Постанова № 34499102, 22.10.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/6012/13-a

категорія 8.2.3

22 жовтня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Фещук А.В.,

за участю секретаря судового засідання Стралківської К.П.,

за участю:

представників позивача: Заїки А.М. (за довіреністю від 30.09.2013 р.) та Качанівського Л.А. (за

довіреністю від 30.09.2013 р.);

представника відповідача - Мезенцева О.О. (за довіреністю від 30.08.2013 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКО-ФУД УКРАЇНА" до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000841503 від 19.08.2013 р.,-

встановив:

У серпні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНКО-ФУД УКРАЇНА" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000841503 від 19.08.2013 року про відмову товариству в наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2013 року в сумі розміром 830000 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що оскаржуване рішення було прийняте контролюючим органом у зв'язку з порушенням позивачем вимог п.200.5 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до відмови товариству в наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2013 року в сумі розміром 830000 грн. Зазначає, що висновки відповідача, які ґрунтуються на тому, що до моменту введення в експлуатацію основних засобів ТОВ "ІНКО-ФУД УКРАЇНА", підприємство не має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість сплаченого контрагентам при будівництві цих основних засобів, безпідставними та такими що суперечить вимогам чинного законодавства.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, з підстав, викладених у адміністративному позові, просили їх задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю. Заперечення обґрунтовував тим, що податковий кредит, відповідно від'ємне значення по операціям з будівництва м'ясопереробного цеху складається з сум податків у зв'язку з будівництвом, спорудженням основного фонду, який на даний час не використовується в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Крім того, відповідно до ст. 139 Господарського кодексу України майнові цінності набувають економічної форми (основні фонди, оборотні засоби, кошти, товари) у процесі здійснення господарської діяльності. Оскільки, на балансі підприємства не відображено вартість м'ясопереробного цеху, тому підприємство не має право на отримання бюджетного відшкодування.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженої відповідальністю "ІНКО-ФУД УКРАЇНА" (далі - ТОВ "ІНКО-ФУД УКРАЇНА") є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 35976986, перебуває на податковому обліку в Бердичівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - Бердичівська ОДПІ).

Відповідачем здійснено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ІНКО-ФУД УКРАЇНА" з питань правомірності нарахування підприємству від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за травень 2013 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2013 року, про що складено акт №333/153/35976986 від 12.08.2013 року (далі - акт перевірки).

Зазначеним актом зафіксовано порушення підприємством вимог п.200.5 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2013 року у розмірі 830000грн.

Зазначене порушення виникло у зв'язку з тим, що податковий кредит, від'ємне значення по операціям пов'язаних з будівництвом м'ясопереробного цеху за адресою: м.Бердичів, вул.Білопільська, 131 складається з сум податків у зв'язку з проведенням будівельно-монтажних робіт, придбання будівельних матеріалів, необоротних активів та здійснення попередніх оплат постачальникам товарів (робіт, послуг) по будівництву м'ясопереробного цеху, який не обліковується на бухгалтерському рахунку 10 "Основні засоби", не введений в експлуатацію та не використовується в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000841503 від 19.08.2013 року, яким підприємству відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2013 року у сумі розміром 830000 грн.

Перевіряючи оскаржуване рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд не може визнати його таким, що узгоджується з правовими положеннями законів України, зважаючи на наступне.

Судом встановлено, що фактичною підставою для відмови позивачеві контролюючим органом у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2013 року у сумі розміром 830000 грн., стало порушення вимог п.200.5 ст.200 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Однак, суд вважає, що вказане рішення контролюючим органом прийнято з порушенням закону, виходячи з наступного.

Причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в квітні 2013 року та бюджетного відшкодування в травні 2013 року є спорудження (будівництво) основних фондів. На даних етапах діяльності ТОВ "ІНКО-ФУД УКРАЇНА" проводить будівництво м'ясопереробного цеху за адресою: м.Бердичів, вул.Білопільська,131.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

- придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

- придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

- отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

- ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

При цьому, згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з :

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Судом встановлено, що витрати, які понесені позивачем при будівництві м'ясопереробного цеху, були пов'язані з його господарською діяльністю, а тому він на законних підставах, передбачених п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, відніс сплачену контрагенту за такою операцією у складі вартості товарів (робіт, послуг) суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Підпунктом 14.1.18. п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1, 200.2, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Матеріалами справи підтверджується факт наявності залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду в сумі 3932184 грн. задекларованого у рядку 22 в декларації з ПДВ за травень 2013 року.

Положеннями п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

А якщо є право на податковий кредит, то й право на бюджетне відшкодування є незмінним.

Таким чином, необґрунтованим з точки зору податкового законодавства є твердження відповідача, що до моменту введення в експлуатацію основних засобів ТОВ "ІНКО-ФУД УКРАЇНА" не має права на бюджетне відшкодування ПДВ сплаченого контрагентам при будівництві основних засобів.

Згідно з абз "а" п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Відповідно до п.200.5. ст.200 Податкового кодексу України, на порушення якої посилається відповідач, визначає, що не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

З матеріалів справи вбачається, що позивач є платником податку на додану вартість з 2008 року, що підтверджується свідоцтвом платника податку на додану вартість №100268045 від 12.02.2010року.

А тому, факт наявності статусу платника ПДВ більше 12 місяців та наявність обсягів оподаткованих операцій у попередньому звітному періоді (квітні 2013 року) значно більше заявленої суми бюджетного відшкодування надає підприємству повне право на заявлене бюджетне відшкодування.

Крім того, п.200.5 ст.200 Податкового кодексу України, на порушення якого посилається відповідач, не встановлює обмеження на бюджетне відшкодування податкового кредиту з ПДВ, сформованого по операціям з придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.

Відповідно до пп. 200.6., 200.7., 200.8. ст. 200 Податкового кодексу України, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

Виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно відмовлено підприємству в наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2013 року у сумі розіром 830000 грн.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, а також враховуючи приписи чинного податкового законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області №0000841503 від 19.08.2013 року підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати позивача зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

постановив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКО-ФУД УКРАЇНА" до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000841503 від 19.08.2013 р., - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області №0000841503 від 19.08.2013 р.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКО-ФУД УКРАЇНА" судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 (нуль) коп.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 22 жовтня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.В. Фещук

Повний текст постанови виготовлено: 28 жовтня 2013 р.