Рішення № 34506824, 28.10.2013, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/4370/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2013 року

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Сидорука Є.І.

при секретарі Патій Н.А.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» до ОСОБА_3, третьої особи ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки,суд,-

ВСТАНОВИВ:

Представник публічного акціонерного товариства «Альфа - Банк» звернувся до Рівненського міського суду із цивільним позовом до ОСОБА_3, третьої особи ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав повністю за мотивів, що викладені у позовній заяві, просив позов задоволити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та вказав, що ОСОБА_3 категорично заперечує всі доводи позивача та вважає їх безпідставними та необґрунтованими. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у встановлений законом строк, заяву про перенесення розгляду справи не подавав, заперечень проти позову до суду не надходило.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно, повно та обєктивно дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду із захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 06 червня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» (Банк) та ОСОБА_4 (Позичальник) укладеного Кредитний договір № 1703/0608/55-013, що підтверджується копією зазначеного договору, що наявний в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором. А позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилами ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1.1. Кредитного Договору, Банк надає Позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту, що надається у розмірі 12000,00 (дванадцять тисяч) дол. США на строк по 06 червня 2018 року включно та на умовах, передбачених у цьому договорі, а Позичальник зобовязується повернути кредит, сплати проценти за користування кредитом та виконати свої зобовязання у повному обсязі у терміни, передбачені цим договором.

Також, Договором передбачено, що Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмір 11,9 % річних за весь строк фактичного користування кредитом. Кредитні кошти призначені для споживчих потреб.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що забезпеченням виконання зобовязань Позичальника по погашенню заборгованості за кредитом, сплаті процентів за користування кредитом, оплата комісій, пені за несвоєчасну сплату процентів і несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, відшкодування збитків у звязку з порушенням умов даного Договору та інших витрат Банку, повязаних з одержанням виконання, виступає іпотека Обєкта нерухомості, а саме: квартира № 107 у будинку № 3, що по вул. Данила Галицького у м. Рівне, загальною площею 34,4 кв.м.

Також, для забезпечення виконання Кредитного Договору № 1703/0608/55-013 від 06.06.2008 року, між відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» (Іпотекодержатель) та ОСОБА_3 (Іпотекодавець) укладено Іпотечний договір № 1703/0608/55-013-Z-1 від 06.06.2008 року.

Пунктом 1 вказаного Іпотечного Договору передбачено, що цим Договором забезпечується належне виконання ОСОБА_4 (Позичальник) вимог Іпотекодержателя, що випливають (та/або випливатимуть) з Кредитного Договору № 1703/0608/55-013 від 06.06.2008 року укладеного між Позичальником та Іпотекодержателем, а також всіх додаткових угод, що будуть укладені до нього, в чому числі щодо суми зобовязань, строків їх виконання, розміру процентів та інших умов.

Згідно п. 2 вказаного Іпотечного Договору, на забезпечення виконання Основного зобовязання, Іпотекодавець передає в іпотеку Іпоткодержателю належне йому на праві приватної власності наступне нерухоме майно: однокімнатну квартиру № 107 у будинку № 3, що по вул. Данила Галицького у м. Рівне, загальною площею 34,4 кв.м.

Право приватної власності Іпотекодавця на квартиру АДРЕСА_1 підтверджено під час укладення Кредитного договору та Договору Іпотеки, а також сторонами не оспорюється, а тому відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України, не підлягає доказуванню.

В судовому засіданні встановлено, що Банк взяті на себе зобовязання виконав в повному обсязі, надав Позичальнику ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 12000,00 дол. США, однак позичальник належним чином взяті на себе зобовязання не виконував та порушив графік сплати кредиту та процентів за користування кредитом.

25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено Договір купівлі продажу прав вимоги, згідно якого відбулося відступлення права вимоги, в тому числі за Договором № 1703/0608/55-013 від 06 червня 2006 року, що був укладений між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_4

Також, 15 червня 2012 року між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Альфа - Банк» укладено договір купівлі продажу прав вимоги, згідно якого відбулася передача прав грошової вимоги щодо погашення заборгованості по кредитним договором, в тому числі за Кредитним договором № 1703/0608/55-13 від 06.06.2013 року, що був укладений між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_4

Пункт 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України визначає, що кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 ст. 516 ЦК України визначає, що заміна кредитора у зобовязанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, пункт 11.5 Кредитного договору встановлює, що Банк має право повністю або частково перевести свої права та зобовязання по цьому Договору, а також по угодам, повязаним із забезпеченням повернення кредиту, третій особі без згоди Позичальника.

