Рішення № 34492035, 29.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13344/13 29.10.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Боріс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»

про стягнення 23 342, 13 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача: Данилевська О.О. за довіреністю б/н від 15.07.2013 р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Боріс» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» (далі - відповідач) про стягнення 23 342, 13 грн., в тому числі 22 342, 45 грн. основного боргу, 791, 40 грн. пені та 158, 28 грн. 3 % річних. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 720, 50 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідно до укладеного між сторонами договору про медичне обслуговування застрахованих осіб позивач надав послуги застрахованим особам відповідача, за які останній не розрахувався, у зв'язку з чим позивач з метою захисту власних прав та законних інтересів вирішив звернутись з даним позовом до суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.07.2013 р. порушено провадження у справі № 910/13344/13 та призначено її до розгляду на 13.08.2013 р.

08.08.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі та письмові пояснення, відповідно до яких він зазначає про те, що після направлення позовної заяви до суду відповідач підписав та повернув позивачу примірник Звіту про надання послуг з медичної допомоги за період з 01.02.2013 р. по 15.03.2013 р., що в тому числі, згідно його тверджень, свідчить про отримання всього пакету документів, які передавались відповідачу.

13.08.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшли додаткові документи та клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що йому потрібний додатковий час для перевірки обставин, викладених в позовній заяві, оскільки в архіві підприємства відсутній Договір медичного страхування щодо гр. ОСОБА_3.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.08.2013 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи відкладено на 27.08.2013 р.

19.08.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої він просить суд стягнути з відповідача на його користь 23 323, 73 грн., в тому числі 22 342, 45 грн. основного боргу, 773, 00 грн. пені та 158, 28 грн. 3 % річних. Заява обґрунтована тим, що позивачем при підготовці позову було не враховано під час обрахунку пені зміну розміру облікової ставки Національного банку України, яка відбулась 10.06.2013 р.

27.08.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що йому потрібен додатковий час для підтвердження того, що гр. ОСОБА_3 не була застрахованою особою у відповідача та не мала страхового покриття на момент її госпіталізації 28.02.2013 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 27.08.2013 р., у зв'язку з перебуванням судді Ломаки В.С. у відпустці, з метою дотримання процесуальних строків справу № 910/13344/13 передано для розгляду судді Васильченко Т.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.08.2013 р. суддею Васильченко Т.В. прийнято справу № 910/13344/13 до свого провадження та призначено її до розгляду на 09.10.2013 р.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 02.09.2013 р. справу № 910/13344/13 передано для розгляду судді Ломаці В.С., у зв'язку з її виходом з відпустки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.09.2013 р. суддею Ломакою В.С. прийнято справу № 910/13344/13 до свого провадження та призначено її до розгляду на 09.10.2013 р.

09.10.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого він проти позову заперечує, вказуючи на те, що відповідно до Довідки № 3943-ІС від 08.10.2013 р. заява на укладення договору добровільного медичного страхування та примірник договору добровільного медичного страхування по гр. ОСОБА_3 у ТДВ СТДВ «Глобус» - відсутні. Також, вказує на те, що за даними обліку архіву ТДВ СТДВ «Глобус» Договір добровільного медичного страхування із вказаною особою або на її користь не укладався. На підставі зазначеного відповідач стверджує про те, що посилання позивача у Звіті про надання послу з медичної допомоги за період з 01.03.2013 р. по 15.03.2013 р. на поліс № 3504 є необґрунтованим, оскільки поліс, на думку відповідача, не може підтверджувати наявність договору. До Відзиву надано копію Довідки № 3943-ІС від 08.10.2013 р., складеної від імені начальника інформаційної служби ТДВ СТДВ «Глобус» Дячун О.Я.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.10.2013 р. розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників сторін, було відкладено на 29.10.2013 р.

28.10.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Також 28.10.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення, відповідно до яких він вказує на те, що відповідно до п. 6.1., п. 6.2. укладеного між сторонами Договору, виконавець приймає застрахованих осіб на основі рекомендації (телефонного дзвінка) уповноважених осіб замовника. В даному випадку, згідно з поясненнями позивача, надання медичних послуг застрахованій особі ОСОБА_3 було погоджено з уповноваженою особою відповідача - лікарем-координатором ОСОБА_5. Також, позивач вказує на те, що згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України «Про страхування» факт укладення договору страхування може посвідчуватись страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.

