Рішення № 34492545, 31.10.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2013 р. Справа № 917/189/13-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат" (вул. Будівельників, буд. 16, м. Комосомольськ, Полтавська область, 39802)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 39800)

про стягнення 74086,38 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від позивача: Ципко Р.В., дов. №1412/10-12 від 18.10.2012р.

від відповідача: не з'явився

Розглядається позовна заява про стягнення 74086,38 грн., з них: 66952,14 грн. - основного боргу згідно договору оренди обладнання за № 01/12-1 від 01.12.2011р., 7134,24 грн. пені.

Відповідач у відзиві проти позову заперечує, посилаючись на те, що спірний договір є нікчемним оскільки він не був нотаріально посвідченим; договір підписаний виконавчим директором відповідача ОСОБА_3, який не мав повноважень на підписання даного договору; відповідач не мав можливості користуватися орендованим майном з незалежних від нього причин - через несприятливі погодні умови; позивачем нараховано пеню без врахування вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (т.2 а.с.6-10).

Про час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням від 11.10.2013р. про вручення ухвали позивачу та розпискою відповідача від 10.10.2013р. (т.2 а.с.31, 32).

В судовому засіданні 31.10.2013р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між ТОВ "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат" (позивачем) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем) був укладений договір оренди обладнання № 01/12-1 від 01.12.2011 р. (далі - Договір оренди); (т.1 а.с.10-11).

За умовами п. 1.1 Договору оренди позивач як орендодавець передає, а відповідач (орендар) приймає у тимчасове платне користування обладнання - екскаватор САТ-345BL держ. № НОМЕР_3, інв. № 3000420001, для виробничих цілей.

Передача обладнання орендарю підтверджується актом приймання-передачі від 01.12.2011 р., з якого вбачається, що на момент передачі екскаватор САТ-345BL держ. № НОМЕР_3 до експлуатації був придатний (т.1 а.с. 12).

За п. 9.1 Договору оренди він діє до 01.12.2012р. та припиняє дію з дати підписання акта приймання-передачі орендованого майна. За п. 9.4 Договору він може бути достроково розірваний за ініціативою однієї із сторін.

Додатковою угодою № 1 від 30.03.2012 р. сторони дійшли згоди про розірвання Договору оренди з 30.03.2012 р. (т.1 а.с.13).

За актом приймання-передачі від 31.03.2012 р. орендар повернув екскаватор САТ-345BL держ. № НОМЕР_3 орендодавцю в придатному до експлуатації стані (т.1 а.с.14).

Відповідно до п.п. 4.2.2., 5.1. Договору оренди орендар зобов'язаний своєчасно та у повному об'ємі сплачувати орендну плату в розмірі 22317,38 грн. за місяць (в т.ч. ПДВ у розмірі 3719,56 грн.).

Відповідно до п. 5.2. Договору оренди орендна плата вноситься щомісяця у строк не пізніше 27 числа місяця, наступного за звітним, згідно рахунків орендодавця.

За період грудень 2011р. - березень 2012р. відповідач мав сплатити 89269,52 грн. орендної плати.

На вказані платежі позивачем були виставлені відповідні рахунки № У000016 від 30.12.2011р., № У000002 від 31.01.2012р., № У000006 від 29.02.2012р., № У000009 від 30.03.2012р. (т.1 а.с.141, 144-146).

В порушення договірних зобов'язань відповідачем було сплачено лише 22317,38 грн. орендної плати за грудень 2011р., що підтверджується випискою з банківського рахунку від 10.02.2012р. (т.1 а.с.142-143).

Орендна плата за період січень-березень 2012р. в сумі 66952,14 грн. сплачена не була.

У гарантійному листі від 12.04.2012 р. № 311 відповідач в особі виконавчого директора ОСОБА_4 гарантував проведення оплати всієї суми заборгованості у розмірі 66952,14 грн. в строк до 31.08.2012 р. по графіку рівними частинами з квітня по серпень 2012 р. (т.1 а.с.16).

