Постанова № 34502093, 31.07.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2013 р.

справа № 2а-7232/08/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Шлай А.В. Проценко О.А.

за участю секретаря судового засідання: Кязимовій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів"

на постанову : Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2011 р. у справі № 2а-7232/08/0470

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод фіросплавів"

до: відповідач-1: Дніпропетровської митниці Міністерства доходів і зборів України

відповідач-2 Головного управління Державної казначейської служби у Дніпропетровській області

за участю прокурора

про: визнання протиправним та скасування рішення-,

ВСТАНОВИВ:

31 липня 2008р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов, у якому позивач, з урахуванням уточнень до позову, просив визнати протиправними та скасувати рішення Криворізької митниці № МВ097 від 02.04.2008 року про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки) та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 113020000/2008/000717 від 03.04.2008 року, винесену Криворізькою митницею; визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці, оформлене листом від 13.01.2011 року № 17-16-2/265; стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» (53200, м.Нікополь, вул. Електрометалургіє, 310, код ЄДРПОУ 00186520, рахунок № 26008057009082 в ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", МФО 305299) суму надмірно сплаченого мита у розмірі 103 408,72 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем була правильно визначена митна вартість товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій), а тому повинна застосовуватись митна вартість, заявлена декларантом, а сума надміру сплачених Позивачем податків і зборів (обов’язкових платежів) підлягає поверненню позивачу.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.11.2011 р. у задоволені позову відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що Позивачем, при визначенні митної вартості товару за вантажною митною декларацією № 113020000/8/002367 від 03.04.2008р. було самостійно використане рішення про визначення митної вартості (здійснення митної оцінки) Криворізької митниці №МВ 097 від 02.04.2008 року, при чому попередньо на партію товару, зазначену у вантажній митній декларації 113020000/8/002367 від 03.04.2008р. позивачу в митному оформлені не відмовлялось, оскільки за ціною договору дана партія товару не заявлялась.

Пункт 5.1 ст. 5 Закону 2181 містить норму про те, що податкове зобов'язання, самостійно- визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржено платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, податкове зобов'язання Позивачем самостійно нараховане та визначене згідно з ВМД №113020000/8/002367 від 03.04.2008 (включаючи ПДВ та ввізне мито) вважається узгодженим з дня подання цієї декларації до здійснення митного оформлення товару і, відповідно, не може бути оскаржено в судовому порядку.

Суд також зазначив, що за результатами розгляду Дніпропетровською митницею, відповідно до п.12 розділу III Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 №618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за № 1097/14364 (далі - Порядок), надано позивачу письмову обґрунтовану відповідь від 13.01.2011 №17-16-2/265, а отже, вимоги про скасування рішення відповідача, викладено у названому листі, не підлягають задоволенню.

Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, відповідно до якої просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.11.2011 р. та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Позивач вказує, що рішення суду не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також без врахування всіх обставин справи.

Так, позивач вказує, що Протиправний характер рішення Криворізької митниці № МВ097 від 02.04.2008 року підтверджений постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2010 року по справі № 2а-7234/08/0470, яким визнано протиправним та скасовано наведене рішення.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2010 року по справі № 2а-7234/08/0470.

Протиправність картки відмови в митному оформленні № 113020000/2008/000717 від 03.04.2008 року випливає з протиправного характеру рішення Криворізької митниці № МВ097 від 02.04.2008 року, яке було підставою для винесення картки відмови. Назване судове рішення залишено без змін.

Вважаючи картку відмови протиправною ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» по даній справі на адресу Дніпропетровської та Криворізької митниць направляло заяви про повернення мита в порядку наказу Державної митної служби України від 20 липня 2007 р. N 618, а Дніпропетровською митницею, яка є правонаступником Криворізької митниці, було безпідставно відмовлено в його поверненні, про що винесене рішення, оформлене листом від 13.01.2011 року № 17-16-2/265.

Рішення Дніпропетровської митниці, оформлене листом від 13.01.2011 року № 17-16- 2/265, є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене особою, яка вважає, що таким рішенням суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» вважає, що рішення Дніпропетровської митниці є протиправним, порушує права ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» на повернення надміру сплачених коштів, а тому підлягає скасуванню виходячи з наступного.