Представник відповідача в судове засідання 29.10.2013 р. не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 29.10.2013 р. судом, враховуючи приписи ч. 4 ст. 22 ГПК України, було прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог від 19.08.2013 р., у зв'язку з чим позовні вимоги розглядаються в її редакції.

У судовому засіданні 29.10.2013 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.01.2012 р. між позивачем, як виконавцем та відповідачем, як замовником було укладено Договір про медичне обслуговування застрахованих осіб № ПР43.12 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого виконавець надає послуги з медичного обслуговування застрахованим особам, а замовник проводить оплату за надання таких послуг відповідно до умов даного Договору.

Сторонами не оспорювалася правомірність зазначеного Договору, а тому в силу встановленої статтею 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) презумпції правомірності правочину, цей договір про надання послуг є дійсним, а його положення приймаються судом до уваги при розгляді спору.

Відповідно до Розділу 2 Договору виконавець зобов'язався забезпечити надання медичних послуг застрахованим особам відповідача (фізичним особам, які уклали договір страхування зі страховиком), а замовник, в свою чергу, сплатити повну вартість послуг, наданих виконавцем застрахованим особам замовника на підставі виставленого виконавцем рахунку.

Згідно з пунктом 4.1 Договору розрахунки між сторонами здійснюються за фактом надання медичних послуг у розрахунковому періоді, шляхом оплати виставлених виконавцем рахунків. Розрахунковими періодами є: період з 1 по 15 число місяця, та період з 16 числа по останній день місяця. Рахунок виставляється двічі на місяць: на 15 число місяця та на останній день місяця.

Замовник перевіряє виставлені рахунки і здійснює оплату протягом 10 робочих днів з моменту отримання повного пакету звітних документів, передбачених Договором (п. 4.4. Договору). При виникненні спірних питань замовник повинен здійснити оплату виставленого рахунку у тій сумі, що не оспорюється. Остаточні розрахунки за надані виконавцем послуги здійснюються протягом 2 (двох) робочих днів після врегулювання спірного питання.

До рахунку додаються Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) та Звіт про надання послуг з медичної допомоги, що містить детальний перелік наданих послуг, та їх вартість, застосовані витратні матеріали, а саме: найменування замовника, П.І.Б. Застрахованих осіб, номери страхових договорів (страхових карток), перелік наданих послуг, їх кількість та вартість. Рахунок, Акт та Звіт є обов'язковими документами, що складають повний пакет звітної документації виконавця. Рахунок разом з Актом та Звітом передається виконавцем замовнику під розпис уповноваженого співробітника замовника. Сторони беззаперечно погодили, що факт такого розпису у відповідному журналі виконавця буде визнаватись ними належним доказом факту передачі замовнику повного пакету звітної документації від виконавця та нового прейскуранту (п. 4.3 договору).

Відповідно до п. 9.3. Договору його термін дії до 31.12.2012 р. У випадку, якщо протягом 30 днів до закінчення терміну дії Договору жодна із сторін у письмовій формі не заявила про припинення відносин за даним Договором, то даний Договір вважається продовженим на один календарний рік на тих же умовах.

Доказів припинення спірного Договору сторонами суду не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 01.03.2013 р. по 15.03.2013 р. позивач надав послуги застрахованим особам відповідача на загальну суму 22 392, 45 грн., про що сторони підписали Звіт про надання послуг з медичної допомоги за період з 01.03.2013 р. по 15.03.2013 р.

З метою оплати вказаних послуг позивачем разом зі Звітом про надання послуг з медичної допомоги також було передано відповідачу Акт надання послуг № 735 від 15.03.2013 р. та Рахунок на оплату № 364 від 15.03.2013 р. на суму 22 392, 45 грн.

Відповідно до тверджень позивача факт передачі вказаних документів 29.03.2013 р. відповідачу підтверджується підписом співробітника ТОВ «СТДВ «Глобус» у журналі позивача, та крім того відповідачем не заперечується.

Про належне виконання позивачем зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов Договору щодо надання медичних послуг.

