Рішення № 34492544, 23.10.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну 16тел. 235-24-26____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"23" жовтня 2013 р. Справа № 911/3610/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс», м. Київ,

до відповідачів 1) товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп», с. Мархалівка Васильківського району

2) фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Долинська Кіровоградської області,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - 1) товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента-Агро», м. Київ

2) фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, смт. Саврань Одеської області

про стягнення 21 905,56 грн.

Суддя О.В. Конюх;

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: ОСОБА_2, уповноважений, довіреність від 28.01.2013р. б/н;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився;

від третьої особи 1: не з'явився;

від третьої особи 2: ОСОБА_2, свідоцтво про держреєстрацію від 15.11.2010р. НОМЕР_2.

СУТЬ СПОРУ:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко - Тайс», м. Київ, звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою від 16.09.2013р. №16-22/09 до відповідачів: 1) товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп», с. Мархалівка Васильківського району Київської області, 2) фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Долинська Кіровоградської області, в якій просить суд

1) солідарно стягнути із фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко - Тайс» 957,19 грн. інфляційних втрат згідно договору поруки від 21.08.2013р. №21-08-2012-28, на підставі угоди про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 02.07.2012р. №88/07-12, та договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 13.04.2009р. №КГ-68-04-2009;

2) стягнути із фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко - Тайс» 390,19 грн. інфляційних витрат, 2 875,62 грн. пені, 4 208,88 грн. 30% річних, 13 473,68 грн. штрафу згідно договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 13.04.2009р. №КГ-68-04-2009 та на підставі угоди про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 02.07.2012р. №88/07-12;

3) солідарно стягнути із фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко - Тайс» адвокатські витрати у розмірі 2 000,00 грн. згідно договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 28.01.2013р. №28-1/13;

4) солідарно стягнути із фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко - Тайс» 1720,50 грн. судового збору.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 13.04.2009р. №КГ-68-04-2009, товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента-Агро» було поставлено відповідачу 2 - фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 товар на загальну суму 100 868,40 грн., проте відповідач 2 належним чином не виконав зобов'язань з повної оплати товару, у зв'язку з чим, станом на 20.10.2009р. і в період до 04.01.2010р. заборгованість відповідача 2 перед товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» становила 67 368,40 грн. У зв'язку з цим за період з 21.10.2009р. по 04.01.2010р. товариство з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» мало право на нарахування відповідачу 2 пені, штрафу, 30% річних та інфляційних втрат на суму основного боргу 67368,40 грн.

Відповідно до угоди про заміну кредитора у зобов'язанні від 26.01.2011р. б/н, первісний кредитор - товариство з обмеженою відповідальністю «Тридента-Агро», відступив фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 право вимоги виконання зобов'язання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 за основним договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 13.04.2009р. №КГ-68-04-2009, щодо сплати пені, штрафу, 30% річних та інфляційних втрат.

В свою чергу фізична особа - підприємець ОСОБА_2 за угодою про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 02.07.2012р. № 88/07-12 відступив позивачу - товариству з обмеженою відповідальністю «Ніко-Тайс» право вимоги до відповідача 2 - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за основним договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 13.04.2009р. №КГ-68-04-2009, щодо сплати пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат.

З метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача 2 між товариством з обмеженою відповідальністю «Ніко-Тайс» та товариством з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» було укладено договір поруки №21-08-2012-28, за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати інфляційних витрат у сумі 957,19 грн.

Оскільки боржник та поручитель своїх зобов'язань належним чином не виконали, коштів новому кредитору не сплатили, позивач просить суд солідарно стягнути з відповідачів 957,19 грн. інфляційних втрат та 2000,00 грн. витрат на послуги адвоката, а також стягнути з відповідача 2 інфляційні втрати у розмірі 390,19 грн., пеню у розмірі 2 875,62 грн., 30% річних у розмірі 4 208,88 грн., штраф у розмірі 13 473,68 грн. та солідарно покласти на відповідачів судовий збір.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.09.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, та призначено справу до розгляду на 02.10.2013р.; цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1) товариство з обмеженою відповідальністю «Тридента-Агро», м. Київ та 2) фізичну особу-підприємця ОСОБА_2, смт. Саврань Одеської області.

