Рішення № 34492127, 31.10.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2013 р. Справа № 911/3496/13

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київдо Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт плюс», Київська обл., с. Велика Солтанівкапро стягнення 872 896,14 грн.,за участю представників:

позивача:Жигадло І.Б., довіреність № 266/10 від 14.12.2012 року; відповідача:Доллежаль В.В., директор;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2013 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача про стягнення 766 317,54 грн. основного боргу, 59 240,56 грн. пені, 2 603,13 грн. інфляційної складової боргу, 44 734,91,06 грн. 3% річних, а загалом 872 896,14 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язання з оплати переданого природного газу за договором № 06/11-579 поставки природного газу від 30.08.2011 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.09.2013 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 26.09.2013 року.

У судових засіданнях 26.09.2013 року та 10.10.2013 року оголошувалися перерви відповідно на 10.10.2013 року та 31.10.2013 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

30.08.2011 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір № 06/11-579 поставки природного газу за умовами якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2 цього договору.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін, поширює дію на відносини, які склались між сторонами з 06.08.2011 року і діє у частині поставки газу по 30.09.2011 року включно, а у частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Відповідно до п. 4.1 договору оплата за природний газ з врахуванням вартості транспортування територією України проводиться покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку:

За серпень 2001 року - протягом трьох банківських днів з дати укладення цього договору.

За вересень 2011 року:

- оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів проводяться протягом трьох банківських днів з дати укладення цього договору;

- оплати в розмірі по 33% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 5 та 15-го числа поточного місяця поставки.

Остаточний розрахунок за спожитий газ з урахуванням вартості транспортування територією України здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Поясненнями позивача, підписаними сторонами актами передачі-приймання природного газу підтверджується факт передачі позивачем відповідачу в серпні та вересні 2011 року природного газу на суму 766 317,54 грн. та наявності у останнього заборгованості з оплати отриманого газу у сумі 766 317,54 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором з передання відповідачу газу протягом серпня та вересня 2011 року, а відповідач виконував взяті на себе зобов'язання із оплати отриманого у цей період газу несвоєчасно та не в повному обсязі, та має перед позивачем заборгованість у сумі 766 317,54 грн.

Відповідач у судовому засіданні 26.09.2013 року вказував, що 03.07.2011 року перерахував на користь позивача 677 162,30 грн. за спожитий природний газ, в підтвердження чого надав виписку банку.

Однак, надана відповідачем банківська виписка оцінюється судом критично, оскільки з даної банківської виписки вбачається, що грошові кошти у розмірі 677 162,30 грн. були перераховані відповідачем за договором № 06/11-430 від 19.07.2011 року.

Враховуючи викладене, вказана банківська виписка не може бути доказом перерахування коштів за договором № 06/11-579 від 30.08.2011 року.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 766 317,54 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позов в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 2 603,13 грн. та 3 % річних в розмірі 44 734,91 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати переданого природного газу за даним договором у спірний період на підставі ст. 625 ЦК України також є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно з п. 7.3.1 договору у разі порушення покупцем умов п. 4.1 цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати переданого газу нараховано 59 240,56 грн. пені за наданим розрахунком, який відповідає вимогам закону.

Отже, позовні вимоги про стягнення пені у сумі 59 240,56 грн. є обґрунтованими і також підлягають задоволенню.

Судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 17 457,92 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача.

Згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року , в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» станом на 1 січня 2013 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 147,00 грн.

Згідно п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Таким чином, розмір судового збору за розгляд позовних заяв поданих у 2013 році в господарському суді майнового характеру становить не менше 1 720,50 грн. та не більше 68 820,00 грн.

Оскільки позивачем пред'явлено позовні вимоги про стягнення 872 896,14 грн., то судовий збір мав бути сплачений в розмірі 17 457,92 грн.

Проте, позивачем подане платіжне доручення № 574 від 30.08.2013 року, з якого вбачається, що судовий збір сплачено в розмірі 17 458,00 грн., тобто у більшому розмірі ніж передбачено законом.

Пункт 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлює, що сплачена сума судового збору повертається в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, зайво сплачений позивачем судовий збір в сумі 0,08 грн. підлягає поверненню позивачу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт плюс» (08641, Київська обл., с. Велика Солтанівка, вул. Жовтнева, 1, код 33002544) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код 31301827) 766 317 (сімсот шістдесят шість тисяч триста сімнадцять) грн. 54 коп. основного боргу, 59 240 (п'ятдесят дев'ять тисяч двісті сорок) грн. 56 коп. пені, 2 603 (дві тисячі шістсот три) грн. 13 коп. інфляційної складової боргу, 44 734 (сорок чотири тисячі сімсот тридцять чотири) грн. 91 коп. 3% річних, 17 457 (сімнадцять тисяч чотириста п'ятдесят сім ) грн. 92 коп. судового збору.

На підставі даного рішення повернути Дочірній компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код 31301827) з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір в розмірі 0 (нуль) грн. 08 коп., що перерахований платіжним дорученням № 574 від 30.08.2013 року. Оригінал платіжного доручення № 574 від 30.08.2013 року залишити в матеріалах справи господарського суду Київської області № 911/3496/13.

Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 04.11.2013р.

Суддя Т.Д. Лилак