Ухвала суду № 34517059, 25.10.2013, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/791/3311/2013 Головуючий в І інстанції - Гонтар Д.О.

Категорія: 41 Доповідач: Вербицька Л.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року жовтня місяця 25 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Вербицької Л.І.

Суддів: Радченка С.В.

Слюсаренко О.В.

При секретарі: Герасименко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 21 серпня 2013 у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до виконавчого комітету Херсонської міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які діють в інтересах малолітніх ОСОБА_6, ОСОБА_7, управління комунальної власності Херсонської міської ради, виконавчого комітету Суворовської районної у м. Херсоні ради про визнання недійсними рішень, ордеру, розпорядження, скасування рішення, виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, треті особи: виконавчий комітет Суворовської районної у м. Херсоні ради, Херсонська міська рада про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2013 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду з зазначеним позовом посилаючись на те, що у 2000 році ОСОБА_3 разом з дружиною переїхали у м. Херсон і як молоді спеціалісти отримали кімнату АДРЕСА_1. Сімейне життя позивача не склалося, шлюб було розірвано. У квітні 2012 року ОСОБА_3 стало відомо про заочне рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 19.05.2011 року, яким позивач визнаний особою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме кімнатою № АДРЕСА_1. В подальшому зазначене заочне рішення було скасоване, позов Херсонської міської ради про визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, залишено без розгляду. Таким чином, позивач має право користування зазначеною вище кімнатою гуртожитку. Проте позивачу стало відомо, що рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради від 19.10.2010 року № 538 задоволено прохання ОСОБА_4 про надання кімнати АДРЕСА_1 та надано дозвіл взяти родину на реєстраційний облік. Також рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради від 15.11.2011 року № 492 задоволено прохання ОСОБА_4 на право користування кімнатами НОМЕР_1 та АДРЕСА_1 у зв'язку з тим, що відповідачка зареєстрована за цією адресою з 2004 року, видано ордер на вселення. Крім того, Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради постановлено розпорядження №537 від 28 травня 2012 року, на підставі якого відповідачам видано свідоцтво про право власності на кімнати НОМЕР_1,АДРЕСА_1.

Посилаючись на те, що зазначені вище рішення та розпорядження виконавчого комітету Херсонської міської ради та Управління комунального майна порушують права ОСОБА_3, позивач просив суд визнати недійсними рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради від 19.10.2010 року № 538 та скасувати його в частині надання кімнати АДРЕСА_1 на склад сім'ї ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 Визнати недійсним рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради від 15.11.2011 року № 492 та скасувати його в частині надання в користування та укладання договору найму кімнати АДРЕСА_1 на склад сім'ї ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 Визнати недійсним ордер на кімнату АДРЕСА_1 на склад сім'ї відповідачів. Визнати недійсним розпорядження Управління комунальної власності Херсонської міської ради №537 від 28 травня 2012 року та свідоцтво про право власності від 28.05.2012 року, видане на ім'я відповідачів. Виселити з кімнати АДРЕСА_1 ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

У травні 2013 року ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_4 звернулася до суду з зустрічним позовом посилаючись на те, що вона разом з неповнолітніми дітьми ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності володіє кімнатами НОМЕР_1,АДРЕСА_1. ОСОБА_3 - колишній мешканець кімнати АДРЕСА_1. 25.01.2008 року при обстеженні зазначеної кімнати були виявлені невідомі особи, які представилися квартирантами, про що складено відповідний акт. У період з 2008 по жовтень 2010 року неодноразово проводилися перевірки, ОСОБА_3 та його речі були відсутні, про що складено відповідні акти. Крім того, ОСОБА_3 не здійснював оплату комунальних послуг, в результаті чого виникла заборгованість. Відповідно до довідки Локомотивного депо Херсону ОСОБА_3 з 01.08.2012 року звільнений та переведений у Локомотивне депо Донецької залізниці.

Посилаючись на ст.ст. 71,72 ЖК України позивачка за зустрічним позовом просила визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_1.

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 20 серпня 2013 року позов ОСОБА_3 до виконавчого комітету Херсонської міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які діють в інтересах малолітніх ОСОБА_6, ОСОБА_7, управління комунальної власності Херсонської міської ради, виконавчого комітету Суворовської районної у м. Херсоні ради про визнання недійсними рішень, ордеру, розпорядження, скасування рішення, виселення - залишено без задоволення. Зустрічний позов ОСОБА_4 задоволено, визнано ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити позов ОСОБА_3

Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходили.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у 2000 році ОСОБА_3 та членам його сім'ї на період роботи у Локомотивному депо м. Херсона була виділена для проживання кімната АДРЕСА_1.

Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 19.05.2011 року ОСОБА_3 визнано таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1. (а. с. 8) Проте, ухвалою цього ж суду від 30.05.2012 року зазначене рішення суду скасоване, ухвалою Суворовського районного суду м. Херсона від 17.07.2012 року позовна заява Херсонської міської ради до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - залишена без розгляду. (а. с. 9, 10)

З матеріалів справи вбачається, що у період з 2008 по 2010 роки при проведенні неодноразових перевірок встановлено, що ОСОБА_3, який на той період часу був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, за вказаною адресою не проживав, кімнату певний період часу займали сторонні особи, пізніше кімната мала нежилий вигляд, знаходилася в занедбаному стані, у зв'язку з чим була закрита та опечатана. Зазначені обставини підтверджуються копіями актів, складеними комісією з житлових питань при виконавчому комітеті Херсонської міської ради. (а. с. 39-43) Крім того, станом на 29.11.2012 року за ОСОБА_3 утворилася заборгованість по квартирній платі в сумі 837,53 грн., що також свідчить про те, що він не виконував обов'язків по утриманню жилого приміщення. (а. с. 45)

Відповідно до довідки, виданої інспектором з кадрів Локомотивного депо м. Херсона ОСОБА_3 дійсно працював в локомотивному депо м. Херсона з 29.08.2000 року, проте 01.08.2012 року був звільнений по переведенню у локомотивне депо Дебальцево-Сортировочне Донецької залізниці. (а. с. 44)

Відповідно до ч. 1 ст. 71 ЖК УРСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Частиною 3 ст. 71 ЖК УРСР передбачені випадки, у яких жиле приміщення зберігається за наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців, проте жодна з підстав, зазначених у переліку, не була вказана ОСОБА_3 як причина його відсутності за адресою: АДРЕСА_1.

Зі змісту ст. 72 ЖК УРСР вбачається, що у випадку відсутності особи за місцем постійного проживання понад строки, встановлені ст. 71 ЖК УРСР, дана особа визнається такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

Враховуючи наведене колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_3 на спірній житловій площі не проживає більше шести місяців без поважних причин, а тому втратив право користування цим приміщенням.

Оскаржуючи рішення суду, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 посилається на незаконність виділення ОСОБА_4 та членам її сім'ї спірної кімнати для проживання, оскільки був порушений порядок вселення зазначених осіб, встановлений законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 ЖК УРСР жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету і комітету комсомолу.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції до матеріалів справи долучено клопотання Херсонської дистанції захисних лісонасаджень № 4 та профспілкового комітету про виділ ОСОБА_4 житлової площі у гуртожитку за адресою АДРЕСА_1, а також дозвіл Державної адміністрації залізничного транспорту України Одеської залізниці на поселення ОСОБА_4 у гуртожитку за вказаною адресою.

Рішенням міської громадської комісії з житлових питань при виконавчому комітеті Херсонської міської ради від 13.10.2013 року вирішено задовольнити прохання ОСОБА_4 про надання їй та членам її сім'ї з метою поліпшення житлових умов кімнату АДРЕСА_1. (а. с. 11)

18.10.2011 року рішенням міської громадської комісії з житлових питань при виконавчому комітеті Херсонської міської ради задоволена заява ОСОБА_4 про надання їй права користування кімнатами НОМЕР_1,АДРЕСА_1 у зазначеному вище гуртожитку. (а. с. 12) На підставі даного рішення 08.12.2011 року між Департаментом житлово-комунального господарства Херсонської міської ради та ОСОБА_4 укладено договір найму, у відповідності до умов якого ОСОБА_4 та члени її сім'ї отримали у безстрокове користування кімнати НОМЕР_1,АДРЕСА_1. (а. с. 38)

28 травня 2012 року ОСОБА_4 та членам її сім'ї видано свідоцтво про право власності на житлові приміщення НОМЕР_1, АДРЕСА_1. (а. с. 35) Право власності ОСОБА_4 зареєстровано в установленому законом порядку, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав. (а. с. 36)

Враховуючи викладені обставини колегія суддів приходить до висновку про дотримання позивачкою за зустрічним позовом порядку отримання додаткової житлової площі у гуртожитку та відсутність підстав вважати, що її вселення в кімнату АДРЕСА_1 порушило права ОСОБА_3

Зі змісту ст.ст. 3, 10, 60 ЦПК України вбачається, що кожна особа має право на звернення до суду за захистом своїх порушених прав, свобод чи інтересів. При цьому на кожну особу, яка звертається до суду, покладається обов'язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Таким чином, оскільки ОСОБА_3 не надав під час розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про порушення відповідачами його прав, свобод чи інтересів, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні його позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів до уваги не приймає як такі, що висновків суду не спростовують, не підтверджені належними доказами та не обґрунтовані вимогами закону.

Рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального закону, а тому скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 21 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий

Судді