Постанова № 34490799, 09.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 жовтня 2013 року 17:47 № 826/12173/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Медведєвій А.С., за участю представників: позивача - Оджиковського В.О., відповідача - Манікало І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справуза позовом Приватного акціонерного товариства «Індустріальні та дистрибуційні системи»доМіжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платниківпровизнання протиправним та скасування Наказу від 21 березня 2013 року № 290, визнання протиправними дій та стягнення коштів, -

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 09 жовтня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

30 липня 2013 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «Індустріальні та дистрибуційні системи» (далі - ПАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи», позивач) з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування Наказу Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби від 21 березня 2013 року № 290 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» з питань своєчасності сплати податку на прибуток за півріччя 2012 року; визнання протиправними дій Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби з проведення 02.04.2013 року документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на прибуток за півріччя 2012 року, зі складення акту перевірки від 05.04.2013 року № 353/40-20/24364528 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи», код за ЄДРПОУ 24364528 з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на прибуток за півріччя 2012 року» та стягнення з Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - відповідач) на користь ПАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» коштів в розмірі 7 381,00 грн. на відшкодування шкоди, завданої його незаконними діями.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що у відповідача не було законних підстав для призначення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Виходячи з зазначеного, позивач вважає, що наказ відповідача про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 21 березня 2013 року № 290 ґрунтується не на підставі норм чинного законодавства, а його дії з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податку та зі складання акту є протиправними.

Крім того, на думку позивача, оскільки дії з проведення документальної невиїзної перевірки позивача, а також дії зі складання акту перевірки за результатами її проведення, були здійснені відповідачем незаконно, то відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачеві шкоду, що завдана такими незаконними діями. Шкодою, в даному випадку, є вартість послуг ТОВ «КМ Партнери» з підготовки проекту заперечень до акту перевірки в розмірі 7 381,00 грн., які не були б здійснені позивачем в разі, якби перевірка не проводилась.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

Контролюючий орган подав заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначає, що оскільки позивачем було подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, без заповнення рядків 23-32, які передбачають відображення виправлених показників задекларованих сум до сплати, у контролюючого органу були всі підстави для проведення перевірки.

Крім того, на думку відповідача, дії контролюючого органу матимуть юридичне значення для позивача лише після того, як вони будуть втілені у рішенні, прийнятому уповноваженою особою цього органу, з огляду на що, право позивача підлягає захисту шляхом пред'явлення позову про скасування рішень контролюючого органу, яким безпосередньо визначені правові наслідки (накладення штрафу, стягнення коштів).

А тому, самі лише дії посадових осіб контролюючого органу із проведення перевірки не створюють будь-яких правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав платника податків, і відповідно не завдають йому шкоди.

Також, на переконання контролюючого органу, він під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача діяв у чіткій відповідності до приписів норм чинного законодавства.

В наданих запереченнях, відповідач просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову представник відповідача заперечував.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Індустріальні та дистрибуційні системи» (ідентифікаційний код юридичної особи 24364528) зареєстровано 08 квітня 1996 року Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією. Вказане товариство розташоване за адресою: 04073, м. Київ, проспект Московський, будинок 9, корпус 5, офіс 501.

ПАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 16 квітня 1996 року за № 13579, на час перевірки товариство перебувало на обліку в Окружній державній податковій службі - Центральному офісі з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби.

Згідно Свідоцтва № 100280093 (форма № 2-ПДВ) від 22 квітня 2010 року ПАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 243645226659).

21 березня 2013 року головою Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України прийнято Наказ «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» № 290 (далі - Наказ № 290), на підставі якого, головному державному податковому ревізору-інспектору відділу податкового супроводження підприємств харчової промисловості управління податкового супроводження підприємств сфери матеріального виробництва Центрального офісу необхідно провести документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» (код за ЄДРПОУ 24364528) з питань своєчасності сплати податку на прибуток за півріччя 2012 року, тривалістю 1 робочий день з 02 квітня 2013 року.

На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України та Наказу № 290 від 21 березня 2013 року контролюючим органом оформлено повідомлення № 5430/10/40-220 від 21 березня 2013 року про проведення з 02 квітня 2013 року документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» (далі - Повідомлення № 5430/10/40-220).

