Постанова № 34498501, 20.09.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2013 р. Справа № 804/10231/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юхно І.В.

при секретарі - Фросіні С.Ю.

за участю:

представника позивача - Руденко С.О.

Потапової О.В.

представника відповідача - Макушенцевої А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Придніпровська залізниця» (далі - ДП «ПЗ») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (далі - СДПІ у м.Дніпропетровську МГУМ), в якому просило визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення №000272200 від 30.05.2013 року Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що податкове повідомлення-рішення №000272200 від 30.05.2013 року не відповідає вимогам чинного законодавства та є недійсним. Зауважив, що податкова накладна, як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем у податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість у порядку, встановленому чинним законодавством. Керуючись абз. 11 п.201.10 ПК України Позивачем разом з податковою декларацією за звітний податковий період надано заяви зі скаргою на постачальників ДП МТЗЗТУ «УКРЗАЛІЗНИЧПОСТАЧ», ТОВ «ТРАНСРЕМКОМПЛЕКТ» та ТОВ «ДИАД». Позивач скористався нормою абз. 3 п. 198.6 ПКУ, відповідно до якої, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що положення Закону України "Про податок на додану вартість" передбачають лише єдиний випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - це відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даним Законом не передбачено. Податкова накладна відповідно до положень вищезазначеного закону дійсна 1095 днів з моменту її складання та згідно з пп. 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України від 03.04.97р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", який кореспондується з Податковим кодексом України є підставою для включення до складу податкового кредиту звітного періоду. Зауважив, що позивач надав до перевірки всі необхідні документи: договори, рахунки, податкові накладні, акти, платіжні документи про оплату за виконані роботи (копії зазначених документів також містяться в матеріалах справи), відтак Висновок відповідача в Акті перевірки, щодо неправомірного, включення до складу податкового кредиту відповідних сум на думку позивача є необґрунтованим. З огляду на викладене позов просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні з позовними вимогами не погодився. В обґрунтування своєї позиції посилався на те, що вимоги Позивача не підлягають задоволенню, а доводи, наведені в адміністративному позові, не ґрунтуються на вимогах податкового законодавства. Зауважив, що відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу). З системного аналізу норм Податкового кодексу України, на думку представника відповідача, вбачається, що платник податку може включити суми ПДВ протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної по тих податкових накладних, при наявності права на формування податкового кредиту, які оформлені відповідно до вимог діючого податкового законодавства, є зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та взяті на облік згідно з правилами податкового та бухгалтерського обліку. Відсутність факту реєстрації платником податку-продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Представник відповідача зауважив, що у разі недотримання платником вимог абз.11 п. 201.10 ст.201 ПК України (подання Заяви без документів або після встановленого ПК України терміну за звітний податковий період) право покупця на включення сум Податку на додану вартість до податкового кредиту згідно з податковими накладними, не зареєстрованими у Єдиному реєстрі податкових накладних, не виникає у разі надання такої заяви до звітної декларації по операціях перша подія по яких сталася в періоді іншому ніж звітний. Виходячи з вищенаведеного, представник відповідача вважає висновки зроблені в акті перевірки правомірними, а податкове повідомлення-рішення від 30.05.2013 №000272200 на загальну суму 1 594 785,29 грн., таким, що ґрунтується на вимогах податкового законодавства. У задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі.

Правовідносини, що випливають з позовних вимог регулюються нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції чинній на момент правовідносин визначених у позовній заяві.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Позивач - Державне підприємство «Придніпровська залізниця» (код ЄДРПОУ 01073828) перебуває на обліку в Спеціалізованій Державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, як платник податків та зборів, у тому числі (у період, що розглядається) податку на додану вартість.

З 15.04.2013 по 13.05.2013 на підставі направлень №281/22.3 від 17.04.2013 року та №271/22.3 від 15.04.2013 року, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу від 12.04.2013 №251 посадовими особами СДПІ у м.Дніпропетровську МГУМ було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ДП „Придніпровська залізниця" з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах з наступними підприємствами: ДТ МТЗЗТУ „Укрзалізничпостач" (код за ЄДРПОУ 19014832), за період: січень 2012 року, квітень 2012 року, травень 2012 року, серпень 2012 року; ТОВ „ДИАД", і.п.н. 307014805642, за період: липень 2012 року; ТОВ „ТРАНСЕЛЕКТРО- КОМПЛЕКТ" і.п.н. 377187805676, за період: серпень 2012 року за скаргами на постачальників про порушення ними порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами вищезазначеної перевірки було складено акт від 17.05.2013 року №339/22.3-01073828, в якому встановлені порушення позивачем:

- п.33.1 ст.33, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201, п.202.1 ст.202 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого підприємством ДП „Придніпровська залізниця" занижено податок на додану вартість на суму 1 275 828,23 грн. в тому числі по періодах:

- квітень 2012 року у сумі - 115 427,34 грн.;

- травень 2012 року у сумі - 994 190,81 грн.;

- липень 2012 року у сумі - 66 440,39 грн.;

- серпень 2012 року у сумі - 99 769,69 грн.

На підставі висновків перевірки СДПІ у м.Дніпропетровську МГУМ було винесено податкове повідомлення-рішення від 30.05.2013 №000272200 з податку на додану вартість на суму 1 594 785,29 грн., у тому числі основний платіж 1 275 828,23 грн., штрафні санкції 318 957,06 грн.

ДП «ПЗ» за результатами розгляду акту перевірки було надано заперечення від 21.05.2013 року.

Згідно відповіді на заперечення від 27.05.2013 № 15884/10/223-14 «Про результати розгляду заперечення до акту перевірки від 17.05.2013», Відповідач повідомив Позивача, що висновки податкового органу про порушення Позивачем чинного податкового законодавства є правомірними та обґрунтованими.

Судом встановлено, що на думку відповідача відсутність факту реєстрації платником податку-продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту навіть у разі, якщо заяву із скаргою на такого постачальника, разом з усіма необхідними документами було подано в інший звітний період.

Суд не погоджується з вищенаведеною позицією відповідача з огляду на наступне.

Згідно з вимогами пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями) право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 9 ЗУ «Про податок на додану вартість», аналогічні норми містять ст.180, ст.183 Податкового кодексу України.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість», п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлено заборону на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем у податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість у порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно з п. 35 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість в редакції наказу ДПА України від 04.12.2008 № 755 для інформування платників податку Державна податкова адміністрація України щомісяця, у термін до 12 числа місяця, оприлюднює на web-сайті Державної податкової адміністрації України (www.sta.gov.ua): дані з Реєстру із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові платника податку, індивідуального податкового номера, номера Свідоцтва або Спеціального свідоцтва, дати його видачі; інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників податку на додану вартість за заявою платника податку або з ініціативи органів державної податкової служби чи за рішенням суду, а саме: про анульовані Свідоцтва та Спеціальні свідоцтва платників податку із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дат анулювання, причин анулювання та підстав для анулювання свідоцтв.

Як вбачається з пояснень представника позивача, під час укладення та виконання договорів між залізницею та її контрагентами, з метою уникнення необґрунтованого віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, а також підтвердження статусу контрагентів, як платників податку на додану вартість ДП «ПЗ» зверталась до офіційного web-сайту Державної податкової адміністрації України (www.sta.gov.ua).

Згідно даних вказаного сайту свідоцтва платників ПДВ у вищевказаних контрагентів позивача анульовані не були, що не спростовано представником відповідача в судовому засіданні, відтак будь-яких перепон з приводу укладення, а також виконання господарських договорів з ними, а надалі і включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку за такими договором не було.

Щодо посилань Відповідача на відсутність права у ДП «Придніпровська залізниця» застосовувати абз. 3 п. 198.6 ст. 198 ПКУ у випадку подачі податкової декларації разом із заявою про відмову постачальника надати податкову накладну (за отриманими в іншому податковому періоді податковими накладними аніж той, у якому такі накладні складено та не зареєстрованими у ЄРПН) суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В Акті перевірки податкова вказує на те, що, виходячи з системного аналізу норм ПК України, вбачається, що платник податку може включити суми ПДВ по тих податкових накладних, при наявності права на формування податкового кредиту, які оформлені відповідно до вимог діючого податкового законодавства, є зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та взяті на облік згідно з правилами податкового та бухгалтерського обліку.

При цьому, Відповідач в Акті робить висновок про те, що платник податку втрачає право на включення до складу податкового кредиту звітного податкового періоду сумПДВ, включених на підставі наданої заяви зі скаргою на постачальника, що відмовився унаданні податкової накладної та/або надано неналежним чином оформлений документ (відсутні чи помилково заповненні обов'язкові реквізити податкової накладної, передбаченні чинним законодавством), у разі надання такої заяви до звітної декларації по операціях, перша подія по яких сталася в періоді іншому, ніжзвітний.

Однак таке твердження є безпідставним та таким, що суперечить нормам чинного законодавства, виходячи з такого.

За приписами п. 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Як видно із зазначеної норми законодавець не обмежує вказаний строк лише належним чином оформленими накладними, а вказує лише на обов'язкову умову для застосування строку в 365 календарних днів - отримання покупцем податкової накладної (вказана умова дотримана ДП «Придніпровська залізниця»).

Відповідно до п. 200.1 ст.200 Податкового кодексу України. сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду га сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За приписами п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Підпунктами 201.4 та 201.6 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

У відповідності до п. 201.6 та п.201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

За приписами п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У відповідності до вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включеннясум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Приписами зазначених норм не конкретизований звітний податковий період в якомупокупець має право додати до податкової декларації скаргу на постачальників. Тобто, не визначено, що це звітний податковий період, в якому уплатника податків виникло право на віднесення сум податку до податкового кредиту або, що це звітний податковий період, у якому платник податків включає відповідні суми до податкового кредиту.

Згідно п.202.1 ст.201 Податкового кодексу України, звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Пунктом 21 розділу III «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 р. за № 1490/20228, встановлено що у разі відмови постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) до декларації додаються заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) за формою згідно з (Д8) (додаток 8) та копії документів, передбачених пунктом 201.10 статті 201 розділу V Кодексу.

Платники, які подають податкову звітність в електронному вигляді, подають копії таких документів окремо у порядку, визначеному для подання податкової звітності у паперовому вигляді.

Пунктом 15 розділу III зазначеного Порядку встановлено, що додатки 1, 6, 7, 8 подаються до декларацій 0110/0121 - 123/0130/0140 за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках.

Керуючись абз. 11 п.201.10 ПК України Позивачем разом з податковою декларацією за звітний податковий період надано заяви зі скаргою на постачальників ДП МТЗЗТУ «УКРЗАЛІЗНИЧПОСТАЧ», ТОВ «ТРАНСРЕМКОМПЛЕКТ» та ТОВ «ДИАД», а саме:

- Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) від 17.05.2012 (стосується податкових накладних від 14.03.2012 № 815 та №1063);

- Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) від 30.08.2012 (стосується податкових накладних від 07.05.2012 № 912; від 24.07.2012 № 1219 та №37);

- Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) від 18.06.2012 (стосується податкових накладних від 25.04.2012 № 1337 та №1338; від 18.04.2012 № 1342; від 19.04.2012 №1351: від 28.04.2012 №1352; від 23.04.2012 №1354; від 25.04.2012 №1335; від 24.04.2012 №1356; від 19.04.2012 №1358; від 18.04.2012 №1361 та №1362).

Отримання ДП «Придніпровська залізниця» вищезазначених податкових накладних в інші періоди ніж ті, в які складено такі накладні підтверджується реєстрами отриманих податкових накладних за квітень, травень, липень, серпень 2012 року, які містяться в матеріалах справи.

Позивач надав до перевірки та до суду всі необхідні документи: договори, рахунки, податкові накладні, акти, платіжні документи про оплату за виконані роботи (копії зазначених документів також містяться в матеріалах справи), відтак Висновок відповідача в Акті перевірки, щодо неправомірного, включення до складу податкового кредиту відповідних сум на думку суду є необґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи, недоліків первинних документів, доданих до заяви про порушення постачальниками заповнення податкових накладних в акті перевірки від 17.05.2013 року №339/22.3-01073828 не встановлено. В акті зазначено, що заборгованість за укладеними договорами відсутня, а на стор.12 Акту перевірки вказано, що згідно витягу зЄдиного реєстру податкових накладних№16131016 продавцем з індивідуальним податковим номером 190148326581 (ДП МТЗЗТУ "УКРЗАЛІЗНИЧПОСТАЧ") 25.05.2012 року внесено відомості про податкову накладну № 912 від 07.05.2012 року на суму ПДВ 71194,20 грн. до Єдиного реєстру податкових накладних, однак при розрахунку штрафних санкцій ця сума також врахована податковим органом.

Доданими первинними документами підтверджено факт здійснення першої події, по якій виписано податкові накладні, а при подачі податкової звітності залізниця керувалася положеннями абз.3 п.198.6 ст.198 ПКУ, яким надано право платнику податку, який не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, включити до податкового кредиту відповідні суми протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної, який застосовується і до податкових накладних не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних за умови їх отримання.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що позиція щодо правомірності застосування Позивачем 365 календарного строку з дати складання податкової накладної до податкових накладних не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних за умови їх отримання та відповідної подачі податкової звітності у період отримання податкових накладних, а не їх складання підтверджується ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 по справі № 805/3533/13-а. Ухвалою ВАСУ від 21.06.2013 року відмовлено Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2013 року у справі № 805/3533/13-а оскільки із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень не вбачається порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а викладені в касаційній скарзі доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач належним чином та в повному обсязі не довів правомірність винесення оскаржуємого податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Отже, документально підтверджені позивачем судові витрати - судовий збір підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 69, 71, 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства «Придніпровська залізниця» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення №000272200 від 30.05.2013 року Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» судовий збір у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, зазначені в ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 20 вересня 2013 року.

Суддя І.В. Юхно