Постанова № 34510314, 31.10.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Наумова К.Г.

Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2013 року справа №805/11365/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Чумака С.Ю.,

суддів: Ляшенка Д.В. та Ястребової Л.В.,

при секретарі Копиці С.В., за участю представника позивача Федоренко Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк-отель «Марат» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 4 вересня 2013 року у справі № 805/11365/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк-отель «Марат» до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ялтинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Бущенко Євгенії Петрівни про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про скасування рішень державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ялтинського міського управління юстиції АР Крим Бущенко Євгенії Петрівни про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 2604669, № 2605178, № 2605781, № 2606521 від 27.05.2013р. та № 2667893 від 29.05.2013р., та зобов'язання державного реєстратора прав на нерухоме майно Бущенко Євгенію Петрівну Реєстраційної служби Ялтинського міського управління юстиції АР Крим здійснити державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а саме: мережі водопроводу: безпосередньо мережі водопроводу довжиною 2693 п.м.; дренажне водопостачання (поливальний водопровід) підземний, надземний протяжністю 725 п.м., 2 колодязя мережі дренажного водопостачання (1-приймальний, 1-розподільний); 6 поливальних кранів мережі дренажного водопостачання, 2 колодязя та розподільних камер мережі господарсько-питного водопроводу; 7 гідрантів господарсько-питного водопроводу (6 підземних, 1 надземний); теплові мережі: мережітеплопостачання та гарячого водопостачання довжиною 4280 п.м., 19 камер теплофікацій; мережі каналізації: безпосередньо мережі каналізації протяжністю 1898 п.м.; 138 колодязів мережі господарсько-фекальної каналізації; мережі зовнішнього освітлення довжиною 450 п.м.; електросилові мережі довжиною 6200 п.м.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 4 вересня 2013 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що об'єкти, на які позивач просить зареєструвати його право власності не є нерухомим майном, а також, що на ці об'єкти не зареєстровано право власності за попереднім власником.

Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду скасувати, а його позов задовольнити повністю.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду - скасуванню за наступними підставами.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Луганської області від 27 серпня 2012 року по справі № 04-14.08/2009 затверджена мирова угода від 14.08.2012р., укладена між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лікувальний комплекс «Марат» (боржник) у процесі виконання судового рішення. В затвердженій мировій угоді вказано, що у рахунок погашення боргу боржник передає у власність стягувача наступне нерухоме майно: мережі водопроводу: безпосередньо мережі водопроводу протяжністю 2693 п.м.; дренажне водопостачання (поливальний водопровід) підземний, надземний протяжністю 725 п.м., 2 колодязя мережі дренажного водопостачання (1-приймальний, 1-розподільний); 6 поливальних кранів мережі дренажного водопостачання, 2 колодязя та розподільних камер мережі господарсько-питного водопроводу; 7 гідрантів господарсько-питного водопроводу (6 підземних, 1 надземний); мережі каналізації: безпосередньо мережі каналізації протяжністю 1898 п.м.; 138 колодязів мережі господарсько-фекальної каналізації; мережі зовнішнього освітлення довжиною 450 п.м..; теплові мережі: мережі теплопостачання та гарячого водопостачання протяжністю 4280 п.м., 19 камер теплофікації; електросилові мережі протяжністю 6200 п.м.; пасажирська підвісна канатна дорога, що розташована за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Гаспра, вул. Алупкінське шосе, 19-а; водомірна літ. П пл. 9,1 кв.м., що розташована за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Гаспра, вул. Алупкінське шосе, 60; насосна станція літ. К та мазутосховище, що розташовані за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Гаспра, вул.. Алупкінське шосе, 60; 7/100 не житлових приміщень складу та пральні в літ. Д, що розташовані за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Гаспра, вул. Алупкінське шосе, 60. Право власності на зазначене майно переходить до ТОВ «Парк-отель «Марат» з моменту затвердження даної мирової угоди.

Позивач звернувся до Реєстраційної служби Ялтинського міського управління юстиції в АР Крим (далі - Реєстраційна служба) з питання реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі ухвали Господарського суду Луганської області від 27.08.2012р. по справі №04-14.08/2009.

РішеннямиДержавного реєстратора № 2604669, № 2605178, № 2605781, №2606521 від 27.05.2013 року та № 2667893 від 29.05.2013 було відмовлено в державній реєстрації прав на нерухоме майно у зв'язку з поданням неповного пакету документів.