Твердження рішення Дніпропетровської митниці з посиланням на абз. 4 п. 1 і розділу III Порядку № 618 про те, що документів, які підтверджували б суму надміру сплаченого мита за ВМД № 113020000/8/002367 від 03.04.2008 року, разом з заявою не надано, не відповідають дійсності.

| До заяви про повернення мита, надмірно сплаченого до бюджету, були додані всі документи, які "є належним підтвердженням суми надмірно сплаченого ввізного мита, а саме: ВМД та ДМВ-2 № 113020000/8/002367, копії ВМД та ДМВ-1 № 113020000/8/002130 від 27.03.2008 року, з яких вбачається сума мита, яка підлягала сплаті на підставі митної вартості, визначеної декларантом, та сума мита, яка була фактично сплачена під час митного оформлення; розрахунок суми надмірно сплаченого мита, зроблений ВАТ “Нікопольський завод феросплавів”, аналогічний тому, що надавався в матеріали справи № 2а-7232/08/0470, проти і правильності якого Криворізька митниця не висувала жодних заперечень.

Таким чином, ВАТ “Нікопольський завод феросплавів” при поданні заяви про повернення мита, надмірно сплаченого до бюджету, були виконані всі вимоги законодавства, в тл. п. 1 розділу III Порядку № 618 щодо надання документів, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів.

Посилання Дніпропетровської митниці та суду на те, що з урахуванням норм Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі - Закон № 2181) податкове зобов'язання на суму ввізного мита ВАТ “Нікопольський завод феросплавів” самостійно нараховане та визначене згідно ВМД № 113020000/8/002367 вважається узгодженим з дня подання цієї декларації для здійснення митного оформлення товару, є необґрунтованим.

По-перше, пункт 5.1 ст. 5 Закону № 2181 передбачає, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Як вбачається з п. 6 декларації митної вартості (ДМВ-2) № 113020000/8/002367, митна вартість, яка є основою для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), визначена не самостійно декларантом, а на підставі рішення Криворізької митниці про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки) № МВ097 від

року, що було вимогою для митного оформлення товару згідно картки відмови Криворізької митниці № 113020000/2008/000717 від 03.04.2008 року.

Заперечення надали Головне управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області , Дніпропетровська митниця у своїх запереченнях просять залишити рішення суду першої інстанції без змін, вважають постанову суду законною та обґрунтованою.

До суду надійшли клопотання Дніпропетровської митниці Державної митної служби України про зміну назви відповідача-1 її правонаступником -Дніпропетровською митницею Міністерства доходів і зборів України. Та відповідача-2: Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області на Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області . Клопотання задоволено судом.

Прокурор у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, просив залишити рішення суду без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Представник позивача у судовому засіданні доводи та вимоги, викладені в апеляційній скарзі, підтримав.

Представник Дніпропетровської митниці у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши представників сторін та прокурора, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково , а рішення суду першої інстанції скасувати, виходячи з такого

27.03.2008року ВАТ НЗФ подало до Криворізької митниці вантажну митну декларацію №113020000/8/002130 з метою розмитнення марганцевої руди, що була відповідно до контракту і № 0802084 ввезена на митну територію України. 27.03.2008р. також було подано декларацію митної вартості, якій митним органом було присвоєно р/н 113020000/8/002130. Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 113020000/2008/00717 від 03.04.2008 року (далі Картка відмови) Криворізькою митницею було відмовлено у митному оформленні товарів за ВМД № 113020000/8/002130 від 27.03.2008 року з таких підстав: «Винесено рішення № МВ097 від 02.04.2008 відділом КМВ та Н про визначення митної вартості, що не відповідає заявленій у ВМД. Закон від 11.07.2002 № 92-14 «Митний кодекс України», Постанова Кабінету Міністрів від 20.12.2006 № 1766 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для їх підтвердження».

При наступному декларуванні товару, 03.04.2008р. ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» було подано до Криворізької митниці вантажну митну декларацію № 113020000/8/002367 та декларацію митної вартості №113020000/8/002367, в яких позивачем самостійно була визначена митна вартість товару в розмірі 61 459 898,86грн.

Виходячи з зазначеної митної вартості, позивачем були сплачені ввізне мито та податок на додану вартість. Криворізькою митницею здійснено митне оформлення товарів за митною декларацією № 113020000/8/002367, про що свідчить відмітка «Сплачено» у графі С ВМД та відбиток особистої номерної печатки посадової особи митного органу у графі D/J ВМД та у ДМВ.

ВАТ «НФЗ» звернулось до митниці з заявою від 07.12.2010 №10696-6995/4016 і №10697-6995/4016 щодо повернення мита, надміру сплаченого до бюджету на підставі ВМД №113020000/8/002367 від 03.04.2008.

За результатами розгляду звернення Дніпропетровською митницею позивачу надано письмову відповідь від 13.01.2011 №17-16-2/265.

