Постанова № 34490855, 22.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 жовтня 2013 року 11:32 № 2а-7774/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: Головуючий суддя Іщук І.О., суддів Погрібніченко І.М., Шулежко В.П., при секретарі судового засідання Самаренко Х.С., вирішив у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомФонду державного майна України

доДержавної виконавчої служби Українипроскасування постанови від 06.05.2011 р. ВП № 25281545,за участю представників сторін:

від позивача: Шевчук О.М., яка діє на підставі довіреності від 15.07.2013 № 277;

від відповідача: Малиш Т.О., яка діє на підставі довіреності від 21.12.2012 № 2.7-4.4/4.4/1932.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 22 жовтня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Фонд державного майна України звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної виконавчої служби України про скасування постанови від 06.05.2011 р. ВП № 25281545.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною виконавчою службою України незаконно винесено постанову про накладення повторного штрафу на позивача за невиконання рішення суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.09.2011 р., суд замінив неналежного відповідача Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на належного відповідача - Державну виконавчу службу України та зупинив провадження у справі № 2а-7774/11/2670 до набрання законної сили судовим рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 2а-6624/11/2670 та ухвали Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 2а-1274/10/1770.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва 25.09.2013 р. поновлено провадження у справі № 2а-7774/11/2670.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні усно заперечив проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2011 р. постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11.10.2010 р. у справі № 2а-1274/10/1770 скасовано, а позовну заяву ОСОБА_4 задоволено.

Ухвалою від 26.04.2012 р. у справі № К/9991/15857/11, №К/9991/17802/11, №К/9991/89378/11 Вищий адміністративний суд України скасував постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2011 р., а справу за позовом ОСОБА_4 до Фонду державного майна України, третя особа - начальник регіонального відділення Фонду державного майна по Рівненській області Іванов В.К. про визнання неправомірними дій, скасування наказу, поновлення на посаді та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

15.12.2012 р. Житомирський апеляційний адміністративний суд виніс ухвалу у справі № 2а-1274/10/1770, якою апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11.10.2010 р. - без змін.

09.07.2013 р. Вищий адміністративний суд України виніс ухвалу, якою постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11.10.2010 р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2012 р. залишив без змін.

Беручи до уваги вищенаведене суд зазначає, що постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11.10.2010 р. у справі № 2а- 1274/10/1770 було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Фонду державного майна України (надалі - Фонд) про визнання неправомірними дій Фонду щодо прийняття Наказу від 27.02.2010 № 39-р, скасування Наказу Фонду від 27.02.2010 № 39-р, поновлення на посаді Начальника регіонального відділення Фонду державного майна по Рівненській області, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі 53 961,17 грн.

Листом від 23.03.2011 р. № М-7586/25-17 відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надіслав на адресу позивача копію постанови від 18.03.2011 р. ВП № 25281545 про відкриття виконавчого провадження.

За наслідками оскарження зазначеної постанови, Окружний адміністративний суд м. Києва постановив рішення від 11.05.2011 р. у справі № 2а-4846/11/2670, яким позов задоволено частково, зокрема скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 18.03.2011 р. ВП № 25281545.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2012 р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.05.2011 р. у справі № 2а-4846/11/2670 залишено без змін. Дана постанова набрала законної сили 20.03.2012 р.

Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України листом від 22.04.2011 р. № М-7586/25-17 надіслано на адресу позивача копію постанови від 22.04.2011 р. ВП № 25281545 про накладення штрафу у розмірі 680,00 гривень.

Натомість 20.05.2011 р. на адресу Фонду надійшов лист Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 12.05.2011 р. № М-7586/25-17 про направлення постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мазур Г.І. від 06.05.2011 р. ВП №25281545 про накладення повторного штрафу.

Не погоджуючись з винесено постановою, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про скасування останньої.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, колегія суддів бере до уваги наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язання діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Під час дослідження матеріалів справи судом встановлено, що у березні 2010 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до Фонду державного майна України про визнання дій неправомірними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення оплати за час вимушеного прогулу.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11.10.2010 р., залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2012 р., у задоволені позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.07.2013 р. у справі №К/800/2529/13 касаційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11.10.2010 р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2012 р. - без змін.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 11.10.2010 р. у справі 2а- 1274/10/1770 та постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.05.2011 р. у справі № 2а-4846/11/2670 має преюдиційне значення в даній адміністративній справі про скасування постанови відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби від 06.05.2011 р. ВП № 25281545, а викладені в даних судових рішеннях висновки, вважаються обов'язковими для встановлення фактичних обставин у даній справі.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідачу було відомо, що в Окружному адміністративному суді м. Києва розглядається справа № 2а-4846/11/2670 за позовом Фонду до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови від 18.03.2011 ВП № 25281545 про відкриття виконавчого провадження, а також справа за позовом Фонду до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 12.04.2011 р. ВП № 25281545 про накладення штрафу.

Зі змісту п. п. 10.2, 10.3 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 р. за N 865/4158 (надалі - Інструкція № 74/5) вбачається, що постанова про накладення штрафу повинна бути затверджена начальником органу державної виконавчої служби управління юстиції.

Однак колегією суддів встановлено, що отримана позивачем постанова відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 06.05.2011 р. ВП №25281545 про накладення повторного штрафу не затверджена начальником органу державної виконавчої служби, що є порушенням зі сторони відповідача.

Беручи до уваги викладене, враховуючи встановлені фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

З урахуванням фактичних обставин справи, в даній справі відпали обставини, які зумовлювали примусове виконання рішення, а тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та визнання постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мазура Г.І. від 06.05.2011 р. ВП №25281545 про накладення повторного штрафу незаконною.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, позивач довів належними та документально підтвердженими доказами обставини в обґрунтування своїх позовних вимог.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69 -71, 94, 160 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

1. Позов Фонду державного майна України до Державної виконавчої служби України задовольнити повністю.

2. Скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 06.05.2011 р. ВП № 25281545 про накладення повторного штрафу, винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мазуром Г.І.

3. Судові витрати в сумі 3 (три) гривні 40 копійок присудити на користь Фонду державного майна України за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної виконавчої служби України (04053, м. Київ, вул. Артема, 73, код ЄДРПОУ 37471975).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.О. Іщук

Судді І.М.Погрібніченко

В.П.Шулежко

Повний текст постанови виготовлено 28.10.2013 р.