На підставі пп. 20.1.1 п. 20.1 ст. 20, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України контролюючим органом оформлено повідомлення про запрошення № 5445/10/40-220 від 22 березня 2013 року генерального директора ПАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» та головного бухгалтера з'явитись до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби 05.04.2013 року об 11-ій год. для підписання акту документальної позапланової невиїзної перевірки (далі - Повідомлення про запрошення № 5445/10/40-220).

Копія Наказу № 290, Повідомлення № 5430/10/40-220 та Повідомлення про запрошення № 5445/10/40-220 були надіслані платнику податку рекомендованим листом 22.03.2013 р. Згідно даних на повідомленні про вручення поштового відправлення, вказані вище копія наказу та повідомлення були отримані позивачем 01.04.2013 р.

02 квітня 2013 року Окружною державною податковою службою - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи», код за ЄДРПОУ 24364528 з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на прибуток за півріччя 2012 року, за результатами якої складено Акт № 353/40-20/24364528 від 05 квітня 2013 року.

В ході перевірки контролюючим органом встановлено порушення платником податку п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, а саме, порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток.

11 квітня 2013 року позивач до податкового органу подав заперечення та зауваження на Акт № 353/40-20/24364528 від 05 квітня 2013 року.

У висновку відповідача, складеного за результатами розгляду заперечень від 17.04.2013 р. № 7353/10/40-220 висновки, викладені в акті № 353/40-20/24364528 від 05 квітня 2013 року залишено без змін.

Незгода з зазначеним вище Наказом відповідача № 290, його діями з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, зі складання акту перевірки № 353/40-20/24364528 від 05 квітня 2013 року обумовила позивача звернутись до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з доводами Приватного акціонерного товариства «Індустріальні та дистрибуційні системи», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України) та іншими нормативно-правовими актами.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами п. 1.1 ст. 1 ПК України (в редакції, чинній на момент винесення спірного наказу) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

В статті 75 ПК України визначені види перевірок.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Пунктом 79.2 ст. 79 ПК України встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

В ході дослідження матеріалів справи судом встановлено, що під час перевірки контролюючим органом були використані:

- податкова декларація з податку на прибуток за півріччя 2012 року (реєстраційний № 9044439379 від 30.07.2012 р.);

- податкова декларація з податку на прибуток уточнююча за півріччя 2012 року (реєстраційний № 9049946737 від 17.08.2012 р.);

- податкова декларація з податку на прибуток уточнююча за півріччя 2012 року (реєстраційний № 9050418031 від 20.08.2012 р.);

- лист Окружної державної податкової служби - Центрального офісу № 7369/10/40-250 від 22.08.2012 р.;

- платіжні доручення на сплату грошового зобов'язання № 64805 від 20.09.2012 р. на суму 3 427 200,00 грн., № 65134 від 28.09.2012 р. на суму 95 000,00 грн., № 65436 від 08.10.2012 р. на суму 1 711 500,00 грн., № 66141 від 23.10.2012 р. на суму 6 676 233,06 грн.;

- дані бази Податковий блок «Облік податків та платежів»: картка особового рахунку (КОР) платника податків ПАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» за 2012 рік.

За результатами опрацювання поданої податкової декларації ПАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» з податку на прибуток за півріччя 2012 року від 30.07.2012 р. № 9044439379 відповідачем встановлено, що задекларована сума до сплати податку на прибуток, нарахованого за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду (рядок 16 Декларації) складає 20 860 995 грн. та сума авансового внеску при виплаті дивідендів, нарахована за результатами останнього календарного кварталу звітного (податкового) періоду, що має бути сплачена за місцезнаходженням юридичної особи (рядок 22 Декларації) складає 5 033 847 грн.

Загальна сума узгодженого грошового зобов'язання, яка підлягала сплаті до бюджету за півріччя 2012 року, складає 25 894 842 грн., граничний термін сплати - 19.08.2012 р.

Станом на 19.08.2012 р. задекларована сума була сплачена ПАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» до Державного бюджету не в повному обсязі. Сума податкового боргу станом на 19.08.2012 р. склала 6 676 233,06 грн.

20.08.2012 р. ПАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» було подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за № 9049946737, без заповнення рядків 23-32, які передбачають відображення виправлених показників задекларованих сум податку до сплати.

Позивачем подано документи, якими підтверджується сплата суми грошового зобов'язання, а саме платіжні доручення: від 20.09.2012 р. № 64805 на суму 3 427 200 грн., від 28.09.2012 р. № 65134 на суму 95 000 грн., від 08.10.2012 р. № 65436 на суму 1 711 500 грн., від 23.10.2012 р. № 66141 на суму 6 676 233,06 грн.

