Рішення № 34493885, 23.05.2013, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

23.05.2013

Справа № 497/936/13-ц

Провадження № 2/497/375/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

23.05.2013 року, м. Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Кодінцевої С.В.,

за участю секретаря Бачур А.В.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанії «Гарант-Авто» в особі Одеської філії (надалі ПАТ «УСК «Гарант-Авто») до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом (а.с.1-3), який згодом уточнив (а.с.71-72) та просить постановити рішення та стягнути на його користь з відповідача сплачену в рахунок страхового відшкодування суму в розмірі 28 465.47 гривен та сплачений судовий збір в розмірі 284.66 гривен.

Свої вимоги мотивує тим, що 25.03.2009 року ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1 допустив зіткнення з автомобілем Тойота Камрі, д/н НОМЕР_2 та автомобілем НОМЕР_3, що призвело до нанесення механічних пошкоджень названим транспортним засобам.

Постановою Болградського районного суду Одеської області від 21.05.2009 року відповідач ОСОБА_1 був визнаний винним у скоєнні ДТП 25.03.2009 року, та йому призначено адміністативне стягнення у вигляді 50 годин громадських робіт.

Транспортний засіб «Ровер», р/н НОМЕР_4, застрахований договором обовязкового страхування цивільного-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладених із ВАТ «УСК «Дженералі Гарант», тип договору « 1» (поліс № ВВ/4477264 від 06.03.2010 року).

Згідно висновків експертних автотоварознавчих досліджень № 45/09 та № 46/09, власникам пошкоджених транспортних засобів Тайота та Мазда, ПАТ «УСК «Гарант-авто» сплачено страхове відшкодування в розмірі 13 454.58 гривен та 15 010.89 гривен відповідно.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 був визнаний винним у скоєнні ДТП 25.03.2009 року, то має нести відповідальність за спричинену шкоду та зобовязаний відшкодувати особі, позивачу, який відшкодував, на підставі договору страхування, спричинену відповідачем шкоду та до якого перейшло право зустрічної вимоги.

Викладене стало приводом для звернення до суду з зазначеними вимогами.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи кожного разу був сповіщений належним чином, про що в справі є відповідні докази (а.с. 60, 82). Подав до суду заяву, якою підтримав уточнені позовні вимоги, просив їх задовольнити у повному обсязі та справу розглянути у його відсутність в заочному порядку (а.с.74).

Відповідач в судове засідання жодного разу не зявився, хоча щоразу повідомлявся про час та місце розгляду справи за адресою останнього місця реєстрації, про що є відповідні докази (а.с.61-62, 63, 76-81).

Будь-яких заяв, пояснень, заперечень на спростування доводів викладених в позовній заяві до суду не надав.

Відповідно до довідки Виноградненської сільської ради Болгардського району Одеської області від 23.04.2013 року № 208/05-08, ОСОБА_1 за адрнсою місця реєстрації: вул. Горького, №97, с.Виноградне не проживає (а.с.59).

На виконання вимог ч.9 ст. 74 ЦПК України, відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення у пресі. Відповідач був сповіщений через засоби масової інформації шляхом розміщення оголошення в газеті «Урядовий курєр» № 86 (4972) від 17.05.2013 року та газеті «Одеські вісті» № 51(4470) від 16.05.2013 року (а.с.83-85).

З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим належним чином про час і місце розгляду справи.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України (а.с.74).

Оцінивши усі докази зібрані в справі у їх сукупності, виходячи з обставин, встановлених під час судового розгляду справи, враховуючи норми діючого законодавства, яким врегульовані встановлені судом правовідносини, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Суд розглядає справу дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінює докази у справі у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 212 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 1 ЦПК України.

Судом встановлено, що 25 березня 2009 року, біля 20 години 10 хвилин, ОСОБА_1 в м. Одеса по вул.Люстдорфська дорога, повторно протягом року керував автомобілем Ровер, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 в стані алкогольного спяніння, не вибраши безпечну швидкість руху і безпечну дистанцію, скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_5, під керуванням ОСОБА_2, який в свою чергу, від отриманого удару по інерції зітнувся з автомобілем «Мазда 626», державний номер НОМЕР_6 під керуванням ОСОБА_3 Внаслідок ДТП усі транспортні засоби отримали механічні та технічні пошкодження.

Відповідач, згідно постанови Болградського районного суду Одеської області від 21.05.2009 року (справа № 3-949/09) визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ст.ст. 124, 130 ч.2 КУпАП та йому призначено адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт строком 50 (пятдесят) годин(а.с.16).

Згідно п. 4 ст.61 ЦПК України підставами звільнення від доказування є постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, що набрало законної сили, обовязкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року з подальшими змінами «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода підлягає відшкодуванню в повному об'ємі особою, що її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина даної особи.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що саме порушення відповідачем ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху України знаходиться в причинному звязку з дорожньо-транспортною пригодою, внаслідок якої автомобілі «Тайота Камрі», під керуванням водія ОСОБА_2 та «Мазда 626» під керуванням ОСОБА_3, отримали механічні пошкодження, тобто вищевказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача .

06 березня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» та ОСОБА_4 було укладено договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, на підставі якого був застрахований автомобіль марки «Rover 620 SI», державний реєстраційний номер НОМЕР_4, та в звязку з цим був виданий відповідний страховий поліс № ВВ/4477264, тип договору « 1». Строк дії договору з 06.03.2009 року по 05.03.2010 року, тобто дія договору розповсюджується на дорожньо-транспортну пригоду від 25.03.2009 року (а.с.7).

