Рішення № 34493202, 29.10.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 року Справа № 925/1407/13

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників сторін:

від позивача - Іванов П.О. - представник за довіреністю,

від відповідача - Давидов В.М. - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду

справу за позовною заявою

позивача Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної

компанії "Нафтогаз України"

до

відповідача публічного акціонерного товариства "Уманьферммаш"

про стягнення 37 230,48 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до суду із позовом до публічного акціонерного товариства "Уманьферммаш", у якому просить стягнути з відповідача 37 230,48 грн., у тому числі: 32 767,88 грн. основного боргу, 2 534,27 грн. пені, 98,33 грн. інфляційних втрат, 1 830,00 грн. 3% річних та відшкодувати понесені судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до договору поставки природного газу №55/303/11 від 30.08.2011 позивач передав протягом серпня-жовтня 2011 року у власність відповідача природний газ на загальну суму 49 305,97 грн., проте останній за нього в повному обсязі не розрахувався, що і стало підставою звернення позивача до суду.

Відповідач у письмовому відзиві на позов №769 від 19.09.2013 проти позову заперечив посилаючись не те, що він дійсно не розрахувався за газ в сумі 37 230,48 грн. за договором №55/303/11 від 30.08.2011, проте, на виконання укладеного між відповідачем та позивачем договору про закупівлю природного газу №77/012/11, ПАТ "Уманьферммаш" перерахувало кошти у розмірі 32 767,88 грн. за газ, а ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" не передав газ на вказану суму, тому відповідачем був проведений залік зобов'язань. З вищевказаного слідує, що відповідач не має боргу в сумі 32 767,88 грн. перед позивачем і нарахування штрафних санкцій безпідставне.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, проти заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог заперечив, оскільки він не отримував її та не був ознайомлений з умовами такого зарахування.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, доповненні до відзиву, поясненнях по справі та просив у задоволенні позову відмовити.

Згідно статті 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувались перерви з 24 вересня 2013 року по 10 год. 00 хв. 15 жовтня 2013 року та з 15 жовтня 2013 року по 12 год. 30 коп. 29 жовтня 2013 року.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, судом встановлено наступне.

30.08.2011 між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (постачальник - позивач у справі) та публічним акціонерним товариством "Уманьферммаш" (покупець - відповідач у справі) було укладено договір поставки природного газу №55/303/11 (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2 цього договору.

Відповідно до п.3.1 договору, ціна за 1000 куб.м природного газу становить 3 425,97 грн.

Згідно п. 4.1 договору остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітній період) до 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Додатком №1 до договору сторони визначили окремі умови поставки, обліку та порядок приймання-передачі газу.

Додатковою угодою №2 від 30.08.2011 до договору, сторони визначили терміни та об'єми поставки газу по місяцях.

На виконання умов договору позивач передав відповідачеві у серпні-жовтні 2011 року природного газу на загальну суму 49 305,97 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу для потреб промислових споживачів від 31.08.2011, від 30.09.2011 та від 31.10.2011 (а.с. 17-19).

За доводами позивача, ПАТ "Уманьферммаш" свої зобов'язання за договором щодо оплати природного газу виконало не повному розмірі, заборгованість станом подачі позову до суду становить 32 767,88 коп., яку позивач і просить стягнути в примусовому порядку, крім того, за прострочення оплати природного газу позивач нарахував відповідачу 2 534,27 грн. пені, 98,33 грн. інфляційних втрат та 1 830,00 грн. 3% річних.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору №55/303/11 від 30.08.2011, зміст якого відповідає положенням ст. 712 ЦК України, якою встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами позову, позивач поставив, а відповідач отримав визначену у договорі кількість природного газу на загальну суму 49 305,97 грн., що не заперечується представником відповідача.

Разом з тим, у передбачений п. 4.1 договору строк, відповідач за отриманий газ не розрахувався, залишок заборгованості за цим договором на день звернення з позовом становив 32 767,88 грн.

