Постанова № 34490826, 29.10.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 року справа № 823/2651/13-а

12 год. 25 хв. м.Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гараня С.М.,

при секретарі - Рахліній В.В.,

за участю:

представника позивача публічного акціонерного товариства «Христинівський молокозавод» Долобан Л.С.- за довіреністю,

представника відповідача Христинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області Савченко О.М. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Христинівський молокозавод» до Христинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До суду з позовом до Христинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області звернулося публічне акціонерне товариство «Христинівський молокозавод», в якому просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що органами податкової служби проведена виїзна позапланова перевірка підприємства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за наслідками якої було прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, яке він вважає таким, що підлягає скасуванню по тій причині, що придбаний ним пастеризатор для переробки молока не вводився в експлуатацію та не використовувався у господарській діяльності позивача, тому для останнього він не був основним засобом, а відтак позивач правомірно включив нараховану з вартості цього пастеризатора суму податку на додану вартість до податкового кредиту бюджетної декларації і визначив суму бюджетного відшкодування за вересень 2006 року у відповідності з вимогами Закону України «Про податок на додану вартість», що діяв на момент виникнення спірних правовідносин.

На думку відповідача, викладену ним у запереченні на адміністративний позов, придбаний позивачем у серпні 2006року у ВАТ «Жашківський маслозавод» пастеризатор як основний засіб, був призначений для використання у господарській діяльності позивача для переробки молока та молочної продукції, придбаних як за нульовою ставкою так і за двадцятивідсотковою ставкою податку на додану вартість, тому нараховану з вартості цього пастеризатора суму податку на додану вартість необхідно розподілити у складі податкового кредиту між бюджетною та дотаційною податковими деклараціями у відповідності з коефіцієнтом, який дорівнює частці молока, закупленого за двадцятивідсотковою ставкою податку на додану вартість у загальному обсязі молока, закупленого у всіх категорій постачальників. З цих підстав вважає дії податкового органу щодо складення податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість законними та обґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, вивчивши матеріали адміністративної справи та докази, надані ними в судовому засіданні, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що публічне акціонерне товариство «Христинівський молокозавод» як суб'єкт господарювання зареєстрований Христинівською районною державною адміністрацією Черкаської області 29.09.1999 р., ідентифікаційний код 00451725 (т.1, а.с. 7).

Публічне акціонерне товариство «Христинівський молокозавод» як платник податків та зборів перебуває на обліку у Христинівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області, а з 18.10.1999 р. є платником податку на додану вартість (свідоцтво платника ПДВ № 324444535) (т.1, а.с. 8).

11.12.2006 р. відповідачем проведена виїзна позапланова перевірка ПАТ «Христинівський молокозавод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2006 року, за результатами якої був складений акт № 29/23-01/00451725 від 11.12.2006 р. (т.1, а.с. 12-25).

Перевіркою встановлено, що позивач є переробним підприємством, на яке поширюється дія п.п. 7.4.1 п. 7.7 ст. 7 і п. 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР), та Постанови Кабінету Міністрів України № 805 від 12.06.1999 р. якою затверджений Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі (далі - Порядок № 805), тому він подавав до податкової інспекції дві податкові декларації з податку на додану вартість: загальну, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом (бюджетна декларація), і окрему, за якою цей податок спрямовується на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продане ними позивачу молоко (дотаційна декларація).

У поданій позивачем відповідачу бюджетній декларації за серпень 2006 року позивач у складі податкового кредиту відобразив 468520 грн., у тому числі: 111361 грн. по рядку 10.1 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою», і 357159грн. по рядку 16 «Коригування податкового кредиту за попередні звітні періоди».

До відображеної позивачем по рядку 10.1 бюджетної декларації за серпень 2006 року суми 111361 грн. були включені: 2 грн.45 коп. податку на додану вартість з придбаного позивачем у серпні 2006 року молока, визначеного за коефіцієнтом 0,000018, який дорівнює частці молока, закупленого за двадцятивідсотковою ставкою податку на додану вартість у загальному обсязі молока, закупленого у всіх категорій постачальників, 11333 грн. 33 коп. податку на додану вартість із сплаченої позивачем у серпні 2006 року ВАТ «Жашківський маслозавод» суми передоплати за товари, 25 грн. 69 коп. податку на додану вартість з інших придбаних товарів, 100000 грн. податку на додану вартість з придбаного, але не оплаченого позивачем у серпні 2006 року у ВАТ «Жашківський маслозавод» пастеризатора.

