Рішення № 34492955, 28.10.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2013 р.Справа № 916/2138/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Софора Юг»

до відповідача: Обслуговуючого кооперативу „Граніт"

про розірвання договору купівлі-продажу

Суддя Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники сторін:

від позивача: Макаренко О.О., довіреність від 03.01.2013р.

від відповідача: не з`явився

В судовому засіданні 28.10.2013 р. приймали участь представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: про розірвання договору купівлі-продажу №1 від 01.01.2012р., укладеного між ТОВ „Софора Юг" та ОК „Граніт".

Позивач на заявлених позовних вимогах наполягає, надав письмове пояснення по справі від 14.10.2013р. за вх.№30683/13, де обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що 01.01.2012р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу, за яким позивач зобов'язався передати у власність відповідача обладнання, а покупець зобов'язаний прийняти це обладнання та сплатити його повну вартість шляхом здійснення щоквартального розрахунку не пізніше 25 числа останнього місяця кварталу, а саме за 1, 2 та 3 квартали у розмірі по 200 000 грн. та у 4 кварталі 176 000грн., починаючи з моменту підписання договору до повного розрахунку за договором, але не пізніше ніж 31.12.2012р. Згідно з умовами п.4 договору від 01.01.2012р. право власності на обладнання до відповідача переходить після підписання акту приймання-передачі, який підписується після остаточного розрахунку за договором. При цьому, відповідач систематично на протязі дії договору порушував взяті на себе зобов'язання щодо щоквартального розрахунку за придбане обладнання, а саме станом на 30.07.2013р. перерахував лише 198000 грн. вартості обладнання. Таке порушення відповідачем умов спірного договору позивач вважає істотним, що, на його думку, є підставою для розірвання договору.

Клопотання позивача від 16.09.2013р. за вх.№27652/13, від 14.10.2013р. за вх.№30682/13 про долучення документів до матеріалів справи судом задоволено.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст.75 ГПК України.

Ухвалою суду від 14.10.2013р. згідно ч.3 ст.69 ГПК України, за клопотанням позивача від 16.09.2013р. за вх.№27656/13, строк розгляду справи було продовжено до 28.10.2013р.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши доводи представника позивача, суд встановив наступне:

01.01.2012р. між ТОВ „Софора Юг" (продавець) та ОК „Граніт" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу обладнання №1, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця обладнання, а саме, баштовий кран КБМ-401П реєстраційний номер 4470 надалі „Кран", а покупець зобов'язаний прийняти це обладнання та сплатити його повну вартість, у порядку передбаченому наступним договором. Кран належить продавцеві на праві власності. Вартість баштового крану КБМ-401П складає 776000грн., в т.ч. ПДВ (п.п.1.1., 1.2., 1.3. договору).

За умовами п.4.1. договору №1 від 01.01.2012р. право власності на „Кран" переходить до покупця після підписання акту приймання-передачі „Крану". Акт приймання-передачі обладнання підписується після остаточного розрахунку до договору.

Відповідно до п.п.5.1., 5.2. договору №1 від 01.01.2012р. розрахунок за обладнання здійснюється щоквартально, не пізніше 25 числа останнього місяця кварталу. За 1, 2 та 3 квартал у розмірі 200 000 грн. та у 4 кварталі у розмірі 176 000 грн., починаючи з моменту підписання договору, до повного розрахунку за договором, але не пізніше ніж 31.12.2012р. Сторони домовились про те, що у разі несвоєчасної оплати покупцем орендної плати за договором оренди №2 від 01.01.2012р., продавець має право списати розмір заборгованості по орендній платі з грошових коштів, сплачених за цим договором.

Згідно п.7.1. договору №1 від 01.01.2012р. він вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками та діє до 31.12.2012р. але в будь-якому разі до виконання сторонами своїх обов'язків.

У зв'язку з несвоєчасною оплатою відповідачем вартості товару згідно договору №1 від 01.01.2012р. позивач надсилав відповідачу претензії №105 від 08.10.2012р., №201/1 від 07.12.2012р., №222 від 26.12.2012р., №26 від 09.02.2013р., №45 від 22.02.2013р., №70 від 14.03.2013р., які передавались адресату за допомогою факсограм та поштовим відправленням.

