Постанова № 34491610, 30.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2013 року Справа № 5009/3432/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Козир Т.П.суддівГольцової Л.А. (доповідач), Іванової Л.Б.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4на рішення та на постановуГосподарського суду Запорізької області від 04.07.2013 Донецького апеляційного господарського суду від 20.08.2013у справі№ 5009/3432/12господарського судуЗапорізької областіза позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_5доФізичної особи - підприємця ОСОБА_4третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунальне підприємство "Міський ринок"проусунення перешкод в праві законного володіння і користування торговельним місцем НОМЕР_1 на території Токмацього міського ринку: м. Токмак, вул. Революційна, 42-а, шляхом його звільненняза участю представників сторін:

позивача: повідомлений, але не з'явився;

відповідача: повідомлений, але не з'явився;

третьої особи: повідомлений, але не з'явився;

Розпорядженням Секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 28.10.2013 № 02-05/855 для розгляду касаційної скарги у справі №5009/3432/12, призначеної до перегляду в касаційному порядку на 30.10.2013, сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Козир Т.П., судді - Гольцова Л.А., Іванова Л.Б.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 24.10.2012 у справі №5009/3432/12 (суддя Хуторной В.М.) позов задоволено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.01.2013 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Склярук О.І., судді - Дучал Н.М., Татенко В.М.) рішення Господарського суду Запорізької області від 24.10.2012 у справі №5009/3432/12 скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.04.2013 рішення Господарського суду Запорізької області від 24.10.2012 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.01.2013 у справі № 5009/3432/12 скасовано, а справу № 5009/3432/12 направлено на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

Під час нового розгляду справи, в суді першої інстанції, позивачем в порядку ст. 22 ГПК України уточнено позовні вимоги. Позивач просив суд зобов'язати відповідача усунути перешкоди в праві законного володіння і користування торговельним місцем НОМЕР_1 на території Токмацього міського ринку: м. Токмак, вул. Революційна, 42-а, шляхом його звільнення.

За наслідками повторного розгляду справи, рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.07.2013 у справі № 5009/3432/12 (суддя Проскуряков К.В.) позов задоволено частково. Зобов'язано ФОП ОСОБА_4 усунути перешкоди в праві користування торговельним місцем НОМЕР_1, що знаходиться на території Токмацького міського ринку за адресою: Запорізька область, м. Токмак, вул. Революційна, 42 - а, шляхом його звільнення протягом 10 днів з дня набрання чинності судовим рішенням. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.08.2013 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Агапов О.Л., судді - Богатир К.В., Кододова О.В.) рішення Господарського суду Запорізької області від 04.07.2013 у справі № 5009/3432/12 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, ФОП ОСОБА_4 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд їх скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Позивач та третя особа надали відзиви на касаційну скаргу, в яких заперечують проти її задоволення, просять прийняті у даній справі судові рішення залишити без змін.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.04.2013 у даній справі були скасовані рішення судів попередніх інстанцій, справа направлена на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Підставою для направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції стало порушення судами обох інстанцій приписів ст. 43 ГПК України щодо оцінки доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 11112 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Зокрема, підставою направлення даної справи до Господарського суду Запорізької області на новий розгляд стало те, що судами попередніх інстанцій не досліджено п. 3.3, 3.7 договору від 01.11.2007 № 142, а також п. 1.3 договору від 18.05.2011 № 286, в яких мова йде не тільки про торговельне місце НОМЕР_1 на території ринку, а ще й про наявність тимчасової нестаціонарної споруди, право власності на яку, як зазначено в договорах, має ОСОБА_5

Предметом даного позову є вимоги про усунення перешкод в праві законного володіння і користування торговельним місцем НОМЕР_1 на території Токмацього міського ринку: м. Токмак, вул. Революційна, 42-а, шляхом його звільнення.

Підставою для звернення до суду з даним позовом, позивач, як вірно встановили суди попередніх інстанцій, зазначив відмову відповідача, всупереч досягнутої домовленості, звільнити торговельне місце НОМЕР_1 на території КП "Міський ринок".

Згідно положень ч. 2 ст. 1115 ГПК України, касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.

Відповідно до абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6).

Статтею 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

У відповідності до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно зі ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

При прийнятті судових рішень у справі місцевий та апеляційний господарські суди, виконуючи вказівки суду касаційної інстанції, керуючись, зокрема, приписами ст.ст. 319, 328, 391 ЦК України на підставі повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами з урахуванням визначених позивачем меж позовних вимог, дослідили умови договорів від 01.11.2007, 18.05.2011 та встановили, що позивач є законним орендарем торговельного місця НОМЕР_1, власником якого є третя особа, який облаштовано тимчасовою нестаціонарною спорудою, право власності на яку має позивач.

Також суди з'ясували, що відповідач здійснював діяльність з цього торговельного місця з відома третьої особи за усною домовленістю з позивачем до 30.06.2010 і після спливу цього строку відповідач не звільнив вказане торговельне місце та продовжує користуватися ним до теперішнього часу.

До того ж, суди взяли до уваги, що відповідачем з третьою особою укладався договір оренди площі від 07.06.2011 № 253 на інше торговельне місце, а саме - НОМЕР_2, тоді як предметом позовних вимог є зобов'язання здійснення відповідачем певних дій щодо торговельного місця НОМЕР_1.

Статтею 34 ГПК України обумовлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст. 43 ГПК України).

Місцевий господарський суд, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що з огляду на уточнені позовні вимоги при новому розгляді справи, а також зважаючи на встановлені обставини справи, задоволенню підлягають вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача усунути перешкоди в праві користування торговельним місцем НОМЕР_1, що знаходиться на території Токмацького міського ринку за адресою: Запорізька область, м. Токмак, вул. Революційна, 42 - а, шляхом його звільнення.

Відносно позовних вимог в частині усунення перешкод у володінні торговельним місцем НОМЕР_1 за вказаною адресою, то такі вимоги задоволенню не підлягають, оскільки право власності саме на торговельне місце НОМЕР_1 належить третій особі, а позивач є лише орендарем цього місця та має право користування ним в межах, встановлених договором.

Доводи відповідача, викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження судів попередніх інстанцій, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судами висновків. При цьому, в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам ст. 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Запорізької області від 04.07.2013 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.08.2013 у справі № 5009/3432/12 залишити без змін.

Головуючий суддя Т.П. КОЗИР

Судді Л.А. ГОЛЬЦОВА

Л.Б. ІВАНОВА