Ухвала суду № 34542903, 11.09.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2013 р.Справа № 2-а-12321/09/1570

Категорія: 10.4.1 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Кравця О.О., Шеметенко Л.П.

за участю секретаря судового засідання - Тутової Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеського міського центру зайнятості на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2011 року по справі за позовом Одеського міського центру зайнятості до відкритого акціонерного товариства «Укрхліббуд», третя особа Інспекція по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Одеського обласного центру зайнятості про стягнення штрафу за порушення законодавства України про зайнятість населення, -

ВСТАНОВИВ:

Одеський міський центр зайнятості подав апеляційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2011 року в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову якою задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Постановою від 14 липня 2011 року Одеський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні адміністративного позову Одеського міського центру зайнятості до відкритого акціонерного товариства «Укрхліббуд», третя особа Інспекція по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Одеського обласного центру зайнятості про стягнення штрафу в розмірі 37 800 грн. за порушення законодавства України про зайнятість населення.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, оскільки ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення» передбачені штрафні санкції за використання праці іноземців без відповідного дозволу Державної служби зайнятості України, а відповідач використав працю громадян Республіки Молдови, що підтверджено відповідними трудовими договорами.

ВАТ «Укрхліббуд», Інспекція по контролю за додержанням законодавства письмових заперечень на апеляційну скаргу не надали.

Ухвалюючи постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції встановив, що відкрите акціонерне товариство «Укрхліббуд» зареєстровано Виконавчим комітетом Одеської міської ради Одеської області 29 липня 1994 року за №1556120 0000 028706, ідентифікаційний код 00952982, що підтверджено випискою з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (т. 1 а.с. 192).

Суд першої інстанції встановив, що Інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Одеського обласного центру зайнятості 31 серпня 2009 року проведена перевірка додержання законодавства України про зайнятість населення та загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття відкритого акціонерного товариства «Укрхліббуд».

За наслідками перевірки Інспекцією складений акт №12-16/75 від 31 серпня 2009 року згідно якого під час проведення перевірки встановлено, що ВАТ «Укрхліббуд» 23 липня 2009 року уклало трудові договори з громадянами Молдови ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які прийняті на посади монтажників вентиляційних систем, без дозволу державної служби зайнятості, що є порушенням вимог ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення» ( т. 1 а.с. 6-7).

Суд першої інстанції встановив, що Інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Одеського обласного центру зайнятості складений Акт про порушення законодавства України про зайнятість населення №12-14/41 від 31 серпня 2009 року, яким до відповідача за порушення вимог ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення» застосовано штраф у сумі 37 800 грн. (т. 1 а.с. 8-9).

Суд першої інстанції встановив помилковість висновку позивача про порушення ВАТ «Укрхліббуд» вимог ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення» та застосування у зв'язку з цим штрафу в сумі 37 800 грн.

Суд першої інстанції встановив, що згідно протоколу загальних зборів ВАТ «Укрхліббуд» №5 від 29 серпня 2002 року, та № 10 від 14 вересня 2007 року головою правління ВАТ «Укрхліббуд» призначено ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 78-85, а.с. 231-234), до обов'язків якого, згідно статуту ВАТ «Укрхліббуд», входить прийняття, переміщення та звільнення працівників ВАТ «Укрхліббуд» та підписання у зв'язку з цим усіх належних документів та трудових договорів з працівниками (т. 1 а.с. 214-222).

Також суд першої інстанції встановив, що згідно наданих позивачем доказів, 23 липня 2009 року укладено трудові договори з громадянами Молдови які прийняті ВАТ «Укрхліббуд» на посади монтажників вентиляційних систем (а.с. 10-18, том 1).

27 липня 2009 року ВАТ «Укрхліббуд» на адресу державного підприємства «Миколаївський морський торговельний порт» та відділу прикордонної служби «Миколаїв» направило лист №1688/1, згідно якого ВАТ «Укрхліббуд» простить розглянути можливість ведення робіт по монтажу систем на території державного підприємства «Миколаївський морський торговельний порт» працівниками ВАТ «Укрхліббуд», в тому числі громадянами Молдови ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 19).

Суд першої інстанції встановив, що наказів чи розпоряджень щодо прийняття на роботу громадян Молдови ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 головою правління ВАТ «Укрхліббуд» ОСОБА_6 не видавались.