При вирішенні спору колегія суддів виходить з наступного.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обтяжень та правочинів щодо нерухомості регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вiд 01.07.2004р. № 1952-IV (далі - Закон № 1952) та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011р. №703 (далі - Порядок № 703).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 1952, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону № 1952 державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Відповідно до ч. 1, 3 та 7 статті 16 Закону № 1952, заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом. Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку. Державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

У відповідності до вимог статті 15 Закону № 1952 державна реєстрація прав на нерухоме майно та їх обтяжень проводиться згідно встановленого порядку.

За п. 1 Порядку № 703 цей Порядок визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Відповідно до п. 2 Порядку № 703 державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно (далі - нотаріус).

Згідно ст. 16 Закону № 1952 заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав, на території якого розміщений об'єкт нерухомого майна або більша за площею його частина. Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подаються документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення відповідних прав, та документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Відповідно до пп. 11 пункту 27 Порядку № 703 ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди є документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Для реалізації прав та обов'язків, що виникли на підставі вищевказаного судового рішення, позивач звернувся до Реєстраційної служби Ялтинського міського управління юстиції АР Крим з питання реєстрації права власності на майно, яке вказано вище.

Відповідно до пункту 16 Порядку № 703 за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.

Згідно пункту 23 Порядку № 703 державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі № 1952.

Відповідно до ст. 24 Закону № 1952 у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, зокрема, у разі, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заявлене право вже зареєстровано. (всього 12 підстав для відмови).

За приписами частини 4 статті 24 Закону № 1952 відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Відмовляючи у державній реєстрації права власності на майно, зазначене в ухвалі Господарського суду Луганської області від 27 серпня 2012 року, відповідачем підставами такої відмови зазначено статтю 24 Закону № 1952 та пункти 16, 23 Порядку № 703 і вказано, що документи позивачем подані не в повному обсязі.

Разом з тим колегія суддів зазначає, що стаття 24 Закону № 1952 не містить такої підстави для відмови у державній реєстрації права власності як «документи подані не в повному обсязі».

Крім того, в оскаржуваних рішеннях державним реєстратором взагалі не зазначено, за яким саме пунктом частини 1 статті 24 Закону № 1952 відмовлено у державній реєстрації права власності, оскільки, як вище вказав суд, таких пунктів у вказаній частині 12, а також які саме документи необхідно додатково надати для проведення державної реєстрації прав.

До того ж відповідно до пункту 13 Порядку № 703 у разі подання не в повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію, яке містить рекомендації щодо усунення обставин, що були підставою для його прийняття.

Таким чином, надання документів не повному обсязі є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, а не підставою для відмови у державній реєстрації прав.

Оскільки оскаржувані рішенні прийняті з підстав, які не передбачені статтею 24 Закону № 1952, то вони підлягають скасуванню як прийняті протиправно.

В частині зобов'язання відповідача здійснити державну реєстрацію прав на майно, зазначене в ухвалі Господарського суду Луганської області від 27 серпня 2012 року, колегія суддів вважає позов таким, що заявлений передчасно, оскільки державним реєстратором відмова у державній реєстрації прав з підстав, зазначених у статті 24 Закону № 1952, не приймалась, що унеможливлює вирішення судом справи по суті спору в цій частині, оскільки суд не має повноважень підмінювати собою повноваження та втручатись в компетенцію державних органів влади.

Належним способом захисту прав позивача в цій частині колегія суддів вважає зобов'язання відповідача повторно розглянути заяви позивача про державну реєстрацію за ним права власності на майно, зазначене в ухвалі Господарського суду Луганської області від 27 серпня 2012 року.

За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції суперечить нормам матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Повний текст складений 4 листопада 2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк-отель «Марат» задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 4 вересня 2013 року у справі № 805/11365/13-а скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк-отель «Марат» до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ялтинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Бущенко Євгенії Петрівни про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ялтинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Бущенко Євгенії Петрівни від 27.05.2013 року № 2604669, № 2605178, № 2605781, № 2606521 та від 29.05.2013року № 2667893 скасувати.

Зобов'язати Реєстраційну службу Ялтинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим повторно розглянути заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк-отель «Марат», прийняті 27 травня 2013 року за реєстраційними номерами № 1317118, 1316799, 1316532, 1317441 та 29 травня 2013 року за реєстраційним номером № 1348245.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк-отель «Марат» сплачений судовий збір в розмірі 51 гривня 62 копійки.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя: С.Ю.Чумак

Судді: Д.В.Ляшенко

Л.В.Ястребова