Предметом даного позову є рішення про визначення митної вартості товарів № МВ 097 від 02.04.2008 року. та Картка відмови в прийнятті митної декларації № 113020000/2008/00717 від 03.04.2008 року, винесена на підставі рішення від 02.04.08 р. №МВ097 стосовно товару, задекларованого у ВМД. від 27.03.08 р. № 113020000/8/002130

Вимоги про стягнення з бюджету сум, самостійно визначених ВАТ «НФЗ» у ВМД № 113020000/8/002367 від 03.04.08р.

А також рішення, яке, на думку позивача, міститься у листі Дніпропетровської митниці від 13.01.2011 №17-16-2/265.

Дослідивши позовні вимоги позивача та матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання протиправною та скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 113020000/2008/00717 від 03.04.2008 року, оскільки названа картка відмови була винесена на підставі рішення про визначення митної вартості товарів № МВ 097 від 02.04.2008 року, протиправність та невідповідність діючому законодавству якого встановлено постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2010р.у справі № 2а-7234/08/0470, яке залишено без змін Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.06.2013р. (а.с.53-58,т.2).

Крім того, слід зазначити, що за наявності судових рішень по справі № 2а-7234/08/0470, зокрема постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2010р., вирішення спору щодо законності рішення про визначення митної вартості товарів № МВ 097 від 02.04.2008 року при розгляді даної справи не відповідає процесуальному законодавству.

Так, відповідно до норм п.4 ч.1 ст.157 КАС суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами

Згідно норм ч.1 ст.203 КАС постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Отже, рішення суду першої інстанції в частині, що стосується Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 113020000/2008/00717 від 03.04.2008 року та рішення про визначення митної вартості товарів № МВ 097 від 02.04.2008 року, є необгрунтованим та не відповідає нормам процесуального права, наслідком чого є необхідність скасування судового рішення відповідно до норм ст.202 КАС.

Що стосується вимог позивача про визнання протиправним та скасування рішення Дніпропетровської митниці, оформленого листом від 13.01.2011 року № 17-16-2/265;та стягнення з Державного бюджету України на користь ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» суми надмірно сплаченого мита у розмірі 103 408,72 грн., то вони не підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Вантажна митна декларація відповідає вимогам пункту 1.11. статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними | цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-III (далі - Закон 2181) та для його цілей є податковою декларацією.

Відповідно до п. 4.1.1 статті 4 Закону 2181, платник податків самостійно нараховує суму податкового зобов'язання, крім випадків, передбачених підпунктом "г" п. 4.2.2 п. 4.2, а також п. 4.3 цієї статті.

Пункт 5.1 ст. 5 Закону 2181 містить норму про те, що податкове зобов'язання, самостійно узгоджене платником податків, не може бути оскаржено платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що зазначені норми підлягають застосуванню, незалежно від мотивів, виходячи з яких платник податків визначив суму податкового зобов’язання.

Як свідчать матеріали справи, ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» було подано до Криворізької митниці вантажну митну декларацію № 113020000/8/002367 та декларацію митної вартості №113020000/8/002367, в яких позивачем самостійно була визначена митна вартість товару в розмірі 61 459 898,86грн.та розмір податків, що підлягають сплаті.

Матеріали справи також свідчать, що відповідачем -1 розглянуті заяви ВАТ „Нікопольський завод феросплавів" від 07.12.2010 №10696-6995/4016 і №10697-6995/4016 щодо повернення мита, надміру сплаченого до бюджету на підставі ВМД №113020000/8/002367 від 03.04.2008.

За результатами розгляду Дніпропетровською митницею, відповідно до п. 12 розділу III Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 №618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за № 1097/14364 (далі - Порядок), надано позивачу письмову відповідь від 13.01.2011 №17-16-2/265.

Суд вважає зазначену відмову обґрунтованою, оскільки звернення позивача до митного органу мало місце під час розгляду у судовому порядку питання щодо правомірності сплати названої суми податків.

Виходячи з викладеного, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" слід задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2011 р.- скасувати.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 113020000/2008/00717 від 03.04.2008 року., винесену Криворізькою митницею.

У задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Дніпропетровської митниці, викладеного у листі №17-16-2/265. від 13.01.2011 року, та стягнення з Державного бюджету України 103408грн.72коп. сплачених податків відмовити.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення № МВ 097 від 02.04.2008 року провадження у справі закрити.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207

Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2011 р.- скасувати.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 113020000/2008/00717 від 03.04.2008 року., винесену Криворізькою митницею.

У задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Дніпропетровської митниці, викладеного у листі №17-16-2/265. від 13.01.2011 року, та стягнення з Державного бюджету України 103408грн.72коп. відмовити.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення № МВ 097 від 02.04.2008 року провадження у справі закрити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Постанову виготовлено у повному обсязі 06.08.2013р.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: А.В. Шлай

Суддя: О.А. Проценко