Постанова № 34491077, 24.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

Копія

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2013 року Справа №827/1813/13-а17 год. 52 хв.

місто Севастополь

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі колегії суддів:

головуючого судді - Кириленко О.О.

суддів: Балась Т.П.,

Майсак О.І.,

секретар судового засідання Самойлова М.С.,

за участю: позивача - ОСОБА_2, представника відповідачів - Негелі М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до прокурора міста Севастополя, Генеральної прокуратури України про визнання протиправними дій та бездіяльності, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом до прокурора міста Севастополя, Генеральної прокуратури України про визнання протиправними дій та бездіяльності. А саме, позивач просить, з урахуванням уточнень: визнати протиправними дії прокурора міста Севастополя, який не надав обґрунтованого та вмотивованого рішення (відповіді) у встановлені законом строки по всім пунктам указаним позивачем у заявах (скаргах) з додатками направленими Генеральним прокурором України; визнати протиправними дії прокуратури міста Севастополя щодо ненадання обґрунтованого та вмотивованого рішення (відповіді) від 03 лютого 2011 року у встановлені законом строки по всім пунктам, указаних позивачем в заяві (скарзі), що надійшла від Генеральної прокуратури України з додатками; визнати рішення (відповідь) прокуратури міста Севастополя від 03 лютого 2011 року протиправним; визнати дії прокуратури міста Севастополя та Генеральної прокуратури України щодо незабезпечення обґрунтованого та вмотивованого рішення (відповіді) та не прийняття дії по заяві (скарзі) позивача, що надійшла від Генеральної прокуратури України з додатками.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що протиправними діями відповідачів були порушені права та законні інтереси позивача.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідачів заперечувала проти задоволення адміністративного позову у повному обсязі з підстав викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши доводи учасників судового процесу, встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення проти позову, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14 жовтня 2010 року до Генеральної прокуратури України надійшло звернення позивача щодо порушення трудових прав, законності судових рішень, правомірності дій службових осіб відділу державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції у місті Севастополі та з інших питань.

Листом Генеральної прокуратури України від 20 жовтня 2010 року за № 05/2/3-11080-09 вирішення звернення доручено прокурору міста Севастополя та взято на контроль. Про прийняте рішення позивача проінформовано цим же листом.

09 грудня 2010 року та 23 грудня 2010 року до Генеральної прокуратури України надійшли звернення позивача щодо незгоди з відповідями на попередні звернення позивача та проведення перевірки щодо порушення трудових прав позивача підприємством "13 Судноремонтний завод Чорноморського флоту Російської Федерації", приватним підприємством "Сієста плюс", товариством з обмеженою відповідальністю КЕТЗ "Сатурн".

Зазначені звернення 09 грудня 2010 року та 23 грудня 2010 року за № 19-р було направлено за належністю до прокуратури міста Севастополя, якій доручено провести перевірку наведених заявником доводів, прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства та повідомити позивача про результати перевірки.

Про прийняте Генеральною прокуратурою України рішення позивача проінформовано листами від 09 грудня 2010 року та 23 грудня 2010 року.

Встановлено, що згідно з листом прокуратури міста Севастополя від 03 лютого 2011 року № 05/2/3-143/02-12ск прокуратурою міста Севастополя розглянута заява позивача, яка надійшла з Генеральної прокуратури України, з питань оскарження відповіді заступника прокурора міста Севастополя Пілата І.Г від 22 листопада 2010 року, порушення трудових прав позивача, законності судових рішень, неправомірних дій державних виконавцем та ін.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатись до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Пунктом 1 частини першої статті 6 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що органи прокуратури становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України "Про прокуратуру" (у відповідній редакції) систему органів прокуратури становлять: Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, а також військові прокуратури.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 15 Закону України "Про прокуратуру" Генеральний прокурор України спрямовує роботу органів прокуратури і здійснює контроль за їх діяльністю.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про прокуратуру" прокуратуру міста Севастополя очолює прокурор міста, який спрямовує роботу цієї прокуратури і здійснює контроль за її діяльністю.