Відповідно до п.15.1 ст.15 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції від 24.09.2008 року (чинність з 17.11.2008 року), договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу).

Черговими Загальними Зборами Акціонерів ВАТ «УСК «Дженералі Гарант», що відбулися 20.04.2011 року, було прийнято рішення про зміну найменування, а саме: Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» змінило назву на Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (скорочене найменування ПАТ «УСК «Гарант-Авто» (а.с.44).

ПАТ «УСК «Гарант-Авто» несе права та обовязки ВАТ «УСК «Дженералі Гарант», що визначено п. 1.3 Стату ПАТ «УСК «Гарант-Авто» (а.с.46-50).

За умовами договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована договором.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не відшкодував спричинену шкоду, володільці пошкоджених автомобілів, ОСОБА_3 01.02.2011 року та ОСОБА_5 11.02.2011 року звернулися кожен окремо з заявами до ОФ УСК «Дженерал Гарант», права та обовязки якого несе ПАТ «УСК «Гарант-Авто» про відшкодування шкоди заподіяної в результаті пошкодження їх автомобілів згідно вимог ст. 27 Закону України «Про страхування» (а.с.40, 41).

Відповідно до звіту № 45/09 про оцінку вартості матеріальної шкоди, спричиненої володільцю автомобіля Тoyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_7, складеного субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_6, розмір завданих збитків власнику складає 13 964.58 гривен (а.с.17-29).

На підставі страхового акту № 14/11-060/1019953/118816 від 15.02.2011 року (а.с.5), ПАТ «УСК «Гарант-Авто» сплатило володільцю транспортного засобу Тoyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_7, страхове відшкодування у розмірі 13 454.58 гривен, що підтверджується платіжним дорученням № 244 від 17.02.2011 року (а.с.15)

Згідно висновку експетрного автотоварознавчого дослідження № 46/09, вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу пошкодженого транспортного засобу Маzda 626, реєстраційни номер НОМЕР_8 внаслідок ДТП становить 15 520.89 гривен (а.с.30-39).

Внаслідок настання страхового випадку в результаті зазначеної ДТП, позивачем, тобто ПАТ «УСК «Гарант-Авто» на підставі страхового акту № 14/11-060/1019510/118816 від 03.02.2011 року (а.с.6), було здійснено виплату страхового відшкодування, шляхом перерахування коштів у розмірі 15 010.89 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 04.02.2011 р. № 166 (а.с.14).

21.02.2011 року позивач надіслав на адресу відповідача лист за № 81, яким пропонував у добровільному порядку компенсувати понесені витрати у десятиденний строк у розмірі 28 465.47 гривен (а.с.4). Будь-яких дій з боку відповідача здійснено не було.

Згідно ч.1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства …

Таким актом є Закон України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі Закон), який регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно п.22.1. ст. 22 названого Закону, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно п. 38.2.1. ст. 38 Закону страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він … вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником (пп. «в»).

Згідно із ст. 6 Закону України «Про страхування», добровільне страхування здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. При цьому конкретні умови страхування визначаються при укладенні сторонами договору страхування.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування», страхова компанія при настанні страхового випадку сплачує страхувальнику страхове відшкодування.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана рішеннями, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену безпеку.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

При розгляді даної справи предмет доказування доведений позивачем відповідними доказами, при чому, їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному звязку у їх сукупності.

Відповідно до ст.60 ч.1, ч. 4 ЦПК України, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст.61 ЦПК України. Доказування не повинно ґрунтуватися на припущеннях. Доказами в розумінні ст.57 ЦПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановляються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, висновків експертів.

Суд повідомляв відповідача про наявність зазначено спору в суді (а.с.61-62, 63, 76-81, 83-85), йому також пропонувалось подати пояснення, заперечення та усі наявні у нього докази по справі. Проте на час розгляду справи, від відповідача до суду не надійшло будь-яких пояснень, заперечень, тощо на спростування доводів викладених в позовній заяві

З огляду на вищенаведене суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума страхового відшкодування, сплаченого ПАТ «УСК «Гарант-Авто» в сумі 28 465.47 гривен.,

Зважаючи на вимоги ст. 88 ЦПК України, підлягає стягненню із відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 284.66 гривен.

Керуючись ст.ст. 993, 1166, 1187, 1191 ЦК України, ст. 22, 38 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.8, 27 Закону України «Про страхування», ст.ст.1, 3, 10, 11, 57-61, 74, 79, 88, 197 ч.2, 208, 209, 212-215, 223-228, 294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_9 на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в особі Одеської філії: вул. Пантелеймонівська № 8, м. Одеса, 65012 (код ЄДРПОУ 20943502) суму компенсації виплаченого страхового відшкодування в розмірі 28 465.47 грн. (двадцять вісім тисяч чотириста шістдесят пять гривен сорок сім копійок) та 284.66 гривен (двісті вісімдесят чотири гривні шістдесят шість копійок) судового збору, всього 28 750.13 гривен (двадцять вісім тисяч сімсот п'ятдесят гривен тринадцять копійок).

На це заочне рішення відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії може бути подана заява до Болградського районного суду Одеської області про перегляд цього заочного рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Одеської області через Болградський районний суд Одеської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:С.В.Кодінцева