У зв'язку з неявкою в судове засідання 02.10.2013р. представників учасників судового процесу та неподанням ними витребуваних судом документів, ухвалою господарського суду Київської області від 02.10.2013р. розгляд справи №911/3610/13 відкладено на 23.10.2013р.

23.10.2013р. в судове засідання з'явились представник позивача та третя особа 2. Представники відповідачів та третьої особи 1 в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд належним чином не повідомили, вимоги ухвал суду від 18.09.2013р. та 02.10.2013р. не виконали, витребувані судом документи не подали.

Відповідно до пункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог частини першої ст. ст. 87, 64 ГПК України.

Як свідчать залучені до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач 1 та відповідач 2 копію ухвали господарського суду Київської області про порушення провадження у справі від 18.09.2013р. отримали відповідно 05.10.2013р. та 02.10.2013р., відповідно про порушення провадження у справі були повідомлені належним чином.

Відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Враховуючи те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду, те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого його ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко - Тайс»,

м. Київ (далі по тексту - ТОВ «Компанія «Ніко - Тайс»), до відповідачів: 1) товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп», с. Мархалівка Васильківського району Київської області (далі по тексту - ТОВ «ПК Трейдсервісгруп»), 2) фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Долинська Кіровоградської області (далі по тексту - ФОП ОСОБА_1), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента-Агро», м. Київ (далі по тексту - ТОВ «Тридента-Агро») та фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, смт. Саврань Одеської області (далі по тексту ФОП ОСОБА_2), вислухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

І. Поставка (основний договір)

Відповідно до частини першої ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

13.04.2009р. між ТОВ «Тридента Агро» (продавець) та ФОП ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 13.04.2009р. №КГ-68-04-2009 (далі по тексту - Основний договір), згідно якого продавець зобов'язується поставити покупцю засоби захисту рослин (товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений товар на умовах даного договору. Відповідно до умов Основного договору:

- асортимент товару, кількість, ціна визначаються в додатках до договору які є його невід'ємною частиною, та/або в накладних документах відпуску товару, що є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.1 Основного договору);

- Підписання видаткових накладних, що виписані в період дії договору, засвідчує факт передачі разом з товаром всієї необхідної документації, що його стосується, в тому числі сертифікату якості, інструкції щодо використання та застосування даного товару (п. 2.4 Основного договору);

- Приймання товару по кількості та якості проводиться покупцем в момент його передачі від продавця (пункт 4.1 Основного договору);

- Оплата товару проводиться наступним чином: 20% від вартості товару оплачується покупцем в строк до 16.04.2009р. 80% від загальної вартості товару оплачується покупцем в строк до 20.10.2009р. (пункт 5.3 Основного договору);

- За прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення. Сторони, відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій становить п'ять років з моменту підписання цього договору. Крім цього сторони, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за цим договором, здійснюється протягом п'яти років. (пункти 8.2., 8.3. Основного договору);

- Покупець, у випадку порушення умов оплати вартості товару, сплачує на користь продавця штраф в розмірі 20% від вартості неоплаченого товару (пункт 8.4. Основного договору);

- сторони, згідно п. 2 ст. 625 ЦК України дійшли згоди, що покупець, у випадку прострочення оплати товару, за користування коштами продавця сплачує на користь останнього 30% річних (пункт 8.6. Основного договору);

- договір діє з моменту його підписання і скріплення печатками обома сторонами до повного виконання сторонами обов'язків по договору (пункт 11.1. Основного договору).

Додатками №1, №2 до Основного договору сторони погодили асортимент, кількість та вартість товару, який підлягає до поставки покупцю.

Укладений між сторонами договір за правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

ТОВ «Тридента-Агро» на виконання своїх зобов'язань за Основним договором, поставило відповідачу 2 товар на загальну суму 100 868,40 грн., що підтверджується видатковими накладними:

від 14.04.2009р. №РН-КГ00091 на суму 72 000,00 грн.,

від 29.04.2009р. №РН-КГ00144 на суму 16 038,00 грн.,

від 07.05.2009р. №РН-КГ00175 на суму 12 830,40 грн., які підписані представником ТОВ «Тридента-Агро» та відповідачем 2 без будь-яких зауважень щодо кількості, якості та вартості поставленого товару (копії видаткових накладних та відповідних ним довіреностей на отримання цінностей залучені до матеріалів справи).

