Ухвала суду № 34537418, 01.11.2013, Оболонський районний суд міста Києва

05.11.2013 Справа № 756/13050/13-ц

Ун.№756/13050/13-ц

Пр.№4-с/756/130/13

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2013 року Оболонський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Майбоженко А.М.

при секретарі - Воіновій А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Відділу ДВС Оболонського районного управління юстиції в м.Києві,

В С Т А Н О В И В:

Представник заявника звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця відділу ДВС Оболонського районного управління юстиції в м.Києві щодо відмови у відкритті виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа №2-795/2011, виданого 06.03.2013 року Оболонським районним судом м.Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 209 209,99 гривень.

В судовому засіданні заявник та його представник підтримали доводи скарги, просили її задовольнити, визнати дії державного виконавця щодо відмови у відкритті виконавчого провадження, несвоєчасного направлення копії даного документа стягувачу, а також не розгляд клопотання про накладення арешту на майно боржника неправомірними, зобов'язати державного виконавця поновити (відкрити) виконавче провадження, накласти арешт на майно боржника.

Боржник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день, часта місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник відділу ДВС Оболонського районного управління юстиції в м.Києві в судове засідання не з'явився, про день, часта місце розгляду справи та необхідність подання суду копії матеріалів виконавчого провадження неодноразово був повідомлений належним чином, причини неявки до суду та неподання матеріалів виконавчого провадження суду не відомі.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності боржника та представника відділу ДВС.

Заслухавши пояснення заявника та його представника, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 24.11.2011 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розірвання договору позики, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, постановлено стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1159 794 грн. основного боргу, 41 546 грн. - відсотків за користування позикою, 6 169,99 грн. - три відсотки річних та судові витрати у розмірі 1 700 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м.Києва від 08.11.2012 року вказане судове рішення залишено без змін.

Згідно ст.14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавчий лист за заявою представника стягувача направлено Оболонським районним судом м.Києва на його адресу 06.03.2013 року та отримано ним 14.03.2013 року.

17.04.2013 року представник стягувача звернувся до відділу ДВС Оболонського районного управління юстиції в м.Києві з заявою про прийняття виконавчого листа на виконання, відкриття виконавчого провадження. В даній заяві представник стягувача заявив клопотання про опис майна боржника та накладення на нього арешту.

Постановою головного державного виконавця відділу ДВС Оболонського районного управління юстиції в м.Києві від 22.04.2013 року відмовлено у прийнятті до провадження та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-795/2011, виданого 24.11.2011 року Оболонським районним судом м.Києва про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 209 209,99 грн. Обґрунтовуючи прийняте рішення державний виконавець послався на невідповідність виконавчого документу вимогам, передбаченим ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки не зазначено індивідуального ідентифікаційного номера боржника.

Згідно наявного в матеріалах справи супровідного листа, датованого 22.04.2013 року ОСОБА_1 направлено постанову державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження від 22.04.2013 року та виконавчий лист. Вихідний номер даного документу датований 30.08.2013 року. Того ж дня даний документ отриманий представником стягувача.

Згідно ст.383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно ч.3 ст.387 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Стаття 12 Закону України «Про виконавче провадження» визначає перелік прав та обов'язків сторін та інших учасників виконавчого провадження.

Вимоги до виконавчого документа, визначені ст.18 Закону України «Про виконавче провадження».

На момент винесення рішення Оболонським районним судом м.Києва 24.11.2011 року редакція п.3 ч.1 цієї статті вказувала на те, що у виконавчому документі зазначаються, в тому числі повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

Тобто на день розгляду справи Оболонським районним судом м.Києва, на підставі якого було видано виконавчий лист, відомості про ідентифікаційний код боржника обов'язковими до зазначення не були, матеріали справи його не містять. Відсутність ідентифікаційного коду на момент видачі виконавчого листа підставою для відмови у його видачі не може бути.

Законом України від 04.07.2012 року № 5037-VI внесено зміни до ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» та визначено ідентифікаційні коди боржників як обов'язковий елемент виконавчого документу.

Згідно ч.2 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову протягом трьох робочих днів, а за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим документом.

З огляду на викладене, суд вважає, що дії державного виконавця щодо відмови у відкритті виконавчого провадження з зазначених підстав є неправомірними, суперечать меті виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження, вимогам Закону України «Про виконавче провадження». Також суд вважає за необхідне визнати неправомірними дії державного виконавця щодо несвоєчасного направлення копії прийнятого рішення стягувачу, оскільки зібрані у справі докази містять відомості щодо направлення постанови та виконавчого листа лише 30.08.2013 року.

В іншій частині доводи скарги задоволенню не підлягають, оскільки право державного виконавця за заявою стягувача накласти арешт на майно та кошти боржника, згідно ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» виникає одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження, яка в даній справі винесена не була.

Також суд не вбачає підстав зобов'язувати державного виконавця поновити (відкрити) виконавче провадження, оскільки це не вбачається можливим з огляду на відсутність виконавчого листа, який би слугував підставою для відкриття виконавчого провадження.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст.14, 386, 387 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Відділу ДВС Оболонського районного управління юстиції в м.Києві - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу ДВС Оболонського районного управління юстиції щодо відмови у відкритті виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа №2-795/2011, виданого 06.03.2013 року Оболонським районним судом м.Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 209 209,99 гривень та несвоєчасного направлення копії прийнятого рішення стягувачу.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається Апеляційному суду м.Києва через Оболонський районний суд м.Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя А.М.Майбоженко