Постанова № 34491838, 30.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2013 року Справа № 901/902/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Мирошниченка С.В.,суддів:Барицька Т.Л., Картере В.І.,розглянувши касаційну скаргуФізичної особи - підприємця ОСОБА_4на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.06.2013та на рішеннягосподарського суду Автономної Республіки Крим від 23.05.2013у справі№901/902/13-г господарського суду Автономної Республіки Кримза позовомФонду майна Автономної Республіки КримдоФізичної особи-підприємця ОСОБА_4третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Кримське Республіканське виробниче підприємство "Кримтролейбус"пророзірвання договору орендив судовому засіданні взяли участь представники: - позивача ОСОБА_4; - відповідача повідомлений, але не з'явився; - третьої особи повідомлений, але не з'явився;Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 29.10.2013 №02-05/868 змінено склад колегії суддів, в провадженні якої знаходилась дана справа та сформовано наступний склад суддів для розгляду даної справи: головуючий суддя - Мирошниченко С.В., судді: Барицька Т.Л., Картере В.І.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.05.2013 у справі №901/902/13-г (суддя Пукас А.Ю.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.06.2013 (судді: Проценко О.І., Воронцова Н.В., Сікорська Н.І.), задоволений позов Фонду майна Автономної Республіки Крим (надалі позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (надалі відповідач/скаржник), третя особа у справі - Кримське Республіканське виробниче підприємство "Кримтролейбус"; за рішенням, розірвано договір оренди нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим - асфальтового майданчику, загальною площею 13,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язано відповідача повернути за актом приймання-передачі нерухоме майно, яке є предметом вказаного договору.

Відповідач, не погоджуючись із прийнятими у даній справі судовими рішеннями, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення та постанову скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши застосування норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваних судових актів, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Предметом даного спору є вимога позивача про розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим - асфальтового майданчику, загальною площею 13,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (надалі - спірне майно) та про зобов'язання відповідача повернути спірне нерухоме майно за актом приймання-передачі позивачу.

Обґрунтовуючи підстави даного позову, позивач посилається на те, що в ході перевірки цільового використання орендованого майна, було встановлено протилежне - нецільове використання спірного майна. Позивачем запропоновано відповідачу внести відповідні зміни у договір оренди в частині перегляду розміру орендної плати та цільового використання орендованого майна, які (зміни) не були прийняті відповідачем. Стаття 783 ЦК України надає право орендодавцеві вимагати розірвання договору оренди у разі нецільового використання орендованого майна.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" унормовано, що істотними умовами договору оренди є, зокрема, виконання зобов'язань; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" за договором оренди орендаря може бути зобов'язано, зокрема, використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду, та виробляти продукцію в обсягах, необхідних для задоволення потреб регіону.

Частиною 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань і за інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Статтею 783 ЦК України визначено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

При цьому повинні враховуватися приписи частини другої статті 651 ЦК України, які є загальними для розірвання договору та які передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом (такої правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 08.05.2012 у справі №5021/966/2011).

Відповідно до приписів ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" фонд державного майна здійснює контроль за використанням орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, виконанням умов договорів оренди цілісних майнових комплексів державних підприємств.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" контроль за використанням майна, переданого в оренду, покладається на органи, які відповідно до цього Закону здійснюють державну політику у сфері оренди.

Відповідно до п. 1 наказу Фонду державного майна України від 14.05.2012 №655 "Щодо виконання контрольних функцій Фонду державного майна України у сфері оренди" на Управління з питань управління державним майном та орендних відносин та регіональним відділенням Фонду державного майна України покладено обов'язок здійснювати постійний документальний та періодичний комплексний з оглядом об'єкта оренди контроль за виконанням умов укладених ними договорів оренди цілісних майнових комплексів державних підприємств, їх структурних підрозділів та державного нерухомого майна (будівель, споруд, нежилих приміщень); використанням переданого в оренду за цими договорами майна за такими напрямками: - відповідністю цільового використання цілісного майнового комплексу його призначенню та умовам договору оренди, нерухомого майна - умовам договору оренди. Пунктом 4 вказаного наказу визначено, що за результатами контрольних заходів складаються акти, які затверджуються керівником відповідного орендодавця або його заступником, який відповідає за питання оренди. Орендодавець протягом місяця після затвердження акта вживає заходів з метою усунення виявлених порушень і недоліків орендарем.

