Рішення № 34536546, 25.10.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єдиний унікальний номер №243/7150/13-ц

Номер провадження №2/243/2811/2013

Р І Ш Е Н Н Я

Імям України

« 25» жовтня 2013 року м. Словянськ

Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Чемодурової Н.О.

при секретарях Бондаренко О.В., Останькович А.О.

за участю:

представник позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представник відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Словянська цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

24 липня 2013 року позивач звернувся до Словянського міськрайонного суду з уточненою в ході судового розгляду позовною заявою до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного між позивачем та ОСОБА_2 договору б/н від 09.02.2006р. ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 5 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 48,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін. Позивач свої зобовязання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов договору та вимог чинного законодавства відповідач зобовязання за вказаним договором не виконав. У звязку з зазначеними порушеннями зобовязань за кредитним договором відповідач станом на 14.07.2013р. має заборгованість 18 093,34 грн., яка складається з заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 16 459,52 грн.; штрафу (фіксована частина) в розмірі 500,00 грн.; штрафу (процентна складова) в розмірі 1 133,82 грн. Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитом в розмірі 18 093,34 грн. та судові витрати по справі в розмірі 243,10 грн.

Представник позивача, ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності №2210-О від 31.07.2013р., в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні в повному обсязі, зазначив, що 09.02.2006р. між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено договір, згідно якого банк надав відповідачу кредит в розмірі 5 000,00 грн. у вигляді встановленого

кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 48% на рік на суму залишку заборгованості, а відповідач зобовязався щомісячно сплачувати заборгованість. Термін дії кредитного ліміту відповідає строку дії картки. Як вбачається з умов і правил надання банківських послуг, договір складається з заяви, памятки клієнта, умов та правил надання банківських послуг та тарифів, про що відповідач був повідомлений під підпис, який міститься в заяві. Відповідно до умов та правил надання банківських послуг, які є невідємною частиною договору, договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на такий же термін. У випадку незгоди зі змінами правил або тарифів банку, позичальник зобовязаний надати банку письмову заяву про розірвання цього договору і здійснити погашення заборгованості перед банком. Отже, сторони, укладаючи зазначений договір, досягли згоди, що по закінченню строку його дії відповідна картка продовжується банком на новий строк, якщо раніше не поступило письмової заяви держателя про закриття картрахунку, а відтак продовжується строк дії кредитного договору. Таким чином, на підставі умов кредитного договору, строк дії картки та строк дії кредитного договору поновлюється кожного разу зі спливом терміну дії картки. З моменту укладання кредитного договору 09.02.2006р. ніхто зі сторін до цього часу не заявив про намір його припинити. У свою чергу, відповідач не надав банку письмової заяви про закриття картрахунку. За таких обставин строк дії картки, у тому числі і строк дії кредитного договору пролонговується з кожним роком і діє до 09.02.2014р.

Відповідач ОСОБА_2, в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, мотивуючи свої заперечення проти позову наступним. Приблизно у 2006 році до нього звернувся його роботодавець приватний підприємець ОСОБА_4 з проханням оформити кредит на своє імя. Одного дня він прийшов до банку разом з ОСОБА_4, підписав лише заяву, додану до позову. Його не ознайомили з умовами та правилами надання банківських послуг при підписанні зазначеної заяви. Надавши також банку копію свого паспорту і коду ніякого кредиту не отримував, оскільки вважав, що є поручителем за кредитним договором ОСОБА_4, який той і зобовязаний виконувати. У 2010 році ОСОБА_4 помер. До 2012 року ніяких вимог йому банком не предявлялось. Про існування заборгованості дізнався тільки після звернення КБ «Приватбанк» з дійсним позовом до суду.

Представник відповідача, ОСОБА_3, який діє на підставі договору про надання правової допомоги при розгляді судом цивільної справи від 11.09.2013р. (а.с.29) в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, в задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі, зазначив, що між банком та відповідачем було укладено договір про надання банківських послуг, кредитний договір між банком та відповідачем не укладався, умови та правила надання банківських послуг не містять дати та підпису відповідача. Щодо нарахування штрафів зазначив, що сплинув строк позовної давності. Також зазначив, що при підписанні заяви про надання банківських послуг відповідачеві були надані інші умови надання банківських послуг, аніж ті, які були долучені позивачем до позовної заяви.

