Ухвала суду № 34532190, 24.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/66185/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

суддівОстровича С.Е., Степашка О.І. Федорова М. О.секретаря судового засідання Волошина В. М.,

представник позивача Слюсар О. В.

представник відповідача Чорний О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 06 липня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест" до Державної податкової інспекції у місті Вінниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест" (далі - ТОВ "Барлінек Інвест") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Вінниці (далі - ДПІ у м. Вінниці) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 06 липня 2011 року позов ТОВ "Барлінек Інвест" задоволено.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року апеляційну скаргу ДПІ у м. Вінниці залишено без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 06 липня 2011 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції ДПІ у м. Вінниці подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 06 липня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Барлінек Інвест" у задоволенні позову.

ТОВ "Барлінек Інвест" подало до суду письмові заперечення на касаційну скаргу ДПІ у м. Вінниці.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у м. Вінниці у період з 18 по 21 березня 2011 року проведена документальна невиїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ "Барлінек Інвест" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період з 01 липня 2008 року по 01 грудня 2010 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п 7.4.5 п. 7.4, пп 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР та завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 3364676, 00 грн.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у м. Вінниці прийнято податкове повідомлення рішення від 21 березня 2011 року №0001672330, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період з липня 2008 року по листопад 2010 року на 3364676, 00 грн.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" зазначено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, що не підтверджені, зокрема, податковими накладними.

Згідно із п.п 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", передбачено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з п.п 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (робіт, послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За змістом пп. "а" п.п 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Барлінек Інвест" за період з 01 липня 2008 року по 01 грудня 2010 року разом із деклараціями з податку на додану вартість подавались заяви на бюджетне відшкодування. Відповідачем проведені виїзні позапланові перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку в тому числі по первинним документам позивача. За результатами перевірок складені відповідні акти.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що податковими органами була здійснена перевірка контрагента позивача - ФО-П ОСОБА_6 Перевіркою встановлено, що господарські операції ФО-П ОСОБА_6 з контрагентами, в тому числі й ТОВ "Барлінек Інвест", мають ознаки нікчемності. Акт перевірки контрагента позивача - ФО-П ОСОБА_6 став не лише підставою для проведення повторної невиїзної перевірки позивача, а й фактично підставою для складення за результатами такої перевірки нового акту.

Закон України "Про податок на додану вартість" не пов'язує виникнення права покупця на отримання бюджетного відшкодування з обставиною підтвердження його контрагентами факту сплати податку на додану вартість до бюджету. До того ж сплачений покупцем в ціні придбання товару податок на додану вартість не перераховується продавцем безпосередньо до бюджету, а враховується в податкових зобов'язаннях останнього. Остаточна ж сума податкових зобов'язань, в тому числі наявність таких на кінець звітного податкового періоду, визначається продавцем за правилами підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Тобто, Закон України "Про податок на додану вартість" виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Положення пункту 1.8. статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови його повернення з бюджету платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (послуг) їх постачальникам.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що висновки акту перевірки не містять жодних правових підстав для позбавлення позивача на отримання податкового кредиту та бюджетного відшкодування, не містять жодного конкретного факту протиправних дій ТОВ "Барлінек Інвест", так як зроблені без належної перевірки позивача з використанням даних перевірки іншого платника.

Крім того, судами попередніх інстанцій зазначено, що матеріали справи містять акти позапланових виїзних перевірок ТОВ "Барлінек Інвест" за період з 01 липня 2008 року по 01 грудня 2010 року з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування по наведеним правовим нормам, в тому числі і по взаємовідносинах із ФО-П ОСОБА_6 Тобто, позивачем сформовано податковий кредит на підставі отриманих, зокрема, від контрагента податкових накладних, до оформлення яких, підтвердження товарності операцій по яким, та інше, під час перевірок жодних зауважень у відповідача не було.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем порушено п.п 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, а саме: письмовий запит до ТОВ "Барлінек Інвест" не надсилався, тобто, перевірка у позивача проведена без наявності підстав для її проведення. Наказ та повідомлення про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ "Барлінек Інвест" від 18 березня 2011 року направлено їм лише 25 березня та отримано, відповідно 29 березня 2011 року. В той час, коли перевірку розпочато та закінчено 18 березня 2011 року, тобто платника податку позбавлено права знати про проведення перевірки, ознайомитись з підставами її проведення, оскаржити дії податкової інспекції щодо призначення, проведення перевірки, в тому числі і не допустити працівників інспекції до перевірки. Разом з тим, акт перевірки від 18 квітня 2011 року №920/2330/34004579 в порушення чинного законодавства позивачу вручено не було, що позбавило його можливості в силу в пункту 85.5 статті 85 ПК України надати усі необхідні на перевірку документи для захисту своїх прав як добросовісного платника податків.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій, що позовні вимоги ТОВ "Барлінек Інвест" підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Вінниці залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 06 липня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та у порядку, визначеному статтями 236 - 239-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О. І. Степашко М. О. Федоров