Між тим, мала місце часткова оплата вартості товару за договором №1 від 01.01.2012р. прибутковими касовими ордерами №106 від 10.10.2012р., №76 від 13.08.2012р., №142 від 26.11.2012р., №130 від 12.11.2012р., №173 від 27.12.2012р., №154 від 13.12.2012р., №941 від 29.03.2013р. на загальну суму 248 000 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 27.03.2013р. у справі №916/125/13-г за позовом ТОВ „Софора Юг" до ОК „Граніт" про стягнення 155 200грн. позов задоволено, стягнено з ОК „Граніт" на користь ТОВ „Софора Юг" 155 200грн. штрафу за невиконання умов договору №1 від 01.01.2012р., 3104грн. судового збору. Рішенням суду від 27.03.2013р. у справі №916/125/13-г встановлено, що відповідач умови договору купівлі-продажу №1 від 01.01.2012р. щодо оплати вартості купованого товару не виконав.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані сторонами та викладену позивачем правову позицію, суд вважає заявлені позивачем позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступні положення законодавства.

Засадами чинного Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.03 р. передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. (ст. 15 ЦК України).

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (п.1 ст. 656 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до ст. 663, пп. 1),2) ч.1 п.1 ст. 664 Цивільного Кодексу України в редакції від 16.01.03р. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Пунктом 1 ст.691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну товару.

Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

За положеннями п.1 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно до ч.ч.2, 3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Суд, дослідивши договір купівлі-продажу №1 від 01.01.2012р., укладений між ТОВ „Софора Юг" та ОК „Граніт", та правовідносини сторін, що склались по ньому, встановив, що мало місце прострочення відповідачем строків оплати вартості купованого товару, що є порушенням зобов'язання з боку відповідача за вказаним договором, яке носить істотний характер, що спричинило позбавлення в значній мірі позивача того, на що він розраховував при укладенні договору.

З врахуванням викладеного, підлягає задоволенню позовна вимога позивача про розірвання договору купівлі-продажу №1 від 01.01.2012р., укладеного між ТОВ „Софора Юг" та ОК „Граніт".

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Відповідно до встановлених судом обставин справи, з урахуванням положень чинного законодавства, суд, вбачає доведеними фактичними даними та обґрунтованими заявлені позивачем позовні вимоги щодо розірвання договору, у зв'язку з чим задовольняє їх у повній мірі.

Згідно ст. 49 ГПК України витрати позивача по оплаті судового збору в сумі 1147грн. за розгляд судом немайнової вимоги, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Неявка відповідача в судові засідання не є перешкодою для розгляду справи, оскільки, як визначено п.п.3.9.1., 3.9.2. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, у постанові ВГСУ від 04.11.2010р. у справі № 10-22-3-30/336-07-9260 визначено, що суддя може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередньо доставку судових ухвал відповідачу, якщо виконано наступні умови: ухвала була передана одним із способів, передбачених процесуальним законодавством, не було отримано будь-якого підтвердження, не зважаючи на всі розумні зусилля для отримання, процесуальні документи надсилались за адресою, яка зазначена стороною.

В процесі розгляду даної справи судом було вжито всіх необхідних заходів щодо повідомлення відповідача про судові засідання, в тому числі судове засідання, призначене на 28.10.2013р., особливо з врахуванням того, що ухвали надсилались відповідачу за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві, та витязі з ЄДРЮФОП станом на 10.09.2013р., у зв`язку з чим суд приймає рішення за результатами розгляду справи по суті.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст.ст.82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача повністю.

2. Розірвати договір купівлі-продажу №1 від 01.01.2012р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Софора Юг" та Обслуговуючим кооперативом „Граніт".

3. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу „Граніт" (65037, Одеська область, Овідіопольський район, с. Чорноморська, вул. Мастерська,2/8, код 35131579) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Софора Юг" (65049, м.Одеса, вул. Фонтанська дорога,16/8, оф.9, код 34597772) 1147 (одну тисячу сто сорок сім) грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Накази видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 01.11.2013р.

Суддя Малярчук І.А.