Вислухавши представника позивача, відповідача і представника відповідача, дослідивши надані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Приписами частини 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено у судовому засіданні і вбачається з доданих до справи документів, між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір б/н від 09.02.2006р. (а.с.5-9), відповідно до якого ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 5 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 48,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Отже, за своєю суттю як випливає з вимог чинного законодавства, між позивачем та відповідачем було укладено саме кредитний договір.

Зазначений кредитний договір укладений в письмовій формі, підписаний уповноваженою на це посадовою особою ПриватБанку та особисто ОСОБА_2 Зміст правочину не суперечить актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства, тому на підставі статті 629 ЦК України цей договір є обовязковим для виконання. Свої зобовязання за кредитним договором банк виконав у повному обсязі, що підтверджено документально і не заперечується відповідачем.

Доводи відповідача з приводу того, що кредитною карткою користувався не він, а його знайомий ОСОБА_4 спростовуються тим, що ОСОБА_4 помер 22.05.2010 року, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Словянську реєстраційної служби Словянського міськрайонного управління юстиції Донецької області зроблено відповідний актовий запис про смерть №431 від 22.05.2010р. (а.с. 69), а оплати за картковим рахунком відповідача продовжували здійснюватися і у 2013 році, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором від 09.02.2006р (а.с. 37-39).

ОСОБА_4 того, з матеріалів цивільної справи №2-н-411/08 також вбачається, що копія судового наказу від 15.07.2008р. про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором б/н від 09.02.2006р. була отримана особисто боржником 18 липня 2008 року, чим спростовуються його доводи з приводу того, що про існування заборгованості він дізнався тільки у 2012 році зі святкового привітання ПАТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 32-33).

Як вбачається з умов та правил надання банківських послуг договір складається з заяви, памятки клієнта, умов та правил надання банківських послуг, тарифів (а.с.6).

Доводи відповідача та представника відповідача з приводу того, що ОСОБА_2 під час підписання заяви 09.02.2006р. було ознайомлено з іншими умовами надання банківських послуг, аніж ті, які були долучені позивачем до позовної заяви, документально підтверджені не були.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 під час підписання заяви 09.02.2006р. було ознайомлено з умовами та правилами надання банківських послуг, що вбачається з заяви ОСОБА_2 від 09.02.2006р., відповідно до якої ОСОБА_2 ознайомився і згодний з умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою та тарифами банка, що підтверджується його особистим підписом (а.с.5 зв.бік).

ОСОБА_4 того, як було встановлено в судовому засіданні, умови та правила банківських послуг безпосередньо у своєму змісті містять памятку, яка оформлена у вигляді таблиці, а у змісті умов вичерпним чином наведені банківські тарифи.

Відповідно до ч.2 ст.6 ЦК України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим до виконання сторонами.

Згідно п.6.6 Умов та правил надання банківських послуг у разі невиконання зобовязань за договором клієнт зобовязується, на вимогу банку виконати зобовязання з повернення кредиту та сплати винагороди банку.

Відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобовязань, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобовязаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

У порушення зазначених норм закону та умов договору ОСОБА_2 зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав.

З матеріалів цивільної справи №2-н-411/08 вбачається, що судовим наказом від 15.07.2008р., виданим Словянським міськрайонним судом з відповідача на користь позивача за договором б/н від 09.02.2006р. станом на 28.05.2008р. стягнуто заборгованість у розмірі 6 241,59 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 3 335,22 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 2 906,37 грн.

З урахуванням сум, яка підлягають стягненню за судовим наказом, станом на 14.07.2013 року заборгованість за договором б/н від 09.02.2006р. становить 18 093 грн. 34 коп., а саме:

-заборгованість по процентам за користування кредитом 16 459 (шістнадцять тисяч чотириста пятдесят девять) грн. 52 коп.;

- штраф (фіксована частина) 500 (пятсот) грн. 00 коп.;

-штраф (процентна складова) 1 133 (одна тисяча сто тридцять три) 82 коп.

Стороною відповідача не надано суду обєктивних доказів щодо неправильності розрахунку розміру заборгованості за договором кредиту, тому суд визнає правильним представлений ПАТ КБ «ПриватБанк» розрахунок суми і періоду заборгованості ОСОБА_2 за договором б/н від 09.02.2006р.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 порушуються умови укладеного договору з своєчасного повернення суми кредиту та сплаті відсотків за користування ним, унаслідок чого утворилась заборгованість. Позичальник не довів, що порушення ним умов договору сталося внаслідок випадку або не переробної сили (стаття 617 ЦК).

