Постанова № 34490760, 18.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 жовтня 2013 року № 826/12642/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Смолія І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськжитлобуд» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м.Києвітреті особиТовариство з обмеженою відповідальністю «Саноіл торг» Товариства з обмеженою відповідальністю «Асті-Ко»провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень На підставі ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Обставини справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськжитлобуд» звернулося до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (далі - відповідач або податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позивних вимог позивачем вказується на протиправність та необґрунтованість спірного рішення спірного рішення, у зв'язку з чим представник позивача просить позов задовольнити та скасувати податкові повідомлення-рішення.

У судових засіданнях позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, змін та доповнень до позову не подав.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив в повному обсязі, в обґрунтування заперечень на позов зіслався на обставини викладені в письмових запереченнях на позов.

Представник третьої особи ТОВ «Саноіл торг» в судове засідання не з'явився, однак подав до суду письмові пояснення з приводу заявленого позову.

Представник третьої особи ТОВ «Асті-Ко» в судове засідання не з'явився, про причину неявки суду не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.

У судовому засіданні 03.10.13р. суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до вимог ст. 128 КАС.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Працівниками Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськжитлобуд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з платниками податків за період діяльності з 01.06.2011р. по 31.01.2013р. За результатами перевірки складено акт від 26.04.13р. за № 480/22/6-30153713 (надалі - акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушень п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. Податкового кодексу України, що призвело до зниження податку на прибуток у перевіряємий період на загальну суму 29 868 893,00 грн. та порушення п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України що призвело до заниження зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 27667866,00 грн.

У зв'язку із встановленням допущення позивачем зазначених порушень податкового законодавства Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві винесено податкові повідомлення рішення:

№ 0003602260 від 20.05.2013р. яким за позивачем визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 41499897,00 грн., в тому числі за основним платежем - 27667866,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 13832031,00 грн.

№ 0003592260 від 20.05.2013р. яким за позивачем визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 40637104,00 грн., в тому числі за основним платежем - 29868893,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 10768211,00 грн.

Позивач не погоджується із прийнятими податковим органом податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх протиправним та надуманим, а тому звернувся до суду з позовом щодо їх скасування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання, про підставність позовних вимог, виходячи з наступних міркувань.

Як вбачається з наявних матеріалів справи підставою для збільшення позивачу зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, у перевіряємий період, слугувало встановлення перевіркою віднесення позивачем до податкового кредиту та волових витрат коштів сплачених в користь ТОВ «Саноіл торг» та ТОВ «Асті-Ко» на підставі господарських договорів укладеними такими суб'єктами господарювання у перевіряємому періоді, оскільки правочини, укладені позивачем з даними контрагентами укладено без мети настання реальних наслідків, та на переконання податкового органу є нікчемними.

В основу висновків про безтоварність правочинів укладених між позивачем та контрагентами, отримані акти про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ «Саноіл торг» та ТОВ «Асті-Ко», якими нібито встановлено відсутність у таких суб'єктів господарювання реальної можливості здійснювати господарську діяльність а відповідно виконувати свої зобов'язання за правочинами.

Суд оцінюючи доводи відповідача про фіктивність укладених позивачем з ТОВ «Саноіл торг» та ТОВ «Асті-Ко» договорів приходить до висновку, що вони не ґрунтуються на приписах ст. 234 Цивільного кодексу України, оскільки згідно з цією статтею фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Відповідачем не доведено безтоварності правочинів укладених позивачем з ТОВ «Саноіл торг» та ТОВ «Асті-Ко» договори визнано недійсними.

З огляду на положення ст. 228 Цивільного кодексу України відповідач не надав суду доказів наявності мети, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, встановлення особи чи осіб, що мали таку мету, а також не доведено в чому саме має місце порушення публічного порядку.

Так, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Отже, при кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

При цьому, суд звертає увагу, що наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок передбачені в статті 216 Цивільного кодексу України. Разом з тим, оскільки укладені позивачем з ТОВ «Саноіл торг» та ТОВ «Асті-Ко» правочини є господарськими договорами, то при визнанні їх недійсним наслідки, що підлягають застосуванню, передбачені у ст. 208 Господарського кодексу України. Зазначені в цій статті наслідки визнаного недійсним господарського зобов'язання є одним з видів адміністративно-господарських санкцій, що застосовуються до суб'єкта господарювання за вчинення господарських правопорушень. З огляду на це, при встановлені у визначеному законом порядку факту недійсності господарського договору до суб'єкта/суб'єктів господарювання, що його вчинили, має бути застосована адміністративно-господарська санкція, передбачена ст. 208 Господарського кодексу України.

З огляду на вище викладене, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявності обставин, які були покладені ним в основу висновків про заниження позивачем податкових зобов'язань як з податку на додану вартість так і з прибутку підприємств.

