Рішення № 34499892, 31.10.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31 жовтня 2013 року Справа № 913/2805/13

Провадження № 15пд/913/2805/13

За позовом прокурора Жовтневого району міста Луганська, м.Луганськ

в інтересах держави в особі:

позивача -1 - Виконавчого комітету Луганської міської ради, м.Луганськ

позивача -2 - Луганської міської ради, м.Луганськ

до відповідача Садово-городного товариства "Врожай", м.Луганськ

про внесення змін до договору оренди землі

Суддя Смола С.В.

Секретар судового засідання Данилкіна Н.В.

У засіданні брали участь:

від заявника - Голоденко К.О. - прокурор відділу прокуратури м.Луганська, службове посвідчення № 020155 від 03.09.2013;

від позивача-1 - Шинкарьова О.А. - начальник відділу претензійно-позовної роботи та роботи по взаємодії з органами виконавчого провадження, довіреність № И01/03-31/5160/0/2-13 від 20.08.2013;

від позивача-2 - Шинкарьова О.А. - начальник відділу претензійно-позовної роботи та роботи по взаємодії з органами виконавчого провадження, довіреність № И01/03-31/5159/0/2-13 від 20.08.2013;

від відповідача - Денісова О.К. - представник, довіреність № 3/13 від 31.10.2013.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурором Жовтневого району міста Луганська в інтересах держави в особі виконавчого комітету Луганської міської ради та Луганської міської ради заявлено вимоги про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 10.07.1995, державна реєстрація від 11.07.1995 за № 919, який укладений між виконавчим комітетом Луганської міської ради народних депутатів та Садово-городним товариством "Врожай", відносно земельної ділянки площею 6,3455 га для колективного городництва, а саме: в преамбулі та по тексту договору змінити слова "исполком Луганского городского совета народных депутатов" на слова "Луганский городской совет"; викласти п.п.2.1 п.2 розділу "Плата за землю" договору у новій редакції: "2.1. Годовая арендная плата устанавливается в размере земельного налога с использованием к нему договорного коэффициента 3"; викласти абзац 11 пп.б) п.3.2 розділу 3 "Права и обязанности сторон" договору у новій редакції: "В случае невнесения арендной платы в сроки, определённые данным договором, арендатор должен оплатить пеню по ставке пени, предусмотренной действующим законодательством, за несвоевременную уплату земельного налога от неуплаченной суммы за каждый день просрочки".

Ухвалою господарського суду Луганської області від 15.10.2013 розгляд справи призначений на 31.10.2013.

Поясненням № 2805 вих-13 від 31.10.2013 прокуратура міста Луганська просила позовні вимоги задовольнити повністю.

Заявою б/н від 31.10.2013 прокурор просив вважати абзаци 1 та 3 п.1 прохальної частини позову в наступній редакції: абзац 1 "Внести зміни до договору на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) від 10.07.1995, зареєстрованого 11.07.1995 за № 919"; абзац 3 "Годовая арендная плата, устанавливается в размере земельного налога с применением к нему договорного коэффициента 3 ежемесячно равными долями".

Судом приймаються вказані письмові пояснення і в подальшому справа розглядається з урахуванням цих пояснень.

Відповідач заявою № б/н від 31.10.2013 вимоги позову визнав повністю.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 17406941 місцезнаходженням відповідача є: вул.Ялтинська, б.6, м.Луганськ, що судом приймається до уваги.

У судовому засіданні 31.10.2013 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників заявника та сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно зі ст.13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст.ст.142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Статтею 121 Конституції України передбачено, що на органи прокуратури України покладається представництво інтересів громадян або держави в судах у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст.20 Закону України "Про прокуратуру" в редакції, чинній на момент звернення до суду, прокурор або його заступник при виявленні порушень закону має право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 361 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що підставою представництва прокурором в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.

До 31.12.2012 п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України було передбачено, що до розмежування земель державної і комунальної власності щодо розпорядження землями в межах населених пунктів (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

З 01.01.2013 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", відповідно до п.7 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого встановлено, що з дня набрання чинності цим законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Згідно до ст.33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до делегованих повноважень виконавчих органів міських рад віднесено здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням та охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення.

Згідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування", відповідно до яких вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією міської ради, тому у зв'язку з тим, що земельна ділянка була надана відповідачу рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради, але на теперішній час вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією міської ради, належними позивачами за даним позовом є Виконавчий комітет Луганської міської ради та Луганська міська рада.

Підставою звернення прокурора Жовтневого району міста Луганська з даною позовною заявою до суду в інтересах держави в особі виконавчого комітету Луганської міської ради та Луганської міської ради є порушення відповідачем встановленого державою порядку користування земельною ділянкою, оскільки невнесення змін до договору оренди землі тягне за собою недоотримання коштів до міського бюджету та є порушенням вимог діючого законодавства.

Рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради народних депутатів від 23.12.1994 № 560 було вирішено передати Садово-городному товариству "Врожай" в тимчасове користування терміном на 25 років земельну ділянку площею 9 га під колективне городництво.

На виконання вказаного рішення 10.07.1995 між виконавчим комітетом Луганської міської ради народних депутатів та Садово-городним товариством "Врожай" було укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), державна реєстрація від 11.07.1995 за № 919.

У п.2.1 договору сторони передбачили, що плата за землю вноситься землекористувачем щорічно у вигляді земельного податку в розмірі земельного податку щомісячно рівними частками.

Відповідно до абзацу 4 п.п.а) п.3.1 виконком Луганської міської ради має право змінювати орендну плату при зміні економічної оцінки земель та ставки земельного податку.

Згідно абзацу 11 п.п.б п.3.2 договору землекористувач зобов'язався своєчасно вносити обумовлену договором плату за землю, за несвоєчасне внесення плати за землю стягується пеня в розмірі 0,2% від суми недоїмки за кожен день прострочення.

З набранням з 01.01.2011 чинності Податковим кодексом України було змінено розмір орендної плати та встановлений її мінімальний та максимальний розміри.

01.02.2012 відповідач звернувся до Луганської міської ради з заявою, в якій просив внести зміни до укладеного договору і встановити річний розмір орендної плати у розмірі земельного податку з коефіцієнтом 3.

Рішенням Луганської міської ради № 23/73 від 27.04.2012, яке прийнято за результатами розгляду заяви відповідача, було вирішено внести зміни до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 10.07.1995, державна реєстрація від 11.07.1995 за № 919 (п.1 вказаного рішення).

Пунктом 2 вказаного рішення було зобов'язано Садово-городне товариство "Врожай" в місячний термін звернутись до Управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди).

Станом на 30.10.2013 відповідач не звертався до Управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів (яке в подальшому перейменоване в Департамент Луганської міської ради з питань земельних ресурсів) з питанням про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), державна реєстрація від 11.07.1995 за № 919, про що Департаментом з питань земельних ресурсів Луганської міської ради видана відповідна довідка № 5920 від 30.10.2013.

Вказані обставини стали підставою для звернення прокурора Жовтневого району міста Луганська в інтересах держави в особі позивачів з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цих Законів, а також договором оренди землі.

Стаття 30 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Стаття 651 Цивільного кодексу України визначає, що підставами для зміни або розірвання договору є згода сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Обґрунтованою суд вважає вимогу прокурора про зміну в преамбулі та по тексту договору слова "Исполком Луганского городского совета народных депутатов" на слова "Луганский городской совет", враховуючи наступне.

На час прийняття Виконавчим комітетом Луганської міської ради народних депутатів рішення № 560 від 23.12.1994 про передачу в тимчасове користування (в тому числі на умовах оренди) земельної ділянки відповідачу та укладення спірного договору, повноваження щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою здійснював виконавчий комітет Луганської міської ради народних депутатів. Так, договір був укладений 10.07.1995, тобто ще до прийняття спеціального Закону України від 06.10.1998 №161-ХІV "Про оренду землі". Чинним на той час Цивільним кодексом Української РСР 1963 року були врегульовані лише загальні засади передачі майна у найм.

Статтею 8 вказаного Кодексу було передбачено, що у тимчасове користування на умовах оренди земля надається громадянам України, підприємствам, установам і організаціям, громадським об'єднанням і релігійним організаціям, спільним підприємствам, міжнародним об'єднанням і організаціям з участю українських та іноземних юридичних осіб та громадян, підприємствам, що повністю належать іноземним інвесторам, а також іноземним державах, міжнародним організаціям, іноземним юридичним особам та фізичним особам без громадянства.