До відображеної позивачем по рядку 16 бюджетної декларації за серпень 2006 року суми 357159 грн. були включені: 93650 грн. та 46601 грн. 67 коп. податку на додану вартість із сплачених позивачем у червні 2006року ВАТ «Жашківський маслозавод» сум передоплати за вершки, 55350 грн., 21000 грн. і 37745 грн. податку на додану вартість із сплачених позивачем у липні 2006року ВАТ «Жашківський маслозавод» сум передоплати за вершки та 102812грн. 67коп. податку на додану вартість із оплаченої позивачем у червні 2006 року вартості придбаних у ТОВ „Леманс" ємкостей.

Перевіркою також встановлено, що придбаний позивачем у серпні 2006 року у ВАТ «Жашківський маслозавод» згідно з податковою накладною від 31.08.2006 р. №71 пастеризатор був оприбуткований позивачем по дебету рахунку 152/4 «Придбання (виготовлення) обладнання», і як основний засіб призначений для переробки молока, яке придбавається позивачем як за нульовою ставкою податку на додану вартість так і за двадцятивідсотковою ставкою, проте позивач в порушення вимог п. 11.21 ст.11 Закону №168/97-ВР та п. 6 Порядку №805 суму нарахованого за пастеризатор податку на додану вартість - 100000грн. не розподілив між бюджетною і дотаційною деклараціями пропорційно часткам молока, закупленого за нульовою та двадцятивідсотковою ставкою податку на додану вартість, внаслідок чого завищив суму податкового кредиту по бюджетній декларації на 99998 грн. 20 коп.

Відповідно звітної бюджетної декларації і розрахунком суми бюджетного відшкодування за вересень 2006р., поданих до органу податкової служби, різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду мала позитивне значення і становила 131269грн., а сума бюджетного відшкодування - 93650 грн. При цьому позивач в порушення вимог пп. 7.7.1 та 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР у рядку 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування за вересень 2006 року до фактично сплаченої ним у серпні 2006 року суми податку на додану вартість у розмірі 178588 грн. включив як 11361 грн. фактично сплачену ним суму податку на додану вартість із придбаних товарів, право на податковий кредит за якими виникло у серпні 2006 року, так і 167227 грн. фактично сплачену ним суму податку на додану вартість із придбаних товарів, право на податковий кредит за якими виникло у попередні до серпня 2006 року місяці, що призвело до завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за вересень 2006 року на 82289 грн. (93650грн. - 11361грн.).

За результатами перевірки відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення від 15.12.2006р. №0000542301/0 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2006року у розмірі 82289 грн.

Спірні правовідносини на час їх виникнення, були врегульовані Законом України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР), яким визначені платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до вимог підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 Закону №168/97-ВР визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (підпункт 7.5.1. пункту 7.5 статті 7 Закону №168/97-ВР).

За приписами підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону №168/97-ВР містить такі сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону №168/97-ВР передбачено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Судом встановлено, що позивачем у ВАТ «Жашківський маслозавод» був придбаний пастеризатор марки ВТО-1000 для високотемпературної обробки вершків, у зв'язку з чим продавцем була виписана податкова накладна № 71 від 31.08.2006 р. (т.1, а.с. 27).

Проте, покупцем - ПАТ «Христинівський молокозавод» поставлений товар не оплачений, що не заперечується сторонами та підтверджується наданими суду доказами.

З аналізу обставин справи та норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, суд приходить до висновку, що сума податку на додану вартість, нарахованого під час придбання товару та не сплачена покупцем, не може бути включена до складу податкового кредиту платника податку та не враховується під час визначення належних такому платнику податку сум бюджетного відшкодування.

З огляду на викладене, дії відповідача щодо зменшення суми бюджетного відшкодування позивачу за спірним податковим повідомленням-рішенням від 15.12.2006 р. № 000054201/0 за вересень 2006 року у розмірі 82289 грн., є правомірними, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя С.М. Гарань

Повний текст постанови виготовлений 1 листопада 2013 року.