Постанова № 34491688, 31.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2013 року Справа № 910/10090/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіГоголь Т.Г. (доповідач),суддівВолковицької Н.О., Рогач Л.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін: позивача: Копусь А.А. - дов. від 01.07.13, відповідача: Клімчук О.С. - дов. від 23.10.13, касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова компанія "Атомстройсервіс"на постановуКиївського апеляційного господарського судувід28.08.13у справі№910/10090/13за позовомДержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атомкомплект" ДП НАЕК "Енергоатом"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова компанія "Атомстройсервіс"простягнення 4537,98 грн. Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 29.10.13 для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: Гоголь Т.Г. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І.

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атомкомплект" ДП НАЕК "Енергоатом" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова компанія "Атомстройсервіс" 4537,98 грн. пені. В обґрунтування позову, позивач посилався на порушення відповідачем зобов'язань за договором №1116112364 від 21.09.12 щодо поставки в обумовленні договором строки автоматичних вимикачів, і це, на його думку, є підставою для стягнення з відповідача спірної суми пені за період з 21.11.12 до 07.12.12.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.07.13 (суддя Спичак О.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 4271,04 грн. пені. У решті позову відмовлено. Місцевий господарський суд виходив з факту порушення строків поставки спірної продукції відповідачем та визнав підставним стягнення пені у розмірі 4271,04 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.08.13 (судді: Рябуха В.І., Кондес Л.О., Ропій Л.М.) перевірене рішення місцевого господарського суду скасовано в частині відмови у стягненні з відповідача 266,94 грн. пені та викладено резолютивну частину рішення в іншій редакції. Позов задоволено повістю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 4537,98 грн. пені. Апеляційний господарський суд виходив з того, що нарахування та стягнення пені здійснюється за кожен день прострочення поставки продукції, а відтак суд визнав обґрунтованим стягнення з відповідача пені у заявленій позивачем сумі.

До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова компанія "Атомстройсервіс", яке просить постанову у справі скасувати, а рішення залишити в силі. В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції порушені приписи статей 253, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України. Товариство не погоджується з розрахунком суми пені, здійсненим судом апеляційної інстанції.

Від позивача відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Господарськими судами установлено та підтверджено матеріалами справи, що 21.09.12 між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атомкомплект" ДП НАЕК "Енергоатом" - покупцем і Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова компанія "Атомстройсервіс" - постачальником укладено договір поставки №1116112364. За умовами укладеного договору постачальник зобов'язався в порядку і на умовах цього договору поставити автоматичні вимикачі серії А-3700 виробництва НО ТОВ "Віра ЛТД" (Україна) для ВП "Рівненська АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом", а покупець, в свою чергу, прийняти і оплатити їх. Найменування, одиниці виміру, загальна кількість продукції, її номенклатура і ціни зазначені у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору (пункт 1.2 договору). Сума договору становить 1115688,00 грн. (пункт 3.1 договору). Пунктом 5.1 договору сторони обумовили, що строки поставки продукції зазначаються в специфікації. Датою поставки вважається дата видаткової накладної на продукцію, що підтверджує надходження продукції на склад вантажоодержувача (пункт 5.4 договору). У пункті 6.3 договору зазначено, що постачальник зобов'язаний забезпечити поставку продукції у строки, встановлені договором. Згідно з пунктом 7.2 договору за порушення строку поставки продукції за договором постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленої в строк продукції за кожний день прострочення, але не більше 30% вартості несвоєчасно поставленої продукції. Специфікацією №1 до договору сторони погодили, що замовлена продукція має бути поставлена упродовж 60 днів з дати укладання договору. Відтак, відповідач зобов'язаний був здійснити поставку продукції за договором до 21.11.12. Проте, як установили суди, частина замовленої продукції була поставлена з простроченням, тобто несвоєчасно. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атомкомплект" ДП НАЕК "Енергоатом" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова компанія "Атомстройсервіс" 4537,98 грн. пені за прострочення поставки спірної продукції за договором від 21.09.12. Скасовуючи частково рішення у справі та задовольняючи позовні вимоги повністю, апеляційний господарський суд виходив з того, що нарахування і стягнення пені здійснюється за кожен день прострочення поставки продукції. Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Дана норма кореспондує з приписами статті 712 Цивільного кодексу України. Статтею 526 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України). Відповідно до приписів статі 230 Господарського кодексу Украйни штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. За приписами статті 231 Господарського кодексу Украйни у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, зокрема за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. Апеляційним господарським судом перевірено здійснений позивачем розрахунок спірної суми пені та установлено, що він є арифметично правильним, відповідає вимогам закону та умовам договору. Установлено апеляційним господарським судом і те, що відповідач оплатив отриману продукцію з простроченням. Відтак, як визнав суд апеляційної інстанції, стягненню з відповідача підлягає пеня за весь час прострочення виконання. Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази, додатково перевіряти їх. Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки не спростовують встановленого судами та стосуються оцінки доказів, яка за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції. З огляду на зазначене, відсутні правові підстави для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги.

Враховуючи зазначене, керуючись статтями 108, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.08.13 у справі №910/10090/13 залишити без змін.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова компанія "Атомстройсервіс" залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т.Гоголь

Судді Н.Волковицька

Л.Рогач