Також представник відповідача наполягав в судовому засіданні на тому, що позивачем перед зверненням до суду було здійснене штучне переривання строку позовної давності шляхом здійснення оплати на кредитний рахунком відповідача безпосередньо перед звернення позивача з позовом до суду (а.с. 39). Суд не може погодитись з доводами представника відповідача взагалі про можливість застосування до спірних правовідносин строку позовної давності з огляду на наступне.

Згідно зі ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обовязки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно з ч.5 ст.261 ЦК України за зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Із п.9.12 Умов та правил надання банківських послуг вбачається, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує другу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на той же строк.

Отже, пролонгація договору полягає у продовженні його строку зі збереженням тих умов, на яких його було укладено (якщо інше не передбачено договором), зокрема щодо самої умови про порядок пролонгації договору, які також залишаються чинними.

Саме до цього зводиться правова позиція висловлена судовою палатою у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 11 вересня 2013 року (у справі 6-26665св13) та в ухвалі від 18 вересня 2013 року (у справі 6-19660св13).

Пунктом 6.4 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що у випадку незгоди зі змінами правил та/або тарифів банку, позичальник зобовязаний надати банку письмову заяву про розірвання цього договору і здійснити погашення заборгованості перед банком, в тому числі заборгованість, яка виникла протягом 30 днів з моменту повернення карт, виданих держателю і його довіреним особам. При незгоді зі списанням коштів по картрахунку письмово проінформувати банк про це протягом 35 днів з моменту списання.

Зазначене свідчить, що сторони, укладаючи вищевказаний договір, досягли згоди, що по закінченню строку його дії відповідна картка продовжується банком на новий строк, якщо раніше (до початку місяця закінчення строку дії) не поступило письмової заяви держателя про закриття картрахунку, а відтак продовжується строк дії кредитного договору, тобто момент досягнення домовленості вважається таким, що настав.

Таким чином, на підставі умов кредитного договору, строк дії картки та строк дії кредитного договору поновлюється кожного разу зі спливом терміну дії картки.

Як вбачається з матеріалів справи, з моменту укладення договору 09.02.2006р. ніхто зі сторін до цього часу не заявив про намір його припинити. У свою чергу, відповідач не надав банку письмової заяви про закриття картрахунку.

За таких обставин строк дії картки, у тому числі і строк дії договору, пролонгувався з кожним роком і діє до 09.02.2014р.

Оскільки строк виконання зобовязання відповідача перед банком ще не сплив, то суд вважає безпідставною вимогу відповідача щодо застосування строку позовної давності.

Також є безпідставною вимога представника позивача щодо застосування позовної давності щодо сплати штрафів за неналежне виконання договору, оскільки відповідно до умов та правил надання банківських послуг штраф нараховується одноразово при зверненні до суду.

У звязку з наведеним, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення суми заборгованості за договором б/н від 09.02.2006р. з ОСОБА_2 обґрунтовані та підлягають задоволенню.

ОСОБА_4 того, у відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до п/п 1 пункту 1 частини 2 ст.4 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VІ «Про судовий збір» з позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Згідно ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06 грудня 2012 року №5515-VІ мінімальна заробітна плата станом на 01 січня 2013 року складала 1 147,00 грн.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 243,10 грн. (а.с.1).

Судом задоволено позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 18 093,34 грн. З цих задоволених вимог підлягає сплаті судовий збір у сумі 229,40 грн., який підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 58, 60, 88, 209, 212, 218, 223, 294 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором №б/н від 09.02.2006 року станом на 14.07.2013 року, а саме:

-заборгованість по процентам за користування кредитом 16 459 (шістнадцять тисяч чотириста пятдесят девять) грн. 52 коп.;

- штраф (фіксована частина) 500 (пятсот) грн. 00 коп.;

- штраф (процентна складова) 1 133 (одна тисяча сто тридцять три) 82 коп.

а разом в сумі 18 093 (вісімнадцять тисяч девяносто три) грн. 34 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р № 64993919400001, МФО 305299) судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять девять) грн. 40 коп.

У задоволенні інших заявлених позовних вимог відмовити за відсутністю підстав.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти дні з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 30 жовтня 2013 року.

Суддя Чемодурова Н.О.