Згідно з частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 5.3 Договору сторони передбачили, що 20% вартості товару відповідачем сплачується до 16.04.2009р., а 80% вартості сплачується до 20.10.2009р.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Згідно до частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 15.04.2009р. та 07.10.2009р. відповідачем 2 на рахунок ТОВ «Тридента-Агро» перераховано грошові кошти у розмірі 33 500,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 15.04.2009р. та заявою на переказ готівки від 07.10.2009р. б/н, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Згідно з ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Суд ухвалами від 18.09.2013р. та від 02.10.2013р. зобов'язував відповідачів подати докази погашення заборгованості за Договором від 13.04.2009р. №КГ-68-04-2009 купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу первісному кредитору ТОВ «Тридента-Агро» або на підставі Угод від 26.01.2011р. та від 02.07.2012р. №88/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні - новим кредиторам ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» та інші наявні документи та докази, що стосуються предмету спору. Відповідачі доказів погашення заборгованості в більшому розмірі, ніж доводить позивач, не подали, доводи позивача не спростували.

Таким чином, враховуючи неналежне виконання відповідачем 2 зобов'язань за Основним договором з повної оплати отриманого товару в строк, визначений пунктом 5.3 Основного договору, судом встановлено, що за ФОП ОСОБА_1 перед ТОВ «Тридента-Агро» станом на 20.10.2009р. (кінцевий строк оплати) утворилась основна заборгованість у розмірі 100 868,40 грн. - 33500,00 грн. = 67 368,40 грн.

Позивач твердить, що заборгованість відповідачем до 04.01.2010р. не була погашена, і доказів зворотного відповідачами не подано.

Згідно зі статтею 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до частини 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як вбачається з пунктів 8.2., 8.3. Основного договору, за прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступені його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Згідно частини 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Постановою правління Національного банку України від 10.08.2009р. №468 «Про регулювання грошово-кредитного ринку» розмір облікової ставки НБУ з 12.08.2009р. встановлений на рівні 10,25%.

Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Інше встановлено пунктом 8.3 Договору №КГ-68-04-2009 від 13.04.2009р., згідно якого сторони, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за цим договором, здійснюється протягом п'яти років.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Інший розмір процентів сторонами встановлено пунктом 8.6 Договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 13.04.2009р. №КГ-68-04-2009, яким сторони погодили сплату річних в розмірі тридцяти процентів.

Пунктом 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» (з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 05.04.2011р. № 23/466 та на лист Верховного суду України «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ від 03.04.1997р. № 62-97р) зазначено, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожен місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова Верховного суду України від 23.01.2012р. у справі №37/64).

Частиною 1 статті 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з приписами частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Позивач твердить, що заборгованість відповідачем до 04.01.2010р. погашена не була і доказів зворотного відповідачами не подано. За таких обставин позивач правомірно вважає період з 21.10.2009р. по 04.01.2010р. періодом прострочення боржника, за який згідно вищенаведених норм закону відповідачу правомірно нараховуються штрафні санкції, проценти річних та інфляційні втрати.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем 2 свого зобов'язання за Основним договором з оплати отриманого товару у розмірі 67 368,40 грн., виходячи з наступного розрахунку:

ДокументСума поставки, грн.Фактично сплачено, грн.Основний борг, грн.Період простроченняПеня, грн.тридцять процентів річних, грн.Інфляційне збільшення суми боргу, грн.видаткова накладна від 14.04.2009р. №РН-КГ00091 72 000,00 72 000,00----платіжне доручення від 14.04.2009р. 30 800,0041 200,00----видаткова накладна від 29.04.2009р. №РН-КГ0014416 038,00 57 238,00----видаткова накладна від 07.05.2009р. №РН-КГ0017512 830,40 70 068,40----заява на переказ готівки від 07.10.2009р. 2 700,0067 368,4021.10.2009 - 04.01.2010р.2 875,624 208,221 347,38всього 2 875,624 208,221 347,38судом встановлено, що за заявлений позивачем період з 21.10.2009р. по 04.01.2010р. належні до стягнення з відповідача 2 на користь кредитора - ТОВ «Тридента Агро» тридцять процентів річних становлять 4 208,22 грн., збитки, завдані інфляційними процесами, становлять 1 347,38 грн., пеня становить 2 875,62 грн.

Відповідно до частини 2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. За таких обставин законом не заборонено передбачити в договорі інші види забезпечення виконання зобов'язання, і нарахування пені не звільняє порушника зобов'язання від застосування інших передбачених договором санкцій, в даному випадку штрафу.

