Ухвала суду № 34542802, 16.10.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 р. Справа № 876/10023/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Рибачука А. І., Дяковича В. П.;

за участю секретаря судового засідання - Дяківнич Г.Й.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Долинської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 червня 2013 року в справі за позовом приватного акціонерного товариства "Шкіряник" до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

24 квітня 2013 року, Івано-Франківським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву приватного акціонерного товариства "Шкіряник" до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області про скасування податкових повідомлень-рішень Долинської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області № 0000012320/0 від 09 лютого 2011 року та № 0000052200 від 06 березня 2013 року.

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що висновки податкового органу є неправомірними, оскільки укладені правочини є реальними, товарними та в судовому порядку не визнані недійсними, а акти зустрічних документальних перевірок даних товариств не можуть бути використані податковим органом як вагомий доказ нікчемності та безтоварності укладених позивачем з даними товариствами правочинів.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 червня 2013 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Долинської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000012320/0 від 09 лютого 2011 року та податкове повідомлення-рішення № 0000052200 від 06 березня 2013 року.

Зазначену постанову мотивовано тим, що в матеріалах справи відсутні докази обставин, встановлені податковим органом на підтвердження того, що укладаючи спірний договір, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем - Долинською об'єднаною державною податковою інспекцією в Івано-Франківській області, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що суд діяв неправомірно, оскільки на підставі матеріалів зустрічних перевірок контрагентів позивача можна зробити висновок, що у даних контрагентів відсутні необхідні трудові та виробничі потужності для здійснення поставок такої кількості товару, тощо.

Представник позивача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив та просить таку залишити без задоволення.

Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить таку задоволити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Встановлено, що ПрАТ «Шкіряник» взяте на податковий облік Долинською ОДПІ 15 грудня 1996 року, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва за № 13191593 від 18 вересня 1997 року.

З 05 січня 2011 року по 13 січня 2011 року відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2010 року за період що декларувався з 01 вересня 2010 року по 31 жовтня 2010 року, за результатами якої 14 лютого 2011 року складено акт за № 9/234/22173327, яким встановлено порушення позивачем п.п.7.4.1, п.7.4 та п.1.8. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», чим завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2010 року на суму 380 309 грн. та завищено залишок від'ємного значення який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 398 871 грн.

За наслідками перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0000012320/0, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в сумі 380 309 грн. за жовтень 2010 року.

Також в період з 31 січня 2013 року по 13 лютого 2013 року відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій з ТзОВ «Арті Інвест» та з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій із ПП «Аеромакс-сервіс», за результатами якої 20 лютого 2013 року складено акт за № 336/220/22173327, яким встановлено порушення позивачем в тому числі і п.п.7.2.3, 7.2.6, 7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», чим занижено до сплати в бюджет податку на додану вартість на суму 99 800 грн. в тому числі за вересень 2009 року на суму 33 267 грн. і за листопад 2009 року на суму 66 533 грн. та завищено залишок від'ємного значення який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2009 року на суму 33 200 грн.

За наслідками розгляду вказаного акту перевірки, відповідач 06 березня 2013 року податковим повідомленням-рішенням за № 0000052200 визначив позивачу додаткове податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 99 800 грн. та за штрафними фінансовими санкціями 24 950 грн.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сум податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п. 7.4.1. Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, до складу податкового кредиту відноситься лише ті суми витрат платника податку, які фактично понесені на придбання товарів (робіт, послуг) для подальшого використання їх у власній господарській діяльності.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди (бюджетного відшкодування з бюджету) є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди (отримання бюджетного відшкодування сум ПДВ платником) можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що підставою для визначення вказаних зобов'язань та зменшення сум бюджетного відшкодування слугував висновок проведених перевірок, згідно яких позивачем безпідставно заявлено до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість згідно правочинів укладених із ТзОВ «Газторг», ТзОВ «Югукрбізнес», ПП «Приматех», ТзОВ «ЛУКСОР», ТзОВ «Ледер-Плюс», ТзОВ «Євро-Трейд», ТзОВ «Арті Інвест» та ПП «Аеромакс-сервіс».

Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій, їх товарність та зв'язок з господарською діяльністю позивача, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість, бюджетного відшкодування судом встановлено наступне.

