Постанова № 34491378, 21.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 жовтня 2013 року 15:43 № 826/15973/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., при секретарі судового засідання Непомнящій А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АББ ЛТД" до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

07 жовтня 2013 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю «АББ ЛТД» (далі по тексту - позивач) звернулось до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 09 липня 2013 року № 0000714230, № 0000704230 та № 0000724230.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем неправомірно застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю «АББ ЛТД» штрафні санкції, оскільки останнім дотримано строки сплати авансового внеску податку на прибуток за лютий 2013 року та податкового зобов'язання з податку на прибуток згідно уточнюючої декларації за 9 місяців 2012 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 21 жовтня 2013 року адміністративний позов не визнав, з посиланням на безпідставність позовних вимог просив суд відмовити у їх задоволенні. Доводи відповідача, викладені у письмових запереченнях співпадають з висновками акту перевірки від 12 червня 2013 року № 665/42-30/21664678.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку дотримання вимог податкового законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю «АББ ЛТД» з питання своєчасності перерахування до бюджету податку на прибуток підприємства по уточнюючій декларації за 9 місяців 2012 року від 11 лютого 2013 року № 9087401506, по звітній декларації за 2012 року, від 11 лютого 2013 року № 9087336823, та авансового внеску з податку на прибуток підприємства за лютий 2013 року, за результати якої складено акт перевірки від 12 червня 2013 року № 665/42-30/21664678.

Як висновок проведеної перевірки, встановлено порушення пункту 50.1 статті 50 Розділу II, пункту 57.1 статті 57 Розділу II, підпункту 4.2 пункту 4 Розділу XX Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року, в результаті чого підприємством порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства та авансового внеску з податку на прибуток підприємства.

Таким чином, на думку податкового органу, Товариством з обмеженою відповідальністю «АББ ЛТД» порушено термін сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання, а саме:

згідно податкової декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2012 року № 9070529169 від 09 листопада 2012 року граничний строк сплати - 20 лютого 2013 року, дата фактичної сплати - 27 березня 2013 року;

згідно уточнюючої декларації з податку на прибуток № 9087401506 від 11 лютого 2013 року граничний строк сплати - 11 лютого 2013 року, дата фактичної сплати - 15 лютого 2013 року;

- згідно податкової декларації з авансового внеску з податку на прибуток № 9087336823 від 11 лютого 2013 року граничний строк сплати - 19 лютого 2013 року, дата фактичної сплати 01 березня 2013 року.

На думку позивача такий висновок акту перевірки спростовується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи, а тому спірні податкові повідомлення - рішення є неправомірними та підлягають скасуванню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши встановлені обставини справи, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, Податкового кодексу України, Бюджетного кодексу України, Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Згідно з абзацом 1 пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно пункту 57.1 статті 57 розділу II та пункту 2 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Виходячи із системного аналізу норм чинного Податкового кодексу України, обов'язок та відповідальність за своєчасну сплату податкових платежів покладено виключно на платника податків. У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Отже, термін сплати авансового внеску становить 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, тобто протягом 20 днів з моменту закінчення січня або лютого місяців 2013 року, що дозволяє сплачувати авансовий внесок до 20 березня 2013 року.

Судом встановлено, що до настання граничного терміну сплати авансового внеску, а саме 15 лютого 2013 року, позивачем було здійснено банківську операцію по сплаті до державного бюджету авансового внеску з податку на прибуток у відповідній сумі - 835 340,00 грн., на рахунок УДКСУ у Солом'янському районі м. Києва №31114003799010, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи копія платіжного доручення № 0200005183 від 15 лютого 2013 року з призначенням платежу "*;101;21664678; Авансові внески з податку на прибуток за лютий 2013. Код 11023300."

Відтак, з наведеного вбачається, що позивач сплатив авансовий внесок у строки, встановлені податковим законодавством.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 17 січня 2013 року № 19 «Про затвердження Змін до бюджетної класифікації» та наказу Державної казначейської служби України від 22 січня 2013 року № 14 "Про затвердження змін до Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету", Державною казначейською службою України 01 січня 2013 року відкрито нові рахунки для зарахування авансових внесків з податку на прибуток.

Інформація про зміну рахунків зі сплати авансових внесків з податку на прибуток офіційно оприлюднена на веб-порталі у вигляді узагальнюючої податкової консультації щодо особливостей подання декларацій з податку на прибуток та сплати податку у 2013 році, затвердженої наказом Державної податкової служби України від 21 грудня 2012 року № 1171, також вказано реквізити нових бюджетних рахунків.