Відповідно до частини 2 ст. 231 ГК України можливе одночасне стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань. Чинне законодавство не обмежує право учасників господарських відносин встановлювати одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України. Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд України (постанова від 27.04.2012р. у справі № 3-24гс12).

Пунктом 8.4. Основного договору сторони погодили, що покупець, у випадку порушення умов оплати вартості товару, сплачує на користь продавця штраф в розмірі 20% від вартості неоплаченого товару. Враховуючи те, що судом встановлено факт прострочення виконання зобов'язання відповідачем 2 перед ТОВ «Тридента-Агро» за Основним договором щодо своєчасної та повної оплати товару, належний до стягнення з відповідача штраф, передбачений пунктом 8.4. Основного договору, становить 13 473,68 грн.

За таких обставин, судом встановлено, що станом на 05.01.2010р. заборгованість ФОП ОСОБА_1 перед ТОВ «Тридента Агро» за Основним договором № КГ-68-04-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 13.04.2009р. становила 89273.30 грн. та складалася з 67368,40 грн. основного боргу, 2 875,62 грн. пені, 13473,68 грн. штрафу, 4 208,22 грн. процентів річних та 1 347,38 грн. інфляційних втрат.

ІІ. Уступка права вимоги (угоди про заміну кредитора в зобов'язанні)

Між ТОВ «Тридента-Агро» (первісний кредитор) та третьою особою 2 - ФОП ОСОБА_2 (новий кредитор) 26.01.2011р. укладено угоду про заміну кредитора у зобов'язанні від 26.01.2011р. б/н, згідно якої первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання ФОП ОСОБА_1 зобов'язання, набутого первісним кредитором на підставі договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 13.04.2009р. №КГ-68-04-2009. За умовами вказаної угоди:

- вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою становить 23 007,76 грн., яка є загальною сумою (розміром) штрафних санкцій (2306,05 грн. пені, 3370,84 грн. 30% річних, 957,19 грн. інфляційних втрат, 16373,68 грн. штрафу), котрі нараховані ТОВ «Тридента-Агро» відповідно до умов договору та норм чинного законодавства України (пункти 2.1, 2.2 угоди);

- Первісний кредитор відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої вимоги, але не відповідає за невиконання цієї вимоги Боржником (пункт 3.1 угоди);

- Первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору оригінали документів, що підтверджують права вимоги виконання зобов'язання боржником новому кредитору. Передача оригіналів документів оформлюється актом приймання-передачі (пункт 4.1 угоди);

- Первісний кредитор зобов'язаний сповістити боржника про поступку права вимоги за цією угодою (пункт 4.3 угоди);

- Ця угода набуває чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цією угодою (пункт 6.1 угоди).

Згідно з пунктом 1 частини 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до частини 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові, в даному випадку - це проста письмова форма.

На виконання вимог ст. 517 ЦК України та пункту 4.1 угоди про заміну кредитора у зобов'язанні від 26.01.2011р. б/н, первісний кредитор - ТОВ «Тридента-Агро» передав новому кредитору - ФОП ОСОБА_2 документи на підтвердження зобов'язань боржника ФОП ОСОБА_1 за основним договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 13.04.2009р. №КГ-68-04-2009, про що свідчить залучена до матеріалів справи копія акту прийому-передачі документів від 26.01.2011р.

Згідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Однак, відповідно до частини другої ст. 516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Як вбачається з доданих до матеріалів справи копії опису вкладення в цінний лист від 01.08.2013р. та фіскального чеку «Укрпошти» від 01.08.2013р. № 8449, ТОВ «Тридента-Агро» належним чином направив боржнику - ФОП ОСОБА_1 повідомлення про заміну кредитора в зобов'язанні та докази прав нового кредитора (оригінал повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні від 26.01.2011р., копію угоди про заміну кредитора від 26.01.2011р. б/н та копію акту прийому-передачі документів від 26.01.2011р.) цінним листом з описом вкладення.