Проте заборгованість відповідачем сплачена не була.

Заперечення відповідача проти позову з мотивів нікчемності вказаного Договору оренди, оскільки він не був нотаріально посвідчений згідно ст. 799 ЦК України, судом відхиляються з наступних підстав.

Статтею 799 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі, а якщо цей договір укладено за участю фізичної особи, то він підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до частини другої статті 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Крім того, господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Згідно з вимогами частини другої статті 55 ГК України суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

В ст. 51 ЦК України встановлено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Правочин вважаєтеся таким, що вчинений у письмовій форм, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою (частина 2 статті 207 ЦК України).

Тому відповідно до зазначених норм законодавства даний договір оренди транспортних засобів, укладений між ТОВ "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, є правомочним і не потребує додаткового нотаріального посвідчення, оскільки дані суб'єкти здійснюють свою діяльність з метою одержання прибутку та зареєстровані відповідно до закону як суб'єкти підприємницької діяльності. Крім того, документи, які містяться у матеріалах справи, свідчать про те, що даний договір оренди транспортних засобів укладено між суб'єктами господарювання, а саме юридичною особою та фізичною особою-підприємцем, та прийнято ними до виконання у повному обсязі. Отже, положення частини другої статті 799 ЦК України не можуть бути застосовані до даних спірних правовідносин, оскільки поняття фізичної особи-підприємця та юридичної особи у цих правовідносинах є однаковими.

Таким чином, положення частини другої статті 799 ЦК України щодо обов'язкового нотаріального посвідчення договору найму транспортного засобу, укладеного за участю фізичної особи, не застосовується до договору оренди транспортних засобів, укладеного між юридичною особою та фізичною особою - підприємцем як суб'єктами господарювання.

Дана правова позиція також викладена у постанові Верховного суду України від 18.12.2012р. № 3-66гс12 у справі № 14/5025/1982/11, прийнятої на підставі ст. 111-16 ГПК України, за результатом перегляду судових рішень з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Зазначена правова позиція також доведена в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 22.01.2013 № 01-06/85/2013.

Відповідно до ст.111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

В ч. 3 ст. 82 ГПК України зазначено, що обираючи при прийнятті рішення правову норму, що підлягатиме застосуванню до спірних правовідносин, господарський суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, які викладені у рішеннях, прийнятих за результатом розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 11116 цього Кодексу.

Відповідач заперечення проти позову також мотивує недійсністю Договору оренди, посилаючись на те, що цей договір був підписаний неповноважною особою з боку відповідача, а саме: виконавчим директором ОСОБА_3

Господарський суд не погоджується з твердженням відповідача, виходячи з наступного.

Згідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а частиною 3 цієї статті передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 2 ст. 203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ч. 3 ст. 237 ЦК України, представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Як свідчить текст спірного договору, даний договір від імені Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підписав його виконавчий директор ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності б/н від 11.04.2011 р.

Сторони не надали суду довіреність б/н від 11.04.2011 р. на підтвердження повноважень ОСОБА_3, так само, як і доказів на підтвердження того, що ця довіреність не видавалась ФОП ОСОБА_1

З витягу з трудової книжки ОСОБА_3 та копії Змін та доповнень до трудового договору між працівником і фізичною особою від 09.11.2010 р. № 16541000916, вбачається, що ОСОБА_3 працював у ФОП ОСОБА_1 з 09.02.2011 р. по 19.12.2011р. на посаді виконавчого директора. (т.1 а.с. 111, 112-113)

Як свідчать матеріали справи, виконавчим директором ОСОБА_3 від імені ФОП ОСОБА_1 були підписані також інші договори, з якими погоджується відповідач, зокрема договір про надання послуг технікою від 01.11.2011 р. № 01/01-2, укладений між ПП "Автобуд" та ФОП ОСОБА_1, на підставі якого відповідач надавав ПП "Автобуд" послуги орендованим у позивача екскаватором (т.1 а.с.82-84).

