Рішення № 34493185, 28.10.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2013 р.Справа № 922/3861/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Трофименко С.В.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Укрпродснекгруп", смт. Диканька до ТОВ "Ю.К.М.", м. Харків про стягнення 8 430,27грн. за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, після збільшення розміру позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 8 055,39грн., 3% річних в розмірі 327,20грн., збитки від інфляції в розмірі 48,34грн. за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки № 14/12-1 від 14.12.10р., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

22.10.13р. позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 8 055,39грн., 3% річних в розмірі 326,54грн., збитки від інфляції в розмірі 48,34грн. за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки № 14/12-1 від 14.12.10р., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Із суті наданого позивачем уточнення, виходячи з його змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, суд дійшов висновку, що дане уточнення за своєю правовою природою є заявою про зменшення розміру позовних вимог.

Враховуючи те, що позивач, відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України, вправі до прийняття рішення по суті спору зменшити розмір позовних вимог, ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, дана заява приймається судом до розгляду як така, що не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Представники сторін у призначене судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що судом вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, проте відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст. 22 ГПК України, оскільки в судові засідання не з`являвся, витребувані судом докази не подавав, не повідомив суд про причини своєї неявки, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

14.12.10р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпродснекгруп" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ю.К.М." (відповідач) було укладено договір поставки товару № 14/12-1 (далі договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставляти та передавати у власність відповідача, відповідно до накладних, як є невід'ємною частиною даного договору, товар, а відповідач приймати та оплачувати отриманий товар на умовах та в порядку, визначених договором.

В силу ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Частиною першою ст.193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За своєю правовою природою укладений договір є договором поставки.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Частиною 1 ст. 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

На виконання умов договору позивач поставив на адресу відповідача товар на суму 12 021,00грн. Факт поставки товару на вказану суму підтверджується видатковими накладними, оформленими належним чином та наявними у справі.

Видаткові накладні відповідають вимогам ст.9 Закону України від 16.07.99р. № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Дані накладні є первинними документами, які фіксують здійснення господарської операції (поставка товару) та факт встановлення договірних відносин.

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За умовами п.5.2 договору розрахунки за отриманий товар відповідач здійснює протягом 14 календарних днів з дня отримання кожної партії товару.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором належним чином не виконав, за отриманий товар не розрахувався.

Частина товару на суму 3 965,61грн. була повернута відповідачем та отримана позивачем без будь - яких зауважень та заперечень.

Таким чином, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за договором у розмірі 8 055,39грн., яка на теперішній час є не сплаченою.

Факт наявності заборгованості підтверджується належними доказами, наявними у справі.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

За приписами ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 8 055,39грн., суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної статті позивач нарахував відповідачеві три відсотки річних в сумі 326,54грн. та збитки від інфляції в сумі 48,34грн.

Нарахування 3 % річних не суперечить вимогам чинного законодавства України, воно відповідає наданому розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення збитків від інфляції, суд дійшов висновку, що вони підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено приписами ст. 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму заборгованості з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.97р. № 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом помноження суми боргу на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочки виплати заборгованості. Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Аналогічної позиції притримується Вищий господарський суд України в Постанові від 05.04.11р. за № 23/466 та в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 17.07.12р. за № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права».

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується із врахуванням дефляції.

Позивачем згідно наданого розрахунку збітків від інфляції нараховані за період вересень, грудень 2012р. та січень, травень 2013р. в сумі 48,34грн. При цьому позивачем не враховано дефляцію, яка мала місце в жовтні, листопаді 2012 року, а також у лютому, березні та квітні 2013 року.

Здійснивши перерахунок збитків від інфляції за вказаний період, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в розмірі 32,24грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 ГПК України, відповідно до якої при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.509, 526, 610, 611, 612, 625, 662, 692, 712 ЦК України, ст.ст.193, 265 ГК України, ст.ст.1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.К.М.", код ЄДРПОУ 34632565 (61012, м. Харків, вул. Червоні ряди, 14, р/р 26000831800770 у ПАТ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродснекгруп", код ЄДРПОУ 36333544 (38500, Полтавська область, смт.Диканька, вул. Лісна, 9, р/р 2600201648366 АТ "Укрексімбанк" філія у м. Полтаві, МФО 331649, р/р 26004301110169 ПАТ "Банк Форум" в м. Київ, МФО 322948) - 8 055,39грн. основного боргу, 326,54грн. 3% річних, 32,24грн. збитків від інфляції, 1 717,22грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 30.10.2013 р.

Суддя Лавренюк Т.А.