Постанова № 34491142, 25.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 жовтня 2013 року № 826/14647/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Катющенка В.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»до третя особа проВідділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_2 звільнення май з-під арешту, зобов'язання вчинити певні діїВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві (далі - відповідач), третя особа - ОСОБА_2 (далі - третя особа), в якому просить суд:

- «звільнити з-під арешту, накладеного Відділом державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві та виключити з акта опису й арешту майна, майно, що належить ОСОБА_2 та перебуває в заставі Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»: транспортний засіб марки SKODA FАВІА, рік випуску 2006, кузов НОМЕР_2, сірого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований в УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 18.07.2006 року, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3, видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 18.07.2006 року;

- зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві вчинити дії, спрямовані на зняття (скасування) арешту та вилучити запис про арешт з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів рухомого майна, власником якого є ОСОБА_2: транспортний засіб марки SKODA FАВІА, рік випуску 2006, кузов НОМЕР_2, сірого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований в УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 18.07.2006 року, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3, видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 18.07.2006 року».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що діями органу виконавчої служби порушуються права позивача як кредитора ОСОБА_2, а саме в заставі позивача перебуває транспортний засіб марки SKODA FАВІА, рік випуску 2006, кузов НОМЕР_2, сірого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований в УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 18.07.2006 року, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3, видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 18.07.2006 року» відповідно до договору застави транспортного засобу від 24.07.2006 року. Крім того, представник позивача зазначив, що позивач не є стороною виконавчого провадження, або іншим учасником виконавчого провадження, не ставить питання про визнання права власності на автомобіль, а лише оскаржує дії відповідача, щодо неправомірно накладеного арешту на майно та про його звільнення з-під арешту, оскільки воно знаходиться в заставі банку.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2013 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 30 вересня 2013 року представник відповідача надав суду письмові пояснення стосовно предмету позову та зазначив, що якщо у виконавчому документі немає вказівки про стягнення боргу за рахунок конкретного майна, державний виконавець виносить постанову про накладення арешту на все рухоме і нерухоме майно боржника. Також зазначив, що згідно статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право зняти арешт за постановою начальника або за рішенням суду.

В судовому засіданні 14 жовтня 2013 року представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та просив суд позов задовольнити.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання 14 жовтня 2013 року не забезпечив, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Третя особа в судове засідання 14 жовтня 2013 року не з'явилась, явку повноважного представника не забезпечила, про час, дату та місце судового засідання належним чином повідомлена, про причини неявки суд не повідомила, заперечень чи письмових пояснень стосовно предмету позову суду не надала.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу в порядку письмового провадження у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, в судовому засіданні від 14 жовтня 2013 року суд ухвалив про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

24 липня 2006 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір № 014/1069/73/40772, відповідно до п. 1 якого Банк (кредитор) надав ОСОБА_2 (Позичальнику) кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом 14774,00 дол. на 84 місяці з 24.07.2006 по 24.07.2013 року.

В забезпечення вимог заставодержателя, що випливають з Кредитного договору № 014/1069/73/40772 від 24 липня 2006 року, між позивачем та ОСОБА_2 24 липня 2006 року укладено договір застави транспортного засобу, відповідно до п. 1.2 якого заставодавець передає у заставу заставодержателю транспортний засіб марки SKODA, модель FАВІА, рік випуску 2006, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_2, тип ТЗ: легковий універсал, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований в УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 18.07.2006 року та належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3, виданого УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 18.07.2006 року.

Вищезазначений договір застави транспортного засобу був зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 24 липня 2006 року в реєстрі обтяжень рухомого майна за № 2068, що підтверджується і Витягом з Єдиного реєстру обтяжень рухомого майна (Запис 1).

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві від 18 травня 2011 року відкрито виконавче провадження ВП № 26431670 на підставі виконавчого листа № 2-1725, виданого 05 квітня 2011 року Деснянським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Кредитпромбанк» коштів у сумі 14 859,98 грн.

Відповідно до постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві від 19 травня 2011 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_2.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві від 19 травня 2011 року відкрито виконавче провадження ВП № 26490912 на підставі виконавчого листа № 2-7092, виданого 30 березня 2011 року Деснянським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» коштів у сумі 18 318,28 грн.

Відповідно до постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві від 19 травня 2011 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_2.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві від 20 лютого 2012 року відкрито виконавче провадження ВП № 31305413 на підставі виконавчого листа № 2-1771, виданого 08 серпня 2011 року Деснянським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» 9 338,63 грн. - заборгованості за договором № 20-5040/2-1 про обслуговування та кредитування карткового рахунку від 20.07.2007 р., 93,38 грн. - судового збору та 120,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Відповідно до постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві від 20 лютого 2012 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_2.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві від 11 липня 2012 року відкрито виконавче провадження ВП № 33317157 на підставі виконавчого листа № 2-3353, виданого 04 квітня 2012 року Деснянським районним судом м. Києва про стягнення солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості за договором в сумі 35 904,89 грн., витрат по сплаті судового збору в розмірі 350,05 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі120,00 грн.

Відповідно до постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві від 11 липня 2012 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_2.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві від 09 серпня 2012 року відкрито виконавче провадження ВП № 33757923 на підставі виконавчого листа № 2-1771, виданого 08 серпня 2011 року Деснянським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2, на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» коштів в сумі 9 552,01 грн.