Згідно наказу Міністерства фінансів України від 17 січня 2013 року № 19 «Про затвердження Змін до бюджетної класифікації» код 11023300 - код «Авансові внески з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів»; код 11024000 - код «Авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств».

При цьому, як встановлено під час проведення перевірки та у судовому засіданні не спростовано представником позивача, останнім сплачено авансовий внесок за лютий 2013 року до Державного Бюджету України на неналежний рахунок бюджету, а саме замість «коду 11024000 Авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств» сплачено на «код 11023300 - код «Авансові внески з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів».

Судом враховано, що платіж було проведено позивачем з визначенням реквізиту призначення платежу " Авансові внески з податку на прибуток підприємств", який було введено в дію згідно наказу Міністерства фінансів України від 17 січня 2013 року № 19 щодо змін до Класифікації доходів бюджету.

Даний Наказ є нормативно-правовим актом, проте він не містить реквізитів рахунків для сплати таких авансових внесків, тому позивачем була використана інформація про зміну кодів класифікації, наведена у засобах масової інформації, та використана ним при здійсненні платежу. При цьому, суд звертає увагу, що відповідач належним чином не повідомив позивача про відповідну інформацію про зміну рахунків для сплати.

Спростовуючи позовні вимоги, представник відповідача, посилаючись на листи ТОВ «АББ ЛТБ» від 21 січня 2013 року, від 01 березня 2013 року та від 22 березня 2013 року, зазначає, що позивачу було достеменно відомо про зміну коду бюджетної класифікації. Проте такі доводи є необґрунтованими, оскільки у вищезазначених листах позивач, порушуючи питання перерахування раніше сплаченої суми авансового внеску у розмірі 702018,00 грн., просить перерахувати на рахунок «Авансові внески з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів» (код бюджетної класифікації 11023300), тобто зазначає той код бюджетної класифікації, на який сплачений авансовий внесок з податку на прибуток у відповідній сумі - 835 340,00 грн. згідно платіжного доручення від 15 лютого 2013 року № 0200005183.

Відповідно до пункту 2.4 Наказу Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 № 276 "Про затвердження Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 за № 843/11123, інформацію про реквізити зазначених рахунків органи державної податкової служби доводять до платників податків шляхом їх розміщення на дошці податкових оголошень, установленій на доступному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу.

Судом встановлено, що інформацію про нові рахунки відповідачем не було розміщено на дошці податкових оголошень, чим було порушено вимоги вищезазначеного Наказу.

Відповідно до розділу 1 «Загальні положення» наказу Державного казначейства України від 26 червня 2002 року № 122 «Про затвердження Положення про єдиний казначейський рахунок» єдиний казначейський рахунок - основний рахунок держави для проведення фінансових операцій та ефективного управління коштами державного та місцевих бюджетів через систему електронних платежів Національного банку України. Єдиний казначейський рахунок (далі - ЄКР) - це консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України.

Аналіз наведених вище статей свідчить, що зарахування та акумулювання податку на прибуток здійснюється на єдиному казначейському рахунку державного бюджету.

Наведені вище нормативні акти не встановлюють обов'язку платника податків здійснювати платежі на окремий рахунок.

Згідно частини 4 статті 45 Бюджетного кодексу України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Відповідно до частини 5 статті 45 Бюджетного кодексу України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Отже, аналіз норм Бюджетного кодексу України дає підстави для висновку, що усі податкові надходження, справляння яких передбачено законодавством України, є доходами бюджету. Податки і збори (обов'язкові платежі) визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Пунктом 22.4 статті 22 Закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

В даному випадку ініціювання позивачем сплати необхідної суми грошового зобов'язання з авансового внеску з податку на прибуток до державного бюджету було здійснено 15 лютого 2013 року. Визначення у платіжному дорученні номера рахунку, призначеного для сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, а не для авансового внеску з податку на прибуток приватних підприємств, не є правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми податку у визначений строк та виникнення податкового боргу, а також, як наслідок, для застосування фінансових санкцій і пені.

Суд звертає увагу, що податок на прибуток підприємств, як і авансовий внесок з податку на прибуток належить до доходів загального фонду Державного бюджету України, тобто має єдиного одержувача - Державний бюджет України. Оскільки платник податку своєчасно й у встановленому розмірі сплатив суму грошового зобов'язання з авансового внеску з податку на прибуток за лютий 2013 року до державного бюджет, на думку суду, у податкового органу були відсутні підстави для застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкового зобов'язання, оскільки норми законодавства в сфері оподаткування не передбачають застосування штрафу в разі сплати податку з помилкою у рахунках.

Зарахування коштів на той чи інший рахунок державного бюджету є заходом в межах державного бюджету з метою врегулювання питань формування та використання бюджетних коштів. Порядок сплачених до бюджету податків (а саме таким порядком обліку є як облік надходжень до бюджету, який ведеться органами Держказначейства, так і облік платежів, який ведеться податковим органом) не може впливати на сплату податків до бюджету та свідчити про виконання або невиконання платниками своїх обов'язків по сплаті податків.

Аналогічна позиція викладена в ухвалах Харківського апеляційного адміністративного суду № 19/375, Одеського апеляційного господарського суду у справі № 13/112-06-3637А та Вищого адміністративного суду України № 24401/06.

При цьому, сплата позивачем авансового внеску з податку на прибуток відбулась вчасно - 15 лютого 2013 року, адже оплата була проведена на рахунок державного казначейства, призначеного для сплати саме авансового платежу з податку на прибуток. Сума внеску надійшла в державний бюджет на діючий рахунок державного казначейства.

При цьому, податок на доходи нерезидентів в сумі 24 044,43 грн. був сплачений позивачем на єдиний казначейський рахунок до державного бюджету 06 лютого 2012 року відповідно до платіжного доручення № 0000016433.

Враховуючи, що позивачем сплачений авансовий внесок з податку на прибуток за лютий 2013 року та податок на доходи нерезидентів, та зарахований на єдиний казначейський рахунок до державного бюджету у встановлений Податковим кодексом України термін сплати, висновки акту про порушення пункту 50.1 статті 50 Розділу II, пункту 57.1 статті 57 Розділу II Податкового кодексу України на думку суду є необґрунтованими.

Відтак, податкові повідомлення - рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 09 липня 2013 року № 0000724230 та № 0000714230 підлягають скасуванню.

Щодо правомірності застосування штрафних санкцій за порушення своєчасності сплати податку на прибуток а отже і правомірності податкового повідомлення - рішення від 09 липня 2013 року № 0000704230 суд зазначає наступне.

За результатами поданої Декларації за три квартали 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АББ ЛТД» сплатило 19 листопада 2012 року податок на прибуток у сумі 3 962 056 грн.

Як свідчать матеріали справи, позивачем самостійно виявлено помилку в раніше поданій Податковій декларації з податку на прибуток за півріччя 2012 року та 10 лютого 2013 року подано до податкового органу уточнюючу декларацію, за результатами якої було збільшено та відображено в ряду 23 Уточнюючої декларації податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 625 623 грн.

Крім цього, позивачем самостійно виявлено помилку в раніше поданій податковій декларації з податку на прибуток за три квартали 2012 року та 11 лютого 2013 року подано до податкового органу уточнюючу декларацію та визначено податок на прибуток в рядку 14 в сумі 7 518 056 гри., що на 1 199 894 грн. більше, ніж в раніше відображеній податковій декларації за три квартали 2012 року.

Згідно платіжного доручення № 0200001886 від 08 листопада 2012 року позивачем сплачено податок на прибуток у сумі 500 000,00 грн.

Разом з тим, 08 лютого 2013 року позивачем сплачено податок на прибуток у сумі 699 894, 00 грн. (платіжне доручення № 0200003046 від 08 лютого 2013 року).

Наведене свідчить, що станом на 09 лютого 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АББ ЛТД» сплачено податок на прибуток на загальну суму 1 199 894, 00 грн.

В спростування доводів позовної заяви, представник відповідача посилається на порушення останні статті 126 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Проте такі доводи спростовуються матеріалами адміністративної справи та наявними копіями платіжних доручень, які свідчать про своєчасність сплати позивачем податку на прибуток згідно поданої податкової декларації з податку на прибуток та уточнюючих декларацій.

Відтак, податкове повідомлення - рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 09 липня 2013 року № 0000704230 підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, податковим органом не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АББ ЛТД» підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АББ ЛТД» задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 09 липня 2013 року № 0000714230, № 0000704230 та № 0000724230.

3. Судові витрати в сумі 1957,19 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АББ ЛТД» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник

Повний текст постанови виготовлено 28.10.2013 року.