Таким чином, сплата грошового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 6 676 233,06 грн. затримано на 63 дні.

За вказаних обставин суд зазначає, що оскільки позивач подав уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за № 9049946737, без заповнення рядків 23-32, які передбачають відображення виправлених показників задекларованих сум податку до сплати, у відповідача були всі підстави для проведення перевірки.

Окрім цього, відповідно до п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Так, у пп. 78.1.3 п. 78.1 ст. 78 ПК України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, коли платником податків подано органу державної податкової служби уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся органом державної податкової служби.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що у контролюючого органу було достатньо підстав для проведення перевірки, а тому рішення суб'єкта владних повноважень є таким, що відповідає дійсності, прийняте обґрунтовано, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як наслідок, підстав для визнання Наказу № 290 протиправним та скасування, у суду немає.

Стосовно заявлених вимог позивача щодо визнання протиправними дій відповідача з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та зі складення акту перевірки, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, у тому числі під час прийняття ними рішень, вчиненні дій або допущенні бездіяльності, що створюють відповідні юридичні наслідки у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Правовідносини, з яких виникають публічно-правові спори, завжди побудовані на принципі «влади-підпорядкування». Ознакою публічно-правового спору є участь у ньому з однієї сторони суб`єкта, наділеного владними повноваженнями, який здійснює владну управлінську функцію, тобто, формує волевиявлення держави у відповідних правовідносинах.

Воля суб`єкта владних повноважень оформлюється в адміністративних актах (рішеннях) та діях, які є обов'язковими до виконання суб`єктами, яким вони адресовані.

Частиною третьою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вимоги про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень можуть бути задоволені судом у разі, якщо активна поведінка такого суб'єкта вчинена ним поза межами його правового регулювання та впливає на реалізацію прав свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб.

У сфері податкових правовідносин, виникнення у платника податків податкового обов`язку зумовлюється, зокрема, винесенням за результатами контролюючих заходів податкових повідомлень-рішень, якими зменшується (збільшується) суми грошового зобов`язання платника податків, бюджетного відшкодування, від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, інших рішень, якими встановлюються факти наявності податкових правопорушень та застосовуються відповідні наслідки (рішення про відмову у прийнятті податкової декларації, анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, застосування адміністративного арешту майна тощо).

Права, свободи та інтереси платника податків, які, на його думку, порушені податковим органом внаслідок прийняття таких рішень, захищаються у спосіб їх оскарження в адміністративному та/або судовому порядку.

До компетенції податкового органу відноситься, зокрема, податковий контроль, який здійснюється суб`єктом владних повноважень у спосіб проведення перевірок та звірок відповідно до вимог Податкового кодексу України. Повноваження податкового органу у сфері податкового контролю поширюються також на обробку отриманої у ході контролюючого заходу податкової інформації, фіксацію наслідків перевірки або звірки у формі складання акта або довідки та визначення суми грошових зобов`язань платника податків, у разі виявлення його заниження (завищення).

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що дії відповідача щодо виконання функціонального обов`язку, пов`язаного з організацією та проведенням документальної позапланової невиїзної перевірки, складання акту та висвітлення в акті перевірки висновків стосовно порушення позивачем вимог законодавства України, не породжують, не змінюють та не припиняють прав та обов'язків підприємства у сфері публічно-правових відносин, у зв`язку з чим вимоги про визнання таких дій протиправними задоволенню не підлягають.

Стосовно заявленої вимоги позивача щодо стягнення з Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - відповідач) на користь ПАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» коштів в розмірі 7 381,00 грн. на відшкодування шкоди, завданої його незаконними діями, суд зазначає, що вказана вимога позивача не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідач під час проведення перевірки та складання акту перевірки діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, нанесення шкоди відповідачем платнику податків судом не встановлено.

На підставі наведеного, суд не може взяти до уваги в якості обґрунтування факту спричинення шкоди, завданої незаконними діями відповідача, оскільки таке твердження позивача є суб'єктивним та така шкода, не підтверджена жодним доказом, у зв'язку із чим вказана вище вимога до задоволення не підлягає.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Натомість, відповідачем доведено правомірність його дій та прийнятого ним Наказу № 290.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Індустріальні та дистрибуційні системи» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 14.10.2013 р.