Постанова № 34491307, 21.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 жовтня 2013 року 14:46 № 826/13302/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Іванині М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вірол-Груп»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вірол-Груп» (надалі - Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 03 квітня 2013 року № 0004042202.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 серпня 2013 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, які обгрунтовані тим, що позивач правомірно сформував податковий кредит з ПДВ за господарськими операціями з ТОВ «Дока» на підставі належно оформлених його контрагентом податкових накладних. Доводи відповідача про безтоварність та фіктивність господарських операцій вважає недоведеними належними документальними доказами, відтак достатніми доказами виконання господарських зобов'язань за угодами з вказаним контрагентом вважає податкові накладні, банківські виписки тощо.

Представник відповідача в судових засіданнях та письмових запереченнях проти позову заперечив, вказуючи, що підставою для висновку про заниження податкових зобов'язань з на додану вартість було те, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Дока» фактично не здійснювались, в зв'язку з чим наявність у позивача податкових накладних контрагентів, не є, на думку податкового органу, безумовною підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту з ПДВ та одержання у зв'язку з цим податкової вигоди.

Відповідач вважає, що безтоварна господарська операція за угодами, в результаті яких занижуються податкові зобов'язання з ПДВ та створюється можливість відшкодування податку на додану вартість з бюджету, завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та є такою, що порушує публічний порядок.

В обґрунтування таких доводів відповідач посилається на ряд доказів, які долучені до матеріалів справи.

Отже, на думку відповідача, товари позивачем фактично у ТОВ «Дока» не придбавалися, а витрати на придбання таких товарів, які позивач відніс до складу валових, є надуманими у зв'язку з чим відповідач вважає, що позивач не мав правових підстав для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, враховуючи заперечення відповідача , всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову виходячи з наступного.

Державною податковою інспекцією Печерському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Вірол-Груп» з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.11.2012р. по 30.11.2012 р., за результатами якої складено Акт від 14.03.2013 року № 237/22.2/36404976.

Згідно з висновками акту перевірки позивачем порушено п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.2 ст198, п.198.3 п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 102 426,00 грн. за листопад 2012 р.

Такий висновок податкового органу зводиться до фіктивності господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ «Дока», який, як вказує податковий орган, має ознаки фіктивного підприємства.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03 квітня 2013 року № 0004042202, яким донараховано податкові зобов'язання з ПДВ на суму 128 033,00 грн., (штрафні санкції 25 607,00 грн.).

Щодо господарських операцій між позивачем та ТОВ «Дока» суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, між ТОВ «Вірол-Груп» та ТОВ «Дока» укладено договір поставки товарів від 26.11.2012р. № 261112/1, у відповідності до умов якого на адресу позивача останнім поставлялися товари, визначені у специфікаціях до ддоговору (блоки насосів, зворотні клапани та інші), про що складались видаткові накладні.

Також, на підтвердження виконання договору, представником позивача надано до суду рахунки-фактури, угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, акти звіряння взаємних розрахунків, протокол робочої зустрічі керівників ТОВ «Вірол-Груп» та ТОВ «Дока», первинні документи попередньої співпраці між підприємствами, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано спірні суми податкового кредиту.

Разом з тим, зібраними у справі та дослідженими судом доказами у їх сукупності підтверджується фіктивність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Дока», яке має ознаки фіктивного підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом встановлено, що ТОВ «Дока» не знаходиться за юридичною адресою.

Також, в провадженні СВ Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві знаходиться кримінальна справа №07-11997, порушена за фактом вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.205, ч. 3 ст.209 та ч. 1 ст.358 КК України. Під час розслідування встановлено, що ТОВ «Дока» здійснювало перерахування коштів на рахунок фізичної особи ОСОБА_1 для подальшого переведення в готівку.

Крім того встановлено, що у ТОВ «Дока» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал. виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, які є необхідними для ведення господарської діяльності.

Згідно з актом Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва від 22.11.2011р. №478/23-205/19261401 про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Дока» (код ЄДРПОУ 19261401) з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з 01.08.2010-30.09.2011 року встановлено, що допитані директори ТОВ «Дока» ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які у показах засвідчили, що не мали відношення до реєстрації та перереєстрації СГД, ведення фінансово-господарської діяльності підприємства, а підписували у нотаріальній установі документи, не усвідомлюючи їхнього змісту.

Також суд звертає увагу на наступні обставини.

Надані позивачем на підтвердження факту транспортування товарів товарно-транстпортні накладні датовані листопадом 213 року, хоча поставки товарів здійснені у листопаді 2012 року.

Також, в судовому засіданні був допитаний директор ТОВ «Дока» ОСОБА_4, який зазначив про дійсність господарських відносин з позивачем, наявність ресурсів на підприємстві для ведення господарської діяльності, декларування податкових зобов'язань з ПДВ.

Разом з тим, на конкретні питання суду директор ТОВ «Дока» відповідав не впевнено. З метою підтвердження показань директора, судом було запропоновано надати податкові декларації, зокрема з ПДВ за спірний період, додаток форми 1-ДФ до декларації з податку на прибуток. Проте, в наступне судове засідання ОСОБА_4 не прибув, жодних документів чи заяв до суду не надав, у зв'язку з чим суд критично оцінює його свідчення.

Наведені обставини та досліджені судом документальні докази у їх сукупності, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з постачання товарів між позивачем та контрагентом ТОВ «Дока» фактично не мали реального характеру, їх виконання оформлено лише документально без мети на реальне настання правових наслідків, що обумовлені господарськими договорами.

Відповідно до положень відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. цієї ж норми Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) , не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В силу ж п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції , одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

За вимогами п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

За наведених правових норм у суду відсутні підстави вважати такі податкові накладні первинними бухгалтерськими документами в розумінні Кодексу, тобто документами, які підтверджують фактичне придбання позивачем товарів у ТОВ «Дока».

Враховуючи вище викладене, беручи до уваги пояснення директорів контрагента позивача при кримінальному провадженні, а також невідповідність товарно-транспортних накладних, сумнівність свідчень директора ТОВ «Дока» та його ухилення від надання документів податкової звітності, зважаючи на правові підстави віднесення сум податкового кредиту з ПДВ, суд приходить до висновку, що відомості в податкових накладних недостовірні та є наслідками укладення фіктивних угод.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.

постанова складена у повному обсязі 28 жовтня 2013 року