Крім того, між ФОП ОСОБА_2 (первісний кредитор) та ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» (новий кредитор) 02.07.2013р. укладено угоду про заміну кредитора у зобов'язанні від 02.07.2012р. № 88/07-12, згідно якої первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання ФОП ОСОБА_1 зобов'язання щодо сплати розміру пені 30%-річних, інфляційних витрат, штрафу, набутих первісним кредитором на підставі договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 13.04.2009р. №КГ-68-04-2009 та згідно угоди про заміну кредитора у зобов'язанні від 26.01.2011р. б/н, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 13.04.2009р. №КГ-68-04-2009. За умовами вказаної угоди:

- вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою становить 23 007,76 грн., яка є загальною сумою (розміром) штрафних санкцій (2306,05 грн. пені, 3370,84 грн. 30% річних, 957,19 грн. інфляційних втрат, 16373,68 грн. штрафу), котрі нараховані ТОВ «Тридента-Агро» відповідно до умов договору та норм чинного законодавства України (пункти 2.1, 2.2 угоди);

- Первісний кредитор відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання цієї вимоги Боржником (пункт 3.1 угоди).

- Первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору оригінали та/або копії документів, що підтверджують права вимоги виконання зобов'язання боржником новому кредитору. Передача оригіналів документів оформлюється актом приймання-передачі (пункт 4.1 угоди).

- Первісний кредитор зобов'язаний сповістити боржника про поступку права вимоги за цією угодою (пункт 4.3 угоди).

- Угода набирає чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цією угодою (п. 6.1 угоди).

Згідно з пунктом 1 частини 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до частини 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові, в даному випадку - це проста письмова форма.

На виконання ст. 517 ЦК України первісний кредитор - ФОП ОСОБА_2 передав новому кредитору - ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» документи на підтвердження зобов'язань боржника ФОП ОСОБА_1 за основним договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 13.04.2009р. №КГ-68-04-2009, про що свідчить залучена до матеріалів справи копія акту прийому-передачі документів від 02.07.2012р.

Згідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Однак, відповідно до частини другої ст. 516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Як вбачається з доданих до матеріалів справи копії опису вкладення в цінний лист від 01.08.2013р. та фіскального чеку «Укрпошти» від 01.08.2013р. № 8452, ФОП ОСОБА_2 належним чином направив боржнику - ФОП ОСОБА_1 повідомлення про заміну кредитора в зобов'язанні та докази прав нового кредитора (оригінал повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні від 02.07.2012р., копію угоди про заміну кредитора від 02.07.2012р. №88/07-12 та копію акту прийому-передачі документів від 02.07.2012р.) цінним листом з описом вкладення.

За таких обставин судом встановлено факт заміни в основному зобов'язанні первісного кредитора - ТОВ «Тридента-Агро» спочатку на ФОП ОСОБА_2, а потім на нового кредитора - ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс», яке здійснено шляхом укладення в належній формі, з погодженням всіх необхідних умов угоди про заміну кредитора у зобов'язанні від 26.01.2011р. б/н та угоди про заміну кредитора у зобов'язанні від 02.07.2012р. № 88/07-12, про які боржник - ФОП ОСОБА_1 був належним чином повідомлений цінним листом з описом, з наданням доказів прав нового кредитора.

Разом із тим, судом встановлено, що розрахунок сум пені, штрафу, річних та інфляційних втрат за період з 21.10.2009р. по 04.01.2010р., здійснений сторонами, виконаний невірно. Так, за угодами про заміну кредитора в зобов'язанні спочатку від ТОВ «Тридента Агро» до ФОП ОСОБА_2, а потім від ФОП ОСОБА_2 до ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» передано право вимоги:

пені в сумі 2306,05 грн.,

штрафу в сумі 16373,68 грн.;

процентів річних в сумі 3370,84 грн. та

інфляційних втрат в сумі 957,19 грн.,

тоді як дійсна вимога, яка могла бути передана первісним кредитором новим кредиторам згідно розрахунку, здійсненого судом, становить:

2875,62 грн. пені;

13473.68 грн. штрафу;

4208,22 грн. процентів річних та

1347,38 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, тобто основне зобов'язання не змінюється, лише змінюється сторона в даному зобов'язанні. За таких обставин первісний кредитор був вправі передати вимоги по пені, річним та інфляційним втратам в сумі меншій, ніж дійсна вимога, однак передача вимоги зі сплати штрафу в сумі 16373,68 грн., тобто в розмірі, більшому, ніж розмір дійсної вимоги 13473,68 грн. штрафу, не відповідає чинному законодавству.

