Ухвала суду № 34513343, 28.10.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/4630/13-а

28.10.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Іщенко Г.М.

секретар судового засідання Бражникова Ю.В.

за участю сторін:

представник позивача, Приватного підприємства "Ясака"- Азаров Сергій Володимирович, довіреність б/н від 23.04.13

відповідач, Заступник начальника Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим Даниліна Ірина Павлівна - не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомила належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомила,

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим - Володькін Сергій Анатолійович, довіреність № 66/9/10 від 29.07.13

розглянувши матеріали справи №801/4630/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кононова Ю. С. ) від 25.06.13

за позовом Приватного підприємства "Ясака" (вул.Крупської, буд.48, к.1, кв.904, м.Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

до Заступника начальника Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим Даниліної Ірини Павлівни (вул.Васильєва, буд.16, м.Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул.Васильєва, буд.16, м.Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.06.13р. задоволено частково адміністративний позов Приватного підприємства "Ясака" до Заступника начальника Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим Державної податкової служби Даниліної Ірини Павлівни, Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Визнано протиправними і скасовано податкове повідомлення - рішення, винесене 17.04.2013 року Державною податковою інспекцією у м.Ялта АР Крим ДПС №0000952201.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з даною постановою суду, Державна податкова інспекція у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати, в частині задоволення позовних вимог, постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.06.13 та прийняти нове рішення по справі, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив залишити постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.06.13р. без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні наполягав на задоволенні апеляційної скарги, скасуванні постанови Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.06.13р. та прийнятті нового рішення.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суд від 28.10.2013р. клопотання Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби про заміну відповідача по справі задоволено. Замінено відповідача у справі №801/4630/13-а Державну податкову інспекцію у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим (юридична адреса: вул.Васильєва, буд.16, м.Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600).

Приватне підприємство "Ясака" (далі - позивач ПП "Ясака") звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про визнання протиправними дії заступника начальника державної податкової інспекції у м.Ялта АР Крим ДПС Даниліної Ірини Павлівни у частині складання податкового повідомлення - рішення №0000952201 від 17.04.2013 року; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у м.Ялта АР Крим ДПС №0000952201 від 17.04.2013 року.

ПП «Ясака» зареєстровано у якості юридичної особи 18.05.1994 року виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим, відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (т.с.1, а.с.8).

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, основними видами діяльності позивача є: виробництво бетонних розчинів, готових для використання; виготовлення виробів із бетону для будівництва; виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; будівництво житлових і нежитлових будівель; неспеціалізована оптова торгівля; виробництво інших виробів із бетону, гіпсу та цементу (т.с.1, а.с.77).

Відповідно до Свідоцтва №100330464, ПП «Ясака» зареєстровано у якості платника податку на додану вартість з 15.09.1997 року (т.с.1, а.с.78).

Посадовими особами відповідача, на підставі Наказу ДПІ у м.Ялта АР Крим ДПС від 31.01.2013 року №116 «Про проведення документальної планової перевірки», проведено виїзну документальну планову перевірку ПП «Ясака» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 рік, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 рік по 31.12.2012 рік.

За результатами перевірки складено Акт №458/22.1/20743950/92 від 04.04.2013 року (т.с.1, а.с.35-53).

Згідно висновків акту перевірки, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем зокрема п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту у загальній суму 346916 грн., у тому числі за жовтень 2011 року в сумі 140833 грн., за грудень 2011 року в сумі 108000 грн., за лютий 2012 року в сумі 37083 грн., за березень 2012 року в сумі 52500 грн., за квітень 2012 року в сумі 8500 грн.

На підставі висновків акту відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0000952201 від 17.04.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 520375 гривень, з яких 346916 гривень - основний платіж та 173459 гривень - штрафні санкції (т.с.1, а.с.54).

В акті перевірки відповідач вказує, що за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 рік ПП «Ясака» мало взаємовідносини зокрема з ПП "Південна транспортно-логістична компанія "Нова" у вигляді укладання договорів купівлі-продажу морського товарного піску, за рахунок яких до складу скоригованих валових витрат позивачем включено суму 1636250 грн., та сформовано податковий кредит на суму 346916 грн. Але, під час проведення перевірки позивачем не надано первинні документи, які б підтверджували місце та факт перевезення піску від Продавця до Покупця, спосіб та засіб перевезення, реквізити перевізника та якими транспортними засобами здійснена поставка піску Покупцю.

З урахуванням чого відповідач вказує на не встановлено факту передачі товару від Продавця до Покупця, в зв'язку з відсутністю первинних документів, що засвідчують факт його перевезення та відвантаження.

Також, відповідач посилається на отриману податкову інформацію від ДПІ у м.Херсоні Херсонської області ДПС від 15.02.2013 року №1269/7, щодо порушення податкового, валютного та іншого законодавства ПП «Південна транспортна-логістична компанія «Нова», з якої вбачається, що підприємство має стан відмінний від основного, а саме - (9) до ЄДР внесено запис про відсутність за місцем знаходження. Крім того, 25.10.2012 року складена форма №18 ОПП - повідомлення про відсутність платника податків за місцем реєстрації.

