Ухвала суду № 34513339, 23.10.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/7157/13-а

23.10.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Горошко Н.П.,

суддів Кондрак Н.Й. ,

Щепанської О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-Крим" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 29.07.2013 у справі №801/7157/13-а

за позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Крилова, 133, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95001)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-Крим" (вул. Розвідників, с.Тепловка, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97554)

про стягнення 7650,51 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-Крим" 7650,51 грн. пені, яка була нарахована у зв'язку з несвоєчасною сплатою адміністративно-господарських санкцій у розмірі 107156,00 грн. за 2011 рік.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.07.2013 адміністративний позов Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-Крим" про стягнення 7650,51 грн. - задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-Крим" на користь Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів пеню в сумі 7650,51 грн. (сім тисяч шістсот п'ятдесят гривень п'ятдесят одна копійка).

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради АРК звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання 23 жовтня 2013 року сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991№875 зі змінами та доповненнями (далі Закон) підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Відповідно до ч.4 ст.20 Закону та Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (далі Порядок), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70 адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються роботодавцями самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч.1 ст.19 Закону.

Відповідно до абз. 2, 3 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

П. 3. 1 Порядку також передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочення (наведених у постановах Правління Національного банку України), що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу) (п. 3.4 Порядку).

Суми штрафних санкцій перераховуються підприємствами в дохід державного бюджету на рахунки органів Державного казначейства, а у разі несплати в установлений термін, відділення Фонду соціального захисту інвалідів вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач з порушенням термінів сплати, у загальної кількості 357 календарних днів, сплатив повну сум адміністративно-господарських санкцій у розмірі 107156,00 грн.

Отже, враховуючи кількість днів прострочи, сума пені, яка нарахована позивачем складає 7650,51 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлялись повідомлення від вих. № 04-4/1155 від 11.04.2013 про необхідність перерахування в дохід державного бюджету суму пені в розмірі 7650,51 грн.

Проте, відповідачем не надано суду доказів сплати пені в сумі 7650,51 грн., або незгоди с сумою нарахованої позивачем пені.

Виходячи з вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованих висновків про наявність підстав для задоволення вимог.

Враховуючи обставини справи постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстав для скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційна скарга без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом першої інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-Крим" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.07.2013 у справі №801/7157/13-а- залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.07.2013 у справі №801/7157/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Н.П.Горошко

Судді підпис Н.Й. Кондрак

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Н.П.Горошко