За таких обставин новий кредитор - ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» отримав право вимоги до боржника - ФОП ОСОБА_1 щодо стягнення визначених основним договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 13.04.2009р. №КГ-68-04-2009 пені в сумі 2306,05 грн., 30% річних в сумі 3370,84 грн., інфляційних втрат в сумі 957,19 грн. та штрафу в сумі 13473,68 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Суд неодноразово, ухвалами від 18.09.2013р. та від 02.10.2013р. зобов'язував зокрема відповідача 2 подати докази погашення заборгованості за Договором від 13.04.2009р. №КГ-68-04-2009 купівлі - продажу на умовах відстрочення платежу первісному кредитору ТОВ «Тридента-Агро» або на підставі Угод від 26.01.2011р. та від 02.07.2012р. №88/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні - новим кредиторам ФОП ОСОБА_2 або ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс», та інші наявні документи та докази, що стосуються предмету спору, та попереджав відповідачів про право суду розглядати справу за наявними матеріалами. Відповідач 2 доказів погашення заборгованості не подав, доводи позивача не спростував. Суду не подано жодних доказів того, що відповідач 2 - ФОП ОСОБА_1 погасив заборгованість по пені, процентам, інфляційним за період з 21.10.2009р. по 04.01.2010р. та штрафу первісному кредитору ТОВ «Тридента-Агро» або новим кредиторам ФОП ОСОБА_2 чи ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс».

За таких обставин, судом встановлено факт наявності заборгованості ФОП ОСОБА_1 перед ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» в загальному розмірі 20107,76 грн., що складається з: пені в сумі 2306,05 грн., 30% річних в сумі 3370,84 грн., інфляційних втрат в сумі 957,19 грн. та штрафу в сумі 13473,68 грн., нарахованих у зв'язку з несвоєчасною сплатою основного боргу в сумі 67 368,40 грн. за договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 13.04.2009р. №КГ-68-04-2009.

Згідно з ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач 2 - ФОП ОСОБА_1 доказів сплати позивачу сум пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат за період з 21.10.2009р. по 04.01.2010р. та штрафу суду не подав, доводів позивача не спростував.

ІІІ. Порука

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

21.08.2012р. між ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» (кредитор), та ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» (поручитель) укладено Договір поруки від 21.08.2012р. №21-08-2012-28 (далі - Договір поруки), згідно якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку ФОП ОСОБА_1 (боржник) щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру інфляційних витрат у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу та угод про заміну кредитора у зобов'язанні. Відповідно до умов Договору поруки:

- під основним договором в цьому договорі розуміють угоду про заміну кредитора у зобов'язанні від 02.07.2012р. № 88/07-12, укладену згідно договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 13.04.2009р. №КГ-68-04-2009 (пункт 2.1. Договору поруки);

- відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою розміру інфляційних витрат у сумі 957,19 грн. (пункт 3.1 Договору поруки);

- у разі порушення боржником обов'язку за основною угодою, кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання як до боржника, так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором (пункт 4.1 Договору поруки);

- порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності (пункт 6.2 Договору поруки).

Приписами статті 541 ЦК України встановлено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, визначених договором або законом.

Згідно положень ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Пунктами 1.2, 3.1, 4.1 Договору поруки встановлено, що боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники в межах обсягу відповідальності поручителя в розмірі сплати інфляційних витрат у сумі 957,19 грн.

Відповідно до частини 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Суду не подано одних доказів того, що сторонами спірних відносин укладалися угоди щодо зміни спірних зобов'язань, в результаті яких збільшилась відповідальність поручителя.

За таких обставин у суду відсутні правові підстави вважати припиненим зобов'язання поручителя солідарно відповідати перед кредитором за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язання в межах обсягу відповідальності поручителя в вигляді інфляційних втрат у сумі 957,19 грн., тобто судом встановлено факт наявності солідарного боргу ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» (поручителя) та ФОП ОСОБА_1 (боржника) перед ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» в сумі 957,19 грн.

Частиною першою ст. 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та встановлення судом факту солідарного обов'язку ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» та ФОП ОСОБА_1 перед ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс», вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідача 1 та відповідача 2 інфляційних витрат за період з 21.10.2009р. по 04.01.2010р. за договором купівлі - продажу товару на умовах відстрочення платежу від 13.04.2009р. №КГ-68-04-2009 та угод про заміну кредитора у зобов'язанні від 26.01.2011р. б/н та від 02.07.2012р. №88/07-12 в сумі 957,19 грн. є обґрунтованими, законними, матеріалами справи підтверджуються та підлягають задоволенню.