Підставою для виключення спірних сум ПДВ був факт визнання «недійсною» декларації по ПДВ TзOB «Газторг Україна» за вересень 2010 року. Щодо цього суд зазначає, що податковим органом не враховано положення абз. 1 пп. 4.1.2 п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Підставою для відмови податкового органу визнати податкову звітність як податкову декларацію є такі дефекти її заповнення, що впливають на адміністрування податку органом державної податкової служби, однак ні Законом України «Про державну податкову службу в Україні», ні Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не надано право органам ДПС визнавати податкову декларацію недійсною. В матеріалах справи наявні податкова накладна від 30 вересня 2010 року № 3683 на суму 159 894,46 грн. в т.ч. ПДВ 26 649,08 грн., а також податкова накладна від 12 жовтня 2010 року № 3890 на суму 594,14 грн. в т.ч. ПДВ 99,02 грн.

Щодо контрагента ТзОВ «Луксор» встановлено, що у позивача є наявним договір поставки природного газу № 80-09-0 від 20 вересня 2006 року, укладений між ТзОВ «Луксор» та ПрАТ «Шкіряник». Доказами, які свідчать про реальність проведених операцій є додаткова угода № 21 від 25 грудня 2009 року, укладена між ТзОВ «Луксор» та ПрАТ «Шкіряник» до договору поставки природного газу № 80-09-0 від 20 вересня 2006 року. Також в матеріалах справи наявні копії акту прийому-передачі природного газу №УЛ-0002967 від 31 жовтня 2010 року, копія податкової накладної від 30 вересня 2010 року № 322, копії податкової накладної від 25 жовтня 2010 року.

Щодо проведених операцій із ТзОВ «Югукрбізнес» податковим органом зазначено, що факту сплати податку на додану вартість ТзОВ «Югукрбізнес» до бюджету не встановлено. З цього приводу суд зазначає, що чинне податкове законодавство не пов'язує право платника на податковий кредит з повнотою відображення постачальником продукції у своїй звітності відповідних господарських операцій, з фактичною сплатою постачальником до бюджету податку на додану вартість, судом встановлено, що 25 травня 2010 року між ПрАТ "Шкіряник" (Покупець) ТзОВ «ЮГУКРБІЗНЕС» (Продавець) укладено Договір № 11 купівлі - продажу шкір ВРХ. Згідно договору поставка товару здійснюється за рахунок Продавця. На виконання вимог зазначеного вище договору ТзОВ «ЮГУКРБІЗНЕС» у серпні 2010 року продало ПрАТ «Шкіряник» шкір ВРХ в кількості 7 625 кг вартістю 124 897,5 грн. в т.ч. ПДВ 20 816,25 грн., про що свідчить підписана між сторонами накладна від 04 серпня 2010 року №1008041.

Щодо правової позиції Долинської ОДПІ по ТзОВ «Ледер - Плюс» та його контрагенту ТзОВ «ТД «ПРОМИНВЕСТГРУПП», то суд звертає увагу суду на те, що ТзОВ «ТД «ПРОМИНВЕСТГРУПП» не є безпосереднім постачальником позивача, а тому останній не може мати в наявності жодних первинних документів по даному контрагенту. Ввстановлено що 19 січня 2010 року між ПрАТ "Шкіряник" (Покупець) та ТзОВ «Ледер - Плюс» (Продавець) укладено договір № 5 купівлі - продажу ВРХ. На виконання вимог зазначеного вище договору Продавцем було поставлено ВРХ в кількості 46 233 кг. на загальну суму 876 133,84 грн. в т.ч. ПДВ - 146 022,3 грн., про що було підписано накладні від 15 вересня 2010 року № РН-00068 та від 30 вересня 2010 року № РН-00073; у жовтні 2010 року продавцем було поставлено ВРХ в кількості 69 327 кг на загальну суму 1 497 943,50 грн. в т.ч. ПДВ - 249 657,25 грн. згідно видаткових накладних № РН-00076 від 13 жовтня 2010 року, № РН-00079 від 21 жовтня 2010 року, №РН-00081 від 27 жовтня 2010 року. Крім того ТзОВ «Ледер - Плюс» по зазначених вище операціях виписало позивачу податкові накладні № 76 від 13 жовтня 2010 року, № 79 від 21 жовтня 2010 року, № 81 від 27 жовтня 2010 року. Придбана сировина оприбутковувалась на складі на підставі прийомо - здаточних актів від 13 жовтня 2010 року № 149, від 21 жовтня 2010 року №155, від 27 жовтня 2010 року № 158.

