Ухвала суду № 34531805, 15.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/65762/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2012 року

по справі №2а-2049/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деметра» (надалі - ТОВ «Деметра»)

до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби (надалі - Вовчанська МДПІ)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Вовчанської МДПІ, в якому поставлено питання про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2012р. в позові відмолено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2012р. рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Вовчанської МДПІ від 28.12.2011р. №0000402301 та №0000412301.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Вовчанська МДПІ звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2012р. та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2012р., посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Відповідачем також було заявлено клопотання про здійснення заміни Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби її правонаступником Вовчанською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Деметра» з питань правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.06.2010р. по 30.06.2011р., про що складено акт №893/23-23757473 від 16.12.2011р.

Проведеною перевіркою, на думку податкового органу, встановлено порушення поповичем п.п.7.2.1 п.7.2., п.п.7.4.1., п.п.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.1, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено задекларовану суму податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Тех-Агроремпоставка» в грудні 2010 року на суму 72030,69 грн. та від ТОВ «Бізнес-консалтінг плюс» в червні 2011р. на суму 74526,25грн., а також порушення п.138.1 ст.138 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено інші витрати на вартість отриманих послуг по 10 дослідженню ринка збуту в ІІ кв. 2011р. на суму 74526,25 грн.

На підставі названого акту Вовчанською МДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 28.12.2011р. №0000402301 та №0000412301.

Задовольняючі позовні вимоги та скасовуючи рішення суду першої інстанції, колегія апеляційного суду цілком правильно та обґрунтовано виходила з наступного.

Судами також встановлено, що 02.02.2010р. ТОВ «Деметра» уклало договір доручення №2/02-10д з ТОВ «Тех-Агроремпоставка», згідно п.1.1 якого, Повірений (ТОВ«Тех-Агроремпоставка») зобов'язувався знайти потенційних покупців та укласти від імені та за рахунок Довірителя (позивача) протоколи про наміри співробітництва з купівлі-продажу товарів або договори купівлі-продажу з третьою особою (покупцем).

Крім того, до договору від 02.02.2010р. № 2/02-10д сторони узгодили договірні ціни.

На виконання вказаного договору Повірений виконав ряд послуг відображених в актах приймання - передачі послуг до договору доручення від 02.02.2010р.

Виконання зазначеного зобов'язання підтверджується дослідженими у судовому засіданні копіями договорів про наміри, укладеними ТОВ «Тех-Агроремпоставка» в інтересах ТОВ «Де метра» з ТОВ «Кравцівка», СТОВ «Зоря - Маіс Нсіння», ПП «Ясіон», ПП «Будар», ФГ «Шанс», ТОВ «Капітал -Агро», ПОСП «Нива», ТОВ фірма «АГРОТЕХ», ТОВ «Агро сервіс ЛТД», ПСП «Святослав», СФГ «Урожайне», ФГ «ОСОБА_7», СТОВ «Бакирівське», СФГ «Прогрес», ТОВ «Слав'янське -5», Вовчанська ДСДС, ТОВ Агрофірма «Сади України», ТОВ «Агрофірма «Діброва». СФГ «Слобідське».

На виконання вказаного договору ТОВ «Тех-Агроремпоставка» видані податкові накладні від 11.06.2010р, 15.06.2010р., 21.06.2010р., 18.06.2010р., 25.06.2010р., 29.06.2010р., 23.06.2010р., 14.06.2010р. 10.06.2010р..

Після отримання послуг від ТОВ «Тех-Агроремпоставка» позивач на підставі договорів про наміри уклав та виконав договори з 20 контрагентами, в тому числі з новими покупцями: КСФГ «Урожайне», ТОВ «фірма Агротех», ФГ «ОСОБА_4.», ТОВ «Агрофірма «Сади України», ФГ «Шанс».

Крім того, позивач уклав договір доручення №06-12/1 від 06.12.2010р. з ТОВ «Бізнес-консалтінг плюс» на пошук постачальників насіння сільськогосподарських культур, згідно якого Повірений зобов'язувався проаналізувати пропозицію на рику насіння сільськогосподарських культур, знайти постачальників насіння сільськогосподарських культур на обов'язкових умовах відстрочення кінцевого розрахунку та супроводжувати договірні відносини між ТОВ «Деметра» та Постачальником. Повірений зобов'язується найти Постачальника, який би згодився отримувати розрахунок за насіння сільськогосподарських культур зустрічною поставкою засобами захисту рослин.

На підтвердження виконання зазначеного договору повіреним (ТОВ«Бізнес-консалтінг плюс») складено звіт повіреного від 30.06.2011р. відповідно до якого на зазначених у договорі умовах укладено договір з СТОВ «Зоря-Маіс-Насіння» та в результаті направлення пропозицій до потенційних контрагентів укладено договори на поставку сільськогосподарських культур з розрахунком засобами захисту рослин від 09.02.2011р. та 14.03.2011р.

На підтвердження виконання взятих на себе зобов'язань, до суду апеляційної інстанції надані запити, що робилися до потенційних постачальників ТОВ «Бізнес-консалтінг плюс» з метою виконання взятих на себе зобов'язано по договору доручення.

На виконання вказаного договору ТОВ "Бізнес-консалтінг Плюс" видана податкова накладна від 30.06.2011р. №204.

Факт проведення розрахунків за отримані послуги за вказаними зобов'язаннями з ТОВ «Тех-Агроремпоставка» та ТОВ «Бізнес-консалтінг Плюс» не заперечувалося сторонами під час розгляду справи та підтверджуються матеріалами справи.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 згаданого Закону податкова накладна видається в разі продажу товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу.

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

У відповідності до п.198.6.Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.138.10.2 п. 138.10 статті 138 Податкового кодексу України, до складу інших витрат що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються адміністративні витрати. Спрямовані на обслуговування та управління підприємством, в тому числі: г) винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності.

Згідно п.п.139.1.9. п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтер обліку та нарахування податку.

Враховуючи зазначені норми права та викладені обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що позивач мав достатні і передбачені Законом України «Про податок на додану вартість», Податковим кодексом України підстави як для віднесення до складу податкового кредиту відповідну суму податку на додану вартість так і віднесення вартості отриманих послуг на витрати при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Крім того, суд апеляційної інстанції обґрунтовано не погодився з судом першої інстанції щодо ненадання позивачем доказів, які б підтверджували використання результатів проведених досліджень ринків збуту та документів економічної доцільності укладання вище зазначених угод, оскільки вищенаведені письмові докази були надані частково позивачем до суду першої інстанції, та не прийняті до уваги останнім без зазначення у судовому рішенні мотивів їх неврахування. При цьому, інші докази, були витребувані та досліджені судом апеляційної інстанції, оскільки суд першої інстанції, в порушення ч.4 ст.11 КАС України, не вжив заходів щодо з'ясування всіх обставин справи, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Слід також відзначити, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, і не є підставою для позбавлення платника податку права на включення суми податку на додану вартість у податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Замінити Вовчанську міжрайонну державну податкову інспекцію Харківської області Державної податкової служби її процесуальним правонаступником Вовчанською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Касаційну скаргу Вовчанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області - залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов