Рішення № 34492480, 28.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19170/13 28.10.13За позовом Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова

компанія АСКА»

до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп»

про стягнення 19122,16 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп» (далі - Відповідач) заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, в розмірі 19122,16 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не відшкодував Позивачу матеріальну шкоди, завдану страхувальником Відповідача внаслідок ДТП.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвала суду про порушення провадження у справі надсилалася на поштову адресу Відповідача, зазначену в позовній заяві та згідно відомостей з ЄДРЮО та ФОП.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника Відповідача суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи від Відповідача не надходило.

Від Позивача 25.10.2013 через відділ діловодства суду надійшла заява з додатковими документами на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, де також було викладено клопотання розглядати справу без участі його повноважного представника.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21.08.2012 в м. Донецьку по пр. Ілліча була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «Тойота», д.р.н. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1 та автомобіля «Ауді», д.р.н. НОМЕР_2, яким керувала ОСОБА_2 Дана обставина підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду від 20.09.2012, копія якої міститься у матеріалах справи.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Ауді», д.р.н. НОМЕР_2, (Застрахований автомобіль), який відповідно до залученої до матеріалів справи копії реєстраційного талону належить ОСОБА_3 на праві власності, та який був застрахований Позивачем на підставі Договору добровільного страхування № 2992466 від 12.07.2012 (далі - Договір добровільного страхування); вигодонабувачем за вказаним договором є ОСОБА_2

На підставі вищевказаного, за умовами Договору добровільного страхування, враховуючи калькуляцію від 06.09.2012 № 319/09/13, Звіт № 358/8 від 05.09.2012 автотоварознавчого дослідження про оцінку вартості майнової шкоди, заподіяної ушкодженнями Застрахованого автомобіля та Рахунок № 4032 від 03.09.2012 СТО «АІС Донецьк-Преміум», Позивачем було складено Страховий акт від 07.09.2012, відповідно до якого Позивач розрахував та виплатив страхове відшкодування в розмірі 19662,16 грн. на рахунок ремонтного СТО Застрахованого автомобіля, що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень № 4000 від 11.09.2012 та № 4025 від 04.09.2012.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відтак, Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм автомобіля «Тойота», д.р.н. НОМЕР_1, ОСОБА_1, під час експлуатації вказаного автомобіля, і його вину у вчиненні ДТП та скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП встановлено постановою від 09.10.2012 Калінінського районного суду м. Донецька по справі № 0522/7922/2012.

На час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 як особи, яка експлуатує автомобіль «Тойота», д.р.н. НОМЕР_1 на законних підставах, була застрахована Відповідачем на підставі договору (полісу) № АВ/5027348 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000 грн., франшиза - 500 грн.

Отже, Відповідач є особою на яку полісом № АВ/5027348 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля «Тойота», д.р.н. НОМЕР_1, на час спірної ДТП.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Так, відповідно до Звіту № 358/8 від 05.09.2012 автотоварознавчого дослідження, експертом встановлено, що коефіцієнт фізичного зносу Застрахованого автомобіля складає 0,45%, та в зв'язку з цим розмір матеріального збитку, який дорівнює вартості відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля внаслідок його пошкодження в ДТП, та з врахуванням встановленого коефіцієнту фізичного зносу, відповідно висновку експерта складає 15993,18 грн.

При дослідженні наданих Позивачем доказів на підтвердження вартості витрат, пов'язаних із відновлювальним ремонтом Застрахованого автомобіля з урахуванням зносу, судом було враховано, що відповідно до абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України та частини 17 статті 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. А згідно з абзацом другим частини 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

При цьому судом враховано, що за приписами п. 22.1 ст. 22 та ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідальність страховика обмежена лімітами укладеного ним договору страхування, а витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, повинні відшкодовуватись з урахуванням зносу останнього.

Крім того, відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України «Про страхування»).

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № АВ/5027348 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування», статей 993, 1191, 1192 ЦК України, суд прийшов до висновку, що Відповідач повинен відшкодувати Позивачу шкоду, в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком та в межах суми, що перейшла до Позивача у порядку регресу в зв'язку з виплатою страхового відшкодування, але виходячи з вартості відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу останнього, тобто у встановленому Звітом № 358/8 від 05.09.2012 розмірі (15993,18 грн.) за мінусом франшизи (500 грн.), отже в сумі 15493,18 грн.

Відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп» (м. Київ, вул. Каунаська, 17; ідентифікаційний код 31158052) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» (м. Донецьк, проспект Ілліча, 100; ідентифікаційний код 13490997) 15493 (п'ятнадцять тисяч чотириста дев'яносто три) грн. 18 коп. відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування) та 1393 (одну тисячу триста дев'яносто три) грн. 99 коп. судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.11.2013

Суддя Сташків Р.Б.