Також згідно довідки ВАТ «Укрхліббуд» №195/1 від 15.04.2011 року будь-які накази про прийняття громадян Молдови ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на роботу не видавались, ввідного інструктажу дані особи не проходили, інструменти та спецодяг не отримували, до роботи на будь-яких об'єктах ВАТ «Укрхліббуд» не допускались (а.с. 237, том 1).

Згідно довідки державного підприємства «Миколаївський морський торговельний порт» №18/1124 від 17.06.2011 року громадянам Молдови ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в період з 27 липня 2009 року по теперішній час перепустки на територію ДП «Миколаївський морський торговельний порт» не видавались.

Оскільки фактичний допуск до роботи на певному місці за певних умов (інструктаж, видача одягу тощо) означає, що сторони дійшли порозуміння стосовно предмета трудового договору, а в судовому засіданні встановлено, що громадяни Молдови до роботи по монтажу вентиляційних систем згідно трудових договорів не допускались, суд першої інстанції встановив, що громадяни Молдови ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у трудових відносинах з ВАТ «Укрхліббуд» не перебували, а висновок позивача про порушення ВАТ «Укрхліббуд» вимог ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення» є безпідставним.

Також суд першої інстанції послався на те, що відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз №6123/02 від 18.11.2010 року підписи від імені голови правління ВАТ «Укрхліббуд» ОСОБА_6 у трудових договорах укладених ВАТ «Укрхліббуд» з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 від 23.07.2009 року виконані не ОСОБА_6, а іншою особою (т. 1 а.с. 139-14).

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника апелянта, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення» від 01 березня 1991 року N 803-XII, чинного на час виникнення спірних правовідносин (серпень 2009 року), у разі використання роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства на умовах трудового договору без дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства державна служба зайнятості стягує з роботодавця штраф за кожну таку особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

Таким чином, для застосування державною службою зайнятості штрафу необхідна наявність саме використання праці іноземців на умовах трудового договору без дозволу на використання праці іноземців

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності застосування до відповідача санкцій передбачених ч. 4 ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення» від 01 березня 1991 року N 803-XII, чинного на час виникнення спірних правовідносин, оскільки трудові договори з іноземцями громадянами Республіки Молдова (т. 1 а.с. 10-18) підписані не головою правління ВАТ «Укрхліббуд» ОСОБА_6, що підтверджено висновком судово-почеркознавчої експертизи Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз №6123/02 від 18.11.2010 року.

Також позивач не довів факт використання праці іноземних громадян, оскільки відсутні докази допуску громадянами Республіки Молдова до праці.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутність факту використання праці іноземних громадян, підтверджений матеріали справи: довідкою ВАТ «Укрхліббуд» №195/1 від 15.04.2011 року про те, що будь-які накази про прийняття громадян Молдови ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на роботу не видавались, відповідного інструктажу дані особи не проходили, інструменти та спецодяг не отримували, до роботи на будь-яких об'єктах ВАТ «Укрхліббуд» не допускались (т. 1 а.с. 237); довідкою державного підприємства «Миколаївський морський торговельний порт» №18/1124 від 17.06.2011 року про те, що громадянам Молдови ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в період з 27 липня 2009 року по теперішній час перепустки на територію ДП «Миколаївський морський торговельний порт» не видавались.

Таким чином, оскільки фактичний допуск до роботи на певному місці за певних умов (інструктаж, видача одягу тощо) означає, що сторони дійшли порозуміння стосовно предмета трудового договору, а апелянт, як при розгляді справи судом першої інстанції так і при апеляційному розгляду справи не надав належних доказів наявності трудових договорів та доказів фактичного використання праці іноземних громадян, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність з боку відповідача порушень законодавства України про зайнятість населення.

Доводи апеляційної скарги, які ґрунтуються на припущеннях та спростовані матеріалами справи, не спростовують висновків суду першої інстанції.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова - без змін.

Керуючись ст. ст. 70, 71, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Одеського міського центру зайнятості залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення складений 28 жовтня 2013 року.

Головуючий: суддя С.Д Домусчі

суддя О.О.Кравець

суддя Л.П. Шеметенко