Орендодавцями землі були сільські, селищні, міські, районні Ради народних депутатів і власники землі.

Статтею 9 зазначеного Кодексу було встановлено, що до відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить низка повноважень, у т.ч. передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди у порядку, встановленими статтями 17 і 19 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.19 Земельного кодексу 1990 року міська рада народних депутатів надавала земельні ділянки (крім ріллі і земельних ділянок, зайнятих багаторічними насадженнями) для будь-яких потреб у межах міста.

Відповідно до ч.3 ст.3 Земельного кодексу 1990 року, повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок місцеві ради народних депутатів могли передавати відповідно органам державної виконавчої влади або виконавчим органам місцевого самоврядування.

Таким чином, законодавчо була встановлена можливість надання в оренду земельних ділянок виконавчими органами рад.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України „Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

На даний час такі повноваження здійснюються Луганською міською радою на підставі п.34 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст.4 Закону України "Про оренду землі".

Обґрунтованою суд вважає вимогу прокурора про викладення п.п.2.1 п.2 розділу "Плата за землю" договору у новій редакції: "2.1. Годовая арендная плата, устанавливается в размере земельного налога с применением к нему договорного коэффициента 3 ежемесячно равными долями", враховуючи наступне.

Податковим кодексом України, який набув чинності 01.01.2011, зокрема, встановлено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14), а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14).

Згідно ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до ст.290 Податкового кодексу України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Стосовно вимоги прокурора про викладення абзацу 11 пп.б) п.3.2 розділу 3 "Права и обязанности сторон" договору у новій редакції: "В случае невнесения арендной платы в сроки, определённые данным договором, арендатор должен оплатить пеню по ставке пени, предусмотренной действующим законодательством, за несвоевременную уплату земельного налога от неуплаченной суммы за каждый день просрочки", слід зазначити наступне.

Відповідно до п.п.1.1 ст.129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до п.4 вказаної статті пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120% річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Згідно із ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, установлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Можливість внесення змін до договору оренди земельної ділянки передбачена чинним земельним законодавством.

Відповідно до ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Згідно ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Таким чином, є обґрунтованою вимога прокурора Жовтневого району міста Луганська про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), державна реєстрація від 11.07.1995 за № 919, який укладений між виконавчим комітетом Луганської міської ради народних депутатів та Садово-городним товариством "Врожай".

Судовий збір покладається на відповідача, враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.44, 49, 78, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов прокурора Жовтневого району міста Луганська в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Луганської міської ради та Луганської міської ради до Садово-городного товариства "Врожай" задовольнити повністю.

2. Внести зміни до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 10.07.1995, державна реєстрація від 11.07.1995 за № 919, який укладений між виконавчим комітетом Луганської міської ради народних депутатів та Садово-городним товариством "Врожай", відносно земельної ділянки площею 6,3455 га для колективного городництва, змінивши в преамбулі та по тексту договору слова "Исполком Луганского городского совета народных депутатов" на слова "Луганский городской совет"; виклавши п.п.2.1 п.2 розділу "Плата за землю" договору у новій редакції: "2.1. Годовая арендная плата, устанавливается в размере земельного налога с применением к нему договорного коэффициента 3 ежемесячно равными долями"; виклавши абзац 11 пп.б) п.3.2 розділу 3 "Права и обязанности сторон" договору у новій редакції: "В случае невнесения арендной платы в сроки, определённые данным договором, арендатор должен оплатить пеню по ставке пени, предусмотренной действующим законодательством, за несвоевременную уплату земельного налога от неуплаченной суммы за каждый день просрочки".

3. Стягнути з Садово-городного товариства "Врожай", вул.Ялтинська, б.6, м.Луганськ, ідентифікаційний код 232585111, в доход державного бюджету України на поточний рахунок 31214206783006, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Луганській області, одержувач - УДКСУ у м.Луганську, МФО 804013, код за ЄДРПОУ 37991503, код класифікації доходів (ККД): 22030001, назва "Судовий збір" (Державна судова адміністрація України, 050); символ звітності банку: 206, судовий збір у сумі 1147 грн. 00 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м.Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.11.2013.

Суддя С.В. Смола