За умовами п. 2.2.7. Договору відповідач зобов'язаний був протягом 10 календарних днів з моменту отримання підписати та повернути виконавцеві Акт приймання-передачі виконаних робіт передбачений п. 4.3 даного Договору. У випадку не підписання вищевказаного Акту, або не направлення підписаного акту виконавцеві протягом 10-ти календарних днів з моменту отримання, послуги вважаються такими, що повністю прийняті без зауважень та підлягають оплаті.

Як зазначає позивач, відповідачем не було підписано та не повернуто позивачу Акт надання послуг № 735 від 15.03.2013 р. При цьому, будь-яких зауважень чи письмової мотивованої відмови від їх підписання відповідачем надано також не було, а відтак у відповідності до умов п. 2.2.7. Договору, вони вважаються такими, що повністю прийняті та підтверджують виникнення у відповідача обов'язку оплатити надані послуги, визначені в цих актах.

Водночас, як свідчать матеріали справи, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за спірним Договором щодо оплати наданих послуг належним чином оплату не здійснив, внаслідок чого за ним на момент звернення позивача до суду з даним позовом утворилась заборгованість за надані послуги в сумі 22 342, 45 грн.

Оскільки відповідачем в добровільному порядку сплачено вказаного боргу не було, останній вирішив звернутись з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги у даній справі є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором про надання послуг.

Згідно зі ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як зазначалось вище, відповідач мав здійснити оплату протягом 10 робочих днів з моменту отримання повного пакету звітних документів, передбачених Договором, а відповідно, враховуючи дату отримання таких документів - 29.03.2013 р., зобов'язання з оплати мало бути виконане до 12.04.2013 р. включно.

За загальним правилом, згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Так, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності основного боргу.

Оскільки відповідач прийняв замовлені ним послуги, однак в обумовлені строки не сплатив позивачеві повністю їх вартості, позовні вимоги в частині основного боргу є обґрунтованими, з огляду на що підлягають задоволенню.

При цьому, суд відхиляє доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, оскільки вони не узгоджуються з обставинами підписання ним Звіту про надання послуг з медичної допомоги за період з 01.03.2013 р. по 15.03.2013 р., оригінал якого судом було оглянуто в судовому засіданні під час провадження у справі. Суд звертає увагу на те, що надана відповідачем до матеріалів справи копія Довідки про відсутність на підприємстві заяви про укладення договору добровільного медичного страхування та примірнику відповідного договору страхування, є одностороннім документом, а викладені в ній обставини не свідчать однозначно, що такий договір не укладався. Відповідач, підписавши Звіт про надання послуг з медичної допомоги за період з 01.03.2013 р. по 15.03.2013 р. фактично погодився з тим, що відносно гр. ОСОБА_3 (поліс № 3504) позивачем були надані відповідні послуги, а отже вони також мають бути оплачені.

Згідно зі ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 ГК України).

Поняттям «штраф» та «пеня» дано визначення ч. ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України.

Відповідно до зазначеної норми, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Приписи даної статті також кореспондуються з положеннями ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Пунктом 5.2. Договору сторони визначили, що за прострочення строку оплати наданих виконавцем медичних послуг замовник зобов'язаний сплатити на користь виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення до повного погашення заборгованості.

Також, згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, постанова від 18.10.2011 р. у справі № 48/23 та Верховний Суд України, постанова від 08.11.2010 р. № 3-12г10).

Позивач нарахував відповідачу на суму боргу в розмірі 22 342, 45 грн. за період з 15.04.2013 р. по 09.07.2013 р. включно (86 днів) до сплати 773, 00 грн. пені та 158, 28 грн. 3 % річних, розрахунок яких є вірним.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено обґрунтованість заявлених позовних вимог, вони підлягають задоволенню з урахування зазначеного.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» (01010, місто Київ, Печерський район, вулиця Андрія Іванова, будинок 21/17, квартира 1; код ЄДРПОУ 20448234) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Боріс» (02081, місто Київ, Дарницький район, вулиця Клеманська, будинок 3; код ЄДРПОУ 21522748) 22 342 (двадцять дві тисячі триста сорок дві) грн. 45 коп. основного боргу, 773 (сімсот сімдесят три) грн. 00 коп. пені, 158 (сто п'ятдесят вісім) грн. 28 коп. 3 % річних та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.11.2013 р.

Суддя В.С. Ломака