Отже, у ПАТ «Альфа - Банк» набуло статусу нового кредитора та, відповідно, наявні законні права на предявлення вимоги щодо сплати заборгованості по кредитних договорах, які були укладені із публічним акціонерним товариством «Сведбанк».

Згідно розрахунку заборгованості, наданого представником позивача, за кредитним договором № 1703/0608/55-013 від 06.06.2008 року заборгованість ОСОБА_4 перед Банком становить: по кредиту 10381,52 дол. США, по відсотках 714,90 дол. США, по пені 23,20 дол. США, що в перерахунку за офіційним курсом НБУ станом на 10.12.2012 р. становить: за кредитом 82979,49 грн., по відсотках 5714,20 грн., пеня 185,44 грн., а всього на суму 88879,13 грн.

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» встановлено що, іпотека - вид забезпечення виконання зобовязання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобовязання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому Законом.

Статтями 33, 35 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення основного зобовязання або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж тридцятиденний строк. У такому документі зазначається стислий зміст порушених зобовязань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Згідно п. 38 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин», передбачено, що у випадку якщо іпотекодержатель не реалізував способів позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачав би передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки у рахунок виконання основного зобовязання (ст. 37 Закону України «Про іпотеку»), він має право звернутися до суду позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до ст. 39 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 590, ст. 578 ЦК України звернення стягнення на предмет застави/іпотеки здійснюється лише за рішенням суду, якщо для укладення такого договору щодо майна фізичної особи вимагалось отримання згоди чи дозволу іншої особи чи органу.

14 січня 2013 року Банк надіслав відповідачам письмову вимогу про сплату заборгованості за Кредитним Договором в розмірі 88879,13 грн., а також вказано, що у випадку невиконання вимоги, ПАТ «Альфа - Банк» розпочне звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до Закону України «Про іпотеку».

Протягом встановлено строку вимога іпотекодержателя не була виконана, тому Банк почав звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до положень Закону України «Про іпотеку».

Зазначеним Законом у статті 33 визначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

За вимогами ч. 5 ст. 38 Закону України «Про іпотеку», дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

Статтями 627, 628 ЦК України визначено, що сторони вільні в укладенні договору, які можуть визначені на розсуд сторін і погоджені ними.

Згідно п. 11 Іпотечного Договору від 06.06.2008 року, іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на Предмет іпотеки в разі невиконання Позичальником Основного зобовязання повністю або частково, у т.ч. якщо Позичальник не поверне Іпотекодержателю суму кредиту, проценти за користування кредитом, пеню, іншу заборгованість, не сплатить платежі та штрафи, що передбачені та/або випливають з Основного зобовязання, а також в інших випадках, передбачених Основним зобовязанням та цим Договором, у тому числі у випадку одноразового прострочення Основного зобовязання (як основного боргу, так і процентів за ним).

У пункті 12 Договору Іпотеки від 06.06.2008 року передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється на розсуд іпотекодержателя: на підставі рішення суду; на підставі виконавчого напису нотаріуса; або в порядку ст. 37 та ст. 38 ЗУ «Про іпотеку».

Враховуючи викладене, а також оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем (Іпотекодавцем) та третьою особою (Позичальником) були порушені вимоги кредитного договору, що спричинило виникнення заборгованості перед позивачем, а тому заявлені вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Отже, підлягають до стягнення з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача понесені ним судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 3441,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 59, 60, 88, 208, 209, 213 - 215, 218, 223, 224, 294, 296, 297 Цивільного Процесуального Кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ПАТ «Альфа Банк» - задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 1703/0608/55-013 від 06.06.2008 року, яка станом на 10.12.2012 року складає 88879,13 грн. та складається із заборгованості - за кредитом 82979,49 грн., по відсотках 5714,20 грн., пеня 185,44 грн. - звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: однокімнатну квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 17,2 кв.м., що належить Іпотекодавцю на підставі Свідоцтва про право на спадщину сер. АВН № 644697 р. № 2-1829 від 11.09.2000 р. виданого Другою Рівненською державною нотаріальню конторою та зареєстрованого в КП "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" 22.03.2001 р. в книзі № 9 за номером 1-1121, шляхом проведення прилюдних торгів згідно ЗУ Про виконавче провадження, встановивши за початкою ціною, вставленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності \ незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ Альфа - Банк (01001, м. Київ, вул. Десятинська, 4/6, МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714, п/р № 37396000000004) судовий збір у сумі 888,79 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд з поданням в десятиденний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Сидорук Є. І.

Повний текст рішення виготовлено 01 листопада 2013 року

Суддя: Сидорук Є.І.