Враховуючи вищенаведене, ДПІ у м.Ялта дійшла висновку, що в межах договорів, укладених між позивачем та ПП «Південна транспортно-логістична компанія «Нова», операції поставки товару в адресу ПП «Ясака» не відбувались.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Встановлено, що 01.03.2011 року між ПП «Південна транспортно-логістична компанія «Нова» (Продавець) та ПП «Ясака» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №01/03, відповідно до умов якого Покупець купує у Продавця морський товарний пісок. Продавець здійснює відвантаження піску Покупцю на підставі письмової заявки Покупця на території Ялтинського морського торгового порту у м.Ялта. Пісок вважається переданим Покупцю після підписання уповноваженними представниками сторін накладних (т.1, а.с.86).

08.04.2011 року між ПП «Південна транспортно-логістична компанія «Нова» (Продавець) та ПП «Ясака» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №08/11-04, відповідно до умов якого Покупець купує у Продавця морський товарний пісок. Продавець здійснює відвантаження піску Покупцю на підставі письмової заявки Покупця на території Севастопольського морського торгового порту у м.Севастополь. Пісок вважається переданим Покупцю після підписання уповноваженими представниками сторін накладних (т.1, а.с.87).

На виконання умов договорів ПП «Південна транспортно-логістична компанія «Нова» поставлено морський товарний пісок на загальну суму 1963500 грн., в тому числі ПДВ у сумі 327250,01 грн., що підтверджується видатковими накладними (т.2, а.с.45-71).

Отриманий за договорами пісок оплачений позивачем на користь ПП «Південна транспортно-логістична компанія «Нова» у сумі 1963500грн., що підтверджується платіжними дорученнями (т.2, а.с.167-180).

За фактом поставки та оплати піску по вищевказаним договорам ПП «Південна транспортно-логістична компанія «Нова» виписало позивачу податкові накладні на загальну суму 2081500 грн., в тому числі ПДВ у сумі 346916,67 грн. (т.2, а.с.72-100).

Отриманий пісок по вказаним договорам поставлений на баланс ПП «Ясака», у зв'язку з чим збільшено актив, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю за рахунком 201 за 01.10.2011- 31.03.2012 рік (т.1, а.с.240, 241). Пісок використано у господарській діяльності ПП «Ясака» шляхом його перероблення у бетон, що підтверджується актами виконаних робіт (т.с.2, а.с.19-43), та у подальшому реалізовано, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями за рахунком 361 та 701 за 01.10.2011-31.03.2012 рік (т.с.1, а.с.231-239), дохід від продажу бетону також відображено у податковій звітності позивача.

Відповідно до листа в.о. директора ДП «Ялтинський морський торговельний порт» підприємство здійснює перевантаження піску контрагентів на території вантажно-пасажирського портпункта «Масандра» згідно із укладеними договорами. За період з 01.10.2011 по 31.03.2012 портом здійснювалося перевантаження піску до адреси ПП «Південна транспортно-логістична компанія «Нова», що підтверджується коносаментом. Вивіз піску з території ВППП «Масандра» автотранспортом з логотипом ПП «Ясака» здійснювалось (т.1 а.с.181)

Згідно із листом в.о. директора ДП «Севастопольський морський торговельний порт» Ільїна С.Ю. підприємство здійснювало перевантаження піску на території перевантажувального комплексу № 2 порту на підставі укладеного договору від 19.10.2010 № 110/379 між портом та ТОВ «Снабсудосурвіс». За період з 01.10.2011 по 31.03.2012 перевантаження піску у межах вищеназваного договору здійснювалося на адресу ПП «Південна транспортно-логістична компанія «Нова», яке у коносаментах значилося як вантажоодержувач (т.1 а.с.193).

У зв'язку з чим, колегією суддів не приймається до уваги посилання заявника апеляційної скарги на лист ДП «Ялтинський морський торговельний порт» від 04.04.2013р. № 06/7-0486, згідно якого порт повідомив, що за період 2011-2013рр. договірних відносин по відвантаженню піску з ПП «Ясака» та ПП «Південна транспортно-логістична компанія «Нова» він не має, оскільки як встановлено, відносини з портами щодо поставки та розвантаження піску мало виключно ТОВ «Снабсудосурвіс».

Стосовно ствердження відповідача про відсутність первинних документів у позивача щодо перевезення та відвантаження морського піску, придбаного у ПП «Південна транспортно-логістична компанія «Нова» слід зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.08.2010 року між ДП «Ялтинський морський торгівельний порт» (Порт) та ТОВ «Снабсудосервіс» (Клієнт) укладено договір №139, відповідно до умов якого Порт виконує прийом суден Клієнта, переробку всіх типів піску (далі вантаж) у відповідності з технологічними схемами, надає місце для його знаходження та автомобільні ваги для зважування (т.1, а.с.30).

