транспортній пригоді. (а.с.56-59, 72-80)

Враховуючи, що ОСОБА_1 в судовому засіданні провину у висунутому проти нього кримінальному обвинуваченні визнав повністю, суд, розцінюючи його показання як об'єктивні, що відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, і, вважаючи їх достатніми для винесення обвинувального вироку, вважає за можливе розглянути кримінальне провадження без дослідження інших доказів, що відносяться до фактичних обставин провадження і які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведена, дії його правильно кваліфіковані за ч.1 ст.286 КК України, оскільки він керуючи транспортним засобом порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_1 раніше не судимий, вчинив злочин, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії невеликої тяжкості, за місцем проживання характеризується позитивно, у вчиненому кається, що суд визнає обставинами які помякшують покарання.

С урахуванням обставин справи, особи обвинуваченого, позиції прокурора, суд призначає винному покарання у вигляді штрафу у розмірі, передбаченому санкцією статті Кримінального кодексу України.

Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив вперше злочин з необережності, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, суд не призначає додаткове альтернативне покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Під час розгляду судом даної кримінальної справи потерпіла ОСОБА_5 подала позовну заяву про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої злочином. Так, ОСОБА_5 просить стягнути з ОСОБА_1: у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої пошкодженням здоровя суму 3106,44 гривні, яка складається з витрат, понесених на лікування; у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої пошкодженням автомобіля суму 30976,62 гривень; у рахунок відшкодування моральної шкоди суму 50000 гривень.

В судовому засіданні до участі у справі як третю особу було залучено СТДВ «Гарантія», оскільки транспортний засіб автомобіль «ЗАЗ-Daewoo», реєстраційний номер НОМЕР_1, яким під час ДТП керував ОСОБА_1, був застрахований у вказаній страховій компанії.

Згідно з Полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/2109591 від 13 грудня 2012 року між СТДВ «Гарантія» та ОСОБА_1 укладено договір страхування транспортного засобу автомобіля «ЗАЗ-Daewoo», реєстраційний номер НОМЕР_1, строк дії договору до 13.12.2013 року. Договором встановлена страхова сума за шкоду заподіяну життю і здоровю потерпілого у розмірі 100000 гривень, за шкоду заподіяну майну у розмірі 50000 гривень, франшиза у розмірі 1000 гривень.

Статтями 22, 1166 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, у тому числі, втрати, яких особа зазнала у звязку з пошкодженням речі, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтями 23, 1167 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, майном або в інший спосіб. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Статтею 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній підставі (право власності, інше речове право, тощо) володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Положеннями Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи. Шкодою, заподіяною життю та здоровю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: у тому числі, шкода, повязана з лікуванням потерпілого, моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий фізична особа зазнав у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя. У звязку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, повязані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоровя, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Зазначені витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоровя. Страховиком відшкодовується потерпілому фізичній особі, який зазнав ушкодження здоровя під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду заподіяну здоровю. Франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоровю потерпілих не застосовується.

Положеннями статті 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Таким чином, судом встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що трапилася 03 квітня 2013 року за участю ОСОБА_1, який керував транспортним засобом, який на час ДТП був застрахований у СТДВ «Гарантія», ОСОБА_5 спричиненні тілесні ушкодження, тобто її здоровю спричинена шкода, та пошкоджений належний їй автомобіль, тобто її майну заподіяна шкода, а відповідно наявний обовязок страхової компанії щодо виплати на користь позивачки страхового відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди, а також наявний обовязок ОСОБА_1 сплатити потерпілій різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Згідно з п.16 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» непред'явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі.

Оскільки в судовому засіданні представник потерпілої наполягав на стягненні усіх заявлених сум саме з ОСОБА_1, суд вирішує позовні вимоги наступним чином.

Суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди, оскільки вони заявлені в межах страхової виплати.

Позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 моральної шкоди в сумі 50000 гривень, підлягають задоволенню частково. Так, з урахуванням тривалості лікування потерпілої, відчування фізичної болі, необхідності вживати додаткові заходи для організації свого життя, суд визначає загальний розмір моральної шкоди, яка підлягає стягнення на користь ОСОБА_5 у сумі 7000 гривень. Оскільки страхова компанія має здійснити страхове відшкодування моральної шкоди у розмірі 2550 гривень, то з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 підлягає стягнення 4450 гривень.

Позовні вимоги прокурора про стягнення з ОСОБА_1 витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_5 на користь місцевого бюджету у сумі 3528,43 гривень, підлягають задоволенню, оскільки їх розмір підтверджено документально, і позов визнаний обвинуваченим.

На підставі ст.ст.124-126 КПК України з обвинуваченого необхідно стягнути на користь експертного закладу витрати на проведення експертиз у сумі 987 гривень. (а.с.55, 71)

Керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України,

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу у дохід держави у сумі 3400 гривень без позбавленням права керування транспортними засобами.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_3) у рахунок відшкодування моральної шкоди 4450 гривень.

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ суму 987 гривень за проведення судових експертиз, які перераховувати за реквізитами: отримувач платежу НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 25574914, розрахунковий рахунок 31253272210095 в ГУГКСУ в Донецькій області, МФО 834016.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Маріупольської міської ради у рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_5 в період з 03.04.2013 року по 26.04.2013 року у Комунальному закладі «Міська лікарня №5 міста Маріуполя» грошову суму у розмірі 3528,43 гривень, які перерахувати за реквізитами: розрахунковий рахунок 31412544700052 в ГУГКСУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 37989721.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

СуддяВ.О.Ковтуненко