Постанова № 34491281, 30.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 жовтня 2013 року № 826/15613/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Проектно-технологічний інститут "Укроргводбуд" до Київської міської ради про визнання нечинним та скасування рішення №89/9146 від 28.02.2013 в частині

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Проектно-технологічний інститут «Укроргводбуд» звернулось до суду з позовом до Київської міської ради про визнання нечинним п. 4 рішення Київської міської ради від 28.02.2013 №89/9146 «Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в переліку договорів оренди земельних ділянок, розмір річної плати яких менший від мінімального, встановленого ст. 288 Податкового кодексу України, який є додатком до оскаржуваного рішення, зазначено також Товариство з додатковою відповідальністю «Проектно-технологічний інститут «Укроргводбуд». Пунктом 4 вказаного рішення надано органам державної податкової служби надано повноваження при адмініструванні орендної плати за земельні ділянки застосовувати розмір орендної плати застосований п. 1 цього рішення з моменту офіційного оприлюднення такого рішення, а не з моменту внесення відповідних змін до договору оренди. Також, позивач зазначає, що договором оренди укладеним ним з Київською міською радою передбачено орендну ставку у розмірі 1,5% від нормативної грошової оцінки землі та вказано, що розмір орендної плати може змінюватись за згодою сторін. Оскільки оскаржуване рішення зворотної сили не має, вимога про збільшення орендної плати автоматично, на думку позивача, є протиправною.

Крім того, позивач вказує, що збільшення розміру орендної плати може застосовуватись тільки в разі укладання договору оренди після прийняття Податкового кодексу України та не може поширюватись на договори оренди укладенні до набрання чинності Податковим кодексом України.

Відповідач - Київська міська рада - письмових пояснень по суті позовних вимог суду не надав явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового вирішення справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у різі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання в судове засідання не прибула, а також з огляду на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з додатковою відповідальністю «Проектно-технологічний інститут «Укроргводбуд» та Київською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки від 26.04.2006 терміном дії 25 років.

Відповідно до п. 4.2 договору орендна плата установлена в розмірі 1.5% від нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п. 4.3 Договору розмір орендної плати може змінюватись за згодою сторін шляхом прийняття рішення Київською міською радою та внесенням змін до цього договору.

le="background-color:#FFFFFF;font-family:Times New Roman CYR;font-size:11pt;">Судом встановлено. що 28.02.2013 Київською міською радою прийнято рішення №89/9146 «Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України». яким внесено зміни до 1346 договорів оренди земельних ділянок згідно з додатком, у тому числі договору оренди з товариством з додатковою відповідальністю «Проектно-технологічний інститут «Укроргводбуд».

Пунктом 1 оскаржуваного рішення внесено зміни до договорів оренди земельних ділянок згідно з додатком до цього рішення, встановивши річну оренду плату у розмірі трьох відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

lor:#FFFFFF;font-family:Times New Roman CYR;font-size:11pt;">Пунктом 4 вказаного вище рішення органам державної податкової служби контролювати дотримання орендарями земельних ділянок, зазначених у додатку до цього рішення, вимог цього рішення при подачі суб'єктами господарювання податкових декларацій і обчисленні ними суми орендної плати та при нарахуванні фізичним особам суми орендної плати, а ound-color:#FFFFFF;font-family:Times New Roman CYR;font-size:11pt;">при адмініструванні орендної плати за ці земельні ділянки застосовувати розмір орендної плати, встановлений пунктом 1 цього рішення, з моменту офіційного оприлюднення цього рішення.

Рішення від 28.02.2013 №89/9146 офіційно оприлюднене 02.04.2013 у газеті Київської міської ради «Хрещатик».

tyle="background-color:#FFFFFF;font-family:Times New Roman CYR;font-size:11pt;">Позивач не погоджується з вказаним рішення та зазначає, що Київській міській раді не надано повноваження змінювати розмір орендної плати земельної ділянки без згоди на це орендаря.

:#FFFFFF;font-family:Times New Roman CYR;font-size:11pt;">Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

imes New Roman CYR;font-size:11pt;">Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.pan>

Оцінюючи оскаржуване рішення Київської міської ради на предмет його відповідності вимогам, встановленим частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення відповідно до Закону питань земельних відносин є виключно компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до положень ч.1 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

У відповідності до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Аналогічна за змістом норма міститься в ст.16 Закону України «Про оренду землі».

Відтак, правовою підставою укладення спірного договору в силу положень ст. 124 Земельного кодексу України є відповідне рішення Київської міської ради.

w Roman CYR;font-size:11pt;">Відповідно до статей 12, 80, 83 Земельного кодексу України, статті 21 Закону № 161-ХІV, статті 30 Закону № 2535-ХІІ ініціативою вносити зміни в договори оренди землі наділена одна зі сторін цих договорів, якою у справі, що розглядається, є міська рада - орган місцевого самоврядування, через яку відповідною територіальною громадою реалізовано право власності на передані в оренду земельні ділянки, що знаходяться у комунальній власності.

При цьому. статтею 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Вказаний вище договір оренди земельної ділянки було укладено на підставі рішення Київської міської ради, отже зміни в договір оренди землі також вносяться рішенням Київської міської ради, отже оскаржуване рішення прийнято уповноваженою особою, в межах наданої компетенції відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Земельного кодексу України.

За приписами статей 651, 652 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зокрема, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Статтею 632 цього ж Кодексу передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Сторони у договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ст. 6 ЦК України).

Орендна плата за землю визначена у частині 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Оскільки відповідно до частини першої статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, внесення змін до договору оренди землі у разі зміни ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів уповноваженим органом повинно здійснюватися з дотриманням порядку, визначеного вказаною нормою зазначеного Кодексу. У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до статті 21 Закону № 161-XIV та статті 8 Закону № 2535-ХІІ передбачено внесення змін у розмір орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності.

Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, а тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Згідно статті 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: - для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; - для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, передбачений Податковим кодексом України, повністю відповідає мінімальному розміру річної орендної плати, який передбачала стаття 21 Закону України "Про оренду землі".

З огляду на викладене вбачається, що нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору у випадках, встановлених договором або законом, і, оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленого умовами договору, що і було зроблено відповідачем в оскаржуваному рішенні.

Враховуючи. що оскаржуване рішення прийнято уповноваженою особою в межах наданої компетенції, відповідно до вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України "Про оренду землі", відтак суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Крім того, в ч.2 ст.72 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень ст.94 КАС України, судовий збір не відшкодовується.

Керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволення позовних вимог товариства з додатковою відповідальністю «Проектно-технологічний інститут «Укроргводбуд».

Постанова набуває законної сили в порядку статті 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Келеберда