Статтею 241 ЦК України визначено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

В п. 3.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013р. «Про деякі питання визнання право чинів (господарських договорів) недійсними» роз'яснено, що доказами наступного схвалення правочину можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т.ін.). наведе стосується й тих випадків, коли право чин вчинений не представником особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Відповідачем було проведено часткову оплату орендної оплати за користування орендованим екскаватором за грудень 2011 р., що свідчить про здійснення ФОП ОСОБА_1 волевиявлення на оплату за користування орендованим екскаватором обладнанням та, відповідно, свідчить про фактичне схвалення спірного договору оренди (т.1 а.с.142).

Також про схвалення відповідачем спірного договору оренди свідчить наявний в матеріалах справи гарантійний лист від 12.04.2012 р. № 311, в якому виконавчий директор ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_4, що діяв по довіреності б/н від 11.01.2012 р. визнав борг у розмірі 66952,14 грн. та гарантував проведення оплати всієї суми заборгованості в строк до 31.08.2012 р. згідно графіка, укладення виконавчим директором ОСОБА_4 додаткової угоди від 30.04.2012 р. про розірвання договору оренди обладнання № 01/12-1 від 01.12.2011 р., яка також визнається відповідачем (т.1 а.с.13, 14, 16).

Отже, договір оренди обладнання № 01/12-1 від 01.12.2011 р. слід вважати таким, що спрямований на настання правових наслідків, обумовлених цим договором.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не звертався в установленому законом порядку з вимогою щодо визнання договору оренди обладнання № 01/12-1 від 01.12.2011 р. недійсним в судовому порядку.

Таким чином, посилання відповідача на звільнення його від сплати орендної плати, у зв'язку з недійсністю договору оренди обладнання № 01/12-1 від 01.12.2011 р., суд вважає безпідставним.

Також, відповідач в якості підстав звільнення його від сплати орендної плати за оренду екскаватора посилається на те, що він не мав можливості користуватись орендованим екскаватором, у зв'язку з його неналежним технічним станом та необхідністю здійснювати ремонт.

Господарський суд не погоджується з таким твердженням, виходячи з наступного.

Актом приймання-передачі екскаватора САТ-345BL держ. № НОМЕР_3 від 01.12.2011 р. до договору оренди обладнання № 01/12-1 від 01.12.2011 р. сторони підтвердили, що на момент передачі екскаватор був придатний до експлуатації (а.с. 12).

В п. 4.2.4. Договору оренди сторони визначили обов'язком орендаря своєчасне здійснення за свій рахунок поточного ремонту майна. На виконання цих обов'язків ФОП ОСОБА_1 з ТОВ з іноземними інвестиціями "Цепелін Україна" укладено договір про сервісне обслуговування № МЕ/SR/06-10/141 від 18.05.2010 р з додатком № 1 на екскаватор САТ-345BL, серійний номер НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_3 (т.1 а.с.87-92).

З Акту виконаних робіт № KRRN0000056 від 19.01.2012 р. вбачається, що КФ ТОВ з ІІ "Цепелін Україна", на підставі сервісного замовлення ФОП ОСОБА_1 № KRZP0014970 від 19.01.2012 р., були надані послуги щодо поточного ремонту гідравлічного екскаватора - 345 BL серійний номер НОМЕР_4 на суму 9771,50 грн. (т.1 а.с. 93)

Відповідач оплатив ремонт відповідно до рахунку-фактури № KRZP0014970 від 13.12.2011 р., що підтверджується випискою з особового рахунку відповідача від 19.01.2012 р., наданою Філією "Придніпровське РУ" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (т.1 а.с. 94, 96).

До ТОВзІІ "Цепелін Україна" із заявкою на ремонт відповідач звернувся лише 12.12.2011 р., тобто певний час екскаватор знаходився в експлуатації (т.1 а.с. 95).

Матеріалами справи підтверджено здійснення поточного ремонту екскаватора САТ-345BL держ. № НОМЕР_3, тому посилання відповідача на неналежний технічний стан екскаватора в момент передачі по акту приймання-передачі від 01.12.2011 р. суд вважає безпідставним.