Судом встановлено факт наявності заборгованості ФОП ОСОБА_1 перед ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» всього в сумі 20107,76 грн. Частина цього боргу в розмірі 957,19 грн. є солідарним боргом ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» та ФОП ОСОБА_1 і підлягає стягненню з боржників солідарно. Залишок заборгованості поза межами обсягу відповідальності поручителя в сумі 20107,76 грн. - 957,19 грн. = 19150,57 грн., яка складається тридцяти процентів річних в сумі 3370,84 грн., пені в сумі 2306,05 грн. за період з 21.10.2009р. по. 04.01.2010р. та штрафу в сумі 13 473,68 грн. не є солідарним і підлягає стягненню з відповідача 2 - ФОП ОСОБА_1

Крім того, позивач просить суд включити до складу судових витрат по справі витрати позивача на послуги адвоката в сумі 2 000,00 грн. На підтвердження зазначених витрат до позову додано копію договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 28.01.2013р. №28-1/13, укладеного між ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» та адвокатом ОСОБА_2, згідно п. 1.1. якого адвокат ОСОБА_2 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 29.10.2009р. № 3888, копія якого залучена до матеріалів справи) зобов'язується надати ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» правову допомогу щодо аналізу правовідносин між ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» та ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ПК Трейдсервісгруп», які виникли на підставі договору купівлі - продажу товару на умовах відстрочення платежу від 13.04.2009р. №КГ-68-04-2009, угоди про заміну кредитора у зобов'язанні від 02.07.2012р. № 88/07-12 та на підставі договору поруки від 21.08.2012р. №21-08-2012-28, надання консультацій з приводу стягнення із боржника розміру пені, 30% річних, інфляційних витрат, консультації з питань практичного застосування норм законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення, підготовки та написання від імені замовника до господарського суду позовної заяви, представництві інтересів замовника у суді, здійснення інших процесуальних заходів, направлених на виконання умов та обов'язків виконавця за даним договором. Крім того, позивачем надано суду: копію акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 16.09.2013р., згідно п. 2 якого, загальна вартість послуг склала 2 000,00 грн.; оригінал платіжного доручення від 28.01.2013р. № 191, згідно якого позивачем перераховано на рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 2 000,00 грн. Щодо зазначених вимог суд зазначає таке.

Склад судових витрат визначений ст. 44 ГПК України і складається з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 6.3 Постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Оскільки позивачем доведено належними доказами витрати на оплату послуг адвоката в сумі 2000,00 грн., зазначена сума підлягає включенню до складу судових витрат.

За таких обставин, повно та обґрунтовано дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» частково. У зв'язку із частковим задоволенням позову, судові витрати, в тому числі і витрати позивача на послуги адвоката, відповідно до абзацу другого частини першої ст. 49 ГПК України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 11, пунктом 1 частини 1 ст. 512, ст.ст. 513, 516, 517, 525, 526, 541, 543, 546, 547, 553, 554, частиною 1 ст. 559, частиною 1 ст. 598, ст. 599, 610, частиною 1 ст. 612, частиною 2 ст. 614, ст.ст. 625, 629, частинами 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 22, 33, 34, 44, 48, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» до товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 21 905,56 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (08633, Київська обл., Васильківський район, с. Мархалівка, вул. Комсомольська 22, код ЄДРПОУ 38267861)

та з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (28500, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 38, кв. 23, код ЄДРПОУ 38039872)

957,19 грн. (дев'ятсот п'ятдесят сім гривень дев'ятнадцять копійок) інфляційних втрат,

1579,93 грн. (одна тисяча п'ятсот сімдесят дев'ять гривень дев'яносто три копійки) судового збору,

1835,89 грн. (одна тисяча вісімсот тридцять п'ять гривень вісімдесят дев'ять копійок) витрат на оплату послуг адвоката.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (28500, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 38, кв. 23, код ЄДРПОУ 38039872)

2306,05 грн. (дві тисячі триста шість гривень п'ять копійок) пені;

3370,84 грн. (три тисячі триста сімдесят гривень вісімдесят чотири копійки) тридцяти процентів річних;

13 473,68 грн. (тринадцять тисяч чотириста сімдесят три гривні шістдесят вісім копійок) штрафу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя Конюх О.В.

Повний текст рішення підписано 04.11.2013р.