Ухвала суду № 34513907, 30.10.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 212/7913/12

Головуючий у 1-й інстанції: Іщук Т.П.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.

при секретарі: Ковальчук О.В.

за участю: представника позивача Дзигун Ольги Леонідівни

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Ленінського районного суду м.Вінниці від 13 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом Департаменту праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради до ОСОБА_4 про стягнення надміру виплачених коштів , -

В С Т А Н О В И В :

В травні 2012 року Департамент праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради звернувся в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_4, в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача надміру нараховані бюджетні кошти в сумі 7593 грн.

Постановою Ленінського районного суду м.Вінниці від 21 січня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача про задоволення апеляційної скарги заперечила, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.

Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі заяв ОСОБА_4 від 07.09.2009 року, 15.03.2010 року, 09.09.2010 року, 01.03.2011 року, 08.09.2011 року Департаментом праці і соціального захисту населення Вінницької міської їй була призначена державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям за періоди з 01.10.2010 року по 28.02.2010 року--1130,78 грн., з 01.03.2010 року по 31.08.2010 року--2016,58 грн., з 01.09.2010 року по 28.02.2011 року, з 01.03.2011 року по 30.06.2011 року--1780,86 грн., всього--7593 грн.

При цьому, ОСОБА_4 була попереджена про обов'язок своєчасно повідомляти про всі обставини, що впливають на виплату допомоги та попереджена про відмову в призначенні або припиненні виплати допомоги (повернення надміру нарахованих коштів) в разі подання неповних чи недостовірних даних про доходи та майновий стан.

30.09.2011 року Головним контрольно-ревізійним управлінням у Вінницькій області було проведено ревізію використання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім'ям з дітьми, інавлідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям ( КПКВ 3511340) у Департаменті праці та соціального захисту населення Вінницької міської ради за 2010 рік та І півріччя 2011 року. За результатами даної перевірки виявлено, подання недостовірних даних відповідачем про доходи та майновий стан її сім'ї, а, саме в декларації про доходи та майновий стан сім'ї в розділі ІV вказано тільки один транспортний засіб--автомобіль VOLKSVAGEN TRANSPORTER 2.4 D, 2003 року випуску (д/н НОМЕР_1), проте приховано відомості про наявність ще одного автомобіля, MERSEDES-BENZ 313 CDI, 2005 року випуску. Таким чином, позивачем за період з 01.10.2010 року по 30.06.2011 року були незаконно отримані кошти в сумі 7593,84 грн.

Позивачу було запропоновано добровільно повернути зайву суму, однак кошти не були повернуті.

Надаючи правову оцінку доводам апеляційної скарги судом апеляційної інстанції встановлено, що порядок отримання державної соціальної допомоги врегульовано Законом «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям».

В ст. 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» від 01.06.2000 року № 1768-III (далі Закон № 1768-III) зазначено, що малозабезпечена сім'я - сім'я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї

Згідно ст. 3 Закону № 1768-III, право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім'ї, які постійно проживають на території України.

Відповідно до ст.4 названого Закону заява про надання державної соціальної допомоги подається уповноваженим представником сім'ї до органу праці та соціального захисту населення за місцем його проживання або до виконавчого комітету сільської, селищної ради. Виконавчий комітет сільської, селищної ради передає заяву про надання державної соціальної допомоги до органу праці та соціального захисту населення. У заяві дається згода сім'ї на збір інформації про неї, про її власність, доходи та майно, що необхідна для мети цього Закону.

Органи праці та соціального захисту населення для мети цього Закону мають право користуватися всіма офіційними джерелами інформації, в тому числі й інформацією органів державної податкової адміністрації.

З наведеного слідує, що органи праці та соціального захисту населення мають право доступу до офіційних джерел інформації, що стосується майна, доходів та видатків якими володіють заявники.

Статтею 7 Закону № 1768-III визначено перелік випадків за яких у наданні державної соціальної допомоги може бути відмовлено, а виплата призначеної допомоги може бути припинена уразі, коли:

-працездатні члени малозабезпеченої сім'ї не працюють, не служать, не вчаться за денною формою навчання у вищих навчальних закладах I - IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги (крім осіб, які в установленому порядку визнані безробітними та за інформацією центрів зайнятості не порушують законодавство про зайнятість щодо сприяння своєму працевлаштуванню; осіб, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку; осіб, які доглядають за інвалідами I групи або дітьми-інвалідами віком до 16 років, а також за особами, які досягли 80-річного віку);

-з'ясовано, що малозабезпечена сім'я має додаткові джерела для існування, а також хто-небудь із її складу протягом 12 місяців перед зверненням за наданням державної соціальної допомоги здійснив покупку або оплатив послуги на суму, яка на час звернення перевищує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для сім'ї;

-у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї є земельна ділянка площею понад 0,60 га або друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 квадратний метр на одного члена сім'ї та додатково 10,5 квадратного метра на сім'ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму);

-сім'єю навмисне подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру.

Умови призначення і виплати малозабезпеченим сім'ям державної соціальної допомоги, передбаченої Законом № 1768-III визначено Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженим Постановою Кабінету міністрів №250 від 24.02.2003 року (далі Порядок).

Відповідно до абзацу 5 п.10 Порядку соціальна допомога не призначається у разі, коли у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 кв. метр на одного члена сім'ї та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму). При цьому не враховуються транспортні засоби, які згідно із законодавством не є об'єктами оподаткування (крім тракторів на гусеничному ходу).

Відповідно до абзацу 7 п.10 Порядку за наявності обставин, передбачених в абзацах другому-шостому цього пункту, державна соціальна допомога може бути призначена органом праці та соціального захисту населення на підставі рішень районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій та виконавчих комітетів міських і районних у містах (у разі їх створення) рад або утворених ними комісій у разі, коли у складі сім'ї є інвалід.

Пунктом 28 Порядку встановлено, що контроль за правильністю призначення і виплати соціальної допомоги здійснює орган праці та соціального захисту населення безпосередньо та через соціальних інспекторів. Якщо сім'єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинуло на встановлення права на призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, органи праці та соціального захисту населення: визначають обсяг надміру виплачених коштів та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану сім'ї; повідомляють уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення; у разі врахування надміру виплачених коштів при виплаті соціальної допомоги у наступні періоди провадять щомісячні відрахування на підставі своїх рішень у розмірі не більш як 20 відсотків суми, що підлягає виплаті; у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача незаконно отриманих коштів в сумі 7593,84 грн.

Також колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно не прийнято до уваги доводи відповідача, що повернення виплачено державної соціальної допомоги можливе лише у разі навмисного подання недостовірних відомостей і розцінено їх, як неправильне розуміння відповідачем норми Порядку на яку вона посилається, оскільки дана норма передбачає повернення надмірно виплачених сум державної соціальної допомоги не лише в разі «навмисного подання недостовірних даних», але і в разі приховання, а також щодо твердження відповідача про можливість їй призначення допомоги і при наявності у власності двох автомобілів, оскільки рішення про призначення позивачу такої допомоги відповідними органами місцевого самоврядування не виносилося.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За наведених обставин суд апеляційної інстанції вважає, що при розгляді справи суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, вірно встановив фактичні обставини справи та дав їм правову оцінку, а тому доводи апеляційної скарги є безпідставними, оскільки ґрунтуються лише на невірному трактуванні наведених норм матеріального права, що не може бути підставою для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, - залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м.Вінниці від 13 серпня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 04 листопада 2013 року .

Головуючий Матохнюк Д.Б.

Судді Курко О. П.

Совгира Д. І.