Відповідно до постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві від 09 серпня 2012 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_2.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві від 15 лютого 2013 року відкрито виконавче провадження ВП № 36569784 на підставі виконавчого листа № 2-7092, виданого 30 березня 2011 року Деснянським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» коштів у сумі 18 318,28 грн.

Відповідно до постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві від 15 лютого 2013 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_2.

Позивач, вважаючи, що відповідач безпідставно наклав арешт на транспортний засіб марки SKODA, модель FАВІА, рік випуску 2006, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_2, тип ТЗ: легковий універсал, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований в УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 18.07.2006 року та належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3, видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 18.07.2006 року, звернувся з зазначеним позовом до суду за захистом своїх прав.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України від 21.04.1999 № 606-ХІV «Про виконавче провадження» (далі - Закон 606-ХІV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частинами першою та другою статті 2 Закону № 606-ХІV зазначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу» (далі - державні виконавці).

Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 606-ХІV державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 11 Закону № 606-ХІV).

Згідно частини першої статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Відповідно до частини третьої статті 54 зазначеного Закону для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі:

- виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів;

- якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Згідно частини четвертої статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Таким чином, положення вказаної статті регламентують саме порядок та допустимість звернення стягнення на майно боржника в порядку примусового виконання, що згідно з приписами цієї статті допускає стягнення заставленого майна боржника для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, лише у конкретно визначених випадках.

Право на заставлене майно, щодо якого проведено виконавчі дії по накладенню арешту та заборони його відчуження, у позивача виникло на підставі договору застави транспортного засобу від 24.07.2006 року, тобто до винесення судових рішень Деснянським районним судом м. Києва, на підставі яких були відкриті виконавчі провадження № 26431670, № 26490912, № 31305413, № 33317157, № 33757923, № 36569784.

Згідно статті 572 Цивільного кодексу України - в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною першою статті 593 Цивільного кодексу України передбачено, що право застави припиняється у разі: припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; реалізації предмета застави; набуття заставодержателем права власності на предмет застави.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про заставу» в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про заставу» заставодавець має право в будь-який час до моменту реалізації предмета застави припинити звернення стягнення на заставлене майно виконанням забезпеченого заставою зобов'язання.

Звернення стягнення на заставлене майно та звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості з боржника є правами кредитора, які він може реалізовувати у будь-якому порядку. Звернення стягнення на заставлене майно є правом, а не обов'язком заставодержателя.

Таким чином, звернення стягнення на майно, передане в заставу позивачу за договором застави транспортного засобу від 24 липня 2006 року, який укладений для забезпечення вимог Заставодержателя, що випливають із Кредитного договору № 014//1069/73/40772 від 24 липня 2006 р., в примусовому порядку для задоволення вимог інших стягувачів, які не є заставодержателями, є можливим, зокрема, у випадку припинення в подальшому права застави позивача, та, в свою чергу, допускається після повного задоволення вимог заставодержателя за рахунок коштів отриманих від реалізації заставленого майна.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 014/1069/73/40772 вбачається, що станом на 30 вересня 2013 року заборгованість ОСОБА_2 перед позивачем становить 262652,30 грн.

Відповідно до частини другої статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Враховуючи наведене та дискреційні повноваження державного виконавця, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про звільнення з-під арешту, накладеного Відділом державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві на майно, що належить ОСОБА_2 та перебуває в заставі Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»: транспортний засіб марки SKODA FАВІА, рік випуску 2006, кузов НОМЕР_2, сірого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований в УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 18.07.2006 року, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3, видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 18.07.2006 року підлягають частковому задоволенню шляхом зобов'язання відповідача вчинити дії щодо зняття арешту з транспортного засобу марки SKODA FАВІА, рік випуску 2006, кузов НОМЕР_2, сірого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований в УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 18.07.2006 року, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3, видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 18.07.2006 року, що належить ОСОБА_2.

В частині позовних вимог про зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві вчинити дії, спрямовані на зняття (скасування) арешту та вилучити запис про арешт з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів рухомого майна, власником якого є ОСОБА_2: транспортний засіб марки SKODA FАВІА, рік випуску 2006, кузов НОМЕР_2, сірого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований в УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 18.07.2006 року, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3, видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 18.07.2006 року», суд зазначає, що діючим законодавством, зокрема, Порядком ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2004 року № 830 «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна» не передбачено вилучення запису про арешт з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів рухомого майна.

Разом з тим, як зазначалось вище, частиною другою статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Таким чином, вказаним Законом чітко передбачені дії державного виконавця, пов'язані з надісланням копії постанови про зняття арешту з майна органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника, з огляду на що позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Згідно частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Представник позивача на стягненні судових витрат ні у позовній заяві, ну у судовому засіданні не наполягав.

Керуючись ст. ст. 11, 69-71, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві вчинити дії щодо зняття арешту з транспортного засобу марки SKODA FАВІА, рік випуску 2006, кузов НОМЕР_2, сірого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований в УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 18.07.2006 року, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3, видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 18.07.2006 року, що належить ОСОБА_2.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя В.П. Катющенко