Ухвала суду № 34532168, 24.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/65366/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М. О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 серпня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Сучасні інсталяційні мережі" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Сучасні інсталяційні мережі" (далі - ТОВ "Компанія "Сучасні інсталяційні мережі") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (далі - ДПІ у Печерському районі міста Києва) в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 серпня 2012 року позов ТОВ "Компанія "Сучасні інсталяційні мережі" задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2012 року апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі міста Києва залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 серпня 2012 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції ДПІ у Печерському районі міста Києва подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 серпня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Компанія "Сучасні інсталяційні мережі" у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Печерському районі м. Києва проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ "Компанія "Сучасні інсталяційні мережі" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.07.2011 року. За результатами перевірки складений акт від 28.03.2012 року №81/23-2/37101504.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимоги ст.185, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.10 ст. 201 ПК України та п.3 Порядку заповнення податкової накладної, щодо заниження податку на додану вартість за липень 2011 року на загальну суму 461790, 00 грн. при взаємовідносинах із контрагентом ТОВ «Терра Гранд».

На підставі акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0002142202 від 18.04/2012 року, відповідно до якого позивачу донараховано 461790,00 грн. податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 115448,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ТОВ «Терра Гранд» було укладено договір купівлі-продажу №1006 від 10.06.2011 року. Реальність, товарність та виконання зазначеного договору підтверджується матеріалами справи.

У відповідності до вимог п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковий кредит в сумі 461790, 00 грн. за період липень 2011 року, був сформований позивачем за наслідками правовідносин із контрагентом ТОВ «Терра Гранд» у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку на підставі належним чином оформлених податкових накладних, виписаних суб'єктом господарювання, що у встановленому порядку був зареєстрований платником ПДВ.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину і вказано, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (стаття 215 ЦК України).

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що відповідачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували те, що укладення договорів, на підставі яких виникли взаємовідносини між позивачем та контрагентом, не відповідали дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002142202 від 18.04/2012 року.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ТОВ "Компанія "Сучасні інсталяційні мережі".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 серпня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М. О. Федоров