Постанова № 34540937, 29.10.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2013 р. Справа № 805/14250/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецькій області

до Відділу державного виконавчої служби Єнакієвського міського управління юстиції

про визнання незаконною бездіяльність державного виконавця по виконанню виконавчих документів та зобов’язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Єнакієвського міського управління юстиції про визнання незаконною бездіяльність державного виконавця по виконанню виконавчих документів та зобов’язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в провадженні державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Єнакієвського міського управління юстиції знаходяться виконавчі документи, а саме: вимоги про сплату боргу №33 від 04.02.2013 року №33/1 від 05.03.2013 року, №33/3 від 08.05.2013 року, №33/4 від 05.06.2013 року про стягнення з ТОВ «Єдина торгівельна компанія» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве заборгованості на загальну суму 21937,84 грн. 24 вересня 2013 року позивачем було проведено ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження по примусовому виконанню вищезазначених вимог про сплату боргу та було встановлено, що державним виконавцем на неналежному рівні виконуються його обов’язки, що визначені Законом України «Про виконавче провадження». Позивач вважає, що дії державного виконавця по примусовому виконанню виконавчих документів обмежувались лише направленням запитів по встановленню належного боржнику майна, в той же час зовсім не проводилась робота безпосередньо з керівником щодо спонукання останнього на погашення боргу. З огляду на викладене просив суд визнати незаконною бездіяльність державного виконавця по виконанню виконавчих документів та зобов’язати вчинити дії, направлені на стягнення з ТОВ «Єдина торгівельна компанія» боргу.

Відповідач надав через канцелярію суду заперечення до позовної заяви та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з урахуванням наданих доказів на їх підтвердження.

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням вимог статті 41, статті 122, статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи у письмовому провадженні за наявними в справі матеріалами та доказами.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Згідно Закону України «Про державну виконавчу службу» від 24 березня 1998 року №202/98-ВР державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України. Органом державної виконавчої служби, зокрема, є районні, міські (міст обласного значення), районні в містах відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21 квітня 1999 року (із змінами та доповненнями) примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у Відділі державного виконавчої служби Єнакієвського міського управління юстиції знаходяться на виконанні наступні вимоги:

- вимога про сплату боргу №Ю-33 у від 05.02.2013 року, видана Управлінням Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області про стягнення з ТОВ «Єдина торгівельна компанія» суми боргу у розмірі 6011,75 грн., та яка надійшла на примусове виконання державному виконавцю 01.03.2013 року;

- вимога про сплату боргу №Ю-33/1 від 05.03.2013 року, видана Управлінням Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області про стягнення з ТОВ «Єдина торгівельна компанія» суми боргу у розмірі 6753,19 грн., та яка надійшла на примусове виконання державному виконавцю 29.04.2013 року;

- вимога про сплату боргу №Ю-33/2 від 03.04.2013 року, видана Управлінням Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області про стягнення з ТОВ «Єдина торгівельна компанія» суми боргу у розмірі 3054,94 грн., та яка надійшла на примусове виконання державному виконавцю 28.05.2013 року;

- вимога про сплату боргу №Ю-33/3 від 08.05.2013 року, видана Управлінням Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області про стягнення з ТОВ «Єдина торгівельна компанія» суми боргу у розмірі 3619,83, грн., та яка надійшла на примусове виконання державному виконавцю 25.06.2013 року;

- вимога про сплату боргу №Ю-33/4 у від 05.06.2013 року, видана Управлінням Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області про стягнення з ТОВ «Єдина торгівельна компанія» суми боргу у розмірі 6011,75 грн., та яка надійшла на примусове виконання державному виконавцю 29.07.2013 року.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999 із змінами та доповненнями.

Так, статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Таким чином, виконавче провадження направлено на фактичну реалізацію рішення уповноваженого органу шляхом вчинення заходів примусового характеру передбачених вказаним Законом.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з частиною 2 статті 11 Закону №606-XIV, державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Наведені у частині 3 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» права, що надані державному виконавцю, повинні використовуватися ним для своєчасного і в повному обсязі вчинення виконавчих дій з примусового виконання рішень.

Суд не приймає посилань позивача щодо бездіяльності відповідача по вчиненню дій, передбачених статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження», з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 27 Закону №606-XIV у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. У разі якщо при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на майно та кошти боржника, боржник за погодженням з державним виконавцем має право у строк до початку примусового виконання рішення реалізувати належне йому майно чи передати кошти в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом.

За приписами частини 2 статті 30 Закону №606-XIV, державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Як встановлено судом, відповідачем після отримання виконавчих документів у відповідності до статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» 01.03.2013 року, 30.04.2013 року, 28.05.2013 року, 27.06.2013 року, 31.07.2013 року були відкриті виконавчі провадження, про що було сторони були повідомленні належним чином.

Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об’єднуються у зведене виконавче провадження.

05 травня 2013 року вищезазначені виконавчі провадження були об’єднанні в зведене виконавче провадження № за ЄДРВП 37155556.