Закон України "Про звернення громадян" (далі -Закон) регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів.

Згідно із статтею 1 Закону громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Статтею 3 Закону встановлено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Згідно зі статтями 4, 12 Закону до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності. Дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінально-процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством і законодавством про захист економічної конкуренції.

Відповідно до статті 14 Закону органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

Згідно зі статтею 15 Закону органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Відповідно до пункту 6.4 Регламенту Генеральної прокуратури України, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 30 вересня 2005 року № 53 (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин), звернення громадян та юридичних осіб, які надійшли до Генеральної прокуратури України вперше і за ними не приймалися рішення прокурорами обласного рівня (первинні звернення), передаються в управління розгляду звернень та прийому громадян для розгляду і надсилання до підпорядкованих прокуратур (відповідних відомств) для вирішення.

Порядок розгляду і вирішення звернень та порядок особистого прийому в органах прокуратури України визначений відповідною Інструкцією, яка затверджена наказом Генерального прокурора України № 9гн від 28 грудня 2005 року зі змінами, внесеними наказом Генерального прокурора України № 17 від 25 березня 2008 року.

Відповідно до пункту 3.2 зазначеної Інструкції по кожному зверненню в прокуратурах усіх рівнів може бути виконано одну з таких дій: прийнято до розгляду; передано на вирішення до підпорядкованої прокуратури; направлено до іншого відомства; долучено до скарги, що раніше надійшла, або до матеріалів кримінальної справи.

Пунктом 4.5 цієї Інструкції передбачено можливість надання підпорядкованим прокурорам доручень про перевірку викладених у зверненні доводів.

Статтею 16 Закону встановлено, що до скарги додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненнями раніше.

Встановлено, що рішення прокурором міста Севастополя щодо звернень позивача не приймались.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право бути присутнім при розгляді заяви чи скарги.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу.

Так, особа може бути запрошеною для розгляду її заяви чи скарги лише у випадку проведення засідання, тобто розгляду її колегіально.

Скарги та заяви позивача прокуратурою міста Севастополя колегіально не розглядались.

Крім того, встановлено, що 23 лютого 2011 року та 15 березня 2011 року до Генеральної прокуратури України надійшли скарги позивача щодо порушення трудових прав, які відповідно 28 лютого 2011 року та 22 березня 2011 року було направлено до прокуратури міста Севастополя.

Постановами Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 26 травня 2011 року та від 02 червня 2011 року у справах № 2а-1067/11/2770 та № 2а-1398/11/2770, що набрали законної сили, відмовлено у задоволенні позовів ОСОБА_2 до Генерального прокурора України, Головного управління Державного казначейства України у місті Севастополі про визнання дій та рішень неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди та встановлено, що дії Генеральної прокуратури України щодо направлення 28 лютого 2011 року та 22 березня 2011 року скарг позивача до прокуратури міста Севастополя відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, виходячи з системного аналізу викладених норм законодавства та встановивши фактичні обставини, суд приходить до висновку, що відповідачі діяли з дотримання порядку, строків та у спосіб, які передбачені нормами діючого законодавства. Їх дії повністю узгоджуються з вимогами нормативно-правових актів щодо порядку розгляду звернень громадян.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, за приписами частини другої цієї статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У судовому засіданні представником відповідачів доведено суду правомірність своїх дій, а доводи позивача не знайшли свого підтвердження та спростовані фактичними обставинами та доказами, встановленими судом.

За таких обставин суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена у строки і порядку встановленими частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Головуючий суддя(підпис)О.О. Кириленко Судді(підпис)Т.П. Балась (підпис)О.І. Майсак

Постанову складено у повному обсязі

29 жовтня 2013 року

З оригіналом згідно

Суддя О.О. Кириленко