Аналіз наведених податковим органом обґрунтувань підставності винесення спірних податкових повідомлень-рішень дозволяє зробити висновки, щодо не вжиття податковим органом всіх необхідних заходів для встановлення дійсних обставин та відповідно правильності нарахування та своєчасності сплати податкових зобов'язань позивачем, перевірка проведена на підставі формальних обставин, при цьому реальність настання наслідків за укладеними правочинами не досліджувалась.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Листом ДПА України від 29.09.2010р. № 20289/7/16-1617 вказано на недопустимість висновків податкового органу про нікчемність правочинів чи формування податкового кредиту на підставі лише даних Автоматизованої системи співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Крім того Листом ВАСУ від 02.06.11р. судам першої та апеляційної інстанції рекомендовано при встановленні правомірності формування даних податкового обліку та наявності у правочинів наявності ознак фіктивності чи нікчемності досліджувати товарність таких правочинів.

Аналогічна позиція також викладено у рішеннях Вищого адміністративного суду України, зокрема: постанова від 22.06.11р. № К/9991/15429/11, ухвала від 05.10.11р. № К 9991/14602/11 та ін.

Судом на відміну від податкового органу з метою встановлення істини по справі та дотримання рекомендацій спеціалізованих судів вищих інстанцій досліджено товарність укладених позивачем з ТОВ «Саноіл торг» та ТОВ «Асті-Ко» договорів та реальність настання їх умов.

Документація яка підтверджує виконання контрагентами зобов'язань за господарськими договорами надана позивачем суду, наявна в матеріалах справи та належним чином судом оцінена, та з урахуванням усіх фактичних обставин справи, не викликає у суду жодного сумніву щодо виконання сторонами своїх договірних зобов'язань.

Також судом дано оцінку посиланням відповідача на вищевказані акти податкових перевірок, висновки яких покладено відповідачем в основу обставин, що обумовили винесення спірних рішень.

Слід зауважити, що усі обставини, викладені у такому акті, ґрунтуються лише на даних баз співставлення та обставин викладених у інших актах податкових перевірок контрагентів ТОВ «Саноіл торг» та ТОВ «Асті-Ко».

Більш того судом встановлено, що акти на які посилається податковий орган не містять самі по собі доказової бази, а сформовані на підставі актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів постачальників позивача по ланцюгу, при цьому податковим органом не досліджувався ланцюг поставок товарів та будь-яка первинна документація.

Крім того наявні матеріали справи свідчать про те, що дії податкових органі щодо складання актів про неможливість проведення зустрічних звірок визнавалось у судовому порядку протиправними, дана обставина зокрема підтверджується наявною у матеріалах справи копією Постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.07.13р. по справі № 814/647/13-а, якою визнано протиправними дії працівників ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС щодо викладення у акті перевірки від 17.01.13р. № 164/22-200/3758593 висновків щодо не підтвердження реалізації та постачання товарів ТОВ «Инфинити».

Висновки вказаного акту перевірки, щодо відсутності у ТОВ «Инфинити» було покладено в основу акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Саноіл торг», та відповідно на його підставі зроблено висновки про відсутність у ТОВ «Саноіл торг» реальної можливості виконання своїх зобов'язань перед контрагентами.

Також Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.05.13р. по справі № 826/5797/13-а визнано протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС під час проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "САНОІЛ ТОРГ", за результатами якої 22.03.2013 року було складено Акт № 788/22-20/37269136, та заборонено ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС використовувати інформацію, відображену в Акті документальної невиїзної позапланової перевірки від 22.03.2013 року № 788/22-20/37269136.

Як вказано в Листі ВАСУ від 02.06.11р. № 742/11/13-11 відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Наведені обставини свідчать, що відповідач формально підійшов до встановлення правомірності формування позивачем податкових зобов'язань, висновки викладені у акті перевірки не ґрунтуються на дослідженні договорів, які укладалися позивачем з ТОВ «Саноіл торг» та ТОВ «Асті-Ко», а висновки про його нікчемність ґрунтуються виключно на припущеннях не підтверджених жодними доказами.

З аналізу наведених фактичних обставин справи, суд приходять до переконання, що надана позивачем як суду так і до перевірки документація по правочинів, укладених позивачем з ТОВ «Саноіл торг» та ТОВ «Асті-Ко», у повній мірі відображає реальні наслідки, що наступили за таким правочином, а тому мають силу первинної документації в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Враховуючи те, що нормами податкового законодавства умовою для формування як податкового кредиту так і валових витрат є належне документальне підтвердження операцій що впливають на їх формування, а судом встановлено, що у даному випадку подана позивачем документація є первинною, тобто належним чином підтверджує правомірність формування валових витрат та податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведені обставини позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 69, 70 71, 158-163, 167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві №0003602260 від 20.05.2013р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві №0003592260 від 20.05.2013р.

Судові витрати у розмірі 2294,00 грн., стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськжитлобуд» (код ЄДРПОУ 30153713, інд.01033, м.Київ, вул.Жилянська, 31) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І.В. Смолій