Постанова № 34491067, 01.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

01 жовтня 2013 року 10:50 №826/13066/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Кришталь М.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Владал 88»додержавної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПСпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.04.2013 №0004422270 та від 30.04.2013 №0004432270,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Владал 88» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.04.2013 №0004422270 та від 30.04.2013 №0004432270.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва ДПС на підставі хибних висновків акту перевірки від 16.04.2013 №238/1-22-70-37311610 щодо нікчемності правочинів, укладених позивачем з товариством з обмеженою відповідальністю «ВК Віконні системи» за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, прийнято податкові повідомлення-рішення від 30.04.2013 №0004422270, якими позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 262 358,00 грн. та від 30.04.2013 №0004432270, якими позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 249 864,00 грн.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 16.04.2013 №238/1-22-70-37311610 та, відповідно, податкових повідомлень-рішень від 30.04.2013 №0004422270 та від 30.04.2013 №0004432270. Так, відповідачем вказано на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Владал 88» та товариством з обмеженою відповідальністю «ВК Віконні системи».

Відповідач в судове засідання 19.09.2013 не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, докази чого містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи №826/13066/13-а у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

style="background-color:#FFFFFF;font-family:Times New Roman CYR;font-size:12pt;">ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва ДПС проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Владал 88» з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам товариства з обмеженою відповідальністю «Владал 88» з його контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю «Феріт Д», приватним підприємством «АТМ», товариством з обмеженою відповідальністю «ВК Віконні системи», товариством з обмеженою відповідальністю «Галактика М», приватним підприємством «Екоскан Сервіс», товариством з обмеженою відповідальністю «Ангстрем Континенталь», товариством з обмеженою відповідальністю «Дидактика», товариством з обмеженою відповідальністю «Ліга», товариством з обмеженою відповідальністю «Лігран», товариством з обмеженою відповідальністю «Матадор», товариством з обмеженою відповідальністю «Ривс», товариством з обмеженою відповідальністю «Старт Д», товариством з обмеженою відповідальністю «Супутник», товариством з обмеженою відповідальністю «Шоковіта», приватним підприємством «Транс-Атлантіка Сервіс», приватним підприємством «Мегіур» та товариством з обмеженою відповідальністю «Техніка» за період з 01.01.2012 по 31.12.2012.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Владал 88» пунктів 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість на суму 199 891,00 грн.

mily:Times New Roman CYR;font-size:12pt;">Крім того, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток на суму 209 886,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва ДПС складено акт від 16.04.2013 №238/1-22-70-37311610 та прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 30.04.2013 №0004422270, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 262 358,00 грн., у тому числі: 209 886,00 грн. - основний платіж, 52 472,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

від 30.04.2013 №0004432270, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 249 864,00 грн., у тому числі: 199 891,00 грн. - основний платіж, 49 973,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

oman CYR;font-size:12pt;">Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

mes New Roman CYR;font-size:12pt;">Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

background-color:#FFFFFF;font-family:Times New Roman CYR;font-size:12pt;">Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПС від 16.04.2013 №238/1-22-70-37311610, висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Владал 88» та товариством з обмеженою відповідальністю «ВК Віконні системи» за договором від 03.01.2012 №0301 ТП.

Так, між товариством з обмеженою відповідальністю «Владал 88» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «ВК Віконні системи» (виконавець) було укладено договір про надання транспортних послуг від 03.01.2012 №0301 ТП, відповідно до якого виконавець бере на себе зобов'язання за попереднім завданням замовника надавати останньому транспортні послуги механізмами, разом з екіпажем, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві надані послуги у порядку і на умовах, передбачених договором.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копію укладеного договору від 03.01.2012 №0301 ТП; копію додатку №1 до договору від 03.01.2012 №0301 ТП; копію додаткового договору №1 від 15.03.2012; копію додаткового договору №2 від 02.07.2012; копію додаткового договору №3 від 25.07.2012; копії актів здачі-прийняття робіт за певні періоди; копії податкових накладних за відповідні періоди; копії змінних рапортів; копія договору оренди самохідних машин та механізмів від 01.01.2012.

mes New Roman CYR;font-size:12pt;">У свою чергу, державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва ДПС на спростування реальності господарських операцій, здійснених між товариством з обмеженою відповідальністю «Владал 88» та товариством з обмеженою відповідальністю «ВК Віконні системи», вказано на акт державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС від 21.12.2012 №7212/224/33972398 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ВК Віконні системи» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за червень 2011 року.

З акту державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС від 21.12.2012 №7212/224/33972398 вбачається, що у товариства з обмеженою відповідальністю «ВК Віконні системи» відсутні виробниче обладнання, складські та торгівельні приміщення, сировина та матеріали для здійснення основного виду діяльності.

Суд звертає увагу, що документальна позапланова невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «ВК Віконні системи», за результатами якої складено акт від 21.12.2012 №7212/224/33972398, не проводилась по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Владал 88».

Позивачем надано суду копії судових рішень, відповідно до яких визнано протиправними дії державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС щодо проведення перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ВК Віконні системи», за результатами якої складено акт від 21.12.2012 №7212/224/33972398.

Так, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2013 в адміністративній справі №804/1261/13-а визнано протиправними відповідні дії державної податкової інспекції у інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2013 в адміністративній справі №804/1261/13-а залишено без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2013 в адміністративній справі №804/1261/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВК Віконні системи» до державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровському районі ДПС.

Згідно з частиною четвертою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно із приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до статті 129 Конституції України одним із основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду. З конституційною нормою кореспондуються приписи статей 7, 14 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких принципом здійснення правосуддя в адміністративних судах є, зокрема, обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2013 в адміністративній справі №804/1261/13-а набрала законної сили 30.04.2013, про що свідчать матеріали справи.

Відповідачем не надано суду доказів щодо скасування названих судових рішень внаслідок їх касаційного оскарження у встановленому чинним законодавством порядку.

Враховуючи, що судовим рішенням, яке набрало законної сили встановлено протиправність дій державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС при проведенні позапланової перевірки, внаслідок якої складено акт від 21.12.2012 №7212/224/33972398, судом не беруться до уваги посилання відповідача на відповідний акт, як доказ правомірності оскаржуваного рішення.

Також суд звертає увагу, що під час перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Владал 88» відповідачем не перевірявся рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та приватним підприємством «ВК Віконні системи». Відповідачем не надано суду будь-яких доказів, які покладено в основу висновків акту перевірки на підтвердження відсутності факту реальності господарських операцій, вчинених контрагентами.

Суд звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 27.02.2013 №К/9991/92757/11, від 20.02.2013 №К/9991/53330/12, від 28.02.2013 №К-20720/10, від 07.03.2013 №К-41951/10, від 03.12.2012 №К/9991/59241/12.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

За таких обставин, враховуючи, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що підтверджують порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Владал 88» вимог податкового законодавства; доказів відсутності факту реальності господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «ВК Віконні системи»; доказів того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 30.04.2013 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.04.2013 №0004422270 та від 30.04.2013 №0004432270 підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПС від 30.04.2013 №0004422270 та від 30.04.2013 №0004432270.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.