Судом також встановлено, що 25.05.2011 між цими ж сторонами був укладений договір про закупівлю природного газу №77/012/11, відповідно до якого позивач зобов'язувався поставити відповідачеві імпортований природній газ у визначених договором об'ємах, на виконання якого ПАТ "Уманьферммаш" перерахувало ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" грошові кошти у розмірі 32 767,88 грн., але останній газ на зазначену суму не поставив.

Представник відповідача, через канцелярію суду, 21.10.2013 подав суду заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, яка була 08.10.2013 направлена голові правління ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", що підтверджується оригіналом поштової квитанції №3603 від 08.10.2013, у якій зазначено, що на підставі ч.3 ст.203 ЦК України відповідач інформує про зарахування зустрічної вимоги у сумі 32 767,88 грн.

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2012 - 29.02.2013 (а.с. 36) та акту звіряння розрахунків від 26.11.2012 (а.с. 37), різниця у взаємних зобов'язаннях позивача та відповідача становить 7,78 грн. (32 775,66 грн. (за договором №55/303/11) - 32 767,88 грн. (за договором №77/012/11), яку платіжним доручення №11389 від 25.12.2012, відповідач перерахував позивачу.

Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Частиною 2 цієї статті визначено, що зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Це означає, що заяви однієї сторони достатньо для проведення зарахування. Саме таким чином сформульовані положення Господарського кодексу щодо припинення зарахуванням господарських зобов'язань (ч. 3 ст. 203 ГКУ).

Зарахуванням можуть бути припинені зобов'язання на будь-якій стадії їх існування, навіть після порушення виконавчого провадження щодо виконання одного із зустрічних зобов'язань.

Суд, дослідивши заяву про зарахування зустрічних позовних вимог та враховуючи вищевказані норми, дійшов до висновку, що вимоги за договорами №55/303/11 від 30.08.2011 та №77/012/11 від 25.05.2011 є однорідними, дане випливає з їх юридичної природи та матеріального змісту, тому зобов'язання відповідача в частині сплати вартості отриманого природного газу на суму 32 767,88 грн. є припиненим.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору, відтак провадження у справі в частині стягнення основної суми заборгованості підлягає до припинення.

Однак, зарахування, проведене за заявою однієї сторони, діє з того моменту, коли наявні всі умови для зарахування. Заява про зарахування є способом привести зарахування у дію, але вона не є способом визначення того моменту, з якого починається дія зарахування.

Таким чином, враховуючи положення договору поставки природного газу №55/303/11 в частині строків проведення розрахунків, суд прийшов до висновку, що зобов'язання щодо основної суми заборгованості хоча і є припиненими, але їх припинення відбулося з порушенням строків виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідальність за порушення строків виконання грошових зобов'язань, передбачена пунктом 7.3.1 договору, згідно до якого у разі порушення покупцем умов п. 4.1 цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу

На підставі вказаний положень договору позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 2 534,27 грн. за періоди з 06.10.2011 по 06.04.2012 та з 06.11.2011 по 06.05.2012.

При перевірці розрахунку суми пені, судом встановлено, що позивачем її визначено не вірно, після перерахунку, суд прийшов до висновку, що за визначений позивачем період, сума пені становить 2 532,96 грн., яка і підлягає до стягнення, в задоволенні решти вимог про стягнення пені - відмовити.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаних положень закону позивач нарахував відповідачу 98,33 грн. інфляційних втрат за період з жовтня 2011 року по червень 2013 року та 1 830,00 грн. 3% річних за період з 06.10.2011 та з 06.11.2011 по 27.08.2013, які після перевірки судом, визнані, як обґрунтовані та підлягають до стягнення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 1 720,50 грн. витрат на сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Уманьферммаш" (20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Енергетична, буд. 21, код 05765888) на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код 31301827) - 2 532,96 грн. пені, 1 830,00 грн. 3% річних, 98,33 грн. інфляційних втрат та 1 720,50 грн. судового збору.

В частині стягнення 32 767,88 грн. провадження у справі - припинити.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Повний текст рішення підписано 01.11.2013

Суддя О.І. Кучеренко