Обов'язком орендодавця, згідно п. 3.2. договору оренди обладнання № 01/12-1 від 01.12.2011 р., є здійснення капітального ремонту обладнання.

Відповідачем не надано доказів необхідності здійснення капітального ремонту екскаватора.

За таких обставин, враховуючи те, що сторони передбачили в договорі оренди обов'язок орендаря здійснювати за свій рахунок поточний ремонт, відповідач не може бути звільнений від сплати орендної плати з підстав неможливості користуватись орендованим екскаватором у зв'язку з його поточним ремонтом.

Судом також відхиляються твердження відповідача про те, що він має бути звільнений від сплати орендної плати, у зв'язку з неможливістю користуватись орендованим екскаватором з незалежних від нього причин, а саме через несприятливі погодні умови.

Стаття 617 Цивільного кодексу України передбачає можливість звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання у випадку, якщо боржник доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідач посилається на те, що в період з 19.01.2012 р. по 28.02.2012 р. він не міг виконувати роботи, у зв'язку з низькими температурами та промерзанням ґрунту.

З матеріалів справи вбачається, що між ФОП ОСОБА_1 та ПП "Автобуд" укладений договір від 01.11.2011 р. № 01/01-2 про надання послуг технікою (т.1 а.с.82-83).

Замовник - ПП "Автобуд" повідомив ФОП ОСОБА_1 листом від 19.01.2012 р. № 09/01 про тимчасове призупинення надання послуг/виконання робіт екскаватором САТ-345BL держ. № НОМЕР_3 на об'єктах ЦШК "Полтавський ГЗК", у зв'язку з виробничою необхідністю та зниженням температури повітря. Тобто зазначені обставини стосуються правовідносин сторін саме по договору підряду № 01/01-2 від 01.11.2011 р. (т.1 а.с.85).

Застосування цих обставин до правовідносин по Договору оренди суд вважає безпідставним, оскільки, згідно п. 8.2. Договору оренди сторона звільняється від відповідальності при наявності обставин непереборної сили (форс-мажор), які не залежать від сторін. Існування цих обставин має бути доведене відповідними доказами, а саме: довідками Гідрометцентру, актами про пожежі та інше.

З огляду на наведене, повідомлення замовника робіт по договору підряду про зупинення виконання робіт не може бути належним доказом на підтвердження форс-мажору у орендних правовідносинах.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового оборогу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до статті 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Заборгованість з орендної плати за період січень-березень 2012р. в сумі 66952,14 грн. відповідачем сплачена не була.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги про стягнення орендної плати за договором оренди обладнання № 01/12-1 від 01.12.2011 р. в розмірі 66952,14 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В п. 5.3. Договору оренди сторони передбачили, що у випадку, якщо орендна плата не перерахована у повному об'ємі або несвоєчасно, орендар сплачує орендодавцю пеню за кожен день прострочення оплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на час оплати пені.

На підставі даного положення позивачем заявлено вимоги про стягнення 7134,24 грн. пені, нарахованої за період з 01.05.2012 р. по 15.01.2013 р.

Проте позивачем не взято до ваги, що відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на дану норму сума пені за періоди 01.05.2012 р. - 27.08.2012р., 01.05.2012 р. - 27.09.2012р., 01.05.2012 р. - 27.10.2012р. становить 4106,76 грн. (розрахунок суду залучено до справи).

Отже, позовні вимоги в частині стягнення 4106,76 грн. пені підлягають задоволенню. В решті позовних вимог по пені слід відмовити, оскільки вони заявлені з порушенням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 39800; ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат" (вул. Будівельників, буд. 16, м. Комосомольськ, Полтавська область, 39802; ідентифікаційний код 36601298) 66952 грн. 14 коп. основного боргу, 4106 грн. 76 коп. пені, 1668 грн. 89 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

3. В іншій частині - у позові відмовити.

Повне рішення складено та підписано: 04.11.2013р.

Суддя Безрук Т.М.