Встановлено, що перевезенням і розвантаженням піску займалось ТОВ «Снабсудосервіс», яке плавзасобом «Берілл» здійснило доставку піску у порти м.Ялта та м.Севастополь, що підтверджується договором оренди земснаряду від 01.04.2011 року, відповідно до умов якого ТОВ «Снабсудосервіс» надає ПП «Південна транспортно-логістична компанія «Нова» земснаряд «Берилл» у тимчасове користування за плату, а також надає послуги з управління транспортом та з його технічної експлуатації (т.с.1, а.с.28).

З портів м.Ялта та м.Севастополь пісок, придбаний у ПП «Південна транспортно-логістична компанія «Нова» вивезений власним автотранспортом ПП «Ясака», що підтверджується інформацією портів, яка була надана за запитами прокуратури м.Ялта (т.1, а.с.181,193), а також інформацією №11/М/2-1009 від 12.04.2013 року про наявність у ПП «Ясака» відповідного транспорту для перевезення піску (т.1, а.с.26).

З вище наведеного вбачається, що ПП «Ясака» та ПП «Південна транспортно-логістична компанія «Нова» не мали договірних зобов'язань з портами м.Ялта та м.Севастополь, відносини з портами мало лише ТОВ «Снабсудосервіс», а тому посилання відповідача на відповіді портів про відсутність договірних взаємовідносин з цими підприємствами як на доказ безтоварності угод позивача, є безпідставними.

Також встановлено, що у період з листопада 2011 по травень 2012 року позивачем до ДПІ у м.Ялта подано податкові декларації з податку на додану вартість за разом з Додатком №5, згідно з яким ним включено до складу податкового кредиту суму ПДВ 346916 гривень, на підставі податкових накладних, виписаних ПП «Південна транспортно-логістична компанія «Нова» (т.1, а.с.89-166).

Отримання податкових накладних підтверджуються реєстром виданих та отриманих податкових накладних ПП «Ясака» копії яких наявні у матеріалах справи (т.с.1, а.с.92-94, 102-110, 122-124, 140-142, 148-151, 154, 160-164).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим Кодексом України (далі - ПК України), який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разу здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів\ послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11. ст.201 цього Кодексу).

Згідно п.201.7 ПК України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів \ послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна видається платником податку, якій здійснює операції з постачання товарів \ послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту виникають у разі наявності сукупності обставин та підстав, за якими податкове законодавство пов'язує можливість формування відповідних сум податкового кредиту та які є передумовою його формування, а саме: наявність у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного здійснення оподатковуваних операцій; придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності; наявність розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст.201 ПК України.

Частиною 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (далі - Закон №996) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704 (далі -Положення № 88) де зазначено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону №996 встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.4 Положення № 88 первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, реальність здійснення будь-яких господарських операцій має бути підтверджена відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст.1 Закону №996 господарська операція є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Аналогічна думка викладена, у Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. №742/11/13-11.

Позивачем надано первинні документи, які підтверджують фактичне здійснення ним операції з придбання товарів у ПП «Південна транспортно-логістична компанія «Нова» та ці документи не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення вищенаведеної операції або висновку про її нездійснення.

Щодо посилання відповідача про відсутність контрагента позивача за юридичною адресою, слід зазначити, що згідно з листом ПП «Південна транспортно-логістична компанія «Нова», станом на 25.06.2012 року юридичною адресою підприємства було: м.Херсон, вул.Кримська, 148/80, яка змінена 26.12.2012 року на юридичну адресу: м.Херсон, вул.І.Куліка, 132а, кв.75, про що внесені відповідні зміни до Державного реєстру (т.1, а.с.88).

Стосовно посилання відповідача, як на доказ безтоварності та нікчемності угоди ПП «Ясака» з його контрагентом на інформацію від ДПІ у м.Херсоні Херсонської області ДПС від 15.02.2013 року №1269/7, що свідчила про порушення податкового, валютного та іншого законодавства ПП «Південна транспортна-логістична компанія «Нова», судова колегія вказує наступне.

Відповідно до п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011р. за №34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Акти перевірки контрагента на яку посилається відповідач в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що перевіряється, які достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Що стосується нікчемності правочину. Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228).

Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Ні акт перевірки ні апеляційна скарга не містять таких посилань, не доводять умислу саме позивача на порушення публічного порядку, не містять посилання і на те, в чому таке порушення полягає. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки саме позивача у спірних правовідносинах при здійсненні господарських операцій із контрагентом до суду не подано.

Таким чином, зміст правочину з постачальником не суперечить законодавству, моральним засадам суспільства. У зв'язку з чим, доводи апеляційної скарги в зазначеної частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.06.13р. по справі №801/4630/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 04 листопада 2013 р.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко