Вирок № 34495158, 31.10.2013, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/8104/13-кПровадження № 1-кп/591/332/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2013 року Зарічний районний суд м. Суми у складі:

головуючого судді Міліціанова Р.В., за участю секретаря Бузової Т.І., прокурора Оснач О.М., обвинуваченого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми матеріали кримінального провадження №12013200380000153 відносно ОСОБА_1, 03.10.1963р.н., ідентифікаційний номер не отримував, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, неодруженого, не працюючого, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично мешкає за адресою: Сумська область, Путивльський район, с. Спадщина, вул. Руднєва, 6, раніше судимого вироком Терновського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 09.10.2007р. визначено остаточне покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна; Постановою Снігурівськогно районного суду Миколаївської області від 19.09.2012р. звільнений від відбування покарання достроково в звязку з тяжкою хворобою на підставі ст.408 КПК України 1960 року; вироком Путивльського районного суду Сумської області від 20.09.2013р. засуджений до 2 років позбавлення волі, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів) передбачених ст.358 ч.1, 4 КК України

ВСТАНОВИВ:

В червні 2013 року ОСОБА_1 знайшов на залізничній колії пенсійне посвідчення (бланк-книжку прямокутної форми з картонною обкладі коленкоровим покриттям червоного кольору) серії ААА №401126, видане 24 лютого 2000 року на ім'я громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3 УСЗН в Сумській області, яке є офіційним документом.

Потім, ОСОБА_1, перебуваючи на пляжі у м. Суми поблизу Харківського мосту видалив із знайденого посвідчення фотокартку гр. ОСОБА_2 та вклеїв свою, змінивши первісний зміст даного посвідчення шляхом переклеювання фотографії.

31.07.2013р. ОСОБА_1 використав пенсійне посвідчення, предявивши заздалегідь підроблений офіційний документ з метою отримання пільг у вигляді безкоштовного проїзду у громадському транспорті, придбав квиток на приміський поїзд із ст. Суми-Товарна до ст. Смородино Південної залізниці. Після цього, обвинувачений був затриманий на ст. Суми-Товарна Південної залізниці працівником СКР ЛB на ст. Суми на Південній залізниці.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що дійсно в червні 2013 року знайшов на залізничній колії пенсійне посвідчення на ім'я громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3 УСЗН в Сумській обл., та з метою підробки і подальшого використання для безкоштовного проїзду в громадському транспорті залишив посвідчення собі. Перебуваючи на пляжі у м. Суми поблизу Харківського мосту він видалив із знайденого посвідчення фотокартку гр. ОСОБА_2 та вклеїв свою. 31.07.2013р. ОСОБА_1 придбав квиток на приміський поїзд із ст. Суми-Товарна до ст. Смородино Південної залізниці, скориставшись пенсійним посвідченням з метою отримання пільг у вигляді безкоштовного проїзду у громадському транспорті. Після цього, його затримано на ст. Суми-Товарна Південної залізниці працівником міліції.

Обвинувачений пояснив, що усвідомлював протиправність своїх дій, вчиняв їх умисно, мотивом до вчинення злочинів була відсутність коштів на проїзд у транспорті.

Обвинувачений винним себе визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненному, просив суворо його не карати.

Дослідження інших доказів у кримінальному провадженні, щодо обставин, які ніким не оспорюються, за згодою всіх учасників судового провадження та на підставі ухвали суду визнано недоцільним, положення ч.3 ст.349 КПК України та передбачені законом наслідки учасникам судового провадження роз'яснено.

Таким чином, умисні дії ОСОБА_1, які виразились в переклеюванні фотокартки у пенсійному посвідченні на ім'я громадянина ОСОБА_2, суд кваліфікує за ч.1 ст.358 КК України - підроблення посвідчення з метою використання його підроблювачем. Також, умисні дії ОСОБА_1, які виразились у придбанні за допомогою підробленого посвідчення квитка на приміський потяг, суд кваліфікує за ч.4 ст.358 КК України - використання завідомо підробленого документа.

Докази вчинення злочину в стані неосудності або обмеженої осудності суду не надано, тому обвинувачений підлягає покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення.

Прокурор в судовому засіданні наполягав на суворому покаранні, з урахуванням помякшуючих обставин та відомостей про особу, просив визнати обвинуваченого винуватим та призначити покарання за сукупністю злочинів у виді арешту на строк 6 місяців, остаточно призначити покарання з урахуванням вироку Путивльського районного суду Сумської області від 20.09.2013р.

Потерпілі по справі відсутні, шкоди в результаті вчинення злочинів не завдано.

Відповідно до ст.65 КК України, при призначенні обвинуваченому . ОСОБА_1 виду та міри покарання, суд приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених ним кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії злочинів невеликої тяжкості, конкретні обставини справи, дані про його особу, а саме: посередньо характеризується, не працює, під наглядом у лікаря-психіатра і лікаря-нарколога не перебуває, утриманців не має, раніше судимий.

Суд визнає пом'якшуючою обставиною щире каяття у вчиненні злочину.

Суд визнає обтяжуючою обставиною рецидив злочинів, оскільки обвинувачений на момент вчинення злочинів мав непогашену судимість згідно вироку Терновського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 09.10.2007р. за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Суд вважає, що помякшуючі обставини, дані про особу, лише частково знижують тяжкість вчиненого злочину.

Призначення покарання у виді штрафу є неможливим через відсутність у обвинуваченого місця роботи та постійного доходу.

Обвинувачений вчинив злочин, маючи непогашену судимість, також засуджений вироком Путивльського районного суду Сумської області від 20.09.2013р., який набув чинності 22.10.2013р., до 2 років позбавлення волі за вчинення умисних злочинів, передбачених ч.2 ст.309, ст.395 КК України, покарання не відбуто, тобто на шлях виправлення не став.

Тому, суд вважає, що призначення покарання без позбавлення волі не буде досягнуто мети покарання, визначеної ч.2 ст.50 КК України.

Отже, враховуючи помякшуючі обставини, обвинуваченому слід призначити покарання у виді арешту, яке є достатнім для виправлення засудженого. Оскільки, ОСОБА_1 вчинив злочини протягом червня липня 2013р., тобто до постановлення попереднього вироку Путивльським районним судом Сумської області (20.09.2013р.), тому остаточно міру покарання слід призначити за сукупністю злочинів згідно вимог ч.4 ст.70 КК України.

Запобіжні заходи відносно обвинуваченого в рамках кримінального провадження не застосовувались. Однак, з метою забезпечення виконання цього вироку, враховуючи, що попередній Вирок Путивльського районного суду Сумської області від 20.09.2013р., згідно якого обвинуваченого засуджено до 2 років позбавлення волі, набрав законної сили 22.10.2013р., тобто існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.

Питання про розподіл процесуальних витрат необхідно вирішити у відповідності до ст.ст.118, 124, 126 КПК України - стягнувши з обвинувачених на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів. Питання про долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-371, 374-376 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1, 03.10.1963р.н. визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1, 4 ст.358 КК України та призначити йому покарання:

-за ч.1 ст.358 КК України - у виді арешту на строк 6 місяців;

-за ч.4 ст.358 КК України - у виді арешту на строк 4 місяці.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання, більш суворим, призначити ОСОБА_1, 03.10.1963р.н. покарання у вигляді арешту строком на 6 місяців.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, за вчинення яких ОСОБА_1 був засуджений даним вироком та вироком Путивльського районного суду Сумської області від 20.09.2013р., шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1, 03.10.1963р.н. до відбуття покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

Початок відбування покарання за вироком рахувати з 31.10.2013р., зарахувавши на підставі ст.72 КК України у строк покарання час тримання під вартою.

Застосувати до ОСОБА_1, 03.10.1963р.н. запобіжний захід у виді тримання під вартою, взявши обвинуваченого під варту в залі суду.

Встановити строк дії запобіжного заходу до моменту приведення вироку до виконання.

В частині застосування запобіжного заходу вирок суду підлягає негайному виконанню.

Визначити ОСОБА_1, 03.10.1963р.н., розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обов'язків, передбачених КПК України, в розмірі 17205,00грн., який необхідно сплатити на р/р 37317006000459, Одержувач: ТУДСА України в Сумській, Код 26270240, Назва одержувача: ГУДКСУ у Сумській області, МФО: 837013, призначення платежу: застава, номер ухвали суду, прізвище імя, по батькові платника застави.

У разі внесення застави та після звільнення ОСОБА_1 з-під варти покласти на нього наступні обовязки: прибувати до слідчого, прокурора за першою вимогою; не відлучатися за межі с. Спадщина Путивльського району Сумської області без дозволу прокурора; повідомляти прокурора про зміну свого місця проживання; носити електронний засіб контролю. Розяснити, що у випадку невиконання обовязків, розмір застави може бути звернуто до державного бюджету та застосовано інший вид запобіжного заходу.

Стягнути з ОСОБА_1, 03.10.1963р.н. на користь держави процесуальні витрати, пов'язані з залученням експерта, в сумі 489,00грн.

Речовий доказ - пенсійне посвідчення серії ААА №401126, видане 24 лютого 2000 року на ім'я громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3 УСЗН в Сумській області зберігати в матеріалах справи.

Вирок суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, що не була присутня під час його проголошення - з дня отримання копії судового рішення.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно.

Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, копію вироку надіслати не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя Р.В. Міліціанов