Суди попередніх інстанцій, здійснивши розгляд даної справи, перевіривши матеріали справи, керуючись в тому числі вищенаведеними нормами, та встановивши, що: 31.08.2012 між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди нерухомого майна, відповідно до п. 1.1. якого, орендодавець передає нерухоме майно, що належить Автономній Республіці Крим - асфальтованого майданчика загальною площею 13,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1", що знаходиться на балансі третьої особи у справі, а відповідач (орендар) приймає його у строкове користування за актом приймання-передачі; пунктом 3.1. визначено, що майно передається в оренду з метою розміщення торгівельного об'єкту з продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи; згідно з п. 4.1. договору орендар зобов'язаний використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору; актом приймання-передачі від 31.08.2012 підтверджується факт отримання відповідачем в оренду орендованого майна; пунктом 5.5. договору оренди передбачений обов'язок орендаря у забезпеченні доступу до орендованого майна представників орендодавця для перевірки його стану та відповідності мети використання орендованого майна відповідно до умов договору; 24.12.2012 позивачем проведена перевірка виконання умов договору оренди, про що складений відповідний акт, яким встановлено виконання умов договору не в повному обсязі, що полягає в порушенні відповідачем умов п. 1.3. договору, відповідно до якого майно передане з метою розміщення торгового об'єкту з продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи; як зазначено у акті, при візуальному огляді виїзної перевірки на об'єкті оренди встановлено нецільове використання орендованого майна у зв'язку із здійсненням продажу товарів підакцизної групи - пива; вказана перевірка, за результатами якої складений акт, проводилась в присутності відповідача, який підписав акт, проте, виклав письмові заперечення щодо продажу підакцизного товару, пояснюючи, що на вітринах знаходилися муляжі пляшок, пиво ним не продається, а надається у подарунок; 10.01.2013 позивач направив відповідачу проект додаткової угоди №1 до договору оренди, пропонуючи внести зміни до договору щодо розміру орендної плати з 10% ставки до 30% та щодо цільового використання об'єкту оренди; відповідач не погодився на внесення змін до договору, обґрунтовуючи свою відмову тим, що ним не ведеться продаж товарів підакцизної групи; 21.01.2012 позивачем вдруге була проведена перевірка об'єкту оренди за договором оренди від 31.08.2012, в ході якої встановлено факт продажу товарів підакцизної групи - пива, та придбано пляшку пива "Славутич" вартістю 6,00 грн.; відповідач двічі звертався до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із позов про оскарження акту Фонду державного майна Автономної Республіки Крим про результати перевірки виконання умов договору оренди від 24.12.2012, в задоволенні якого було відмовлено,

прийшли до правомірного висновку про задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди від 31.08.2012 та про зобов'язання відповідача передати позивачу за актом приймання передачі орендоване за вказаним договором майно.

Стосовно доводів касаційної скарги щодо відсутності у позивача повноважень на встановлення факту продажу товарів підакцизної групи колегія суддів зазначає, що, як вказувалося вище, на позивача, як умовами договору оренди від 31.08.2012 так і вищевказаними нормами покладений обов'язок здійснювати перевірки цільового використання орендованого майна; в даному випадку позивачем й здійснювалася перевірка цільового використання орендованого відповідачем майна для продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи (п. 1.3. договору), в ході якої було встановлено порушення вказаного пункту договору.

Крім того, скаржник зазначає, що він не був присутній на перевірці, яку проводив позивач 24.12.2012 і акт не підписував; в той же час, як встановлено судами, та вбачається з матеріалів справи, акт від 24.12.2012 містить підпис відповідача та зазначено про те, що останній незгодний з результатами перевірки; доказів протилежного (непідписання акту/невідповідність підпису, що міститься у акті, підпису відповідача) всупереч ст.ст. 32, 33 ГПК України скаржником не надано.

Інші доводи касаційної скарги, в тому числі, й щодо відсутності повноважень у позивача на здійснення перевірок, тощо, є ідентичними доводам апеляційної скарги; такі доводи є спростованими судом попередньої інстанції, з чим погоджується суд касаційної інстанції та не вбачає необхідності повторно їх відхиляти; крім того, в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами попередніх інстанцій, колегія суддів дійшла висновків про те, що місцевий та апеляційний господарські суди в порядку ст.ст. 47, 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин судами попередніх інстанцій з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини та мотивовано задоволено позов.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.06.2013 та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.05.2013 у справі №901/902/13-г залишити без змін.

Головуючий суддя С.В.Мирошниченко

Судді Т.Л. Барицька

В.І. Картере