Щодо контрагента ПП «ПРИМАТЕХ», судом встановлено що 14 липня 2010 року між ПрАТ «Шкіряник» (Покупець) та ПП «ПРИМАТЕХ» (Продавець) укладено Договір № 061402-1 ОПІК купівлі - продажу шкір ВРХ. На виконання вимог зазначеного вище договору Продавцем у вересні 2010 року було поставлено шкіри ВРХ в кількості 99 450 кг на загальну суму 1 300 000,02 в т.ч. ПДВ - 216 666,67 грн. про що свідчать накладні № 892 від 08 вересня 2010 року, № 2391 від 23 вересня 2010 року, № 2898 від 28 вересня 2010 року, ветеринарні свідоцтва № 152813 та № 152805, які є в матеріалах справи. В жовтні 2010 року ПП «ПРИМАТЕХ» поставило позивачу шкір ВРХ в кількості 56 357 кг на загальну суму 1 218 647,7 грн. в т.ч. ПДВ 203 107,95 грн. про що було підписано накладні від 07 жовтня 2010 року № 7101 та від 29 жовтня 2010 року № 29101. Отримана сировина оприбутковувалась на складі позивача на підставі прийомо - здаточних актів № 147 від 07 жовтня 2010 року та № 160 від 29 жовтня 2010 року.

Щодо контрагента ТзОВ «Євротрейд - Холдинг» судом встановлено, що 01 вересня 2010 року між ПрАТ "Шкіряник" (Покупець) ТзОВ «Євротрейд - Холдинг» (Продавець) укладено Договір № 12 купівлі - продажу шкір ВРХ. На виконання вимог зазначеного вище договору ТзОВ «Євротрейд - Холдинг» у вересні 2010 року продало позивачу шкір ВРХ в кількості 110 631 кг на загальну суму 1 946 302,68 грн. в т.ч. ПДВ 324 383,78 згідно накладних № 31 від 07 вересня 2010 року, № 50 від 17 вересня 2010 року, № 54 від 21 вересня 2010 року, № 74 від 28 вересня 2010 року, № 75 від 29 вересня 2010 року. В жовтні 2010 року ТзОВ «Євротрейд - Холдинг» продало позивачу шкір ВРХ в кількості 122 813 кг на загальну суму 2 559 587,82 грн. в т.ч. ПДВ - 426 597,97 грн. згідно накладних від 06 жовтня 2010 року № 226, від 12 жовтня 2010 року № 270, від 14 жовтня 2010 року № 301, від 15 жовтня 2010 року № 314, від 16 жовтня 2010 року № 325, від 22 жовтня 2010 року № 370, від 26 жовтня 2010 року № 401. Крім того актом перевірки від 25 березня 2011 року № 241/23-02/37222018 встановлено, що ТзОВ «Євро - Трейд Холдинг» суму ПДВ від реалізації позивачу продукції включило до податкового зобов'язання за вересень 2010 року в сумі 324 383,78 грн. та за жовтень 2010 р. в сумі 426 597,97 грн.

Щодо контрагентів ТзОВ «Арті Ін вест» та ПП «Аеромакс-сервіс» суду зазначає, що протягом вересня - грудня 2009 року ПрАТ «Шкіряник» отримало від TзOB «Арті-Інвест» дубник хромовий на підставі видаткових накладних № 092301 від 23 вересня 2009 pоку, № 101601 від 16 жовтня 2009 pоку, № 111002 від 13 листопада 2009 pоку, № 121101 від 21 грудня 2009 року.

Таким чином, судом першої інстанції було вірно встановлено, що на виконання даних договорів виписано видаткові та податкові накладні, згідно актів прийому-передачі товар отримано, всі необхідні первинні бухгалтерські документи щодо придбання товарів у контрагентів є в наявності у позивача. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про реальність даних господарських операцій, а також реальність усіх даних, наведених у документах первинного бухгалтерського та податкового обліку, а відтак і про товарність господарських операцій, а обставини, коли контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку на додану вартість права на формування податкового кредиту у разі, коли цей платник має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на фактичні обставини справи, колегія суддів констатує, що податкові повідомлення-рішення Долинської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області № 0000012320/0 від 09 лютого 2011 року та № 0000052200 від 06 березня 2013 року - не відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 158-160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Долинської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 червня 2013 року в справі № 809/1331/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у випадку коли, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, складення ухвали в повному обсязі відкладено - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: А. І. Рибачук

В. П. Дякович

Ухвалу складено в повному обсязі 21 жовтня 2013 року