Згідно частини 2 статті 30 Закону №606, державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Останні виконавчі документи, а саме наказ №905/170/13-г від 05.08.2013 року виданий Господарським судом Донецької області про стягнення заборгованості з ТОВ «Єдина торгівельна компанія» на користь ДП «УКРАВТОГАЗ» Національної акціонерної компанії «Навтогаз України» в особі Регіонального виробничого управління «Донецькавтогаз» заборгованості, був приєднаний до зведеного виконавчого провадження 30.08.2013 року та наказ №905/4616/13 від 30.08.2013 року, що виданий Господарським судом Донецької області про стягнення з ТОВ «Єдина торгівельна компанія» на користь ПП «Чугуївський завод мінеральних вод» заборгованості, був приєднаний до зведеного виконавчого провадження 09.10.2013 року.

Отже, строк здійснення зведеного виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчих документів відповідачем порушено не було.

У відповідності до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» боржнику надавався семиденний строк з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження для самостійного виконання рішення, однак у наданий строк вимоги виконавчого документа виконані не були, у зв’язку із чим відповідачем було розпочато примусове виконання рішення.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем, з метою перевірки майнового стану боржника, керуючись статтею 11 ЗУ «Про виконавче провадження» направлялись запити до обліково-реєстраційних установ, а саме: запити до Державної податкової служби України з метою отримання інформації про наявність рахунків, до відділу Держземагенства у м.Єнакієве Донецької області, відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Єнакіївського міського управління юстиції, ВРЕВ м. Єнакієве при УДАЇ ГУМВС в Донецькій області, державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з метою отримання інформації про майновий стан боржника, наявності земельної ділянки.

Так, згідно відповідей Державної податкової служби України від 01.04.2013 року та 07.05.2013 року у ТОВ «Єдина торгівельна компанія» маються рахунки відкриті у банках та інших фінансових установах.

Згідно отриманих відповідей ВРЕВ м. Єнакієве при УДАЇ ГУМВС в Донецькій області від 09.04.2013 року та 08.05.2013 року за ТОВ «Єдина торгівельна компанія» зареєстровані транспортні засоби.

Згідно відповідей на запити, які надійшли від Держземагенства у м.Єнакієве Донецької області від 10.04.2013 року та 15.05.2013 року, інформації про наявність зареєстрованих земельних ділянок, належних на праві власності за ТОВ «Єдина торгівельна компанія» - у відділі немає.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомості по ТОВ «Єдина торгівельна компанія» в реєстрі відсутні.

29 березня 2013 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

01 квітня 2013 року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис про обтяження рухомого майна ТОВ «Єдина торгівельна компанія».

05 квітня 2013 року державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника та направлено до банківських установ для виконання.

Згідно інформації, що надійшла від Управління ПФУ в м.Єнакієве, ТОВ «Єдина торгівельна компанія» за адресою: м.Єнакієве, смт.Корсунь, вул. Садова, 78 відсутнє, на цьому місці знаходиться зруйнований будинок.

07 червня 2013 року державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника та направлено до банківських установ для виконання.

12 червня 2013 року працівниками відділу державної виконавчої служби було здійснено вихід за юридичною адресою боржника, а саме: м. Єнакієве, вул. Садова, 78 та було встановлено, що ТОВ «Єдина торгівельна компанія» за вказаною адресою відсутнє та відсутнє належне йому майно, про що було складено акт.

Згідно наданої відповіді банку АТ «Фінанси та кредит» вбачається, що накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на р/р боржника № 26040109423980 не можливо, оскільки рахунок відкрито для виплат страхових коштів.

05 серпня 2013 року до банківських установ було надіслано запит щодо надання інформації про накопичені кошти на арештованих рахунках.

Згідно з приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Отже, на момент звернення позивача до адміністративного суду з вказаним адміністративним позовом строк, наданий законодавством відповідачу для вчинення виконавчих дій не сплинув.

Крім того, бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичної чи юридичної особи. В даному випадку, відповідачем вчинені активні дії, які призвели до настання певних юридичних наслідків.

Враховуючи вищенаведене та з урахуванням встановлення судом факту відсутності у діях відповідача ознак бездіяльності по виконанню виконавчих документів, судом зроблений висновок, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецькій області до Відділу державного виконавчої служби Єнакієвського міського управління юстиції про визнання незаконною бездіяльність державного виконавця по виконанню виконавчих документів та зобов’язання вчинити певні, направлені на стягнення з ТОВ «Єдина торгівельна компанія» боргу, задоволенню не підлягають.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позовних вимог Управлінню Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецькій області до Відділу державного виконавчої служби Єнакієвського міського управління юстиції про визнання незаконною бездіяльність державного виконавця по виконанню виконавчих документів та зобов’язання вчинити певні, направлені на стягнення з ТОВ «Єдина торгівельна компанія» боргу - відмовити.

Повний текст постанови складено та підписано 29 жовтня 2013 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кониченко О.М.