Рішення № 34508996, 04.11.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.11.2013 Справа № 920/1789/13За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Суми

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко-Суми», м. Суми

про стягнення 99531 грн. 64 коп.

Суддя Лущик М.С.

Представники сторін:

позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1

від відповідача - представник Булавіна Анжела Миколаївна, довіреність б/н від 04.11.2013

За участю секретаря судового засідання Кас'ян А.О.

Суть спору: позивач відповідно до позовної заяви, просить суд стягнути з відповідача 99199 грн. 60 коп. заборгованості за договором про надання послуг № 010213/01-04 від 01.02.2013 року, укладеного між сторонами у справі, 3% річних у сумі 332 грн. 64 коп., а також судовий збір в розмірі 1 990 грн. 64 коп.

Представник відповідача подав до суду заяву б/н від 04.11.2013 (вх. 15164 від 04.11.2013) в якій зазначає, що він не заперечує проти позовних вимог позивача, щодо заборгованості за надані послуги.

Представник позивача в даному судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На підставі вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів даної справи надану відповідачем заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та обґрунтування позивача та оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2013 року між сторонами у справі укладено договір № 010213/01-04, відповідно до якого (пункт 1.1. даного договору) позивач зобов'язується надати послуги по вивезенню великогабаритних та ремонтних відходів від контейнерних майданчиків м. Суми на Полігон для складування твердих побутових відходів В. Бобрицької сільської ради Краснопільського району Сумської області.

Відповідно до пункту 4.1. вартість послуг за вказаним договором визначається актами виконаних робіт, виходячи з вартості 1 машино/години. У пункті 4.2. договору зазначено, що вартість роботи 1 машино/години становить 110 грн.

Згідно з пунктом 4.3. укладеного між сторонами договору, відповідач зобов'язується сплатити суму визначену у підписаних актах виконаних робіт протягом п'яти банківських днів шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Наявність заборгованості відповідача перед позивачем за надані послуги по вивезенню великогабаритних та ремонтних відходів підтверджується актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг) згідно рахунків: № 44 від 15.07.2013, № 47 від 31.07.2013, № 51 від 13.08.2013, № 53 від 16.08.2013, № 56 від 31.08.2013, № 60 від 13.09.2013, № 65 від 27.09.2013, № 67 від 17.10.2013, а також актом звіряння взаємних розрахунків між позивачем та відповідачем,

Позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що ним на виконання умов укладеного між сторонами у справі договору, виконано роботи по вивезенню великогабаритних та ремонтних відходів, проте, відповідач не розрахувався за надані послуги, і у зв'язку з цим станом на 15.10.2013р., відповідач має заборгованість перед позивачем за надані послуги в розмірі 99199 грн. 60 коп.

Згідно статей 526, 629 Цивільного кодексу України, пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Проте, в порушення умов укладеного договору та вимог статей 526, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, відповідач за надані позивачем послуги по вивезенню великогабаритних та ремонтних відходів не розрахувався, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, визначено, якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з положеннями статті 610 цього ж Кодексу, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 612 названого Кодексу визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивачем, в порядку положень статті 6 Господарського процесуального кодексу України, направлено відповідачеві претензію № 15 від 10.09.2013 р. з вимогою добровільно погасити існуючу заборгованість, але дана претензія позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, оскільки відповідач в супереч діючого законодавства, зобов'язання щодо оплати вартості отриманих послуг не виконав, не надав суду доказів сплати даної заборгованості, а також враховуючи заяву відповідача про те, що він не заперечує проти позовних вимог, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу в розмірі 99199 грн. 60 коп. визнаються судом обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі на підставі статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Згідно з поданим позивачем розрахунком 3 % річних за період з 15.07.2013 по 14.10.2013 року складають 332 грн. 64 коп.

Враховуючи викладені обставини, а також те, що відповідач доказів належного виконання взятих на себе за договором зобов'язань не подав, господарський суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 332 грн. 64 коп. 3 % річних правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в розмірі 1 990 грн. 64 коп. покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись Законом України «Про судовий збір» статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко-Суми» (40034, м. Суми, вул. Д. Коротченка, буд. 17, кв. 38 код 36438099) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 99199 грн. 60 коп. заборгованості, 332 грн. 64 коп. 3% річних та 1990 грн. 64 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.11.2013 року.

Суддя М.С. Лущик